Реклама

Торгова війна, африканська чума та повені, або як попри негаразди розвивається світовий ринок сої?

Світовий ринок сої переживає не кращі роки, високий врожай, торгові війни та АЧС опускають ціни вниз. Чи поліпшиться ситуація у цьому сезоні та чи варто очікувати росту цін?

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Аби отримати гарний врожай сої – треба розумітись на тонкощах вирощування цієї культури. Щоб продати зерно по найвищих цінах – потрібно орієнтуватись на ринку. Аби отримати додатковий прибуток – необхідно налагоджувати переробку, або шукати свою нішу. Саме для цього Agravery.com разом із компанією BASF розпочинає освітній спецпроект "Актуальне про сою", в якому розповість усе про цю культуру, починаючи зі світового та українського ринків збуту та найменших нюансів у вирощуванні і закінчуючи найнеймовірнішими продуктами переробки та сферами використання сої.

Минулого сезону на ринку був надлишок сої. По-перше, в США та Бразилії зібрали рекордний врожай, який, за словами радника президента Української зернової асоціації Олени Нероби, в США сягнув 122 млн тонн, а за даними USDA в Бразилії склав 122 млн тонн. По-друге, сильний вплив на ринок мала торгівельна війна між США та Китаєм. Основний об’єм сої з США постачався саме до Піднебесної. Проте, у відповідь на санкції офіційного Вашингтону, які були введені минулої весни, у Пекіні ввели 25% мито на імпорт американської сої. "Через це поставки американської сої до Китаю впали майже до нуля. Така ситуація призвела до надлишку сої в США, що сильно вплинуло на ціни на світовому ринку", - стверджує Вікторія Блажко, консультант-аналітик компанії "Agritel". Станом на 2 квітня минулого року ціна на сою на Чиказькій біржі складала $380 за тонну. З 25 травня за місяць впала до $315, а у липні досягла абсолютного мінімуму - $299. За словами Вікторії Блажко, найліпшим альтернативним імпортером для Китаю стала Бразилія. Але вже закінчувався експортний сезон і, відповідно, вони не могли поставити великі об’єми. "На фоні цього ціни на бразильську сою дещо виросли", - стверджує аналітик компанії "Agritel". За її словами, соя з Бразилії коштувала на $100 дорожче, ніж американська, і складала $425 за тонну на FOB.

З грудня минулого року США та Китай сіли за стіл переговорів та змогли домовитись про відновлення закупок американської сої – ціна почала вирівнюватись. "Станом на 2 квітня цього року на Чиказькій біржі вона складає вже $330 за тонну", - стверджує аналітик компанії "Agritel". Проте вийти на «довоєнні» об’єми поставок у США не вийшло. За даними Олени Нероби, до початку торгової війни США продавали до Китаю близько 30 мільйонів тонн сої. "Зараз продано, вивезено та законтрактовано по серпень лише 10 мільйонів тонн. Тобто далеко не ті об’єми, які були до цього", - стверджує радник президента Української зернової асоціації. На думку Вікторії Блажко, основний період активних поставок на момент відновлення відносин було вже втрачено, тому таких великих об’ємів імпорту не спостерігалось. В США намагались виходити на інші ринки збуту, але суттєво ситуацію не покращило.

Читайте також: Голова ПА "Колос": Люди активно забирають свої паї, бо хочуть самостійно обробляти землю

Для України це мало негативні наслідки, оскільки США почав демпінгувати та збільшив об’єми експорту до основних імпортерів української сої - Єгипту та країн ЄС. Також через санкції США повністю зникли поставки з України в Іран, що у 2017 році становили 13% від загального експорту. Дещо виправила ситуацію Туреччина, яка збільшила свої обсяги імпорту з України. "Збільшення імпорту сої з України в Туреччину пояснюється тим, що географічно Україна ближча, ніж США, крім того, між цими країнами дещо напружились політичні відносини", - запевняє консультант-аналітик компанії "Agritel". Більш детально про усі ці події читайте у наступному матеріалі, який буде присвячений ринку України.

Що цей сезон готує нам?

Соя займає четверте місце за площею вирощування у світі після пшениці, кукурудзи та рису. За даними USDA, загалом її посіяли у 2018 році на 124,6 млн гектарів, а загальне виробництво склало 360 мільйонів тонн. Не дивлячись на низьку ціну на ринку, площі все одно будуть зростати. За даними USDA, у 2019 році вони складуть 126,1 млн гектарів. Раніше прогнозувалось, що площі під соєю в США зменшяться на 2 мільйони акрів за рахунок збільшення посівів кукурудзи. У ситуацію втрутилась погода. "У середині березня на Середньому Заході були сильні повені, а дощі спостерігались до першої декади квітня. Відповідно, ґрунт сильно перезволожений, велика кількість полів затоплена, усе це призводить до затримки посівної", - стверджує консультант-аналітик компанії Agritel. А отже кількість площ під кукурудзою може бути не такою великою, як очікувалось, тому площі під соєю в США можуть залишитись на минулорічному рівні. На думку Вікторії Блажко, якщо дійсно так відбудеться, то баланс на ринку залишиться важким. "Через погодні умови в США не усі штати встигли підготуватись до посіву кукурудзи. Не усі площі придатні до посіву через повені, також нещодавно у США пройшли снігові бурі, це вплинуло на ситуацію. Відповідно ці площі будуть засіяні соєю, оскільки її посівна відбувається пізніше", - погоджується із цим Олена Нероба. Проте, за її словами, наразі точних даних по кількості затоплених площ немає. Також невідомо скільки постраждало сої у зерносховищах від повені.

Читайте також: Виробники яблучного концентрату підкорюють ринок США. Але чи є перспективи у цього продукту?

На думку Євгена Качури, кроп-менеджера по бобовим культурам, кукурудзі та цукровому буряку компанії BASF, кандидата сільськогосподарських наук, перезволоження ґрунту може призвести до розвитку хвороб та бур’янів, що також матиме вплив на подальший врожай у цій країні. І хоча в Україні такої критичної ситуації цього року немає, все одно, на його думку, нехтувати препаратами для захисту сої не варто. "Для передпосівної обробки насіння я раджу використовувати комплексний захист: трьохкомпонентний інсекто-фунгіцидний протруйник Стандак® Топ та препарат для інокуляції ХіСтік Соя чи Хайкот Супер + Хайкот Супер Extender. У разі виникнення проблем із бур’янами, особливо такими злісними, як лобода біла, доречним та ефективним буде гербіцид Корум®. Він ефективно працює навіть по перерослим рослинам із щільним восковим нальотом", - радить експерт.

Переробка в ріст 

Надлишок сої на ринку також спонукає до збільшення продуктів переробки, таких як олія чи шрот. За даними представника аналітичного відділу UFEB Людмили Пасічник, обсяг виробництва олії за 2017-2018 роки в усьому світі становить близько 55,16 млн тонн, що на 2,7% більше показника минулого сезону. У подальшому також прогнозується зростання виробництва цього продукту.

Цілком вірогідно, що така сама ситуація буде і з шротом, хоча тут усе залежить від сектору тваринництва. Ситуація у секторі  соєвого корму  складна, оскільки останнім часом було зафіксовано велику кількість випадків виявлення африканської чуми свиней в Китаї та в  сусідніх країнах. Відповідно, із падінням чисельності цих тварин, споживання сої та шроту також зменшиться. "Наразі прогнозується, що поголів’я свиней в Китаї може зменшитись на 30%. Тому, вперше за багато років очікується падіння імпорту сої в Китаї до позначки менше 90 мільйонів тонн. Відповідно це істотно вплине на світовий ринок сої", - стверджує Вікторія Блажко. Із цією думкою також погоджується заступник президента Української зернової асоціації: "Втрати поголів’я сягають сотень мільйонів свиней. Лише за останній тиждень, коли Китай вже задекларував, що хворобу вдалось приборкати – вони знищили 916 тисяч голів. І це призведе до суттєвого зменшення споживання сої у цій країні". Проте, на її думку, загальний баланс ринку від цього сильно не постраждає, оскільки Китаю буде потрібен великий об’єм м’яса. А для цього Піднебесна буде його шукати на зовнішніх ринках. Відповідно, збільшиться попит на корм для тварин.

Читайте також: Пальне під забороною: чи вплине обмеження імпорту з РФ та Білорусі на аграріїв?

Загалом у світі виробляється 238 млн тонн соєвого шроту, 67 з яких відправляються на експорт до інших країн, такі дані наводить консультант-аналітик компанії "Agritel". Основним виробником соєвого шроту є Аргентина. Вона ж є і найбільшим експортером цієї продукції переробки. За словами Вікторії Блажко, на долю цієї країни припадає 44% від усього експорту шроту з сої. "При цьому, Аргентина під час торгівельної війни купувала у США дешеву сою для переробки на соєвий шрот, який потім продавала до Китаю, а свою сою вона відразу відправила на експорт до Піднебесної", - стверджує Олена Нероба. На думку Олени Блажко, при різниці у $100 за тонну між американською та аргентинською соєю це було цілком виправдано.

Проте, ціна на соєвий шрот коливалась так само, як і на сою. Якщо станом на 1 квітня 2018 року ціна на Чиказькій біржі складала $416 за тонну, то в травні 2018 року, вона складала вже $444 за тонну. Але вже до вересня 2018 року ціна впала до $331 за тонну. З часом ринок почав відновлюватись і вже 1 квітня 2019 року ціна піднялась на $10 і склала $341 за тонну.

Без ГМО дорожче

Загалом у світі три чверті площ займає ГМ-соя. За оцінкою ISAAA (International Service for the Acquisition of Agri-Biotech Applications, - Ред.) в 2017 році площі під виробництвом ГМ-сої в світі складали 94,1 млн гектарів. При цьому, за оцінками керівника регіонального офісу Асоціації "Дунайська Соя" в Україні Оксани Просоленко, традиційна соя у 2017 році займала лише 29,4 млн гектарів. "Необхідно відмітити певний "штиль" в світовій динаміці виробництва ГМ-сої після "буму" 2000-х. Наразі фіксуються незначні – в межах до 3% – коливання в якісній структурі виробництва сої, викликані, переважно, кон’юнктурними факторами", - стверджує керівник регіонального офісу Асоціації "Дунайська Соя" в Україні.

Одним зі стимулів до виробництва сої та реалізації її продуктів переробки без ГМО є премія. За даними щомісячного огляду європейського ринку сої без ГМО Асоціації «Дунайська Соя», за соєвий шрот із високим вмістом білку (high pro, - Ред.), що не містить ГМО, станом на березень 2019 року премія становить 77 євро за тону у Роттердамі та 98 євро в Італії.

Також, окрім традиційної є ще сегмент органічної сої. Проте це скоріше нішевий продукт, направлений на забезпечення кормової бази для органічного тваринництва та виробництва органічних продуктів харчування, таких як сир тофу. За даними FiBL та ITC в 2016 році в світі за органічними стандартами було сертифіковано 560,5 тисяч гектарів під соєю (близько 0,5% загальної площі під соєю). FiBL оцінює світове виробництво органічної сої на рівні 0,8 млн. тонн в 2016 році. Найбільші площі під органічною соєю в Китаї (більше 192 тис.га), Індії (117 тис. га), США (45,4 тис. га) та РФ (28,4 тис. га). В цілому ці країни складають 78% світового виробництва органічної сої. За словами Оксани Просоленко, за 5 років, з 2011 по 2016 роки, світові площі під органічною соєю збільшились на 28%.

Загалом ситуація на ринку сої доволі складна, проте відмічається певне відновлення ринку після тривалої кризи. Тому українським аграріям варто готуватись до низьких цін та підвищувати продуктивність цієї культури, аби її вирощування стало більш вигідним. А як це краще зробити, ми розповімо у наступних матеріалах.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама