Наполовину легальні: як вивести з тіні українських аграріїв?

Світовий банк говорить, що щороку аграрії виводять в тінь мінімум половину площ посівів зернових. Причини, додають експерти, робота ДФС та конкуренція із транснаціональними корпораціями.

журналіст Agravery.com

Щороку в «тіньовому» агросекторі «обертається» мінімум 16 млрд грн. Про це під час форуму «Масштаби та схеми тіньової економіки», розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. Експерт наголосив, що оцінка у 16 млрд грн тіньового обороту є «консервативною». І йдеться і про тіньову оренду землі, і про нелегальний продаж вирощеної продукції за готівку. Для порівняння, на цьогорічну весняну посівну кампанію витратили майже 100 млрд грн. А за спецрежимом ПДВ, що діяв до 1 січня 2017 року, аграрії отримували 20-25 млрд грн додаткових обігових коштів.

Присутні на форумі експерти погодились з оцінками Соколова. Наприклад, за словами народного депутата України, голови Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, аграрії не сплачують податків із 40% площ ріллі в обробітку. Керівник проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Денис Нізалов припускає, що реально в «тіні» обробляється понад 50% ріллі. «Пілотний моніторинг  землекористування в Україні від Світового банку дає підстави вважати, що показник у 53% тіньового обробітку землі показує загальноукраїнські тендеції», - коментує Нізалов. При цьому, за його словами, найбільше «тіньових» площ займають кукурудза та соняшник.

Читай також: Q&A: про відставку керівника Держгеокадастру та «земельну корупцію»

Генеральний директор «Украгроконсалт» Сергій Феофілов каже, що його компанія проводила аналіз «тіньового» ринку соняшника в Україні. Результати показують, що у 2016 році фактично зібрали 14,8 млн тонн соняшнику. А за даним Держстату  - 13,62 млн тонн соняшника. Так з 2014 року, близько 0,7 – 1,2 млн тонн зібраного соняшнику лишались  «неврахованими» кожен маркетинговий рік. На думку Феофілова, варто говорити про 21 млрд грн щорічного обороту «тіньового» ринку соняшника, 20 млрд грн – «тіньового» обороту соняшникової олії. Через це, за словами Соколова, є підстави говорити про «поріг» у 40 млрд грн щорічного обороту в «тіньовому» агросекторі.

Старший економіст CASE Ukraine Володимир Дубровський каже, що АПК насправді є одним з найменших секторів «тіньової економіки» України загалом. «Сірий імпорт» або контрабанда дає мінімум 80 млрд грн тіньового обороту щороку, виведення прибутків в офшори – 50 млрд грн щороку, заниження оборотів підприємств – 20 млрд грн щороку, недосплата земельного податку – 10 млрд грн щороку. Але, як наголошує Феофілов, на 16 млрд грн мінімального щорічного обороту тіньового агросектору також треба звернути увагу. Сплачені податки з такого обороту могли б піти або на державну підтримку АПК, або ж на соціальні видатки. Але що змушує аграріїв йти в тінь? І що потрібно зробити, аби агробізнес перестав ховатись від держави?

Читайте також: Пішли в онлайн: нові правила експорту органічної продукції

Михайло Соколов, заступник голови ВАР

- У цьому році ДФС подала 17,6 тисяч позовів щодо несплачених податків на суму у 54,77 млрд грн. 58% таких судових справ виграв  бізнес. Можна було б сказати, що тут просто проблема з корумпованим судами в Україні. Але статистика показує, що фіскали «кошмарять» по незначним сумам несплаченого податку. А 42% виграних справ по ухилянню від сплати податків – це не через сильну позицію фіскалів в суді, а тому що підприємець вирішував «злити» тяганину в суді. Поки йшов розгляд справ в суді, активи підприємств продавались, обігові кошти виводились, реєструвалась нова юридична особа, і фіскалам вже ні з кого було вираховувати начебто недосплачені суми.

ДФС продовжує за дії одних платників податків до притягувати до відповідальності зовсім третіх осіб. Є зернотрейдер «Олам», що належить суверенному інвестиційному фонду уряду Сінгапуру. Це якраз той випадок, коли треба думати, що ти робиш. Але ДФС прийшла з обшуком в офіс «Олам», бо компанія купила зерно у постачальника з ознаками фіктивності. Звісно, що самого постачальника ніхто і перевіряв.

Або інший приклад – елеватор «Транссервіс-2008». Підприємство просто надає послуги із перевалки зерна і не має жодного стосунку до компаній-замовників послуг. Але ДФС вирішило пошукати сліди однієї фіктивної компанії саме на елеваторі «Транссервіс-2008». Силовики декілька разів у вересні та жовтні на елеваторі проводили обшук. А потім просто наказали зупинити роботу підприємства і арештували 4 тисячі тонн зерна, які могли належати фіктивному зернотрейдеру.

З такими підходами фіскалів до своєї роботи про ефективну боротьбу з тіньовою економікою говорити не доводиться.

Читайте також: Директор «Транссервіс-2008»: Прихід силовиків коштує портовикам не менше $50 тис.


 Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine

- Це міф, що більшість «тіньовиків» - малий та середній бізнес (МСБ). У нас частка МСБ в економіці дуже мала, всього 16% ВВП. На «спрощенці» у нас «сидить» лише 7% МСБ, занижують обороти лише 8% МСБ. Насправді більшість «тіньовиків» - олігархічний бізнес, який працює на експорт. Наприклад,  75% товарів з України вивозиться за так званими непрямими контрактами. Але так крупні компанії намагаються вижити під час конкуренції із транснаціональними компаніями, котрі мають більше «вільних» фінансів.

Як припинити «податкові оптимізації»? По-перше, оподаткувати не прибутки,  а виведені капітали. Відповідний законопроект Мінфін обіцяв подати до парламенту, але досі цього не зробив. По-друге, нарешті реформувати податкову міліцію у Службу фінансових розслідувань (СФР). Така установа не має «пресувати» малий та середній бізнес, але розслідувати схеми ухиляння від сплати податків. Наприклад, схеми із трансфертним ціноутворенням. Також треба менше навантаження на фонд заробітної плати та реформа нарахування і сплати ПДВ.


Олександр Данилюк, міністр фінансів

- Існує міф, що «тінь» вигідна людям, бо так можна дешевше купити якісні товари. Справді, люди мають і доступніші товари, але і гіршої якості медицину чи освіту через недосплачені податки. Треба пояснювати, що «тінь» - це погано, бо вбиває конкуренцію між підприємцями. Чому за кордоном дешевше купити товари? Бо там є конкуренція між виробниками, між продавцями. Ми маємо розвивати конкуренцію.

Ще один компонент – відмова від пресингу бізнесу. У нас мало який середній чи малий бізнес виходив у крупний сегмент. Як тільки «з’явишся на радарі», одразу СБУ чи прокуратура просять «поділитися». Тому розраховуємо, що парламент допоможе реформувати податкову міліцію у СФР.

Офшорні схеми неможливо перемогти одразу, тут все потрібно робити поступово. Зараз за стандартами Організації економічної співпраці переглядаємо угоди про уникнення подвійного оподаткування, які свого часу Україна підписала з різними країнами світу. Така робота – перший крок до перемоги офшорних схем.


Олександр Пасхавер, економіст

- Тіньова економіка – це природній стан, коли йдеться не про стратегії розвитку, а про стратегії виживання. Тоді тіньова економіка є природнім елементом життя країни. Щоб перейти до розвитку країни та економіки, потрібна заміна цінностей. Це триває десятиріччями, і лише завдяки системній роботі. Я впевнений у силі людського розуму. Тому знаю, що будь-які пропозиції з детінізації економіки стикаються з протидією населення та підприємців. І так триватиме, поки не змінимо цінності, які сповідує країна, і  цю зміну цінностей не засвоять державні інститути.

Читайте також: Q&A: чи визначає індекс Doing Business реальну простоту ведення агробізнесу в Україні?


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама