Реклама

Заморожений цвіт: як вплине негода на врожай українських фруктів

Чим загрожує українським садівникам морозна погода та снігопади та  яких втрат урожаю плодових слід очкувати, розбирались журналісти  Agravery.com

журналіст

Арктичний циклон наприкінці минулого тижня  приніс в Україну значне зниження температури та, подекуди, вкрив землю снігом. Це викликало немало занепокоєнь у аграріїв, проте у найбільш невигідній ситуації опинились садівники – адже дерева у регіонах уже встигли заквітнути. Лише одна  ніч з 18 на 19 квітня, коли заморозки були на рівні 5-6 градусів і на полях випав суттєвий шар снігу, фактично могла коштувати їм успішного сезону. У середу та четверг дощі зі снігом фіксували на Закарпатті, Львівщині, Чернівецькій, Вінницькій, Кіровоградській, Черкаській і навіть Одеській областях.  

КАРТА САДІВ ТА ДІЇ ЦИКЛОНУ

«Цього року ми  спостерігали раннє цвітіння абрикосів, ранніх сортів вишень, груш, воно почалося практично по всій території України, і інтенсивні заморозки, зниження температури до -1/-4 пошкодили плодові», – сказала  начальник відділу агрометеорології українського Гідрометцентру Тетяна Адаменко. Найбільш інтенсивні заморозки, за словами метеоролога, були зафіксовані у західних та східних регіонах країни. На Дніпропетровщині, Харківщині та Херсонщині на початку тижня випав сніг, проте  це відбувалось за температури 0 градусів і не принесло настільки вагомих втрат. «Сам по собі сніг не є небезпечним для садів. А от у тих місцях, де було до від 1 до 5 градусів морозу у повітрі, що є дуже небезпечним для плодових рослин, ми будемо мати найбільші проблеми», – прогнозує вона. Проте оцінити точні у відсотках наразі  фахівець не береться.

Читайте також: Україна аграрна: як рекордний експорт кукурудзи вплинув на ціни

Як пояснюють опитані Agravery.com фахівці, сумарні втрати урожаю плодових через негоду будуть варіюватись по регіонам, – залежно від ступеню розвитку рослин, розташування садів, виду та сорту плодів, і т.д. Тож більш точно про втрати можна буде сказати лише коли температура підніметься.

Заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН Олександр Ярещенко пояснює, що у регіонах, де температура на полях трималась протягом декількох днівка рівні -2 градусів і нижче ситуація  із недобором урожаю буде значно гірше.  «Частково постраждають квіти і зав’язі плодових дерев через те, що вони вимерзли, а частина – через те, що не відбудеться повноцінного запилення – джмелі просто не вилітатимуть у сади за таких погодних умов»,  – констатує він.  За словами Ярещенка, наразі найбільше скарг на проблеми у садах находить із південних та східних областей, приміром у  одному із господарств на Харківщині майже повністю вимерзла черешня та вишня,  а от центральний та західний регіон поки що тримає «оборону» від негоди.  

Слід сказати, що найбільші втрати урожаю, напевне, будуть фіксувати не у професійних  (промислових) садівників, для яких це є бізнесом, а у домогосподарствах населення. Річ у тому, що професійні господарства застосовують відповідні методи захисту від морозів, створюючи димові завіси, обприскуючи дерева спеціальними препаратами та водою, завдяки чому забезпечується зав’язь плодів та їх дозрівання. Натомість, звичайні селяни подібної змоги не мають.  Проте і тут не все так просто.

Читайте також: У яблочко: як працює та заробляє яблуневий стартап

Власник плодового розсадника зі Львівщини Любомир Стельмащук розповідає, що не пам’ятає настільки аномальної  погоди  фактично наприкінці квітня. Незважаючи на вжиті проти заморозків агротехнологічні прийоми, його сад значно постраждав від негоди у ніч з неділі на понеділок.  «У нас було чотири градуси морозу, тож вишня і черешня, що квітли, вимерзли повністю. Постраждали і квіти, і зав’язі інших кісточкових культур, персика, та абрикоси.  Думаю,  втрати у мене будуть на рівні 20-25%. Взагалі, у колег у регіоні ситуація різна: когось зачепило більше, а у когось втрати менше – бо вони виходили вночі і намагались зробити усе належне, аби сади вистояли»,  – говорить садівник.

Тим не менше, голова Асоціації «УКРСАДПРОМ» Дмитро Крошка, стверджує, що поки що зарано поки робити песимістичні прогнози стосовно впливу несприятливих погодних умов на урожай плодових та ягідних культур. У господарствах населення безумовно виникнуть проблеми з урожаєм кісточкових культур, а в східних областях – із зернятковими. «Щодо промислових садів, поки що зарано говорити про втрати урожаю, але, якщо надійде ще один циклон, як це прогнозує Укргідрометеоцентр, то ситуація може змінитися», – стверджує очільник асоціації.

Також із долею оптимізму дивиться на ситуацію із поточним урожаєм і експерт плодоовочевого ринку Східної Європи Тетяна Гетьман.  За її словами, підбивати підсумки втрат у садах можна буде не раніше, аніж за 7-10 днів, і то, лише при умові зміни погоди. Певна частина бруньок іще має шанс відійти та все ж дати урожай, а частина, дійсно, загине. Зниження може відбутися за  загальним обсягом врожаю плодів, проте він минулоріч  був дуже гарним.

 Польський слід

Ще одну хвилю занепокоєння та масових обговорень цього тижня викликали викладені у соціальних мережах фото польських садів, гілки у яких перетворилися  фактично на льодяні скульптури. І поки одні виробники стверджували, що такі ж наслідки арктичного циклону  чекають і українські насадження, інші зловтішались, навпаки говорячи про переваги такої погоди для майбутнього експорту садівничої продукції з України, адже фактично вона може позбавити нас найбільшого торгового конкурента. 

Проте, аби розвіяти ці міфи, голова Асоціації «УКРСАДПРОМ» у коментарі Agravery.com зауважив, що це ніщо інше, як використання спеціальної технології в промислових садах, коли бутони та плоди за допомогою спеціальної техніки обприскують водою в морози, щоб уникнути їх пошкодження або загибелі та забезпечити їх подальший ріст. Солідарна із ним і Тетяна Гетьман,  вона пояснює, що ці польські  фотографії – лише приклад вдалого використання нових технологій у садівництві. Так, у льоду брунька просто «консервується» і краще зберігається, аж до настання відлиги. Тож поляки без урожаю точно не залишаться і  майже нічим не ризикують.

Яблука та горіхи – поза небезпекою

А от виробники українських яблук та груш, на відміну від власників кісточкових садів, значно у більш вигідній ситуації – їхні сади іще не  масово квітнуть, а  пік небезпеки заморозків може припасти для них на першу декаду травня.

Приміром, як стверджує власниця плодового розсадника Валентина Лановенко, наразі на Черкащині, де розміщене їх підприємство, проблем із яблуневими та грушевими садами взагалі немає – вони гарно витримають цю погоду. Так само, у  гарній ситуації і власники горіхових насаджень, незважаючи, що горіхи погано переносять морози, квітнева погода  для грецького горіха не становить небезпеки, а от сади, де вирощують фундук та мигдаль, можуть дещо ушкоджуватись морозами та програвати в урожайності, проте на загальну картину по обсягам врожаю горіхів це не вплине.   

Читайте також: Валентина Лановенко: Ніша органічних плодів ні у Європі, ні в Україні абсолютно не закрита

Загалом же, синоптики радять господарям садів запастися терпінням, морозні погодні умови зберігатимуться на більшій частині території України мінімум до кінця поточного тижня, а далі температура поступово вирівнюватиметься завдяки  новому циклону з Балкан, який принесе спочатку дощі, а потім і підвищення температури повітря.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ірина Глотова

фото: dozor.kharkov.ua

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама