Зима близько: чи готові до неї аграрії?

Україна стоїть на порозі ще одного рекорду по врожаю, але чи допоможе це аграріям забезпечити перед зимою усі свої потреби та вирішити нагальні проблеми?

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Цьогоріч аграрії України отримають рекордний врожай, який за прогнозами буде перевищувати минулорічний, підтверджують дані Мінагрополітики. Станом на 26 жовтня сільгоспвиробники зібрали 55,8 млн тонн зерна з 89% площ (13,2 млн га) із врожайністю 42,4 ц/га. Це на 10 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли був один з найбільших за всю історію незалежності України врожай. Середня врожайність цього року краща на 2,5 ц/га (у 2017 році вона становила 39,9 ц/га). Темпи збору врожаю також перевищують минулорічні на 0,7 млн га. Схожа ситуація із соняшником. Цього року вже зібрано на 2,8 млн тонн більше соняшнику, ніж торік. Темпи збирання також вищі - вже обмолочено 5,8 млн гектарів, що на 0,3 млн га більше, ніж у минулому сезоні. Середня врожайність - 22,4 центнери з гектару (станом на 26 жовтня 2017 року вона складала 19,6 центнерів). Комбайнування сої також показує кращі результати. Вже зібрано 4 млн тонн, що на 1 млн тонн більше за минулорічні показники, хоча темпи збирання дещо нижчі ніж минулого року. Оброблено 1,5 млн га, що на 0,1 млн га менше, при цьому врожайність у 2018 році вища на 6,8 центнери з гектару та становить 25,5 центнерів.

Ціна зростає

Ціни на сільгосппродукцію цього року також здебільшого виросли. Так, згідно даним електронної зернової біржі України, ціна на зерно пшениці другого класу станом на 30 жовтня 2018 року на базисі CPT термінал складає $204 за тонну, тоді як у минулому році вона становила $174. Пшениця третього класу також піднялась в ціні з $171 до $202 за тонну. Ціна на кукурудзу за рік зросла лише на $2 за тонну і наразі становить $148. Ціна на сою цього року піднялась з $340 до $369 за тонну на базисі DAF. А от соняшник в Україні на базисі CPT термінал за рік подешевшав на 625 гривень ,до 10400 гривень за тонну.

Читайте також: Особливий інтерес, або чому земля громад не потрапила на орендні аукціони

Наразі по ф'ючерсним контрактам на грудень 2018 року на чиказькій біржі кукурудзою торгують по ціні 366,4 цента за бушель або приблизно $146 за тонну. М’яка червона пшениця на цій же біржі по ф’ючерсному контракту на грудень 2018 року торгується по ціні 505,2 центи за бушель, або приблизно $191 за тонну.

Проблеми реалізації

Проте в Україні досі не вирішене питання із оптимізацією стандарту на пшеницю, що погіршує позиції України на світовому ринку. Наразі вже існує проект нового стандарту, який буде більш адаптований до світових умов та полегшить роботу зернотрейдерам (Пшениця по стандарту: що хочуть змінити у вимогах до зерна?).

Але лишається проблема доставки врожаю до портів. Якщо раніше складність була у відсутності на ринку необхідної кількості вагонів зерновозів, то цього сезону вона вже вирішена. Для забезпечення повного завантаження 513 станцій потрібно 19000 вагонів. Ця кількість рухомого складу вже присутня на ринку, але постала інша проблема - для такої кількості вагонів не вистачає локомотивів, а ті, що є в наявності, вичерпали свій ресурс. Увесь парк "Укрзалізниці" у 492 вантажних електровози та 100 вантажних тепловозів зношений на всі 100%. За декілька років ці локомотиви почнуть в буквальному сенсі розвалюватись на очах. Аби купити навзамін 600 нових локомотивів, уряду доведеться витратити декілька мільярдів доларів, які ще потрібно десь позичити. («Недотягнули: що коштуватиме аграріям затримка з демонополізацією залізниці»).

Також цього року в українських садівників рекордний врожай яблук, але у цієї ситуації є і негативні наслідки - різкий обвал цін на ринку. У деяких випадках господарства просто відмовлялись від збирання яблук, оскільки їх ціна не окупить навіть цієї операції. Наразі переробники дають гривню за кілограм яблук при собівартості у 2,5 гривні без врахування захисту рослин.

Посівна

Посівна кампанія вже майже завершена. Так за звітами Міністерства аграрної політики, станом на 26 жовтня посіяно 96% озимих зернових культур на площі 6,9 млн га при прогнозованій площі у 7,2 млн га. Тоді як ріпаку посіяно навіть більше від прогнозованого рівня - 1 млн гектарів, або 115% від прогнозу. Перевищення прогнозу посіву ріпаку може бути пов’язане із сприятливими умовами після інтенсивних липневих дощів. За словами технічного менеджера з розвитку продуктів на олійні культури підрозділу Agricultural Solutions компанії BASF в Україні Марії Матковської, за липень випало вдвічі, а місцями і втричі більше опадів у порівнянні з середніми річними показниками. В зв’язку з цим частина господарств прийняла рішення провести посів ріпаку у кінці липня-на початку серпня, поки в ґрунті була наявна волога. Але, як стверджує експерт, це могло призвести до проблеми із переростанням ріпаку і створює загрозу його вимерзання.

Захист рослин

У тих, хто вже посіяв озимі, почали з’являтись проблеми із шкідниками та хворобами. Їх активному розвитку сприяла тепла погода в осінній період. На ріпаку активно розвиваються ріпакові пилщики, блішки та прихованохоботники, а також озима совка та капустяна попелиця. Окрім того посіви ріпаку уражуються пероноспорозом, альтернаріозом, борошнистою росою, циліндроспоріозом і фомозом. У посівах озимих зернових шкодять хлібні жужелиці, личинки гессенської мухи, чорної пшеничної мухи, злакові попелиці та цикадки. Також посівам озимих загрожують дротяники та личинку хрущів. Частина цих питань вирішується якісним протруйником, але у багатьох випадках без листової обробки пестицидами не обійтись. («Жуки атакують: чому на полях нашестя шкідників та що з ними робити?»).

Також не оминули посіви озимини і проблеми із гризунами. Ці шкідники традиційно збільшують свою активність в осінній період, але у Західній Україні ця проблема набула надзвичайно масштабу. Сільгоспвиробники скаржаться на понадмірно велику кількість мишовидних шкідників та проводять захисні операції. За даними Держпродспоживслужби, українські аграрії цього року у шість разів збільшили кількість захисних операцій та обробили 86 тисяч га від мишовидних гризунів ("Докопатись до мишей: чому гризуни атакували Західну Україну та як цьому зарадити").

Із забезпеченням аграріїв пестицидами у цьому році проблем немає, навіть не дивлячись на проблеми із виробництвом засобів захисту рослин у Китаї. За даними Тетяни Мосендз, директору по маркетингу компанії «ALFA Smart Agro», рівень забезпеченості аграріїв пестицидами залишився на рівні минулого року і склав 81 тисячу тонн. Проте зросли ціни на пестициди через закриття частини заводів в Китаї.

Проблемні добрива

Не все гаразд і з забезпеченістю сільгоспвиробників азотними добривами. За даними заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Віталія Саблука, аграрії забезпечені мінеральними добривами лише на 65%. Хоча, як додав експерт, традиційна потреба аграріїв у добривах виросла на 5% через зміну структури посівів, і ще на 6% - через падіння обсягів завозу. А наявний фізичний обсяг добрив на ринку повністю покриває потреби аграріїв. Наприклад,  розповів радник президента Союзу хіміків України Ігор Гольченко, на складах трейдерів накопичилось 180 тисяч тонн імпортованих добрив у поживній речовині. Окрім того , як додав заступник голови ВАР Михайло Соколов, український ринок «завмер» в очікуванні масштабного завозу партії американського КАСу. Головна причина, через яку аграрії не забезпечені добривами, – відсутність обігових коштів, каже Соколов. Зокрема за його словами, аграрії не можуть продати зібране зерно через колапс зернових перевезень на залізниці. Окрім того, бідкається голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков, трейдери майже не купують в агровиробників зібрану сою – найбільш маржинальний продукт.

Соколов також наголосив – у першу чергу, антидемпінгові мита призвели хіба що до диверсифікації напрямку імпорту добрив: якщо раніше основним постачальником була Росія, то тепер крупними гравцями також стали Польща, Узбекистан та Грузія. При цьому, як говорить Гольченко, частка імпорту у загальній структурі постачання аграріїв за останні 5 років виросла від 12% до 51%.

Читайте також: На розсуд судів, або як правова система може відкрити ринок землі

Але проблеми із азотними не такі критичні в порівнянні із дефіцитом фосфорних добрив на ринку. Після заборони діяльності в Україні російських компаній «Фосагро» та «ЕвроХім», які були основними постачальниками цієї групи товарів, фосфорні добрива стали дефіцитним товаром. А за словами аналітика ринку добрив компанії «Інфоіндустрія» Михайла Саницького, Україна не здатна самостійно забезпечити свої потреби у цій групі добрив. Як стверджує Олексій Диканюк, комерційний директор компанії «Агрон», наразі до України експортується амофос із Казахстану, Хорватія постачає багато NPS-добрив, а Єгипет завозить потрійний суперфосфат, проте повністю це проблем не вирішує. До того ж, за словами Олексія Диканюка, є деякі нарікання на якість єгипетського потрійного суперфосфату.

З калійними добривами проблем на ринку немає, основний об’єм цієї групи постачається із Білорусі і частково товар надходить з Росії.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама