Особливий інтерес, або чому земля громад не потрапила на орендні аукціони

«Земельна децентралізація» загальмувала без схвалення від ВР, тому громади не можуть вільно розпоряджатись набутою від держави ріллею.

журналіст Agravery.com

Протягом січня-жовтня 2018 року 479 об’єднаних територіальних громад отримали 938,7 тисяч га державної ріллі, з яких 20% не оброблялись аграріями. При цьому право власності на отриману землю зареєстрували 376 ОТГ. Втім,  на 20 жовтня поточного року адміністрації ОТГ не передали жодного набутого гектару землі або в оренду агровиробникам, або на безоплатну приватизацію для громадян. Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк.

Урядовець наголосив, що здача державної або комунальної ріллі в оренду є вигідним бізнесом. Тому, аби ОТГ без проблем розпоряджались переданими наділами, структурні підрозділи Держгеокадастру «якісно інвентаризували» усі 0,94 млн га переданої громадам ріллі. «Я не роблю ніяких узагальнюючих висновків (тим більше, що для них ще об’єктивно зарано), але ми продовжуємо моніторинг використання земель ОТГ, та готові до втручання в разі зловживань та ухвалення на місцях рішень, які суперечать економічним та соціальним інтересам громад», - наголосив Мартинюк.

Нагадаємо, 30 січня 2018 року Кабмін ухвалив розпорядження №60-р, за яким Держгеокадастру доручили з 1 лютого 2018 року провести інвентаризацію та сприяти передачі державної ріллі у власність об’єднаних територіальних громад. До 12 лютого адміністрації  657 ОТГ із 665 наявних підписали із обласними управліннями Держгеокадастру меморандуми про передачу у власність громад державної ріллі. Як свідчать дані сайту Держгеокадастру, найбільшу площу наділів держава передала громадам Дніпропетровської області – 123,2 тис га для 42 ОТГ, найменшу – громадам Закарпаття – 1,7 тис га для 6 ОТГ.

Читайте також: Віддали землю: які громади та за яких умов отримують державну ріллю?

Законно неспроможні

Формально, аби передати набуту землю в обробіток аграріям, адміністраціям ОТГ було б достатньо замовити послуги землевпорядних організацій. Такі установи, за чинним Земельним кодексом, можуть проводити аукціони з продажу прав оренди ріллі, говорить заступник голови Земельного союзу України Андрій Мартин.

Втім, на практиці здати колишню державну землю в оренду громади не можуть через «пробіли» у законодавстві, говорить координатор земельного напряму Аграрного союзу України Ірина Діденко. Експерт деталізує – стаття 112 Земельного кодексу говорить, що сільські та селищні ради можуть розпоряджатись землею лише в межах населених пунктах. Оскільки ради ОТГ прирівняні до сільських та селищних рад, то вони що не мають законодавчого права розпоряджатись земельними ділянками поза своїми селами та селищами.

Зняти такі обмеження мало б ухвалення законопроекту №7118 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об'єднаних територіальних громад. «Своє рішення передавати землю до ОТГ уряд приймав у прив’язці, що парламент ухвалить цей законопроект», - пояснює експерт з питань управління земельними ресурсами проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Сергій Кубах. Втім, законопроект №7118 ще з початку січня цього року очікує свого розгляду в сесійній залі ВР, хоча на початку жовтня віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко вкотре попросив парламент якнайшвидше взятись за розгляд цього документу.

Окрім цього, як стверджують опитані Agravery.com експерти, вільно розпорядитись набутою від держави ріллею громадам заважають помилки, які допустили службовці структурних підрозділів Держгеокадастру під час передачі земельних ділянок. Зокрема, говорить Кубах, урядове розпорядження 60-р передбачало, що передача ріллі громадам мала відбуватись на основі акту прийому-передачі земельних ділянок, підписаного адміністрацією ОТГ та представником від обласного управління Деожгеокадастру. Цього документу достатньо, аби ОТГ могла зареєструвати право власності на отриману ріллю. Втім, додає Кубах, у деяких випадках службовці Держгеокадастру «забули» віддати адміністраціям ОТГ правоустановчі документи на передані ділянки, зокрема раніше підписані угоди про оренду земель.

«Але ж без таких документів громада не може достеменно з’ясувати, чи є в обробітку передана ділянка землі, і хто саме її обробляє», - наголосив експерт USAID. Його слова підтверджують і опитані Agravery.com очільники адміністрацій об’єднаних територіальних громад. Наприклад, голова Соколівської ОТГ на Черкащині Олександр Міщенко розповів, що через «бюрократичні заминки» передача державної землі на баланс громади завершилась лише три тижні назад. Через це рада громади лише встигла сформувати перелік ділянок, запланованих до передачу в оренду: «вільними» виявились лише 10% отриманої землі від держави. Голова Горностаївської ОТГ на Херсонщині Дмитро Ляхно говорить, що його громада свої 6500 га отримала ще у березні цього року. Втім, службовці Держгеокадастру не передали адміністрації громади увесь перелік документів на земельні ділянки. Тому передати 200 га «вільної» ріллі Горностаївська ОТГ зможе лише на початку 2019 року.

Андрій Мартин припускає, що у цьому випадку «повільними» у передачі документів службовці Держгеокадастру були не через якість розпоряджень Кабміну, а через власні низьку правову культуру та корупційні інтереси. Експерт стверджує, що на «районному» рівні працівники державного землевпорядного органу продовжують вимагати хабарі за оформлення документації як від приватних осіб, так і органів місцевого самоврядування. На підтвердження своїй тезі Мартин навів нещодавній приклад із господарством «Гадз». Нагадаємо, у вівторок 23 жовтня ФГ «Гадз» було вимушено покинути 520 га землі, якою господарство оперувало в рамках договору про спільний обробіток із Бучацьким коледжем Подільського державного аграрно-технічного університету. Таке рішення ухвалив Господарський суд Тернопільської області за позовом прокуратури області. У тексті судової ухвали йшлось, що коледж не мав права передавати третім особам жодного гектара ріллі, оскільки земля належала «материнському» вишу. Хоча у  коментарі Agravery.com власник ФГ Петро Гадз зазначав, що місцеве управління Держгеокадастру засвідчило законність угоди про спільний із коледжем обробіток 520 гектарів садів.

«Навчальний заклад не міг ухвалити таку угоду без дозволу Кабміну, якого не було в цій історії. Відповідно, не «помітити» таку юридичну прогалину районне управління Держгеокадастру не могло без окремої «подяки» від фігурантів угоди», - вважає Мартин.

Читайте також: А чи був сад? Як прокуратура та “Гадз” не поділили землю

Щедрість без аукціону

Опитані Agravery.com експерти також попереджають – навіть якщо ВР та керівництво Держгеокадастру усунуть всі «нормативні» завади розпоряджатись отриманою ріллею, ОТГ можуть знайти інші формальні приводи не виставляти набуту землю на аукціони з продажу права оренди. Зокрема, коментує Діденко, нещодавні зміни до закону «Про оренду землі» вимагають наявності агрохімічного паспорту для ділянки, що має бути передана в оренду. Такі паспорти адміністраціям ОТГ доведеться виробляти самостійно і за рахунок власних бюджетів. Тому урядники місцевих громад можуть заявити, що в бюджеті ОТГ не вистачає коштів для оформлення агрохімічних паспортів, відтак сама ОТГ не зможе здати свою ріллю в оренду, говорить експерт.

Окрім того, ідея передачі права оренди ріллі на конкурентні торги може суперечити прямим інтересам громад. «Аукціони – не самоціль, адже метою передачі об’єднаним громадам державної землі є посилення матеріальної бази для місцевого самоврядування. А що робити з цією землею, має вирішувати сама громада. Наприклад, десь є необхідність у забезпеченні землею працівників соціальної сфери села, є багато назадоволених потреб бійців АТО. Є величезна проблема з відсутністю землі для громадських пасовищ», - прокоментував Agravery.com голова земельного підкомітету аграрного комітету ВР Олег Кулініч.

Інтерес громади може виявитись і у тому, аби передавати ріллю в оренду не через торги, а за прямою угодою, і не середнім та крупним агрокомпаніям, а місцевим фермерським господарствам. «Розрахунок такий: навіть якщо фермер недоплатить за оренду землі, натомість він створить декілька нових робочих місць в селі, і так місцевий бюджет збільшуватиметься із відрахувань новонайнятих робітників фермера», - коментує Мартин.

Зрештою, доповнює заступник голови Земельного союзу України, зараз середні та крупні агропромислові компанії взялись за оптимізацію власного землекористування, тому такі агровиробникам не буде інтересу орендувати ріллю ОТГ. Експерт деталізує: аграрії охоче торгуються за право обробітку державної ріллі для того, щоб знизити власні транзакційні затрати на оренду земель. «Аби отримати один селянина у 2 гектари, виробникові доведедеться витратити дві тисячі гривень заплатити за послуги «збирача паїв», а самому селянину заплатити до 10 тисяч гривень авансу за оренду землі. Окрім того, пайовикам постійно потрібно або допомогти зорати їхні городи, або ж профінансувати соціальну інфраструктуру в селі. У випадку з державною землею аграрію потрібно оплатити лише безпосередню вартість оренди ріллі», - каже Мартин. Дані земельного моніторингу від Світового банку доповнюють - за 2015-2017 роки держава через аукціони здала в оренду 7,08 тисяч земельних ділянок загальною площею у 107,5 тис га. Найактивніше торги відбувались у 4 кварталі поточного року, коли аграрії вже закінчують збирати врожай та починають планувати свою діяльність на наступний рік. «Зараз же серед агровиробників шириться мода на інтенсивне землеробство, за якого обсяг зібраного врожаю залежить не від площі землі в обробітку, а від затрат на агротехнології в перерахунку на гектар ріллі. За таких умов, звичайне нарощення земельний банків, як це було в попередні роки, втрачає свій економічний сенс», -  вважає Мартин.

Читайте також: Блакитні гроші: чи стануть багатшими сільські бюджети від газової ренти?



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама