Хвороби росту: проблеми експорту української органіки

Українська органічна продукція користується попитом. Заважає лише відсутність контролю всередині держави, що тягне за собою надконтроль при експорті.

журналіст Agravery.com

Василь Лобан, голова полтавського господарства «Кварк» один з піонерів органічного бізнесу в Україні зі стажем в 12 років говорить, що такого безладу як відбувається в органіці останнім часом він не пам’ятає. Монополізм, перехоплення партій у більш дрібних фермерів, проблеми із трейдерами – все це гальмує сектор. Більше вимог до органіки з боку ЄС автоматично тягнуть за собою більше проблем на митниці, а  хабарництво на кордоні стає нормою. На додачу ще й спільні з традиційними аграріями проблеми – труднощі з податковими накладними, неповернення ПДВ тощо.

Тим не менш, інтерес до органічного сектору серед фермерів зростає – якщо у 2013 році під органікою було 393,4 тис. га, то в 2016  – 421,2 тис. га. Відповідно, стає більше виробленої продукції, якій поки що важко знайти місце на внутрішньому ринку, майже 80% її «осідає» на європейських прилавках. За офіційними даними, у минулому сезоні Україна експортувала 165 тис. тонн органічної продукції, що в 2,5 рази перевищує показники минулих років. Але кількість експортованої продукції могла б бути в рази більшою.

Поставки із перепонами

Декілька скандалів минулих років, коли під виглядом органічної продукції до країн ЄС поставляли звичайну, говорить директор з розвитку трейдингової компанії Barbet Владислав Ковтун, суттєво погіршили імідж нашої продукції. За поставками почали слідкувати більш прискіпливо, потрібно значно більше аналізів, документів, що підтверджують якість та відповідність продукції стандарту, забезпечення  простежуваності партій  –з  якого господарства, коли було зібрано, яким чином транспортовано тощо.

Він звинувачує у всьому відсутність регуляції органічного ринку. Законопроект «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу й маркування органічної продукції» (№5448) з березня знаходиться на розгляді в Верховній Раді і ще не був проголосований навіть у першому читанні. Тож, говорить Ковтун, деякі підприємці  просто хочуть швидкого збагачення, і відразу зникають після отримання грошей від експортера. Натомість, серйозні гравці страждають, і вимушені усіма способами доводити якість своєї продукції.

Читайте також: Органічні бобові: три причини їх сіяти

Дещо покращити довіру на міжнародних ринках до дрібних та середніх виробників можуть міжнародні трейдери органічної продукції, проте і тут не все так просто. Владислав Ковтун пояснює, що партії органічної продукції переробники починають шукати спочатку у своїй країні, потім у країнах-сусідках по ЄС,  непогано закривають сторонні потреби у певних видах продукції країни Прибалтики, Болгарія та Угорщина. Якщо це не допомагає, починають придивлятися до країн, що не входять до ЄС, проте наближені територіально – України, Росії та Казахстану.

Для створення власних трейдингових компаній, розповідає консультант з експорту органічної продукції Марія Махновець, в Україні поки що недостатня кількість господарств, які б погодилися ризикнути і пройти весь період сертифікації та в результаті виробляти продукцію на замовлення, не займаючись експортом самостійно. Та й сам трейдер повинен вкласти немало часу, коштів та знань аби перевести господарство на органік та налагодити з їх власниками довірчі відносини. Точної кількості органічних трейдерів в Україні експерт не називає, проте говорить, що  базуються вони основному на півдні країни (найбільше – у Херсонському регіоні).

Аби не шукати трейдера та не укладати додаткових угод із ним, більш потужні виробники органіки намагаються шукати виходи «назовні» власними силами, або ж об’єднувати партії відразу від декількох постачальників.

Приміром, українська компанія «Арніка», що має 20 тис. га органічної землі у Центральній Україні, за 2016 рік продала до Німеччини 4 тис. т органічної продукції, близько 1,5 тис. тонн – в Швейцарію і трохи більше 1 тис. тонн – в Нідерланди. Керуючий директор підприємства Олег Максак розповідає, що попри великий потенціал і зацікавленість покупців у продукції їм доводиться прикласти чимало зусиль аби узгодити усі моменти і прийти до спільного знаменника із клієнтами.  «Відправка вантажів на експорт – це морока. Продукцію для транспортування ми, у «Арніці», завантажуємо у біг-беги, які після відбору проб опломбовуємо у присутності спеціалістів «Органік Стандарт».

Відправка органічної продукції здійснюється в основному автотранспортом і залізницею. Хоч це й проблематично, бо клопітно і вимагає затрат часу на перевантаження вагонів на кордоні, але вантажівками – дорого. Чого вартий той факт, що для перевезень територією ЄС нам довелося наймати спеціалізованого польського органічного перевізника (з відповідним сертифікатом): у нього були спеціальні вагони для органічної продукції (щоб органічна продукція не змішувалася з залишками звичайної, що транспортувались у вагоні до цього). Процес завантаження біг-бегів у вагони фотографується, а фото відразу ж відправляються покупцям», – пояснює процес доставки продукції Максак.

фото: ukragroconsult.com

Пильна увага та більше контролю

У грудні 2015 року Європейською Комісією було проголошено більш жорсткі Настанови щодо додаткових заходів контролю імпорту органічних продуктів, що походять не тільки з України а й з Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, Узбекистану і Російської Федерації. А з першого січня 2017 року Комісія залишила без змін дані Настанови лише для України, Російської Федерації та Казахстану.

Читайте також: Органічний соціум: як натуральне виробництво розвиває села

Обов’язковим став відбір хоча б одного зразку продукції з кожного відвантаження на експорт уповноваженим представником органу сертифікації згідно заявки на експорт. «Ці зразки перед експортом повинні бути досліджені на наявність залишків пестицидів в акредитованій лабораторії, це додаткові витрати та час очікування. І тільки за умови, якщо аналіз лабораторії підтвердить, що репрезентативний зразок не містить заборонених речовин, експортер зможе отримати Сертифікат Інспекції необхідний для імпорту продукції в ЄС. Обсяги експорту після введення таких норм помітно зменшилися в перший рік», – пояснює Махновець.  

З 19 квітня 2017 року було розпочато поступовий перехід усіх органічних експортерів та органів сертифікації до електронної Системи Торгового Контролю і Експертизи (TRACES) Європейської Комісії призначеної для видачі електронного експортного сертифіката інспекції, за яким дозволяється імпорт «органіки» до ЄС. Для категорії «органічна продукція» в систему було вбудовано спеціальний модуль. З жовтня цього року використання системи TRACES під час експорту органічної продукції до ЄС та видача електронних сертифікатів інспекції буде обов’язковою для всіх операторів органічного ринку.

Читайте також: Як побудувати органічний бізнес, щоб не мати з ним проблем

Ковтун переконаний – оскільки суворий контроль з боку спеціальних органів у ЄС продовжили іще на один сезон, його навряд чи знімуть наступного року. Це означає для органічних виробників необхідність більш ретельно ставитись до виробництва, хоча до цього готові і розуміють далеко не всі. «Декілька місяців тому стався черговий скандал, коли під виглядом органічної сої до США відправили з Україну звичайну, і це набуло великого розголосу у тамтешніх ЗМІ. Тож на моє переконання, і з боку США незабаром можна буде очікувати певних санкцій щодо українського органічного продукту», – говорить трейдер.

Основними умовами, що покликані підвищити ефективність контролю імпорту органічної продукції до ЄС наразі відстеження та ідентифікація всіх імпортованих постачань органічних харчових продуктів  та кормів.

У Статті 84 Ради (ЄC) № 889/20084 встановлено, що імпортер має своєчасно інформувати орган контролю або компетентні контролюючі органи про кожне постачання, яке планує імпортувати  в Європейський Союз.

Повна перевірка документації в точці входу (ввозу).

Відбір зразків і аналіз на наявність залишків пестицидів кожної ввізної партії в точці входу (ввозу).

Щонайменше 1 репрезентативний зразок має бути взятий з кожного постачання в точці ввозу до ЄС.

Джерело: інформація Єврокомісії

Обрати продукт та знайти клієнта

Організаційні моменти при поставці та сертифікації продукції – це лише частина  «айсбергу» проблем з якими стикаються виробники. Найчастіше проблеми починаються на елементарному рівні, коли вони не знають яку органічну продукцію вирощувати, та як шукати покупця на неї.

Марія Махновець наводить ТОП-5 експортно-орієнтованих видів органік-продукції: пшениця, кукурудза, соняшник ріпак та соя, бо вони використовуються у виробництві кормів в Європі як сировина. Така ситуація мало відрізняється від ситуації на традиційному ринку. «Великий інтерес, як і раніше, імпортери проявляють до макухи соняшника, ріпака та сої. Потенційно цікавими можуть бути соя для харчової промисловості (для тофу), продовольча пшениця та кукурудза (приміром, для дитячого харчування)», – говорить вона.

Цікавою для трейдингу є нішева продукція – нут, сочевиця, гірчиця, льон, зелена гречка, просо, насіння гарбуза, амарант та дикороси, горіхи,  фрукти, овочі та концентрати.

Зростає попит на безглютенову продукцію та органічні ягоди, крупи, продукти переробки, соки  тощо. Орієнтуючись на внутрішній  український та іноземні ринки у корпорації «Сварог Вест Груп» також декілька сезонів тому розпочали вирощування органічної спельти. Уже у минулому році під органікою було 4,67 тис. га земель і значно ширший асортимент – додалися гречка, гарбуз, соняшник і льон. Крім цього, в дикорослих садах вирощуються органічні яблука.

фото: Pixabay

Читайте також: Органічно вписуються: чому Україна ще не стала лідером ринку

Основні країни-імпортери  органіки з  України – це Німеччина, Королівство Нідерланди, Великобританія, Італія, Польща, Швейцарія, Австрія, США та Канада. Потенційно цікавими для відкриття кордонів можуть бути – ОАЕ, Корея, Японія, Китай, Країни Прибалтики. Неодмінною передумовою побудови роботи із імпортерами продукції експерти називають знання англійської мови. «Різноманітні платформи, відвідування міжнародних заходів, присвячених органіці, звернення до консультантів та брокерів та увесь документообіг вимагає знання бодай однієї іноземної мови», – зазанчає Махновець та радить виробникам перед укладанням контракту відвідати  компанію-імпортера за кордоном та запросити відвідати ваше підприємство, що  може закріпити довірчі відносини. Також важливо надіслати попередній зразок продукції імпортеру, аби він зміг протестувати її у своїй лабораторії.

Олег Максак також наполягає на максимальній відкритості із партнерами, лояльності та готовності продемонструвати реальний стан справ на підприємстві, адже саме такий підхід може стати запорукою довготривалої співпраці.

Важливим інструментом для просування своєї продукції на міжнародні ринки експерти називають участь у щорічній міжнародній виставці органічних продуктів BIOFACH в Нюрнберзі (Німеччина), яка є головним заходом і своєрідною «Меккою» для усіх, хто цікавиться цим напрямком. Так, приміром, на BIOFACH 2017 корпорація «Сварог Вест Груп» вперше представила учасникам виставки вирощені на своїх органічних полях коричневий і золотистий льон, спельту (лущену і нелущену), а також фенхель і гречку, що це дало змогу укласти вигідні експортні контракти та продати продукцію за вищою ціною.  


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама