Реклама

Тактика випаленої трави: наслідки та причини весняних підпалів

Коментарі

0

Доки користувачі соцмереж поширюють страхітливі фото з обвугленими ссавцями, аграрії та вчені розповідають, хто і навіщо підпалює суху траву, яке покарання загрожує порушникам та до яких наслідків у природі це призведе.

журналіст Agravery.com

Клуби диму і випалена земля – звична картина на початку весни для селян. ДСНС і прості мешканці чи не щодня фіксують підпали трави. Користувачі соцмереж поширюють фото спустошених ділянок із закликами до паліїв схаменутись. Agravery.com поцікавився у фермерів про причини підпалів, а у зоологів і ґрунтознавців – про їхні наслідки. Виявилось, що не буває диму не тільки без вогню, а й без майнових інтересів у тому числі. І думки фермерів та науковців щодо підпалів розійшлись. 

Не так вже й погано?

«Я зараз  сиджу і бачу, який дим стоїть за кілометр від мене у посадці між полями, – розповідає власник ПП «Калинський ключ» з Хмельниччини Ігор Гай. - Причину цього підпалу я не знаю. Люди можуть підпалювати, якщо хочуть зачистити певні площі від решток високих бур’янів весною. Відверто кажучи, дана «процедура» великої шкоди не завдає культурним посівам, оскільки горіти немає чому – вони ще зелені. Але якщо вогонь перекинеться на лісопосадки або, наприклад, на дерев’яні просмолені стовпи радіозв’язку, тоді наслідки будуть значно тяжчими». Він уже цього року не раз бачив дим над перелогами, ровами і лісосмугами. «Якщо підходити до питання з розумом, то потрібно винаймати людей, котрі б вручну зачищали суху рослинність. Цю траву потрібно влітку та восени скошувати роторними косарками. Господар стає перед вибором – заплатити гроші чи підпалити сірник, і усе саме згорить за три години», - ділиться Гай. За його словами, якщо горить лише трава, то навряд чи будуть її гасити. Інша справа, коли влітку вогонь може перекинутись на хліби і завдати непоправних матеріальних збитків. 

Горить посадка між полями, Хмельниччина.

Найскладніше у проблемі підпалів, певно, знайти і покарати винних. Для цього, зокрема, потрібно знати, кому належить спалена земля. Щодо всіх лісових насаджень (у т.ч. лісосмуг), то з них 73% підпорядковується Держлісагентству, 12,5% – комунальним лісогосподарським підприємствам, 1% – Міноборони. За даними річного звіту Держлісагентства 7,5% насаджень або 800 тис. га лісу не надано у користування і є землями запасу. Ще 6% лісу закріплені за «іншими» користувачами, якими саме – у звіті не вказано. За ті лісосмуги, що прилягають до доріг, фактично несе відповідальність Укравтодор. Ще деяка частина входить до складу паїв, які можуть бути зембанком с/г підприємств. 

Головний спеціаліст відділу агропромислового комплексу Жовківської РДА Андрій Сухораб повідомляє, що на початку весни уже вдалось виявити чотирьох паліїв. За його словами неможливо знайти у Держгеокадастрі власників тих земельних ділянок, що були передані у приватну власність у 2013-2014рр. Торік Сухораб виписав 20 штрафів порушникам. За його словами, кількість підпалів за два-три роки скоротилась. Але навряд штраф у розмірі 340 (!) грн. слугуватиме дієвою засторогою для паліїв.

Жовква. Лютий 2019 року.

Жовква. Березень 2019 року.

Читайте також: Іспити проти рейдерства? Як перевірки реєстраторів вплинуть на аграріїв

Аграрії ставляться до підпалів спокійно. «Зазвичай горять обочини, ярки. Ніхто не знає чому. Це ж не поля», - коментує ситуацію аграрій Віктор Белінський з Харківщини. Його колега з Хмельниччини Анатолій Зелениця припускає, що палити суху траву можуть ті, хто випасає худобу. Цьому знаходить пояснення Микола Малієнко з Київщини. За його словами попіл на згарищі слугує добривом для трави, що заново виросте. «У дитинстві я з дідусем і братом пішли на ярок різати березу. Поки дід різав, ми з братом підпалили траву. У діаметрі згарище сягнуло 50 м чи навіть більше. Коли влітку ми знову йшли до того яру, то здалеку можна було побачити велику темно-зелену пляму. Попіл перетворився на поживні речовини для тої трави, що заново виросла, – розповідає Малієнко. 

