Володимир Маліновський: Українські вчені є в будь-якій області науки, в будь-якій країні

Коментарі

0

Які завдання Інститут здоров’я рослин  ставить перед собою, кого планує залучати до проведення досліджень та як це вплине на науку України та престиж нашої країни, розповів науковий консультант від ЄБРР Володимир Малиновський, який заради цього проекту приїхав зі Швейцарії.

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Українській науці не вистачає державних коштів, проте є змога користуватися приватними. Практика, коли великі компанії вкладають в лабораторії, дослідження та надають університетам певне устаткування, доволі поширена. Але у червні в Черкасах відкриють принципово новий дослідницький інститут під егідою українського виробника засобів захисту рослин та мікродобрив компанії «Ukravit».

Читайте також: Підтримайте науку, або аграрні дослідження на ентузіазмі та з допомогою бізнесу

Чому ви вирішили повернутися в Україну та розвивати науку тут?

- У даному проекті я є консультантом від Європейської Банку Реконструкцій та Розвитку (ЄБРР) і не є співробітником інституту. Однак моя участь у проекті не обмежується формальними зобов'язаннями перед ЄБРР. Я розглядаю його як справу українця для України, тому приділяю інституту більшу частину свого часу. Впевнений, що багато людей з досвідом роботи в закордонних організаціях готові поділитися знаннями та допомогти такого плану проектам в Україні.

Як давно ви працюєте тут?

- Я підключений до проекту вже близько року. Своєю основною метою бачу допомогу співробітникам інституту організувати ефективну та якісну роботу, якнайшвидше побачити інформаційні та практичні можливості в областях знань, де я є фахівцем. В даному проекті я консультант з питань наукового характеру в галузі хімії, сучасного аналітичного обладнання, та інформаційної підтримки.

Як буде побудована робота наукового інституту?

- Є багато людей, які задіяні у прийняті рішень, тому я не можу точно відповісти на це питання, але можу висловити свою думку. На мій погляд, іноваційність потрінбно створити саме у формі роботи інституту. Потрібно, щоб він зацікавив людей з різними питаннями та завданнями, та став для них центром уваги. Причому це стосується студентів, новаторів у різних областях, фермерів, наукових співробітників, бізнесменів, партнерів по науковим дослідженням із закордонних інститутів.

Саме в різноманітті поглядів, завдань, спрямувань можна створити та розвинути сильну організацію та знайти інноваційні рішення, провести цікаві та корисні дослідження, співпрацювати з іншими організаціями. Потрібна комплєментарність знань з різних напрямків та спрямованість на успіх.

Чому базою для інституту вибрали Черкаси, а не Київ чи інші великі міста України, де більша концентрація наукових закладів та науковців?

- Не знаю, як відбувався вибір місця, але неодноразово побувавши у Черкасах, побачивши місто, гарні поля навколо, і познайомившись з сильними спеціалістами, більшість з яких живуть в цьому районі України, повністю погоджуюся, що Черкаси - прекрасне місце для такого інституту.

Яке обладнання використовується в інституті? На скільки воно інноваційне та сучасне?

- Лабораторії інституту оснащені самим сучасним обладнанням провідних світових виробників - таких як Ажилент, Шимадцу, Метлер Толедо, Вотерс, Меммерт та інших. Це найсучасні рідинні та газові хроматографи з різними типами детекторів, спеціалізовані інструменти з величезними базами даних по органічним сполукам, високочутливі мас-спектрометри для аналізу різних домішок або слідових органічних речовин, це найсучасні инструменти для елементного аналізу, та інше. Це дозволить провести аналітичну роботу, реалізувати наукові проекти на сучасному рівні, користуватися загальноприйнятими методами та підходами. Наявність обладнання такого класу дозволить групам інституту брати участь у міжнародних проектах, представляти свої роботи на різних конференціях, та у науковіх виданнях.

Читайте також: Пряма служба: чого чекати аграріям від переходу ДФС в управління Гройсмана?

Коли плануєте почати роботу: відразу після відкриття або буде потрібно час для запуску та налагодження?

- Я не приймаю рішень такого плану. Можливо у ряді напрямків буде потрібно час для напрацювання методів, порівняння різних підходів, додаткової перевірки експериментальних протоколів. Висококласне обладнання вимагає якісного підходу.

Як багато вчених зараз працює в інституті?

- На даний момент близько 30 чоловік. По проекту їх буде 55.

Які наукові спеціальності будуть найбільш потрібними (хіміки, фізики, біологи та ін.)?

- Якщо по спеціальностям, то хіміки, біологи. Хоча немає потреби у таких чітких обмеженнях, є багато різних напрямків у кожній області знань, а цікаві рішення з'являються на стику наук. Ну і головне - це зацікавленість у роботі. Тільки коли людина зацікавлена у результаті, вона може бути хорошим спеціалістом.

Ви будете віддавати пріоритет молодим вченим або вже тим, хто зарекомендував себе?

- Я вважаю, що потрібен доцільний баланс. Однак баланс для мене означає, що молодих спеціалістів, аспірантів, студентів повинно бути набагато більше, ніж спеціалістів зі стажем. Це загальна практика в усьому світі.

Планується залучення іноземних вчених?

- Якщо говорити про цілком іноземців (тобто не українських вчених), то я б сказав, що більш доцільно співпрацювати в рамках різних проектів. Це більш ефективно ніж перетягати когось у Черкаси. Але якщо хтось з вчених буде мати бажання сам приїхати і попрацювати у Черкасах,  то це їнше діло.

Читайте також: Черга за молоком: як переробники та виробники з'ясовують стосунки

Якщо говорити про українських іноземців (люди, які наразі працюють у наукових центрах світу), то так, потрібно шукати такі контакти та форми співпраці. Наші вчені є в будь-якій області науки, в будь-якій країні.  Необов'язково, щоб людина переїхала і працювала у Черкасах. Важливий саме обмін досвідом, знаннями, участь у проектах, стажуванні для студентів, наукові публікації, розробки продуктів. Є багато форм як допомоги, так і взаємовигідного співробітництва, які можна впроваджувати.

Як плануєте боротися з витоком кадрів за кордон, адже перспективного вченого можуть переманити?

- Не бачу потреби з цим боротися. Міграція вчених - це звичайна справа в усьому світі. Потрібно робити цікаві проекти, створювати умови, навчати студентів, і розуміти, що хтось може піти в інше місце, а хтось прийде в цей інститут. Так відбувалося і відбуватиметься.

Чи будуть підписуватися з вченими договори про те, що вони не мають права працювати над дослідженнями для інших установ і компаній?

- Я не залучений до такого плану питання, не знаю. Але в будь-якій організації є етичні правила. Такі питання можуть обговорюватися, в деяких випадках пишуться і угоди про нерозголошення проектів і тд.,

Буде зроблено акцент на фундаментальних або на практичних дослідженнях?

- Більшою мірою я бачу необхідність в розробці практичних досліджень. Поняття “фундаментальні дослідження” на сьогодні використовується досить рідко і більшість людей вкладають в цей термін дуже різний зміст. Якщо коротко відповісти, то акцент на практичні дослідження.

Які дослідження будуть пріоритетними для інституту? Це будуть нові діючі речовини, допоміжні речовини, нові формуляції пестицидів або нові технології?

- Усі зазначені напрямки важливі для інституту, проте всі вони різного ступеня складності і вимагають різного часу. Моє бачення полягає в тому, що потрібно розвивати зараз не напрямки в цілому, а реалізовувати конкретні проекти, які потім можуть переростати у напрямки, та створення нових груп, нових лабораторій.

Чи планує інститут займатися розробкою технології вирощування нових для України культур?

- Дослідження з рослинами будуть проводитися, включаючи тестування різних нових технологічних рішень, які з'являться в світі.

З якими компаніями вже є домовленість про проведення випробувань та польових досліджень?

- Вже йде співпраця як з українськими, так і з іноземними компаніями. Більш детально буде розказано на відкритті.

Інститут відкривається під егідою компанії «Ukravit». Чи означає це, що у компанії «Ukravit» буде «право першої ночі» на всі новітні розробки інституту?

- З формального погляду ніхто не повинен мати пріоритетного права на розробки інституту. Але у реальності, на мою думку, і співробітники і адміністрація інституту будуть раді, якщо компанія «Ukravit» підтримає патентування та впровадження розробок. Це звичайна практика.

Читайте також: Чому деградує Україна, або куди зникають чорноземи?

Які джерела фінансування будуть залучатися?

- В цілому потрібно залучати всі види фінансування - і державне, і приватне, і від міжнародних організацій. Наука завжди коштує грошей і коштує чимало, так що фінансове питання завжди є одним з постійних, бо від цього залежить швидкість розвитку, можливість додавання питань, напрямків, тощо.  

Як відкриття інституту вплине на науку в Україні?

- Для мене особисто це можливість для людей (співробітників, студентів, аспірантів) робити цікаву справу в хороших умовах. Розвиток, підтримка та залучення потенціалу людей, це і є вплив на науку в Україні. Сподіваюся, що це дозволить підняти престиж України на світовій арені. Для цього є усі можливості, є фахівці, є приладова база, є бажання і підтримка організаторів інституту. Так що у інституту, його співробітників, є можливість проводити дослідження і заявляти про них на міжнародних конференціях і тд., тим самим піднімаючи престиж України.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама