Україна-Литва: як співпрацювати аграріям двох країн?

Коментарі

0


Литовські аграрії вчать українських кооперації. Україна шукає можливість збільшити перелік товарів, які постачаються сусіду з Прибалтики. Як країни можуть ще співпрацювати?

«Аби ми взяли орієнтир на те, щоб вийти на 1 мільярд доларів товарообороту, було б дуже добре», - заявив у минулий четвер прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі зі своїм литовським колегою Саулюсом Сквернялісом. За словами очільника українського уряду, у 2016 році товарооборот між Україною та Литвою становив 750 мільйонів доларів, що суттєво нижче від докризового рівня торгівлі. Тому, на думку Гройсмана, треба суттєво активізувати товарооборот між обома країнами. Та проекти технічної співпраці у різних сферах економіки України, зокрема в АПК. Литовський прем’єр Саулюс Скверняліс також переконаний, що країни мають нарощувати товарооборот та поглиблювати співпрацю в рамках програм технічної допомоги.

Читайте також: Очищення вогнем: як підпали стерні шкодять аграріям

За останні два роки Україна та Литва реалізували одразу декілька спільних проектів у аграрній сфері. Зокрема йдеться про проект  “Сприяння розвитку відкритого і прозорого ринку сільскогосподарських земель в Україні”, учасниками якого були Держгеокадастр України та консорціум за участі Нідерландів, Німеччини та Литви. Проект «Допомога в імплементації санітарних та фітосанітарних заходів в рамках Угоди про асоціацію ЄС-Україна», учасниками якого були Держпродспоживслужба України та ветеринарні служби Литви та Італії.

Agravery.com вже писав про позитивні приклади литовського зернового кооперативу «Латрапс», а також молочного кооперативу АС Pienas LT. Але чи обмежується лише кооперацією потенціал співпраці між аграріями України та Литви? Про це в п’ятницю йшлось на зустрічі повноважного міністра посольства Литовської республіки в Україні Гвідаса Кєрушаускаса та Віталія Скоцика, лідера Аграрної партії України.

 

Погляд з нових ракурсів

За даними Держстату, обсяг експорту українських товарів у Литву у 2016 році склав $236 мільйонів, в той час як імпорт - $536 млн.  Частка продукції АПК у цьому обсязі склала 36%, основні товарні групи – кукурудза, соняшникова макуха, ріпакова та соняшникова олія. Порівняно з 2015 роком грошовий обсяг експорту зернових упав у 2,7 раз, макухи  - у 3,7 раз, а харчових відходів – у 1,5 раз, головним чином через падіння цін на такі види продукції на світових ринках. Попри це, Віталій Скоцик вважає, що номенклатуру експорту аграрної продукції можна суттєво розширити. «Минулого року на полях Південної України згнило близька мільйона тонн овочів та фруктів, які не вдалось продати на ринки Криму та Росії через закриття ринків. З іншої сторони, зараз литовські консервні заводи якраз шукають собі постачальників фруктів та овочів в Україні», - каже Скоцик.

Читайте також: Селітра: чи є реальна альтернатива азотним добривам українського, або російського виробництва?

21 березня 2017 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні закон №4334, який передбачає, що до 2020 Україна наростить частку альтернативних видів теплогенерації до 11% від загальної структури теплогенерації. Окрім цього, цей закон встановив вартість теплової енергії для теплогенеруючих компаній на рівні 90% від обсягу тарифу на газ. Литва генерує з біомаси 60% всієї теплової енергії в країні. До 2020 року Литва взагалі відмовиться від газу, і все тепло генеруватиме із біомаси. «Україна має значні запаси біомаси, але використовує цей потенціал лише на 1%, тому нам тут вкрай потрібен литовський досвід», - каже Скоцик.

Консультації колег з Прибалтики можуть допомогти впоратися з наслідками підвищення офіційної мінімальної заробітної платні. Нагадаймо, що з 1 січня 2017 року обсяг мінімальної зарплати в Україні виріс до 3200 гривень. Але як свідчать статистичні дані, це аж ніяк не принесло добробуту найманим працівникам, зокрема аграріям. За даними Держстату, протягом січня-березня 2017 року заборгованість по виплаті зарплат в агросекторі зокрема виросла на 24% або ж до 13,06 млн грн. Експерти пояснювали такий «скачок» тінізацією виплат заробітних плат або ж переводом працівників на неповний робочий день.  Як розповідає Скоцик, для Литви також зараз актуальна проблема підвищення рівня мінімальної зарплати по країні. «Ефективність економіки не дозволяє нарощення таких витрат. Але населення країни потребує цього, тому бізнес та профспілки, зокрема аграрні, пішли на діалог, аби спільно знайти спосіб вирішення проблеми з мінімальними зарплатами», - розповідає експерт.

Повноважний Міністр Посольства Литовської республіки в Україні Гвідас Кєрушаускас каже, що його країні було б цікаво розвивати співпрацю і у інших напрямках. Зокрема, Литва також би хотіла подальшого розвитку проекту вантажного потяга «Вікінг», який регулярно курсує між українським Чорноморськом та литовською Клайпедою. Зокрема, за словами дипломата, йдеться про нарощення швидкості руху потяга. Також – про включення скандинавських країн, а також Туреччини та Грузії до переліку країн-учасників цього проекту.

Читайте також: Михайло Соколов: Все про аграрні дотації у 2017

Гвідас Кєрушаускас окремо наголосив, що Литва зацікавлена у продовженні тих проектів співпраці у аграрній сфері, які зокрема стосувалися запуску ринку землі в Україні та підвищення стандартів контролю за якістю аграрної продукції. Але і Україна також має докластись для продовження такої співпраці. За словами дипломата, для цього необхідно, аби українські інституції самостійно подали заявки для участі у конкурсах на виділення грантів, зокрема для розвитку тієї ж аграрної кооперації в Україні.

 

Дружити країнами

На останніх парламентських виборах у Литві у листопаді 2016 року більшість голосів (понад 30%)  здобула партія «Союз зелених та селян». Політична сила навіть сформувала коаліцію з тамтешніми соціал-демократами, та отримала значну частину портфелів у новому складі литовського Кабміну.

Але, як наголошує Гвідас Кєрушаускас, зміна складу уряду аж ніяк не означає зміни ставлення Литви до України. «Так, змінився уряд, але не політика відносно України. Ми готові і далі підтримувати Україну у всіх сферах – освіта, енергоефективність, безпека. Всі проекти співпраці, які працювали рік назад, вони і далі продовжуватимуться», - запевняє дипломат.

Читайте також: Соняшник у фокусі: чи зменшать аграрії площі під найбільш рентабельною культурою

У свою чергу, Віталій Скоцик запевняє, що особисто знає лідера литовської правлячої партії. І цей фактор має суттєво допомогти розвиткові співпраці у аграрній сфері між Україною та Литвою. Зокрема, очільникові Аграрної партії уже вдалось домовитись про візит литовських парламентарів від «Союзу зелених та селян» до України з метою налагодження співпраці між аграріями двох країн. «Я сподіваюсь, що члени Аграрної партії будуть розширювати зв’язки із своїми литовськими колегами із Союзу зелених та селян», - додає Кєрушаускас.

Іван Киричевський

фото: apostrophe.ua



Публікації

Історія

Робота від «Агроджоб»

Завідуючий фермою

Господарство АВМ, що знаходиться в Черкаській області Жашківський район с. Соколівка потребує спеціаліста.Вимоги до кандидатаОСВІТА: …

скотарство
Черкаська обл.

Агроном / Агроном-овощевод

Хозяйство АВМ, что находится в Казахстане требует специалиста.Самый крупный на территории СНГ массив орошения 9 200 га;Новый …

скотарство
Вся Україна

Ветеринарный врач

Требуется Ветеринарный врач на МТФ, что находится в Казахстане требует специалиста.Самый крупный на территории СНГ массив орошения 9 200 …

скотарство
Вся Україна

Зоотехник на МТФ

Требуется Зоотехник на МТФСамый крупный на территории СНГ массив орошения 9 200 га; Новый жилищно-производственный агрогородок; Четыре …

скотарство
Вся Україна

Зоотехнік, агроном

Господарство АВМ, що знаходиться в Черкаській області потребує спеціаліста.Вимоги до кандидата Вища освітаДосвід роботи на фермі не …

скотарство
Черкаська обл.