Невидима реформа, або чому уряд відмовляється змінювати ДФС

Український бізнес, Мінфін США, ВР та Кабмін. Хто з них реально зможе вплинути на реформу ДФС?

журналіст Agravery.com

«Безглузда реформа», - сказав минулого четверга прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання Кабміну, коментуючи реформу податкових органів. Після цього уряд скасував постанову від 11 березня 2017 року «Про концепцію реформування органів податкової та митної політики», постанову від 19 липня 2017 року «Про реорганізацію територіальних органів ДФС», тобто вирішив взагалі не змінюватиме Державну фіскальну службу, що МВФ вимагав ще у березні минулого року. 

З рішенням голови згоден не весь Кабмін. Зокрема очільник міністерства фінансів, яке керує ДФС, Олександр Данилюк «таким рішенням Кабміну занепокоєний». За його словами, скасовані постанови писали експерти Мінфіну на основі рекомендацій МВФ, Єврокомісії та Мінфіну США. Документи були потрібні, щоб ВР та Кабмін координували свою роботу над змінами ДФС, а «міжнародні донори» охочіше давали гроші на досконаліші фіскальні органи.  Хоча, на думку Гройсмана, для реформування ДФС взагалі непотрібні ніякі урядові постанови та концепції. А ДФС під керівництвом Мирослава Продана працює на "відмінно".  

Директор економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" (UIF) Анатолій Амелін каже, що ДФС має славу «однієї з найбільш корупційної та неефективної держустанови» України як серед бізнесу України, так й іноземних інвесторів. Тому "на зміни у фіскальних органах дуже розраховували" західні партнери. Які поки що стримано реагують на рішення уряду не реформувати систему ДФС. Наприклад, у повідомленні прес-служби Мінфіну від 14 січня йдеться, що міністр фінансів США Стівен Мнучін "готовий і далі підтримувати свого колегу Олександра Данилюка у проведенні реформ".

Читайте також: Експорт агросили, або як агробізнесу втримувати кадри

Простота податків vs місцеві інтереси

Анатолій Амелін каже, що Мінфін хотів якісно змінити структуру ДФС. Зокрема, районні управління ДФС мали позбавити статусу юридичної особи, тобто контролера за сплатою податків місцевими підприємцями. Бізнесмени мали би туди приходити, тільки щоб здати свою податкову звітність, у фіскальний аналог центрів «Готово». При цьому всі 100% податкової звітності хотіли дозволити подати у електронний вигляд. Податковий консультант Олександра Томашевська говорить, що зараз і малий, і крупний бізнес свою касову звітність може подавати лише у паперовому вигляді. Фізичні особи-підприємці, зокрема фермери, свою податкову звітність вносять у Книгу доходів фізичних осіб. Таку книгу можна заповнювати лише у паперовому вигляді, хоча такий сервіс в он-лайн режимі доступний навіть через «Приват24».

Наступний крок реформи ДФС за концепцією Мінфіну, продовжує Амелін, – з 1 січня 2018 року обласні митниці та управління ДФС мали ліквідувати як окремі структури, та звести у єдине Міжрегіональне головне управління. Відтак вся інформація про бізнес та сплату податків мала передаватись одразу в центральний офіс у Києві. На думку Амеліна, така реформа мала б зменшити чисельність персоналу ДФС та витрати на його роботу. Підприємцям -  спростити спілкування з фіскалами, подачу податкової звітності та сплату податків. Також убезпечити бізнес від проблем через те, що фіскали десь «загубили» інформацію про підприємство та сплату податків. У прес-службі самого Мінфіну додають, що після такої реформи ДФС мала би втратити будь-яку можливість «кошмарити» бізнес  через «недоплачені» податки. Роботу всіх фіскальних підрозділів мали б перевести на єдині стандарти виконання. Після цього податківці не змогли б по-своєму трактувати Податковий кодекс, і так створювати ще один привід «пресувати» бізнес. При цьому фіскали мали б самостійно моніторити, як бізнес сприймає темп змін в структурах ДФС.

У міністерстві кажуть, що за наступного етапу реформи митники мали перейти на єдині стандарти визначення митної вартості товарів. Також почати обмінюватись інформацією із митними адміністраціями сусідніх країн. Така новація мала б позбавити експортерів будь-яких проблем з фіскалами через можливе «заниження» вартості товарів.  

Описаним вище змінам в структурі ДФС завадили «регіональні групи впливу», каже Олександр Данилюк. За його словами, такі групи контролюють зокрема розподіл посад в обласних митницях та обласних управліннях ДФС. «Контролюючи регіональні органи ДФС, місцеві «князьки» та їхні друзі в Києві наживаються на бізнесі, відкатах, контрабанді та фактично гальмують економічний розвиток нашої країни. І саме ці групи інтересів зараз намагаються завадити змінам. Цього разу не вистачило сміливості розірвати ці зв’язки та реалізувати зміни», - коментує очільник Мінфіну.

Читайте також: Ольга Трофімцева: Агробізнес "здорової людини", або про жарти залежності від держпідтримки

Реформування чи бюрократизація?

12 січня в.о.керівника ДФС Мирослав Продан заявив, що реформа ДФС все ж буде проведена. Але за власною концепцією фіскалів. Спочатку при ДФС створять Проектний Офісу для ІТ-проектів. Такий офіс потрібен, щоб нарешті стала можливою подача всієї податкової звітності он-лайн, зокрема через мобільні застосунки. Також щоб обладнати комп’ютерами всі робочі місця митників та податків. Окрім того, для митниці утворять свій аналог податкової міліції, або ж «митну варту». Щоб побороти корупцію в структурі ДФС, запустять електронну систему з аналізу корупційних ризиків. А для персоналу установи запровадять критерії ефективності роботи та систему бонусів за якісну роботу.

 А щоб бізнес мав реальний інтерес вийти «з тіні» та добровільно платити податки, в ДФС створять окремий підрозділ. Його працівники будуть слідкувати за «дотриманням вимог податкового та митного законодавства» податківцями, коментує очільник ДФС.

Окрім змін в самій структурі фіскальних органів ДФС також змінить систему збору податків. Наприклад, всі збори та платежі бізнес платитиме на єдиний рахунок. Теоретично, податок на виведений капітал запровадять не раніше 2019 року. Але фіскали весь 2018 рік вчитимуться, як правильно його збирати. Мирослав Продан стверджує, що рішення саме так реформувати ДФС було прийнято ще півроку назад. А стратегію підтримали МВФ, Мінфін США та Представництво ЄС в Україні. «Представники донорів та міжнародних партнерів надали схвальні відгуки щодо чіткого системного підходу у реформуванні служби з конкретними термінами виконання», - говорить очільник ДФС.

Читайте також: Ольга Трофімцева: Я хотіла б, щоб інвестори приходили не через низьку зарплату в країні

Спочатку зміна податків, потім зміна податківців

Олександр Данилюк заявив, що буде добиватись реформи фіскальної служби саме за концепцією Мінфіну. Тобто змінити структуру ДФС так, щоб спростити сплату податків для бізнесу. Міністр фінансів каже, що вже встиг заручитись підтримкою реформи ДФС від прем’єра Гройсмана. В принципі, тому ж самому бізнесу все рівно, за якою моделлю зміняться фіскальні служби, каже директор економічних програм UIF. За його словами, «український бізнес все менше надіється на зміни в Україні», натомість «росте запит на зміну влади».

За словами податкового консультанта Олександри Томашевської, повноцінна реформа в структурах ДФС неможлива без законодавчих змін. Наприклад, щоб всі 100% податкової звітності можна було подавати он-лайн, мало розробити потрібне програмне забезпечення, зокрема мобільні застосунки. Такі застосунки ще має дозволити Податковий кодекс, змінювати який може лише ВР.

Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук з такою думкою погоджується. І додає – реальні зміни в структурі та роботі ДФС стануть можливі після того, як уряд та ВР вцілому змінять систему податків в Україні. Наприклад, нарешті відмовляться від нарахування податку на прибуток і замінити його податком на виведений капітал. А розстрочку сплати ПДВ для імпорту ресурсів та обладнання для виробництва в Україні зроблять постійною. Нагадаємо, що з 1 січня 2018 року по 1 січня 2020 року ВР дозволила розстрочку сплати імпортного ПДВ при завозі обладнання, зокрема для харчової промисловості.

Експерт міркує – якщо ВР піде саме на такі зміни у податковій системі, мінімум третина поточного штату ДФС стане непотрібною. Тоді фіскалам доведеться просто звільняти «зайвих» працівників. Після цього ДФС матиме рівно стільки службовців, щоб на місцях лише встигали приймати податкову звітність. А контрольні функції та роботу з податковим боргом доведеться перенести на рівень обласних управлінь та центрального офісу ДФС в Києві. Тому, як наголошує Кушнірук, якщо бізнес хоче змін у роботі фіскальних органів та простішої сплати податків, то має вимагати від парламенту та Кабміну змін самої податкової політики в Україні. 

Читайте також: «Дванадцять місяців» в дії: як вплинула на озимі та сади надто тепла зима


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама