Що йде “в топку”: основні джерела біогазу та чому їх обирають

З яких джерел отримують «зелений» газ та де в Україні знаходиться найбільше біогазових установок?

журналіст Agravery.com

У 2020-му році найбільше біогазу в Україні отримуватимуть із соломи, прогнозує аудиторська компанія Baker Tilly. За словами експерта Біоенергетичної асоціації України Петра Кучерука солому дійсно можна перетворити у брикети або пелети та завантажувати їх у біореактор. В лабораторії ця технологія добре відпрацьована, однак на практиці слабо реалізована, говорить фахівець. Тим часом основними джерелами сировини в АПК є кукурудзяний силос, буряковий жом, пташиний послід та гній.

Читайте також: Шляхи зерна: аграрна логістика в схемах

Agravery.com вже неодноразово писав про подібні проекти. Компанії намагаються заощадити кошти, утилізуючи відходи, забезпечують себе додатковим джерелом енергії та вирішують проблеми з оточуючими селами. Але, погоджується директор НТЦ «Біомасса» Георгій Гелетуха, в Україні сировиною для біогазу переважно є відходи виробництва. Вирощувати сировину для станцій українські аграрії тільки починають. Але невдовзі ця практика може стати трендом. В якості зеленого компонента для біогазових реакторів може бути будь-який силос, трава, бадилля картоплі або буряків. Залежить, за словами Гелетухи, тільки від співвідношення ціна/вихід газу з тонни продукту. Але зазвичай аграрії обирають між двома компонентами - силосом сорго та кукурудзою. Зокрема, по цьому шляху йдуть в “Астарта-Київ”, “Сільгосппродукті” та МХП.

За даними енергобалансу України у 2015-му всього вироблено 28 млн кубометрів біогазу. Петро Кучерук зауважує, що сумарно потужності наявних біогазових установок дозволяють щорічно отримувати 183 млн м3. За його словами лише одиниці серед всіх БГУ працюють на 80-90% своєї потужності.

Читайте також: Бюджет аграріям-2: всі гроші тваринникам, або жодних дотацій

Думка експерта

Олексій Криволапов, керівник проектів агрохолдингу «Астарта-Київ»

- Під час вибору сировини для Глобинської БГУ послуговуємось трьома критеріями: доступність, прийнятні ціна і собівартість та зброджуваність. – говорить керівник проектів агропромхолдингу «Астарта» Олексій Криволапов. – Переважно використовуємо жом, силос кукурудзи і сорго та коров’ячий гній. Для компанії найвигіднішим джерелом біогазу є буряковий жом, оскільки це відходи власного виробництва на цукровому заводі. Поруч розташовані ферми, які забезпечують біогазову установку гноєм. Отже, нам вдається додатково зекономити кошти на транспортуванні. Дорожчими є силос та відходи масложирової промисловості, які ми іноді закуповуємо. Важливо постійно контролювати безпечність сировини. Адже неприпустимо, щоб у відходах, які зброджуються у біореакторі, були виявлені речовини, що пригнічують або вбивають бактерії. На Глобинській БГУ вихід біогазу з 1 т сировини приблизно такий: буряковий жом – до 120 м3, кукурудзяний силос - біля 180 м3.

Читайте також: Факти про ґрунти: про ерозію, черв`яків та вартість землі


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама