Орієнтація "Північ": як аграрії можуть легально розширити свій земельний банк

У зв’язку з потеплінням та високою вартістю земель в Центральному регіоні аграрії все більше цікавляться відносно «вологим» і недорогим Поліссям. Як легально розширити свій території?

журналіст Agravery.com

Кліматичні пояси в Україні зсунулися на 200 км на Північ. Південь і Центральна України фактично вже є зоною ризикованого землеробства і, щоб отримувати на цих землях гарантований урожай, потрібні капітальні вкладення в систему зрошення. Крім того, конкуренція холдингів за право оренди ділянок на родючих чорноземах Центральної частини країни суттєво «підігріла» апетити власників паїв, тож останніми роками частка витрат саме на утримання банку значно зросла.

Так, за даними Земельної спілки України, в чорноземній смузі орендна плата стрімко зростає. Уже сьогодні на руки громадяни отримують понад $100 за га. До цих витрат потрібно додати вартість прав короткострокової 7-ми річної оренди у випадку купівлі корпративних прав сільгосппідприємства. «В чорноземній зоні вона перевалила за $1000, а в деяких місцях ця сума зросла до $1600 за га. Враховуючи, що агрохолдинги у своїй більшості сплачують офіційні податки (18% ПДФО, 1,5% - військовий збір і т.д), та ще й вимушені брати на себе певні соціальні виплати, виходить не дуже приємна фінансова картина. Тому іноді вигідно взяти дешеву землю в Поліссі, де орендна плата може бути в рази дешевша, - за пай до 2 га в районі 1000 грн і вартість прав оренди теж менше», - розказав Андрій Кошиль, президент Земельної спілки України.

В бік досить «пісних» північних регіонів України все частіше поглядають не лише далекоглядні фермери, а й спекулянти. Адже, якщо на полі зайнято хоча б 10% від усього масиву, складається патова ситуація: щоб "добрати" залишок іншому сільгоспвиробнику уже потрібно домовлятися з «першопрохідцями». «Практика «заходу» на Північ стає все більш поширеною протягом останніх 1-2 років. І цей тренд буде продовжуватися. «Частка вільних земель невпинно скорочується», - додав Кошиль.

Продираючись крізь ліси...

Житомирщина, Рівненщина, Київщина та Волинь – це зона лісостепу і навіть коротка перерва в обробітку ґрунту приводить до заліснення. Так, на територіях Рівненського кластеру агрохолдингу Agricom Group близько 4-5 тис га були фактично цілиною. «Там багато років не велося господарство, місцями навіть виріс молодий ліс. Це все необхідно було розкорчовувати, а потім ще й ландшафтувати», - пояснив Тарас Корнієнко, головний агроном компанії. В агрохолдингу «Мрія» протягом останніх двох сезонів розліснили 1,8 тис. га та у наступні два роки розліснять ще 2,2 тис. га.

Читайте також: Афро-бурська війна: як земельний конфлікт в ПАР вплине на український експорт

Орієнтовна вартість розкорчовування залежить від типу, віку та густоту стояння деревини, пояснюють в Agricom Group. Для кожної ділянки визначається своя технологія, що зазвичай різниться на початкових етапах, а вартість може складати від $50 до $200 на га. Так, дерева з діаметром стовбура від 15 см викорчовуються за допомогою важких тракторів зі спеціальним відвалом для викорчовування. Густо порослі території з деревами товщиною 10-15 см обробляють кусторізом. Не сильно залісненні ділянки з тонкими деревцями в 5-10 см можна пройти важкою дисковою бороною. «На полях Agricom для цього використали 500-сильного 12-ти тонний Wishek», - додав Корнієнко. Після викорчовування йде універсальний етап - подрібнення деревини на щепу та вивіз її з поля. Далі відбувається глибоке рихлення.

фото: youtube.com

Найоптимальніша технологія після розліснення – соняшник під Євролайтінг. Особливу увагу на таких територіях доводиться звертати на гербіцидний обробіток для захисту від багаторічних рослин, поділилися досвідом агрономи Agricom Group.Щодо врожайності, то в перший рік вона очікувано значно нижча, особливо якщо підготовка проводилась весною. Проте, вже на 2-й рік поле повністю розкриває свій потенціал. З огляду на довгий період не використання землі простіше сертифікувати для органічного виробництва. Тому на Півночі поширена практика вирощування ягід, лікарських рослин, додає Кошиль.

Також непридатні для традиційних культур території можна успішно використовувати для вирощування енергетичних культур - верба, тополя. «В результаті культивування верби вже через кілька років суттєво поліпшується структура ґрунту, адже за сезон дерева скидають до 6 т/га листя», - пояснив Костянтин Богатов, керуючий партнер Salix Energy. Крім оздоровлення ґрунту вирощування енергетичної верби само по собі є справою прибутковою - з 1 га можна зібрати 20 т деревної маси, що використовується як паливо. Хоча це й потребує значних вкладень - близько € 1000/га. Промислове вирощування лози варто розпочинати з 30 га, радить Богатов.

 

... та юридичні настанови

Для законного використання так званих маржинальних земель власнику холдингу насамперед необхідно знайти їх власника, пояснюють юристи.

Проте якщо із землями, що знаходяться у приватній власності особливих питань при оформленні оренди не виникає, крім власне пошуку «вільних» ділянок, то стосовно земель державної та комунальної власності діють особливі правила, наголошує Юлія Шевченко, юрист Аlexandrov&partners. Так, виділення таких земель відтепер відбувається через земельний аукціон, повідомлення про проведення якого розміщується на сайті Держгеокадастру. «Щоб отримати в оренду землі державної та комунальної власності потрібно відслідковувати інформацію про проведення земельних аукціонів, реєструватися та брати в них участь. Крім того, якщо стало відомо про існування масиву, який ще не обробляється, можна самостійно ініціювати проведення земельного аукціону, звернувшись до органів місцевого самоврядування», - додала Шевченко.

Чи можна тут трішки приорати?

Часто-густо підприємства прагнуть розширити земельний банк за рахунок лісосмуг і занедбаних садів. Юрист пояснює, що згідно Земельного кодексу України полезахисні лісові смуги виключені зі складу земель лісового фонду і віднесені до несільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення та належать до земель запасу і резерву сільських, селищних рад. Тобто вважаються комунальною власністю. Тож теоретично за ними можливо укладати договори оренди. Однак за законом розорювати полезахисні лісосмуги заборонено. «Наразі очікує розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв'язку із масовим знищенням полезахисних смуг. Даним проектом запропоновано дозволити передачу полезахисних лісосмуг та інших захисних насаджень у власність або користування. Для отримання земель під лісопосадками в оренду не треба буде брати участь у земельних торгах», - пояснила юрист Alexsandrov&Partners.

Читайте також: Лютий березень: як затяжна зима вплинула на поля, сади та ягідники

Щодо старих садів, то як правило це нерозпайовані землі під господарськими будівлями і спорудами, та іншим колективним майном колишніх КСП, які не підлягали паюванню та залишилися в колективній власності. У разі реорганізації КСП теоретично можливо укласти договір оренди з його правонаступником. «У разі ліквідації КСП необхідно для початку визначати власника відповідної земельної ділянки, що як показує практика, є досить важко», - додає Юлія Шевченко. Її підтримує Андрій Кошіль: «Занедбані сади - це частіше за все маленькі ділянки, більша частина яких взагалі юридично не оформлювалась. І щоб узяти в оренду офіційно навіть 1 га саду, потрібно буде знайти і домовитися з десятками людей, внести їх усіх до кадастру і реєстру прав, організувати підписання договорів оренди, що по вартості буде економічно не вигідно сільгоспвиробнику». Тому наразі юристи не вважають освоєння садів справою перспективною.

Ростити кукурудзу чи соняшник на місті лісу цілком можливо. Просто спочатку потрібно змінити цільове призначення ділянки. Якщо ліс належить громаді, то крім її згоди знадобиться "добро" Кабінету Міністрів України на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення з подальшим наданням її в оренду. Проте, іноді залісненні масиви виявляються землями сільськогосподарського призначення чи навіть паями, що давно не оброблялися. «Тому завжди необхідно перевіряти документи на обрані земельні ділянки», - радить експерт Alexsandrov&Partners.

ОТГ вам в поміч

Знаходження власника «нічийних» ділянок - одне з найпроблематичніших питань при розширені земельного банку. Можливо, в цьому допоможе реформи децентралізації. «В Україні вже зареєстровано 710 Об’єднаних територіальних громад, які за площею займають більш ніж третину усіх земель в країні», - розказав Анатолій Шалаєв, виконавчий директор Центру Громадських ініціатив, експерт з питань самоврядування та самоорганізації.

Читайте також: Олександр Тимоха: Закликати не тримати у домогосподарствах корів – невігластво

ОТГ набагато краще починають обліковувати свої землі, тож мають змогу знайти «не враховані» раніше землі. Так, Юрій Ганущак, один з розробників Конституції, Бюджетного кодексу та учасник Групи експертів Ради Європи з питань впровадження Хартії місцевого самоврядування розказав, що після створення ОТГ на Закарпатті, надходження до бюджету зросли в чотири рази. «Громада здатна більш ефективно проконтролювати, хто і як саме обробляє їхні землі», - додав Ганущак. Бувають випадки, коли при ретельному обліку «знаходять» 100 і більше гектарів землі.


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама