Молочні ріки, проблемні береги: думки експертів про ціни на молоко

Закупівельні ціни на молоко падають, натомість ціни на молочні продукти на полицях супермаркетів продовжують залишатись стабільно високими. Крім того, не виплачені дотації і законодавчі проблеми не дають галузі розвиватися, і взагалі ставлять під питання її подальше майбутнє. Думки виробників та експертів галузі щодо можливостей виходу із молочного "глухого кута" збирав Аgravery.com.

Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради

- Два місяці відбувається зниження закупівельних цін на молоко і два місяці ми спостерігаємо на прилавках подорожчання продуктів. Я розумію, що у нас в країні війна, дуже багато є інших важливих задач, які треба вирішувати Уряду і Верховній Раді України. Але на сьогоднішній день нас, як виробників сировини, це питання надзвичайно непокоїть, тому що, якщо ціни на сировину падають, а ціни на прилавку продовжують рости, це говорить про те, що об’єми будуть продаватися ще менші і ще менше молока буде йти на переробку. Попередні два роки ми спостерігали у світі найбільшу молочну кризу, ціни були дуже низькими, проте у вересні ціни пішли угору і продовжують зростати. Зараз вони знаходяться на рівні €0,04 за кілограм, а в Україні, починаючи із кінця січня, закупівельні ціни на молоко почали раптово падати. Така ситуація характерна для весни, коли починається так званий сезон "великого молока", проте аж ніяк не для середини зими. Цього року ми бачимо історичний рекорд по зменшенню ціни на молоко, такого ще в Україні ніколи не було. Ціни почали "сипатися" синхронно, як по команді — по всіх регіонах, та на всіх переробних підприємствах. При цьому, ціни на прилавках магазинів навряд чи впадуть, а це означає хтось елементарно хоче отримувати надприбутки і наживатися на виробниках.

Читайте також: В «солодких» очікуваннях посівної: прогнози щодо розвитку цукрової галузі

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради

- Великою проблемою тваринників та аграрної галузі вцілому є невиплата дотацій. Адже на сьогодні вони змушені платити 100% нарахованого ПДВ до бюджету, не отримуючи при цьому обіцяних державою дотацій. Судячи з того, як іде процес, виплачуватися дотації почнуть не раніше травня. На даний момент прийнята лише частина нормативних актів, які необхідні для того, щоб механізм запрацював. І навіть незважаючи на те, що частина вже прийнята, і сільгоспвиробники — тваринники, овочівники, садівники — мають повне право подавати заяви на отримання дотацій, ми на практиці стикаємося з тим, що ці заяви незаконно не приймають. Відбувається це, ймовірно, через те, що податкові органи не розуміють, що з ними робити. Вони ніколи з цим не стикалися, бояться брати на себе відповідальність, не розуміють, що буде далі. Найпростіший вихід для них — просто не прийняти заяву, а там, можливо, щось станеться і не доведеться ні за що відповідати. Якщо спиратися на ті нормативні акти, що були опубліковані на даний момент, то подавати звіти, які дозволять прорахувати розмір дотації, підприємство зможе лише після того, як у нього приймуть заявку. Якщо заявку приймуть зараз, то подавати можна наступного місяця. Таким чином, дотацію за квітень зможуть заплатити аж у червні. Аби це було зроблено у травні, потрібні екстраординарні зусилля з боку податкової та Мінфіну, аби заявки та звіти за березень нарешті почали приймати. Причина проста та складна водночас — наш державний апарат просто не вміє працювати, і не дуже зацікавлений у цьому. Адже швидко працювати — це почати виплачувати нарешті гроші тим, кому вони по праву належать.

Читайте також: Нові наглядачі: що дасть АПК реформа наглядових рад стратегічних держкомпаній?

Микола Ковальський, директор з маркетингу і комунікації агропромислового холдингу "Астарта"

- З 2005 до 2016 року виробництво молока в Україні впало майже на 25%, а поголів`я корів — більше ніж 45 %.Зрозуміло, що галузь занепадає, тоді як у сусідній Польщі за цей же період виробництво молока зросло на 20%. Це говорить про те, що галузь нікому не потрібна, у нас зараз в державі молокопродуктів споживають вдвічі менше, ніж це рекомендовано світовою спільнотою. Ця ситуація, як на мене, є кричущою — вона впливає і на здоров`я населення, і на демографію, і ставить під питання майбутнє нації. Наша компанія, незважаючи на негативні тенденції, які ми маємо у державі, продовжує розвивати молочний напрямок, у цьому році ми відкрили центр, який буде постачати якісні корми не тільки на ферми "Астарти", а й для тих фермерів, які локалізовані поруч із нами. Розвивати молочний напрямок за таких відверто несприятливих умов дуже важко, бо, по суті, це субсидування — компанія відриває зі свого бюджету ті гроші, які могла б інвестувати у більш прибуткові проекти, і вкладає їх у тваринництво.  Ми не можемо інакше, адже тваринництво — це робочі місця на селі, і ми не маємо права відбирати у людей роботу.

Інна Метєлєва, віце-президент Українського кооперативного Альянсу

- Те, що молокопереробники мають змову, не є секрет для ринку. Вони збираються, якщо не щотижнево, то щодекадно і коригують ціни на молоко. Зазвичай, щорічно ціна знижується у квітні, зараз цей процес почався значно раніше. Загалом мушу констатувати, що на сьогодні тільки 30% молока в Україні виробляється юридичиними особами, решта 70% — фізичними особами, тобто сільським населенням.Основна претензія переробних підприємств у тому, що молоко не відповідає якості, і найкраще рішення аби подолати це - створення кооперативів. Кооперативи - це шлях до організованого ринку виробництва та збуту сільськогосподарської продукції, яка виробляється на селі. Більше року тому ми організували Перший національний аграрний кооператив, і вирішили почати саме з молока. Аналізуючи ринок побачили, що заготувачі, які працюють по кожному селу, монополізують ціну і зовсім не контролюють якість продукції. Тож нашим завданням, як кооперативу, стало зробити цивілізований та прозорий ринок молока — коли люди можуть розуміти по якій ціні, і куди саме вони здають молоко. Не всі були у захваті, нам чинили опір, проте у селах, де працює наш кооператив, за перші два місяці закупівельні ціни на молоко для населення піднялись майже вдвічі. Тому на сьогодні справедлива ціна на молоко — це не лише проблема виробника, переробника чи ритейлу, це проблема загальнонаціональної ваги. Потрібно залучати і представників Мінекономіки, і Мінагрополітики, і парламентарів. Якщо говорити про дотації, то молокопереробні підприємства все ж таки отримують таку допомогу, а найбільше страждають від скасування пільгового режиму виробники, переробники знаходяться на сьогодні у значно кращій позиції.

Читайте також: Енергія з відходів: три історії про заробіток на рештках виробництва

Вадим Чагаровский, голова ради директорів Спілки молочних підприємств України

- Це не новина, що кожного року, на початку сезону, ми бачимо зниження закупівельної ціни на молоко. З боку держави нічого як для підтримки тваринництва, так і розвитку переробної галузі не робиться. Як на мене, найбільша проблема у тому, що ми до цього часу не порозумілися між товаровиробниками, переробниками та торгівлею. Цим трьом суб`єктам господарювання потрібно сідати за стіл переговорів та говорити про прийнятний механізм ціноутворення. Зараз у нас його немає — у вересні місяці товаровиробники диктують умови підняття цін, а у сезоні "великого молока" їм так само "відповідають" переробники зниженням закупівельних цін. Тому трьом галузевим об’єднанням — ритейлерам, виробникам, і переробникам потрібно пропрацювати ланцюг ціноутворення, маючи на увазі, що ціни у ньому не мають перевищувати європейських показників, бо як тільки це відбудеться в Україні, зникнуть наші молочні вироби, а їх замінять товари, імпортовані з-за кордону. Потрібно розробити відповідний річний "коридор цін" для кожної з ланок — це цілком прийнятний, європейський механізм роботи.

Читайте також: Запитайте у юриста: як захистити комерційну таємницю?

Валерій Колоша, директор ПСП "Пісківське"

- З позиції виробника молока виглядає так, що ця галузь елементарно не потрібна Україні, її хочуть просто знищити. Закупівельна ціна нещодавно трохи піднялась, але у цій ціні закладене ПДВ, яке на сьогодні не повертають. Розвиток світового тваринництва відбувається  великими темпами, натомість Україна вимушена його увесь час наздоганяти. Ціна молока у Європі та в Україні практично зрівнялась, проте там є дотації і вищі доходи самого населення. У нас же, закупівля витратних матеріалів здійснюється закордоном, що накладає додаткове фінансове навантаження. Ті гроші по спецрежиму, які ми мали раніше, використовували на розвиток підприємства — за 17 років роботи у 20 разів збільшити виробництво молока. Сісти за стіл переговорів, нарешті розібратися, і встановити єдині правила для виробників,переробників та магазинів - це слушна ідея, проте хочеться, аби ціна була дійсно справедливою.

Ірина Глотова

В рамках Agri Invest Forum 2017, що відбудеться 27 квітня в АККО «Інтернешнл», пройде дискусія стосовно механізмів дотування тваринництва, податків та загального стану галузі. 

фото: Pixabay