Віктор Косюк зі Старокостянтинівського району говорить, що невдовзі підсохне трава, температура повітря зросте до +10, і люди почнуть палити суху траву. Та оскільки під нею знаходяться береги, рівчаки, очерети, котрі лише «якимось боком» прилягають до населених пунктів, великої проблеми у цьому немає, зауважує аграрій. «Я експериментів не проводив, однак можу вступити в дискусію з тим, хто говорить, що процес спалення шкодить ґрунту. Адже після цього виростає прекрасна свіжа трава. Горять переважно рівчаки, що заросли. Хто буде слідкувати за ними глибоко у полях? Йшла людина собі хмизу зібрати, накосити трави кролям чи коровам, побачила сухі будяки. Спалила і дочекалась, коли на тому місці виросла свіжа трава». Набагато рідше фермер спостерігав вогонь на ділянках між полем та лісопосадкою.

Підпал у Жовкві.

Депутат Жовківської райради, що на Львівщині, Ігор Муравський чи не щодня звітує на сторінці у facebook про всі випадки підпалів, які йому вдалось зафіксувати у своєму районі. Горить не тільки трава, а й подекуди стихійні сміттєзвалища. Водночас пожежі іноді доводиться гасити власними силами. «У Жовкві 28 лютого не було жодної пожежної машини, усі – на виїздах по всьому району. Добре, що один (пожежний автомобіль – Ред.) таки приїхав із села Туринка, а хлопці-поліцейські закатали рукава, і ми разом тушили, потім ще гасили збивачками протягом тридцяти хвилин», - говорить Муравський. За його словами, також горять канали, за якими мали б слідкувати водні господарства, а саме скошувати траву, углиблювати, вичищати. Після пожежі виростає трава і все виглядає набагато акуратніше. Те саме  стосується берегів річок. Активіст припускає, що причиною підпалів на Західній Україні також може бути й те, що місцеві аграрії не мають суцільних площ по 300-400 га. «А між тими клаптиками є чиїсь приватні території, землі запасу (належать сільраді), пасовища. Їх так само слід утримувати в належному стані. Я намагався у своєму районі на законодавчому рівні зобов’язати сільради пильнувати такі паї, вимагати від власників ділянок вчасно скошувати траву. Відповідно, якщо на певній ділянці сталась пожежа, то всі витрати на гасіння мають покладатись на власника ділянки – приватну особу чи сільраду», - впевнений він.

 

У Ігоря Муравського є кілька здогадок щодо причин підпалів. До згаданих вище депутат Жовківської райради додає бажання захопити занедбану площу під будівництво. Депутат Ірпінської міськради Лаврентій Кухалейшвіллі пов’язує підпали торфу в районі заплави реки Ірпінь із «схемами» забудовників. За його словами, у такий спосіб серед мешканців популяризують думку про те, що на місці пойми краще облаштувати набережну і пожежам настане край. «Останній підпал (станом на 02.03 – Ред.) стався якраз на тому місці, де тиждень тому виділили гроші на облаштування набережної, – розповів Кухалейшвіллі.  - Якщо зводити будівлі на поймі, то рано чи пізно вони почнуть кривитися, підуть тріщини. Для місцевих мешканців приватного сектору це загрожує тим, що в них у підвалах буде постійно стояти вода. Оскільки багатоповерхівки тиснуть на ґрунтовий шар і вичавлюють воду у приватний сектор. Порушиться водоносний горизонт. Я не підтримую також і облаштування набережної на поймі, адже річка може засмітитись після “прогулянок” людей».

 

Науковці розвінчують міфи

Чи насправді попіл удобрює ґрунт? З одного боку, попіл багатий на неорганічні солі та різні мікроелементи, які слугуватимуть поживою для ґрунту. А з іншого, під час випалювання трави спалюється органіка. Для ґрунту це має такі ж наслідки як, наприклад, для людини споживання вітамінів лише з однієї із п’яти груп, порівнює старший науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України Андрій-Тарас Башта. Якщо немає органіки, що міститься у сухій траві, то ґрунтові мікроорганізми починають їсти гумус. А в 1 г ґрунту їх мільярди, пояснює декан агробіологічного факультету  НУБіП України Оксана Тонха. «Зараз середній вміст гумусу по Україні десь 5,5%, а 30 років тому назад він сягав 7%. Під час пожежі згорає 1-2 см ґрунту. На відновлення 1 см верхнього знадобиться 100 років», - завважила експерт.

Під час спалення відбувається стерилізація ґрунту – знищення шкідників, бур’янів і патогенів. «Це такий дешевий спосіб підвищити вміст азоту в ґрунті за рахунок загибелі груп мікроорганізмів. Так, краща трава після цього виросте. Але буде спалено органіку, яка для ґрунту – все одно, що  хребет для людини. Це своєрідна “подушка”, через яку проходить повітря, просочується вода. Відновити структуру ґрунту дуже важко, – застерігає Тонха. - Ви поспалюєте його 3-5 років, а потім буде втрачено нормальний водний та повітряний обмін». До всього науковець додає, що в процесі горіння у повітря виділяється діоксид вуглецю, який є одним із шести основних парникових газів. Також утворюється багато шкідливих для дихальної системи сполук. Зауважимо, що згубні для здоров’я людини речовини (канцероген, бензопірен, високотоксичні діоксини тощо) виділяються у довкілля і під час тління листя. Андрій-Тарас Башта додає, що дим від згарища особливо небезпечний тоді, коли суху траву спалюють край проїжджої частини. Адже у вихлопних газах містяться важкі метали та низки канцерогенів, які акумулюються рослинністю. Унаслідок спалювання сухих рослин уся ця отрута з димом здіймається у повітря.

Читайте також: Мінні поля. Як живуть і обробляють землю фермери з прифронтових територій

Орнітолог Наталя Атамась зауважує, що під час спалення знищуються корені, бульби, цибулини та пагони весняних рослин. Натомість добре “виживають” бур’яни типу пирію, чию розгалужену і достатньо заглиблену кореневищну систему ніяким підпалом не “вбити”. Гинуть усі ранньогніздові птахи, що будують гнізда на землі у сухій траві – жайворонки, щеврики, плиски, чайки. А також ранні виводки зайців. «З десять років тому я на власні очі бачив виводок поросят, які заживо згоріли від такого підпалу в районі Яворівського полігону», – розповів Башта. Водночас незліченну кількість «жертв» вогню не порахувати і не побачити неозброєним оком. Поверхневий шар ґрунту є найбільш заселеним живими організмами прошарком землі. Відтак під час спалення гинуть рослини, тварини, комахи, бактерії і дріжджі, які  живуть у ґрунті і беруть участь у його формуванні, наголошує доктор біологічних наук Інституту біології тварин НААН у Львові Юрій Салига: «Утворення  гумусу пов’язане з діяльністю великої  кількості цих організмів. Навіть кроти, яких вважать шкідливими, проводять аерацію того ґрунту, збагачують його повітрям. Спалення рослинності на великій площі зрештою збільшує ризик порушення кислотно-лужного балансу». Андрій-Тарас Башта додає також, що у пожежах гине велика кількість дощових черв’яків, які беруть участь у процесах ґрунтоутворення. Вони, у свою чергу, прокладають ходи у ґрунті, що сприяє проникненню води до кореневих систем; перемішують різні шари ґрунту і за рахунок цього затягують рештки рослин на глибину; проходячи через кишківник хробаків, земля збагачується біологічно активними мікроорганізмами.

Жертви підпалу. Ірпінь.

Певно, найгірше стається тоді, коли вогонь перекидається на ліс. Він травмує кору дерев, які навесні є особливо чутливими до високих температур, говорить Юрій Салига. Пошкоджуються мохи, лишайники. Вигорають рослини (у т.ч. рідкісні), певна частина яких довго не може відновитись. Восьмого березня Ігор Муравський допомагав гасити вогонь у лісі, що перекинувся на нього із запаленої ділянки із сухою травою.

 

А можна було не спалювати?

Оксана Тонха наголошує на тому, що потрібно не спалювати траву, а вчасно її скошувати і компостувати. Оскільки компост – це джерело окремих мікро- і мікроелементів та органічних сплолук. На природному пасовищі слід залишити траву і не перешкоджати природному ґрунтоутворенн, не знищувати місцевий біоценоз. Науковець зауважує, що у рослинній масі дуже багато вуглецю і замало азоту. Для того, щоб урівноважити це співвідношення, Тонха радить на 1 т рослинних решток вносити 50кг аміачної селітри чи 10-20 кг діючої речовини азоту – на полі або вже у компостній ямі. Завдяки цьому рослинність добре перегниє і слугуватиме гарною поживою для посіяних у наступному сезоні культур.

Наслідки підпалу. Ірпінь.

Читайте також: В зоні ризику: як застрахувати плодові та ягідні насадження від погодних катаклізмів?



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама