Прибуткова бакалія: як органічні виробники використовують собі на користь нестачу традиційних круп

Нещодавно Agravery.com уже писав про те, що цього року українські аграрії скоротили площі під гречкою і про намагання Росії зіграти на її дефіциті.  Втім, зменшення площ та обсягів виробництва торкнулось і інших круп’яних культур.

Читайте також: AgroCheck: чи дійсно російські добрива такі недобрі?

За словами виконавчого директора «Міжнародної асоціації гречки» Сергія Громового, ринок гречки в Україні з кожним роком стає все більш дефіцитним. Виробництво, в середньому,  становить 150-200 тис. тонн при рекомендованому рівні споживання у 300 тис. тонн. Якщо додати експортний потенціал, а це ніяк не менше 200 тис. тонн, то в цілому планові показники виробництва гречки повинні бути 500 тис. тонн і для цього потрібно мати 250-300 тис га. Причина більш ніж двократного зниження посівних площ і виробництва — скорочення рентабельності внаслідок неконтрольованої до останнього часу внутрішньої кон'юнктури. «Загальні витрати на вирощування гречки складають 8000-10000 грн/га в середньому для виробника, де орієнтовно 5000 грн земельна рента, 3500 грн вартість насіння і 2000 грн це вартість технологічних елементів (посіву, збирання, зберігання добрив, тощо). Врожайність в минулому році склала 1,1 тонни з гектара. Ціна за рік упала в три рази. Якщо рік тому вона була 15 тис. грн за тонну зерна, то зараз 5 тис. грн за тонну. Аналогічну ситуацію спостерігаємо і по решті культур», — засвідчує фахівець. Втім виробникам круп уже також нема куди знижувати виробничі затрати. За словами директора «Білоцерківського комбінату хлібопродуктів» Івана Шилова, нині у собівартості продукту 90% складає сировина. 2-4% йде на оплату вартості енергоносіїв, решта – заробітна плата та інші витрати.  Тобто, дешевшою крупа буде лише коли ціни на сировину впадуть ще більше. Але це вже невигідно для фермерів. Тому на сьогодні вони вимушені викручуватись із ситуації, що склалась. Генеральний директор "Української асоціації постачальників торговельних мереж" Олексій Дорошенко засвідчує, що виробники круп з усіх сил намагаються приховати подорожчання. Наприклад, розфасовують крупи не по кілограму чи 900 грам, а по 800-850 грам. Водночас, об'єм упаковки і ціну не змінюють. Втім, цей захід навряд чи значно вплине на ситуацію і більше круп на полицях від цього не з’явиться.

Органічні можливості

Але якщо для традиційних виробників круп період можна назвати своєрідним випробуванням на міцність, то для  виробників органічної крупи – це, навпаки, можливість, аби їх асортимент помітив і розпробував споживач. Якщо раніше органічний продукт коштував на 40-50% дорожче за звичайний, то зараз для частини споживачів на фоні загального подорожчання традиційної крупи ця різниця стає не наскільки критичною – приміром, якщо кілограм звичайної фасованої гречки у супермаркеті коштує 19-24 грн, то органічної – 29-35 грн. Крім того, асортимент органічних круп останнім часом суттєво збільшився.  Приміром, зараз на органічних поличках можна знайти як мінімум декілько торгових марок пшона.

Читайте також: Докопатись до мишей: чому гризуни атакували Західну Україну та як цьому зарадити

Тенденцію підтверджує директор ТОВ «Органік лайф» Дмитро Похила. Його компанія починала із 19, а зараз має уже 123 позиції бакалійних товарів – це борошно, крупи, зерно для пророщування, висівки, пластівці. «Почали працювати у органіці із 2012 року із інтернет-магазину, вивчивши попит, почали імпорт, а згодом і власне виробництво бакалії під торговою маркою «Органік лайф». Якщо раніше займались тільки фасовкою, то тепер маємо сертифіковані переробні потужності»,– розповідає Похила. Підприємство працює із 250 торговельними точками по всій Україні і продає 3-5 тонн круп на місяць. При цьому  у мережеві супермаркети, як і на експорт, виходити поки що не планує. Виробник запевняє, що хоча значної конкуренції промисловим виробникам круп вони скласти не можуть, відсоток зацікавленості у органічній продукції збільшується. «Сьогодні органічні крупи вводять до свого портфелю промислові підприємства, приміром, та ж ТМ «Сквирянка», та інші. Це можливість для них охопити більшу аудиторію та заробити. У подальшому кількість таких гравців на ринку зростатиме», – говорить виробник.

Директор ТОВ «Фірми Діамант ЛТД» (ТМ «Козуб продукт») Микола Сафонов називає сегмент круп найбільш розвиненим в Україні, порівняно із іншими видами органіки, та не настільки затратним для споживача як м’ясо чи молоко. «Приміром, перейти із звичайних вівсяних пластівців на органічні – це додаткових 30 грн із родинного бюджету на місяць. В умовах постійного подорожчання круп та зменшення пропозиції споживачі все більше віддають перевагу якісному, натуральному продукту. Тим більше, що купують крупи не щотижня», – засвідчує він. На сьогодні підприємство працює через регіональних дистриб’юторів має 4000 тис. торгових точок де на сьогодні можна придбати ТМ «Козуб продукт».  Половину своїх продажів здійснює через мережеві супермаркети, і ще 50% – через локальні магазини натуральної та здорової їжі, при чому частка останніх постійно збільшується.

Розповідає, що проблем із постачальниками сировини немає – вони стабільні протягом багатьох сезонів. Щоправда, збільшення кількості фермерів, які переходять на виробництво саме органічних круп із традиційних, він не помічає. «Нам потрібні відносно невеликі обсяги, тож знайти їх на ринку – не проблема. Якщо ціна тони звичайного вівса коштує на ринку 5000 грн, то органічного 9000 грн, а заробити хочуть усі. Більше негараздів із якістю пропонованого органічного збіжжя, адже всередині держави, як правило, залишається  не найкраще зерно. Все те, що супер – везеться до Європи», – говорить переробник. Втім, він і сам пробує відправляти на експорт органічні крупи. Уже здійснено дві пробні поставки до Арабських Еміратів, про решту – ведуться перемовини.

Читайте також: Жуки атакують: чому на полях нашестя шкідників та що з ними робити?

Що стосується експорту до ЄС, то ніша органічної бакалії там заповнена, до того ж, все ускладнюється збільшенням вимог до органічної продукції, зокрема у розрізі лабораторного аналізу, оскільки він є досить дорогим, то відправляти пробні партії виробникові стає дуже затратно, подекуди, вартість аналізу дорівнює вартості самої продукції. Сафонов рекомендує новим виробникам не роздувати асортимент, а навпаки – зосередитись на декількох позиціях і максимально працювати над їх якістю та впізнаваністю бренду у споживачів.