Сумнівна якість, або чому на українське зерно скаржаться покупці?

Аби Індія не виставляла претензій на якість зерна, Україна має дозволити препарат, який руйнує озон та б’є по кишеням зернотрейдерів. Або "прямо з поля" контролювати якість агропродукції.

журналіст Agravery.com

За січень-жовтень 2017 року українські трейдери отримали 91 скаргу на якість поставленого зерна. За весь 2016 рік таких нотифікацій надійшло 80. Про це під час конференції «Експорт зерна з України-2017» 2 листопада заявив заступник начальника Управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби Вадим Чайковський. Службовець деталізує, що цьогоріч 86 нотифікацій надійшло від Індії, 3 – від Білорусі, 2 – від Індонезії. За словами чиновника, основна причина видачі нотифікацій на зерно – «неефективна фумігація». Тобто українські експортери не потрудились сумлінно очистити своє зерно від грибків, комах-шкідників чи бур’яну. Таке нехлюйство дає «ризик втрати ринку Індії для українського зерна», наголошує Чайковський. Нагадаємо, понад 20% пшениці врожаю 2016 року було продано саме до Індії.

Заступник міністра аграрної політики з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева підтверджує слова Чайковського. Мовляв, формальна кількість нотифікацій на якість агропродукції погіршує переговорні позиції при заходу на нові ринки збуту. А українським урядовцям під час таких переговорів взагалі «доводиться червоніти».

Читайте також: Наполовину легальні: як вивести з тіні українських аграріїв?

Повільна нормативність

Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа нагадує, що у 2016 році найбільше нотифікацій на якість зерна з України видала Індонезія. Основна причина – наявність у поставленому зерні грибків «тверда головня» та «головня смердюча». За словами чиновника,  було два шляхи вирішити цю проблему. Індонезійці пропонували прогрівати зерно на елеваторах при температурі у 80 °С. Таке прогрівання шкодило б харчовим якостям зерна, тому Україна вирішила контролювати якість зерна «ще з поля», а не лише на етапі завантаження на судна. «Але такі плани не вдались через масштабні кадрові перестановки в обласних управліннях, зокрема в Одеському», - коментує Лапа. Очільник Держпродспоживслужби також каже, що українські трейдери більше турбуються про пошук покупців зерна, аніж про його якість. «В результаті маємо ситуацію, коли у портах зерновози простоюють тижнями нерозвантажені, бо експортер в останній момент з’ясував, що якість його зерна не відповідає нормам країни-отримувача», - каже Лапа. Його слова підтверджують в Адміністрації морських портів. У вересні цього року у портах сумарно простоювало 1422 вагони-зерновози в портах. Проблема була у невідповідності фіто-санітарній якості зерна, а не у швидкості перевалки продукції на судно.

Президент Фітосанітарної асоціації України Владислав Седик додає, що при контролю якості зерна у портах гриб твердої сажки знаходять у 20-30% партій пшениці та кукурудзи на експорт.  Зерно з таким грибком не приймуть у Бразилії, Сирії, Вірменії та Індонезії. Карликову сажку знаходять у 40% експортних партій ячменю. Зерном з таким грибком не прийме Канада, Китай, Ізраїль, Азербайджан, Вірменія, Єгипет, Катар та Сирія.

Теоретично, зерно від всіляких шкідників та грибків можна очистити і по дорозі в порт призначення, пояснює голова Української зернової асоціації Микола Горбачов. Для цього достатньо у заповнений зерном трюм покласти таблетки з препаратом «фосфін». Експерт каже, що судно із зерном до порту призначення в середньому йде два тижні. За цей час фосфін встигає повністю розкластись і заодно «протравити» зерно від шкідників. Трейдери намагаються зекономити на тому фосфіні та вносять його удвічі менше вд потреби, каже Горбачов.

Очільник УЗА каже, що вимогливість жителів Південної Азії до якості імпортного зерна є цілком зрозуміла. За його словами, країни цього регіону купують зерно не тільки для харчування, але і як посівний матеріал. «В умовах української зими вмирають будь-які зернові грибки чи шкідники. Але в Азії таких зим нема, тому індуси бояться, що грибки попадуть в грунт, і їх звідти не вдасться вивести»,  - коментує Горбачов. Але, як каже Седик, індуси виставляють претензії не по кількості грибків у зерні з України, а по препарату, яким проводиться фумігація.

Читайте також: Осінній марафон: як погода впливає на посівну та збиральну кампанії

«Прощай, озон!»-фумігація

Очільник ФАУ каже, що фосфін є загальноприйнятим препаратом для фумігації зерна. Але тільки не для країн Південної Азії, зокрема Індії. Там досі для фумігації зерна використовують бромистий метил чи фосфористий алюміній. Імпортоване зерно також мають обробляти лише такими препаратами. Бромистий метил та фосфористий алюміній руйнують озоновий шар в атмосфері. Тому їх використання заборонено Монреальською конвенцією 1985 року. Україна до такої конвенції приєдналась у 1991 році.

Седик додає – 86 нотифікацій на якість зерна від індусів не означають, що зерно «розвернули» назад, до України. Індія таке зерно прийняла, засвідчила відсутність шкідників, заявила претензії про «невідповідність препарату фумігації», і виставила штраф на 15 доларів за кожну тонну зерна, оброблену фосфіном. «Фактично, це виглядає не як турбота про фітосанітарну безпеку, а як звичайний тарифний бар’єр для українського експорту», - вважає експерт.

Читайте також: Ячмінь не на часі: фермери відмовляються від вирощування попри світовий дефіцит

Аргументи і переговори

Вадим Чайковський не виключає, що Держпродспоживслужба звернеться до РНБО, аби вирішити описану вище проблему. А поки що Держпродспоживслужба планує в листопаді узгодити зі своїми індонезійськими колегами повний перелік вимог до якості зерна з України. Чайковський сподівається, що так вдасться уникнути нотифікацій хоча б від індонезійських колег.

Тим часом УЗА також веде переговори зі своїми індійськими колегами. Микола Горбачов каже, що «в якості виключення» індуси дозволили обробляти фосфіном зерно з України. Але на 1 січня 2018 року потрібне «постійне» рішення, яке б задовольняло обидві сторони. Очільник УЗА каже, що Індія наполягає на тому, щоб українські трейдери обробляли зерно бромистим метилом. Але Україна не стане реєструвати та дозволяти такий препарат, бо це прямо забороняє Монреальська конвенція 1985 року. А навіть якщо в Україні дозволять бромметил, користуватись ним ніхто не буде. По-перше, тому що це не ефективно. Як каже Горбачов, при мінусових температурах повітря бромметил починає закипати і перестає травити грибки. По-друге, фумігація бромметилом українським трейдерам «влетить в копієчку». Седик каже, що по правилам, перед протравкою зерна бромметилом мають зняти весь екіпаж з судна. Саме судно має простояти на рейді порту мінімум два тижні, поки бромметил весь не вивітриться. А трейдер муситиме платити по 9 тисяч доларів за кожен день простою судна. «Так зернотрейдерам буде простіше штраф у 15 доларів за кожну тонну неправильно фумігованого зерна», - коментує експерт.

Теоретично, як каже Вадим Седик, Україна зараз може ні з ким не домовлятися і не узгоджувати параметри якості свого зерна. Переговори потрібні лише на випадок, якщо буде вручена чергова нотифікація. «Був випадок, коли партія пшениці йшла в Індонезію. По дорозі судно зайшло в порт, відкрили трюми, і весь препарат з трюмів вивітрився. Спочатку отримувачі надіслали претензії через начебто недостатньо проведену фумігацію, але після переговорів індонезійці взагалі відмовились від своїх претензій»,  - коментує очільник ФАУ. Але на практиці такі переговори мають вести урядові делегації, каже Лапа. «А літати так постійно на переговори ніяких бюджетних коштів не вистачить, а наша структура лише займатиметься переговорами із імпортерами зерна», - наголошує очільник Держпродспоживслужби.

Окрім зовнішніх переговорів, потрібно зосередитись на «внутрішньому» контролю якості зерна на експорт, каже Вадим Чайківський. Тому фахівець пропонує встановити контроль за внесенням фосфіну на вже завантажене на судна зерно. Седик додає, що внести достатньо фосфіну – половина справи. Потрібні ще системи вентиляції в трюмах, які нормально «провітрять» зерно фосфіном. «Фосфін доволі добре розкладається. Але через відсутню вентиляцію трюмів весь препарат осідає у верхній третині завантаженого судна. До нижніх двох третин рештки фосфіну просто не доходять», - каже експерт.

Окрім цього, як додає Вадим Чайківський, Держпродспоживслужба таки переходитиме на контроль якості зерна «ще з поля». Хоча б тому, що цього вимагає Китай, взамін на дозвіл у 2018 році поставок пшениці з України. Але технологію такого моніторингу потрібно змінити, вважає Седик. Очільник ФАУ каже, що за нинішньою процедурою Держпродспоживслужба буде моніторити лише одне «базове» господарство у кожному районі. Така процедура родом з радянських часів, і не відповідає реальності, за якої кожне господарство застосовує різну технологію для вирощування зерна. Якщо і далі працювати за такою процедурою, то  загальні показники по моніторингу будуть хороші, а нотифікацій на якість зерна все рівно буде багато. Тому, за можливості, потрібно моніторити кожне господарство, що вирощує зерно на експорт, наголошує Седик.

Читайте також: Q&A: чи визначає індекс Doing Business реальну простоту ведення агробізнесу в Україні?


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама