Реклама

Що сезон аграрний нам готує? Оцінки Міністерства, Гідрометцентру та агрономів

Яким буде цей сезон для сільгоспвиробників, чи сприятиме погода аграріям цієї весни, що краще посіяти цього року, аби і сівозміну зберегти і прибуток отримати - думки агрономів, представників міністерства агрополітики, Гідрометцентру.

 

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Володимир Топчій, заступник міністра аграрної політики та продовольства України

- Цього року посівна кампанія почалась на місяць раніше в порівнянні з 2018 роком. Погодні умови спонукали до раннього відновлення вегетації і раннього початку весняних польових робіт і це дає досить непогані перспективи на цей сезон. На сьогодні вже засіяно близько 30 тисяч гектарів. Близько 4 мільйонів гектарів вже підживлено. Це 53-54% від усіх озимих, що були посіяні, і робота ще триває. Але деякі регіони навіть не починали ці роботи, оскільки на Чернігівщині, Сумщині та Харківщині озимі ще під снігом і немає ніякої можливості провести підживлення та навіть зайти в поле.

Загалом ми маємо найбільшу площу під озимими за останні роки - 7,6 млн гектарів, що на 300 тисяч гектарів більше, ніж у минулому році. З них пшеницею засіяно 6,5 млн гектарів. В цілому погода була сприятливою для перезимівлі озимих - не маємо жодної інформації, що десь якась частка посівів загинула. Тому ми можемо сказати - яким був озимий клин восени, таким він залишається і наразі. Можливо ще будуть якісь природні катаклізми, оскільки перезимівля ще не закінчилась і відновлення вегетації відбулось тільки на півдні і в деяких центральних частинах країни. Але в цілому більше половини посівів знаходиться у доброму стані, більше трьох мільйонів гектарів у задовільному стані, а слабких і зріджених посівів близько одного мільйону гектарів, більшість з яких знаходиться в південній частині України.


Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру

- Все буде добре. Ми маємо на сьогодні прекрасний стан озимих культур, що дає надії на гарний врожай. Що стосується погоди, то в нас закінчилась тривала зима, яка виявилась теплішою в середньому на 1-2 °C. Найбільш аномальним виявився лютий, який був теплішим за кліматичну норму на 3-6 °C. В середньому метеорологічна весна, яка настає при середньодобовій температурі +5 °C та дає можливість техніці вийти в поле, приходить на південь України 20-30 березня, а на усю іншу частину 1-5 квітня. Цього року весна почалась раніше, передвесіння почалось ще 3 лютого, а з 5 березня вже починається весна, яка буде супроводжуватись теплом та сильними вітрами. Тому в Україні буде дуже швидко висихати ґрунт, а отже не можна запізнюватись з сівбою. Навіть не зважаючи на зміни клімату ми спостерігали на території України у лютому суховійні явища, такі як зниження вологості повітря до 30%. При чому, ці явища частіше спостерігались на заході та півночі, це говорить про те, що процеси висихання ґрунту будуть надзвичайно швидкими. Крім того, вітер в окремі дні прогнозується на рівні небезпечного явища. Тобто до 20 м/с.

Читате також: Школа агрономів: сім способів збереження азоту

Що стосується прогнозів на весну і конкретно на березень, то хочу зазначити, що, на жаль, вони не дуже точні. Проте ми прогнозуємо нестійку погоду, на яку будуть впливати циклони в області підвищеного тиску. Це говорить про те, що періодично будуть випадати опади. Їх буде не дуже багато. Також очікуються тривалі сонячні періоди. Загалом в період з листопада по березень випала близька до норми кількість опадів. Однак у лютому їх було значно менше норми. І якщо мати на увазі, що до 20 березня опадів буде не дуже багато, то буде дуже швидко висихати верхній шар ґрунту.

Що стосується температурних умов, то ми очікуємо дуже теплу погоду, однак будуть коливання. До 10 березня навіть вночі буде +1 +6°C, а на півдні до +8°C. Вдень це буде від +6 до +12 °C, а на півдні і в центральних областях до +15 °C вдень. Прохолодніше буде на сході та північному сході. Там вдень буде до +10 °C. В окремі дні, 14-15 березня, температура буде підійматись до +20°C, а на півдні до +25 °C, але це доволі довгостроковий прогноз, тому він може не справдитись. За попередніми розрахунками є ймовірність, що з 15-17 березня до України зайде порція холодного арктичного повітря і ми будемо мати короткочасне, але досить інтенсивне похолодання. Температура повітря може впасти вночі до -6 °C, а вдень до +6°C. Але це ще далеко, тому ситуація може змінитись.


Олексій Сергієнко, головний агроном агропромхолдингу «МХП»

- Стан посівів озимого ріпаку в цілому задовільний. Є окремі поля, де перед зимою була пошкоджена вегетативна маса, але сучасні гібриди можуть відновлюватись та давати гарний врожай, якщо не була пошкоджена коренева шийка рослини і було закладено до 8-10 пагонів. Такі рослини можуть дати до 4 тонн з гектару. У нас весь ріпак зберігся. Площа велика, близько 40 тисяч гектарів в різних кліматичних зонах України. Ми прогнозуємо для себе врожайність ріпаку на рівні 3,5 тонн з гектару. А окремі підприємства в Черкаській та Вінницькій областях отримують більше 4 тонн ріпаку з гектару щорічно.

Читайте також: Своя ніша: скільки можна заробити на бакалії із амаранту

Головне - це завчасно провести підживлення і не чекати, поки почнуть комахи літати в полі і буде вже +15°C. Тому це потрібно зробити по мерзло-талому ґрунту. Ми провели весь комплекс підживлення і майже завершили цей процес, залишились окремі поля на Сумщині, десь 200-400 гектарів. Що стосується структури посівних площ, то вона в нас не змінюється. Основа – це кукурудза, головний елемент у годівлі для птахівництва. Посівну ми на окремих полях почали з 5 березня. В нас невелика площа ярого ячменю, яку ми хочемо посіяти якомога раніше, поки морози не настали. Хто посіє ячмінь в лютневі і березневі вікна, той отримає хороший результат. В нас ячменю усього 1500 гектарів, то ми його дуже швидко посіємо.


Олександр Гірман, головний агроном агропромхолдингу ІМК

- В нас проблем з ріпаком немає, тому що ріпаку в нас немає. Осінь була дуже шикарна для збору пізніх зернових, особливо кукурудзи. Я не пам’ятаю, коли ще ми так вчасно і швидко збирали кукурудзу. І зібрали досить гарний врожай при невисокій вологості. Але для пшениці не все було так гарно. Є два моменти: температура і волога. По температурі було все класно, жовтень був теплий і зійшла навіть та пшениця, яка була посіяна 10 жовтня на півночі України, в Чернігівській області, і пішла в зиму розкущеною, тому що вистачило суми ефективних температур. Жовтень був таким, що можна було в футболці ходити. Але була нестача дощів, що гарно для збирання кукурудзи, але негативно для пшениці. Зазвичай ми сіємо пшеницю після соняшнику чи сої і кладемо її в суху землю та очікуємо дощів. Перший дощ пройшов в середині вересня і майже уся пшениця зійшла, але потім до середини жовтня опадів не було. І навіть почались проблеми з нестачею вологи. Але потім пішов дощ і ситуація виправилась. На сьогодні у нас відновлення вегетації ще немає, оскільки ми працюємо на півночі України, але ті поля, які вже без снігу, ми підживлюємо. Не починали ще цей процес на Сумщині, бо багато снігу. Але багато снігу – це добре. Загалом пшениця в досить непоганому стані, якщо порівнювати з 2018 роком, коли пшениця місяць простояла в воді і ми думали, що вона не виживе, але вижила.

Посівну ще не починали, ярого ячменю в нас немає, тому ще і посівної немає. Кардинальних змін у структурі посівів ми не плануємо, лише зменшиться на 5-8% площа посівів соняшнику і збільшиться кукурудзи. Це пов’язано із зменшенням ціни на соняшник. За рахунок високого врожаю – це непогані гроші, але не кожен рік буде такий гарний врожай. У нас останні роки пшениця стає більш рентабельною культурою, ніж соняшник, що мене не може не радувати як агронома.


Вадим Скрипник, генеральний директор ТОВ «Хмільницьке» (агропромхолдинг «Астарта-Київ»)

- На західній Україні і в Вінницькій області конкретно осінь і зима видались дуже м’якими. Ми встигли зібрати кукурудзу до першої декади грудня. Потім було багато снігу і озимини ми не бачили чотири місяці. Днів 10 тому зійшов сніг і ми бачимо, що озимина у дуже гарному стані. В нас така технологія, що підживлення ми проводимо рідкими добривами на початку грудня, коли закінчується вегетація і замерзає ґрунт. Наступне підживлення ми проводимо перед виходом в трубку.

Читайте також: Іспити проти рейдерства? Як перевірки реєстраторів вплинуть на аграріїв

Що стосується підготовки до посівної, то у нас перша культура – це цукровий буряк, яка буде сіятись десь через два тижні в залежності від погоди. Наразі ми проводимо закриття вологи і робимо обробку ґрунту на тих полях, які не оброблялись після збору кукурудзи. Проводимо оранку та дискування. З точки зору сівозміни,  то ми зменшили кількість соняшнику десь на 50%, але це не пов’язано із його маржинальністю. Це пов’язано із логістичними проблемами в нашому регіоні. Справа в тому, що у нас кукурудзу починають збирати одночасно з соняшником і елеваторам набагато вигідніше приймати кукурудзу ніж соняшник. Оскільки тонна кукурудзи займає у два рази менше місця, ніж тонна соняшнику. Відповідно, коли ми закінчували збирати соняшник, то ми зрозуміли, що нам його немає куди розміщати. Кукурудза дала просто аномальний врожай і тому елеватори відмовлялись приймати соняшник. Тому по нашому господарству ми зменшимо кількість соняшнику, але в цілому по холдингу його кількість суттєво не зміниться. В нас є чітка структура, яка не залежить від кон’юнктури ринку. Сівозміну ламати легко, а підлаштуватись під нову набагато складніше. Ціна соняшнику впала не лише через те, що був великий врожай, а ще й через якість. Справа в тому, що в період цвітіння соняшнику ішли сильні дощі і це призвело до збільшення кислотного числа соняшнику. Він був пошкоджений, кислотне число було високе і це також призвело до падіння ціни на цю культуру.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама