Наплодило: як Україна впорається із великим урожаєм яблук

В сезоні-2018/19 Україна зібрала один з найбільших врожаїв яблука за всю історію незалежності. Втім, якщо споживачам  зменшення ціни тільки додає апетиту, то виробники уже рахують свої збитки і навіть хочуть корчувати сади.

журналіст Agravery.com

Яблучний колапс

У жовтні соціальні мережі збурили фотографії покинутих у садах яблук. Виробники відразу почали коментувати, що збирати плоди і віддавати їх переробникам просто невигідно –  мовляв, ціна яблук нижча за собівартість виробництва. «Я теж не впевнений, що зберу урожай з саду. Вартість так званого технічного яблука – гривня, а на свіжий ринок сортове яблуко виробники продають по 3 грн з ПДВ. За підбір плодів з землі потрібно заплатити робітникам мінімум 30-40 копійок за кілограм. Виходить, собівартість виробництва яблук не нижче 3 грн/кг. Всі накладні витрати – дизпаливо, добрива та зарплати суттєво зросли», – розповідає очільник підприємства «Дельтафрут» з Вінничини Антон Рубан. Його господарство цьогоріч взагалі розкорчовує більше 200 га старих садів (із 800 га наявних), замість них сіятиме  олійні чи зернові культури. Він додає, що з такими цінами на яблуко частина його колег-виробників теж буде вимушена заморозити, або й повністю відмовитись від садівництва та перейде на більш рентабельні культури.

Згідно даних сайту EastFruit, за підсумками жовтня Україна виявилася лідером за темпами падіння цін на яблуко в Європі. Лише за чотири тижні українське десертне яблуко втратило в ціні майже 26%, що стало великим шоком, особливо для дрібних фермерів, які не мають власних сховищ і можливості самостійно експортувати яблуко. Якісне, відсортоване і упаковане яблуко популярних сортів зараз можна купити у великих українських фермерів по 5-6 грн/кг ($ 0,18-0,21 за кг). Дрібні фермери раді б продати яблуко навіть по 2-3 грн/кг ($ 0,07-0,09 за кг) та попиту на нього майже немає.

Не краща ситуація і у виробників органічних яблук та соків. Як розповідає комерційний директор СФГ «Золотий Пармен» Євген Мисник, ціна органічного яблука сьогодні дуже просіла, і уже незабаром дорівнюватиме звичайному при суттєво вищих затратах на виробництво. Так само вони мають у сховищах значний обсяг ще не проданої продукції, і  клієнти за нею у чергу аж ніяк не шикуються.

Головний аналітик Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тетяна Смірнова пояснює великий урожай відразу  декількома факторами – збільшенням врожайності (завдяки погоді) і вступом у повноцінне плодоношення тих насаджень, що були закладені 3-4 роки тому.  Це  відразу відбилася на ціні: на сьогоднішній день виробники пропонують яблука на свіжий ринок в середньому у 1,5 рази дешевше, ніж ніж 2017 року. Тому фермери вимушені залишати яблука у садах.  Зокрема, йдеться про плоди на переробку. «Заводи готові платити за промислове яблуко не більше 1 грн/кг, а це не покриває витрати навіть частково. Не варто забувати, що в сусідніх країнах, зокрема у Польщі, також спостерігається збільшення виробництва яблука. Таким чином, українським виробникам слід очікувати збільшення конкуренції з боку польської продукції як на внутрішньому, так і на ринках інших країн ЄС», – застерігає вона. В українських супермаркетах вже навіть почало з’являтися польське яблуко. Така продукція є, здебільшого, у преміум-сегменті, тоді як українські фермери воліють яблуко аналогічної якості закласти у сховища і очікувати покращення ситуації на ринку, щоб продати його на більш вигідних для себе умовах.

Читайте також: На розсуд судів, або як правова система може відкрити ринок землі

Як додає керівник проекту «Info-Shuvar», експерт плодово-овочевого ринку Тетяна Гетьман, яблучна ситуація складна, але було б дивно, якби вона була іншою. «Щороку, за нормальних погодних умов, ми отримуємо додаткових 150-200 тис. тонн яблука, а експортуємо до 30 тис. тонн. Перевантаження ринку слід було очікувати і в попередні сезони і проблема може тільки загострюватись, адже кожного року інтенсивні сади будуть давати більший врожай», – коментує вона. Головна хвиля інтенсифікації і побудови сховищ припала на 2010-2013 роки, тоді фермери отримували підтримку з боку держави, і ще мали відкритий ринок РФ. «Стимул для збільшення виробництва був досить потужний і не треба було особливо напружуватись в напрямку маркетингу – Росія з`їдала, як то кажуть, все. Сьогодні ми маємо перенасичений внутрішній ринок, а якість нашого яблука не  завжди пасує покупцям найбільших світових країн-імпортерів», – вважає Гетьман.

Згоден із  Гетьман й економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак. За його словами, до 2015 року вся садівнича галузь орієнтувалася на експорт до РФ. Відповідно ми, переважно, маємо ті сорти і технології, які не дозволяють конкурувати на ринках інших країн. Експерт називає іще декілька не менш важливих причин «просідання» яблучної ціни на ринку. За його словами, Росія та Білорусь також нарощують власне виробництво. А крім РФ, великих ринків збуту яблука в Європі більше немає.  «Відповідно, всім, у кого надлишок яблука, потрібно битися за одних, і тих самих споживачів.  До того ж, споживання яблука в ЄС падає. Це відбувається внаслідок конкуренції з іншими продуктами. Приміром, та ж сама лохина доступна круглий рік, вона зручніша в споживанні, ніж яблуко, може бути чудовим снеком. В неї та в інші снеки вкладаються величезні рекламні бюджети, що  негативно впливає на споживання яблука», – розповідає він. А ще у нас багато дрібних виробників яблука, і деякі з них мають навіть якісну продукцію, але самотужки не можуть збудувати сховище, купити сортувальну лінію, а кооперуватися вони, передусім ментально, не готові.

Всі на переробку та експорт?

Логічно, що великий урожай  потрібно або переробляти, або експортувати. Проте у цій царині не все так гладко. Що стосується переробки, то зараз у всьому світі спостерігається тенденція до зменшення споживання відновлених соків (тобто з концентрату), що відображається і на переробці в Україні, яка є лідером з експорту яблучного концентрату серед країн колишнього СРСР. Соки прямого віджиму не користуються особливим попитом у українців в тому числі і через те, що є досить недешевими. Українські компанії активно шукають нові варіанті переробки яблука. Зокрема, яблучні чіпси, смаколики з сублімованих яблук тощо. Проте, такі продукти поки що залишаються нішовими. «Якщо я все яблуко пущу на переробку, то справи не буде. Приміром, тисяча тонн сушеного яблука нікому непотрібна, вона ще більше обвалить ринок. Аби цей такий обсяг просушити потрібно потужне обладнання, гарне приміщення, електроенергія. Це значні інвестиції. Що стосується соків прямого віджиму – хороша лінія коштує близько 200-300 тис. євро і це теж майже нереально», – пояснює позицію виробника Рубан.

Основним варіантом розвантажити внутрішній ринок для українських виробників в умовах перевиробництва залишається експорт. Як зазначає Смірнова, в поточному році працювати з європейськими країнами буде важче, через збільшення їх власного виробництва, а також через конкуренцію з боку Польщі. Проте, вже сьогодні ті господарства, які мають експортну стратегію, досить успішно експортують яблука до ЄС. Крім того, є низка більш віддалених країн, які б могли стати досить успішними експортними напрямками для українського яблука.

Читайте також: Своя ніша: як заробити на люцерні

За словами Ярмака, у  нас є виробники, які мають сучасні сорти та технології, і вже зараз експортують яблуко до дуже вибагливих країн Південно-Східної Азії, Близького Сходу та ЄС. «Вони отримують від 10 до 18 грн/кг яблука, коли інші не можуть своє продати за 2 грн/кг.  Якраз завдяки таким прикладам є надія на розвиток яблучного бізнесу.  Наша держава має унікальні умови для цього – преміальне яблуко шукають всі, а виростити його в Європі можуть лише одиниці. І Україна має чи не найкращі умові для виробництва яблука преміальної якості.  По ціні ми можемо конкурувати без проблем – адже всі складові виробництва, крім фінансування, у нас коштують дешевше», – коментує експерт.

За інформацією Гетьман, українські виробники в поточному сезоні продовжують експортувати яблуко в Білорусі, проте із перешкодами, реекспортувати до РФ стає щороку більш ризикованим.  Минулого року були зроблені спроби вийти на ринки розвинутих країн, де ціни вищі, але й вимоги досить серйозні. «Цього сезону наші фермери продовжують підкорювати ці ринки, не все виходить, але досвід в даному випадку – це головне і найдорожче. Продовжуються спроби продавати яблук у Скандинавію, Єгипет, ОАЄ», – засвідчує експерт. Непогані перспективи  поставок на індійський ринок – так, на початку жовтня ця країна прийняла рішення про відкриття свого ринку для українських яблук. Тож плоди врожаю 2018 року вже можуть бути поставлені в Індію за умови дотримання встановлених фітосанітарних умов, приміром їх витримки до моменту відвантаження з України при температурі 0°С протягом 13 днів, що повинно бути зазначено в фітосанітарному сертифікаті. «Індія здатна повністю замінити російський ринок збуту, який був основним для українських яблук до 2014 року, а також призведе до необхідності поліпшення технології вирощування і зберігання, оскільки термін транспортування в Індію – близько місяця», – вважає глава асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка.

«Голден» надії

Що стосується подальшого розвитку подій, то за прогнозами Ярмака значного зниження цін на яблуко до березня-квітня не буде, оскільки подальше зниження цін не призводить до зростання продажу. «Ще рік тому я говорив, що в квітні ціна буде нижчою, ніж в вересні, і я дотримуюся такої точки зору. Дуже багато яблука закладено на зберігання, і не тільки в Україні. Тому в березні-квітні його почнуть активно розпродувати і ціни зменшуватимуться», – говорить він. 

На думку Смірнової, навіть зважаючи на низькі ціни на яблука, очікувати відчутного зменшення кількості гравців в цьому секторі наступного сезону теж не варто. Не слід забувати, що мова йде не про однорічну культуру. При цьому фруктовий сад – це чималі інвестиції. Проте, якщо ситуація буде виглядати подібним чином ще принаймні два сезони, тоді фермери почнуть серйозно замислюватися над викорчовуванням садів.

Читайте також: Особливий інтерес, або чому земля громад не потрапила на орендні аукціони

«Дрібні виробники навряд чи відразу викорчують сади, сподіваючись, що за рік ситуація виправиться. Але великі, я впевнений, почнуть позбавлятися непродуктивних садів та безперспективних сортів яблука. Тому загальна площа, однозначно, зменшиться. Якщо ж така ситуація протримається то, звісно, доведеться багатьом виходити з бізнесу», – вважає Ярмак.

Трохи надії та оптимізму додають і новини з ринку. Так, на минулому тижні аналітики EastFruit повідомили, що яблуко «Голден Делішез» (Golden Delicious)  дещо зросло в ціні.  В Україні виробникам вдалося підняти середню оптову вартість на яблуко цього сорту майже на 20% тиждень або на 1 грн/кг (3,5 цента США/кг). Тепер купити сортоване і упаковане яблуко сорту  «Голден Делішез» оптом в більшості регіонів України можна по 6 грн/кг ($ 0,21 за кг). На думку учасників ринку, яблуко цього сорту має непогані можливості за умови необхідного обсягу продукції експортної якості. Адже наш «Голден» вигідно вирізняється від польського тим, що краще дозріває у вітчизяних кліматичних умовах. Тому за яблуко українського походження в ЄС, особливо в скандинавських країнах і в Великобританії, готові платити більше, ніж за польське.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама