Максим Мартинюк про дотації аграріям, майбутній врожай та долю земельного ринку

Очільник Мінагрополітики обіцяє допомогти аграріям із поставкою добрив на осінню кампанію, та обіцяє не запускати ринок землі без консультацій та кредитів фермерам.

журналіст Agravery.com

У четвер, 31 травня, перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк провів брифінг для журналістів. Заявленою темою конференції було завершення весняних польових та старт програм державної підтримки агросектору. Зокрема, за даними Мінагрополітики, до 30 травня аграрії засіяли 96% запланованих площ під ранні зернові та зернобобові, або ж 7,06 млн га. У цьому році аграрії за програмою компенсації 25% вартості української агротехніки отримали 70,7 млн грн, за програмою дотацій на утримання корів – 259,15 млн грн.

Але учасників он-лайн конференції цікавили не лише підсумки весняної польової кампанії. Минулого тижня Європейський суд у правах людини визнав «земельний мораторій» таким, що порушує право власності. Відтак, протягом одного-двох років уряд України має запустити ринковий обіг ріллі. Водночас, український Кабмін ухвалив інше рішення – вилучити державні підприємства «Аграрний фонд» та «Державна продовольчо-зернова корпорація» із списку ДП, запланованих до приватизації. Українські урядовці ведуть активні перемовини із функціонерами країни ЄС про розширення квот на безмитний експорт української агропродукції, та про ширшу співпрацю у розвитку українського АПК. А українська Рада національної безпеки та оборони запровадила нові санкції проти виробників та постачальників добрив із Росії.

При цьому, учасників аграрного ринку цікавить, який обсяг зерна з України перевалять на експорт у поточному маркетинговому році. Також – коли завершиться передача об’єднаним територіальним громадам 760 тисяч гектарів державної ріллі.

Чи вдасться домовитись із функціонерами ЄС про більші «безмитні» квоти та ширшу «аграрну» співпрацю, чому ДПЗКУ та Аграрний фонд уникнуть приватизації, і як уряд вирішуватиме «земельні питання» та проблему з поставками добрив? Agravery.com публікує відповіді очільника Мінагрополітики Максима Мартинюка на озвучені питання.

Читайте також: Права селянина: чи змусить рішення Європейського суду з прав людини скасувати земельний мораторій

Про весняну посівну кампанію та експорт врожаю-2017

Станом на 30 травня посіяно 7 066,6 тис. га ранніх зернових та зернобобових культур. Посівні площі – на рівні минулого року. Не зважаючи на пізній старт посівної, аграрії вклалися в оптимальні для сівби строки. Перезимівля озимих – чи не найкраща за всю історію спостережень, весняна посівна проведена в запланованому обсязі та в оптимальні терміни. Стан озимих після перезимівлі та результати сівби ярих зернових не дають підстав для перегляду раніше озвучених прогнозів щодо врожаю-2018.  але дуже багато залежить від погоди протягом вегетаційного періоду. Поточна динаміка експорту свідчить, що ми встигнемо продати за червень 4 млн тон зерна та борошна, і так вийти на прогнозований обсяг у 41 млн тон експорту зернових вантажів у 2017/2018 маркетинговому році.

Про виконання програм державної підтримки аграріїв

У рамках програми держпідтримки тваринництва підписано меморандуми із 16 банками, через які надаються дотації із компенсації будівництва тваринницьких комплексів. Через внутрішні протоколи фінустанов, що є нашими партнерами в цих програмах, процедура оформлення дотацій за ними потребує відносно більше часу, однак банки активно приймають документи для надання одержувачам бюджетних коштів фінансової підтримки за визначеними напрямами.

Реалізація програм держпідтримки набирає обертів, завдяки гнучкості Уряду ми оперативно нівелювали бюрократичні перепони і уточнили формулювання в порядках використання коштів. Сільгосптоваровиробники, зі свого боку, визначилися із програмами, на допомогу за якими претендують, та підготували необхідний пакет документів. Зважаючи, що підготовчі роботи у двох сторін позаду, ми очікуємо на виході максимальних обсягів реалізації програм уже у червні.

До 2020 року ми розраховуємо досягнути 100% показника легалізації «тіньових» фермерських господарств, зокрема завдяки роботі програм держпідтримки. Легалізація, як одна із цілей, свідомо закладалася нами при формуванні дизайну програм держпідтримки, і міністерство задоволене поточною динамікою обілення сектору. Ми маємо також розуміти, що легалізація, наприклад, в тваринництві, суттєво покращує простежуваність продукції і прямо впливає на безпеку споживачів.

Система нарахування компенсації вартості посівного матеріалу уже прописана. За інформацією АФЗУ потенційні отримувачі завершують оформлення актів висіву. Це необхідно для отримання такої компенсації.

Отримати компенсацію на будівництво тваринницьких комплексів зможуть усі профільні агрокомпанії, коли подадуть відповідні заявки. Але за оперативною інформацією всі або переважна більшість потенційних отримувачів посилено займаються легалізацією своїх тваринницьких приміщень. Прогнозуємо. що перші компенсації будуть виплачені в червні.

Читайте також: Кредит&лізинг: як простіше інвестувати?

Про зустріч із послом Голландії та перемовини із Єврокомісією про перегляд квот на агроекспорт

 Збільшення квот відбулось відносно недавно в товарних групах мед, овес, ячмінь, оброблені томати та інші. Процес переговорів щодо обсягів квот є постійним, але слід пам"ятати, що при всій лояльності до України з боку європейських партнерів, це вулиця з двохстороннім рухом. Тобто коли ми просимо про збільшення квот для українських виробників, ми маємо бути готові відповісти тим самим. Збільшення квот відбулось відносно недавно у такиз товарних групах: мед, овес, ячмінь, оброблені томати та інші.

Із послом Голландії ми обговорювали, зокрема, перспективи вирощування органічної продукції. Також - можливі інвестиції голандських компаній-виробників насіння в створення виробничих потужностей в Україні. Це була робоча зустріч, і конкретні інвестпроекти не обговорювались, але ми сформували short list напрямів, які цікаві обом сторонам

«Земельна децентралізація» від уряду

 По двом сотням ОТГ технічна робота із передачі державної ріллі уже виконана. На початку червня підпишуть акти прийому-передачі землі від держави до згаданих громад. Ми повністю вкладаємось в графік, навіть з невеликим випередженням і плануємо завершити цей процес в грудні поточного року.

Читайте також: Завів "пластівку", або чому Петро Мельник вирішив робити власну вівсянку

Про рішення ЄСПЛ по «земельному мораторію» та запуск ринку ріллі в Україні

Згадане рішення ЄСПЛ має не стільки практичний вплив на законодавство Укаїни, скільки стане важливим аргументом в усіх дискусіях щодо ринку землі. Нагадаю, що можлива модель функціонування ринку землі розроблена Мінагрополітики і спрямована на створення умов для того, щоб землю купували дрібні фермери. Деталі концепту були неодноразово озвучені раніше, відповідний законопроект буде внесено в парламент тоді, коли ми будемо впевнені, що і ВРУ, і суспільство готові прийняти відповідне рішення. Провал цього законопроекту задасть шкоди на довгий період в питанні зняття мораторію, і як наслідок - аграрній галузі. Тому права на помилку нема.

Маємо важливе завдання -  провести широку суспільну дискусії про формат фунуціонування ринку. Якщо така дискусія завершиться консенсусом, необхідно прийняти 2 законопроекти - про обіг земель с/г призначення та про фінансову підтримку функціонування ринку землі. Державні землі, у тому числі які перебувають у власності держ підприємств, мають бути продані через аукціони. І це має бути перше, що відбудеться після зняття «земельного мораторію».

Уряд вважає неприпустимою ситуацію, якщо великі компанії, зокрема іноземні, зможуть купувати ріллю. Через це ми і пропонуємо норми, аби купувати ріллю змогли фермери, на якого покладено роль середнього класу агросектору. За нашими пропозиціями, купувати ріллю зможуть лише громадяни України, і не більше 200 гектарів «в одні руки».

Фермерам необхідно забезпечити доступ до дешевих кредитів, зокрема, за допомогою відповідного законопроекту про створення державної кредитної агенції. Цю роботу веде Кабмін, разом із Світовим банком та Європейським банком реконструкції і розвитку.

Читайте також: Географія земельної ренти: скільки селянам платять за землю

Ситуація у галузі свинарства та вплив фактору АЧС

Зараз ми спостерігаємо скорочення поголів’я свиней на 6,3%. Але цьогоріч ми змінимо тенденцію завдяки програмі підтримці по будівництву ферм та повноцінному фінансуванню боротьби із африканською чумою свиней.

 Зараз АЧС не є проблемою, що завдає збитки, скоріше – фактором ризику. Але цей такий фактор ризику демотивував свинарську галузь інвестувати у свій розвиток.

В поточному році епізотична ситуація більш благополучна, ніж у минулому. Цього року зафіксовали 58 випадків, з яких 27 - господарства населення, 25 - дика фауна, і лише шість  - це агровиробники, із яких жодного великого.

Про подальшу долю держкомпаній ДПЗКУ та «Аграрний фонд»

Аграрний фонд - це специфічне підприємство. По-перше, воно виконує функції державного агента на ринку продовольства і здатне нівелювати спекулятивні сплески цін на борошно (і опосередковано- на хліб), крупи, цукор. По-друге, це підприємство, яке має два умовні активи - оборотні кошти і професійний менеджмент. Потенційному покупцеві не може бути гарантовано, що обидва ці активи будуть збережені після переходу права власності. Тому з точки зору потенційного інвестора, вартість цієї компанії нульова.

Водночас, Аграрний фонд в минулому році згенерував прибуток в розмірі 94, 796 млн грн, і держава отримала від цього дивіденди. Тому питання приватизації Аграрного фонду не зняте з порядку денного, але відтерміновано, щоб наростити його капіталізацію і підвищити інвестпривабливість. До питання приватизації Аграрного фонду ми повернемося в наступному році, коли буде реалізовано проект зі створення власного борошномельного виробництва.

Щодо ДПЗКУ. Як відомо, компанія отримала кредит від Ексімбанку Китаю в розмірі $1,5 млрд, через що ринкова вартість компанії від'ємна. Крім того, кредитними угодами передбачено погодження кредиторів на будь-які зміни в структурі власності і на сьогодні такого погодження не має. Корпорацію неодмінно треба приватизувати, але для цього нам необхідно реструктуризувати кредит, як варіант - дострокове повернення частини позики. Або ж - знайти інвестора. Наприклад, два тижні тому в корпорації буа делегація однієї з арабських країн.

Про вирішення проблеми з поставкою міндобрив

Питання виробництва мінеральних добрив є непростим в силу наявності концентрації виробництва. Також, як відомо, російські добрива потрапили під санкції. Зараз основне завдання міністерства аграрної політики -  забезпечити аграріїв добривами на осінньо-польові роботи. Йдеться як і про нарощення виробництва вітчизнях мінеральних добрив, так і диверсифікацію імпорту

Чи стане Україна «аграрною наддержавою»

Жодна із розвинених держав не є «аграрною» країною, але всі вони без винятку мають потужний аграрний сектор. Наше сільське господарство уже четвертий рік є «подушкою безпеки» для національної економіки. Ми уже входимо в ТОП-10 постачальників продовольства в світі, і маємо значний потенціал до нарощування цих позицій. Але ми не маємо прагнути наростити частку агросектору від 40% до 80% у загальній виручці валюти. З точки зору стратегії, «аграрна» валютна виручка в абсолютних показниках має рости.  Але її питома вага має зменшуватись завдяки нарощування експорту промислової продукції, зокрема у високотехнологічних сегментах.

Читайте також: Остання китайська інспекція: як перевірятимуть черешню та коли почнуться продажі до Піднебесної



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на support@agravery.com .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама