Бджолині війни: пасічники проти пестицидів

Коментарі

0

Чому гинуть бджоли та чи винні в цьому виробники пестицидів? Україна намагається посилити контроль, але на заваді правила ввезення агрохімії. 

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

По Україні прокотилась хвиля загибелі бджіл. Лише станом на початок липня, за даними Тетяни Сушко, виконавчого директору Союзу пасічників України, з початку року загинуло більш ніж 30-40 тисяч бджолосімей. Але бджолиний геноцид продовжився й восени. На початку жовтня бджолярі навіть принесли під Кабінет міністрів та Верховну Раду труну з мертвими комахами, вимагаючи від держави збільшити рівень відповідальності за неправильне поводження із отрутохімікатами та ввести кримінальну відповідальність за потраву бджіл. Нагадаємо, що Держпродспоживслужба вже створила законопроект, який передбачає збільшення відповідальності за необережне поводження із отрутохімікатами.

Що у законодавстві

Наразі законодавство чітко регламентує застосування пестицидів при обробці медоносів. Згідно статті 37 закону України «Про бджільництво», сільгоспвиробник має заздалегідь (за три доби) попередити пасічника про обробку медоносних культур та вказати дату обробки, назву препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. Окрім того, сільгоспвиробнику забороняється обробка медоносів під час цвітіння та масового льоту бджіл. При використанні небезпечних для бджіл препаратів сільгоспвиробникам радять також використовувати репеленти, аби бджоли не летіли на оброблене поле. А згідно Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» всі роботи з пестицидами і агрохімікатами проводити в ранкові (до 10) і вечерні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 градусів. Але на практиці усі ці умови не завжди виконуються. Бувають випадки, коли ще вчора обробка поля не була потрібна, а сьогодні проблема вже потребує нагального вирішення. У такому випадку сільгоспвиробник просто фізично не може попередити пасічника про обробку за три доби. За цей час він може просто втратити весь врожай через шкідників. У такому випадку потрібно працювати безпечним для бджіл препаратом та по можливості попередити пасічників. Окрім того, працювати потрібно виключно у години, коли бджоли не літають, тобто зранку до 10.00 та ввечері після 18.00. Також потрібно слідувати регламенту застосування препаратів. Детальніше читайте Міфи про захист: хто винен у загибелі бджіл.

Бувають випадки, коли сільгоспвиробники не виконують регламенту використання небезпечних для бджіл препаратів. Проводять обприскування під час масового льоту і в нерегламентований для цього час. У результаті це призводить до загибелі бджіл. Або використовують контрафактні препарати, які можуть нести небезпеку не лише бджолам, а і людям. «Нещодавно помітив обробку поля ріпаку отрутохімікатами. Обробка проводилась о 14 годині дня. Після цього у роті з’явився металевий присмак та почала боліти голова. Жодного попередження про обробку не було», - каже Володимир Захаров, пасічник із Дніпропетровської області, у якого в господарстві є 83 бджолосім’ї. І такі ситуації не рідкість. 

Чого прагнуть пасічники

Деякі бджолярі налаштовані на радикальне вирішення питання методом заборони ряду препаратів небезпечних для бджіл. Але здебільшого володарі пасік налаштовані на менш зухвалий сценарій. «Ми розуміємо наших сільгоспвиробників і їх необхідність використовувати інсектицидні препарати, але закликаємо дотримуватись регламенту обробітку та чинного законодавства», - наголошує на мирному варіанті вирішення проблеми Тетяна Сушко, виконавчий директор Союзу пасічників України.

Читайте також: Пішли на експорт: чому ціни на овочі збільшуются і скільки платитимуть українці

Самі ж пасічники прагнуть виконання чинного законодавства, яке за їх думкою цілком продумане. Вони також вимагають збільшення відповідальності за отруєння бджіл. «Необхідно, аби Держпродспоживслужба виконувала свої обов’язки. Також потрібно внести зміни в закони України "Про бджільництво", " Про захист рослин" та в Кримінальний і Адміністративний кодекси відносно отруєння бджіл», - каже пасічник Юрій Крам. Цю думку поділяє і Олег Славинський, бджоляр із Чернігівської області, у якого 18 бджолосімей. «Потрібно створити петицію про затвердження порядку обробки полів з чітко прописаною конкретикою відповідальності за його порушення», - каже Олег.

На ці заклики вже відреагувала Держпродспоживслужба, яка розмістила на своєму сайті проект зміни законодавства у якому передбачено збільшення відповідальність за порушення норм використання пестицидів та агрохімікатів аж до кримінальної. Так, згідно законопроекту, порушення норм законодавства, встановлених для боротьби із шкідниками, бур’янами і хворобами рослин, що спричинило тяжкі наслідки, в тому числі загибель або отруєння тварин – карається штрафом від 300 до 800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот годин, або обмеження волі на строк до двох років. Також законопроектом вводиться відповідальність за недотримання вимог інформування щодо застосування засобів захисту рослин. Наразі один неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 гривень, а отже розмір штрафу, передбачений законопроектом Держпродспоживслужби, буде становити від 5100 до 13600 гривень. Тоді як збитки від загибелі однієї бджолосім’ї становлять приблизно 10 тисяч гривень. «За рік одна бджолосім’я може дати 50 кілограмів меду, а її загибель завдасть значної шкоди пасічнику. За моїми підрахунками це щонайменше 10 тисяч гривень», - стверджує Володимир Захаров.

Світовий досвід

В Європі вже давно діє заборона на ряд препаратів небезпечних для комах запилювачів, але там і досі шукають заміну цим інсектицидам, оскільки їх заборона призвела до погіршення умов ведення сільського господарства. «Раптова заборона інсектицидів в ЄС, без належного вибору замісної продукції, перетворила сільське господарство на дуже складну діяльність, особливо в деяких географічних регіонах, де тиск шкідників значно високий. Це підірвало конкурентоспроможність фермерів та послабило ланцюг харчування на території», - стверджує Сергій Бут, керівник відділу продажів ЗЗР Corteva Agriscience, Сільськогосподарського підрозділу DowDuPont.

Читайте також: Страва від агресора: як на виробництво вплине збільшення імпорту гречаної крупи з Росії

Наразі в ЄС діє заборона на три діючі речовини інсектицидів, а найбільш радикально до вирішення проблеми підійшла Франція, у цій країні нещодавно розширили заборону до п’яти активних інгредієнтів токсичних для бджіл. «В ЄС діє заборона на три активних інгридієнти: клотіанідин, тіаметоксам та імідаклоприд. Це найбільш токсичні орально та контактно діючі речовини для бджіл», - каже Олександр Мигловець, керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР компанії UKRAVIT.

Але далеко не усі препарати групи неонікотиноїдів заборонені до використання в ЄС. «В Європі продовжують використовувати неонікотиноїди для захисту культур. Адже діючі речовини цього класу мають ряд переваг саме для рослин. Вони працюють як при високих, так і низьких температурах, швидко проникають в систему рослини. Не мають фітотоксичності», - кажуть у компанії ALFA Smart Agro.

Більше того, наразі вже доведено, що пестициди далеко не головний чинник, який негативно впливає на популяцію бджіл. "Чисельні незалежні дослідження і докази ясно показують, що неонікотиноїди не представляють загрози здоров'ю бджіл, якщо препарати застосовуються згідно інструкцій, порівняно з такими факторами як відсутність їжі, хвороби та холодна погода. Це також доведено статистикою Європейської Комісії щодо вивчення загроз здоров’ю бджіл і рейтингу факторів смертності. Ми переконані, що аналогічні загрози популяції бджіл притаманні багатьом країнам світу, зокрема Україні", - стверджує Крістіан Шлаттер, керівник напряму Захист Насіння в Україні та країнах KAZBEC компанії "Сингента".

Що чекає Україну?

Звісно, з часом Україна буде імплементувати європейське законодавство і буде вимушена також заборонити ці препарати, але до цього потрібно підходити розумно та зважено. Тим паче, що в ЄС заборонені не тільки небезпечні для бджіл препарати, а ще й такі гербіциди як ацетохлор. Необхідно провести дослідження, знайти гідну альтернативу цим препаратам та розробити рекомендації щодо ведення сільського господарства із врахуванням нових умов. Наразі в Україні вже зареєстровані препарати, які мають мінімальний вплив на комах запилювачів. До них відносяться такі діючі речовини як ацетаміприд, тіаклоприд, пропагіт та інші. Ці діючі речовини в десятки разів менш токсичні від того ж імідаклоприду. «Ацетаміприд має LD50 (летальну дозу у 50% випадків – Ред.) контактно мкг/бджолу на рівні 8,1, тоді як для прикладу імідаклоприд становить 0,081, тобто необхідно в рази менше попадання препарату на основі імідаклоприду для їх загибелі», - стверджує Олександр Мигловець. Але цих препаратів недостатньо задля того, аби замінити препарати, які можуть заборонити.

Читайте також: Максим Мартинюк: У земельному питанні нас останні 17 років лякали міфами.

Ще однією перепоною до заміни небезпечних препаратів є заборона на ввезення для проходження державних випробувань в Україні незареєстрованих у країні-виробнику препаратів. Навіть якщо в ЄС знайдуть гідну альтернативу небезпечним препаратам, до України вони потраплять щонайменше через декілька років після реєстрації в країні-виробнику. Тобто українські сільгоспвиробники потраплять у невигідне становище і будуть втрачати конкурентоспроможність через неможливість використання новітніх розробок у галузі захисту рослин.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама