Революція в бокалі: до чого призведе легалізація дрібних виробників вина

Депутати спростили отримання ліцензії на виробництво вина для дрібних виноробів. Відтепер виробнику треба надати три, а не 140 документів, а для реєстрації знадобиться п`ять днів, замість півроку. Втім, самі винороби не надто прагнуть легалізовуватись. 

 

журналіст Agravery.com

В Україні зараз  є 46 тисяч га виноградників, 61 виробник і лише 4 сімейних виноробні, що мають ліцензію на виробництво вина. Для порівняння, у Франції – 840 тисяч га, 65 тисяч виробників і 15 тисяч сімейних виноробень. Незабаром ситуація може змінитися і винарень в Україні може побільшати, адже в Україні було спрощено процедуру отримання ліцензії для таких підприємств. 

Депутатський оптимізм

20 березня 2018 року виробники вина та депутати Верховної Ради уже встигли охрестити «новою ерою» для дрібних виноробів – було прийнято законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва терруарних вин та натуральних медових напоїв». Таким чином було спрощено отримання ліцензій малим виноробним підприємствам. За законопроект №6693 проголосували 247 депутатів.

Згідно документу, дрібні винороби, які роблять вина за повним технологічним циклом без додавання спирту і розливаючи у тару виноградні вина в обсязі, що не перевищує 10 тисяч декалітрів в рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва, що отримано шляхом переробки свого винограду, зможуть продавати свої вина абсолютно легально. Існують вимоги до матеріально-технічної бази – власна земельна ділянка, приміщення для виробництва вин, власна чи залучена на договірних засадах лабораторія.

Читайте також: Солодкий атлас України: як барабанщик гурту "Гайдамаки" просуває регіональні види меду

Як  розтлумачує один із ініціаторів  законопроекту, народний депутат Роберт Горват, основною перешкодою для виходу малих виноробів на ринок до сих пір була забюрократизована процедура отримання ліцензії на виробництво. Потрібно було більше 140 дозвільних документів різних відомств, тяганина з якими могла тривати 2-3 роки. «Закон дозволить виноробам, які виготовляють вино із власного винограду, отримувати ліцензії на виробництво без проходження атестації. Важливою вимогою, звісно ж, буде відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства, а контроль якості та безпеки вин буде здійснюватися акредитованими лабораторіями та Держпродспоживслужбою», – розповідає посадовець.

Колега Горвата, Андрій Вадатурський додав, що березневий законопроект є  продовженням законопроекту про скасування для невеликих виробників ліцензії на оптовий продаж алкоголю (досі вона коштувала 500 тис. грн на рік), що був підписаний Порошенком у жовтні 2016 року. «Відбувається планова робота щодо легалізації виробництва вина. Замість сотні довільних документів достатньо подати декларацію, яку зареєструють протягом п’яти  робочих днів. Таким чином виробники зможуть робити свою торгову марку, стати приватними підприємцями», – говорить нардеп.

Читайте також: Сергій Лабазюк: У «аграрній» політиці політична кон`юктура перемагає здоровий глузд

У подальшому депутати планують зосередитись на полегшенні роботи і для більш крупних виноробних підприємств. Хочуть дозволити людям купувати та продавати землю під виноградниками та садами. «Таким виробникам потрібно дозволити вільний продаж землі у першу чергу. Зараз це приблизно 500 тис. га, земель, що стане пілотним проектом в Україні. Це логічно, адже виноградарі та садівники потребують землі не на сезон чи два, а на десятки років, це довготривалі інвестиції», – коментує Вадатурський.

У профільній асоціації «Виноградарі та винороби України» також згодні із тим, що зміни можуть зіграти на користь виноробам, проте і мають низку зауважень до законопроекту. Директор об’єднання, В'ячеслав Пономарьов засвідчує – документ, дійсно, скасовує сертифікацію виробництва, –  якщо у суб’єкта господарювання є відповідне обладнання для виробництва вина,  він просто має заповнити декларацію відповідності і тоді  відпадає потреба у проходженні атестації. «По-перше, виробник вина може економити і час, і гроші на атестацію, у середньому, близько 200 тисяч гривень. По-друге, нові марки виноробної продукції відтепер затверджуватиме не Мінагропрод, а сам керівник підприємства на підставі висновку Центральної галузевої дегустаційної комісії виноробної промисловості або дегустаційної комісії профільної наукової установи, або дегустаційної комісії галузевої громадської організації, що діють відповідно до порядку, затвердженого Мінагрополітики. Це теж полегшить  появу нових вин», – коментує він.

На думку Пономарьова, виглядає дивно, коли до традиційного вина на законодавчому рівні прирівнюють медові напої, які є несумісними продуктами, із різними технологіями виробництва, а у самому законодавстві немає поняття ані терруарних вин, і терруарного виробництва. Крім того, процедури, прописані у законопроекті, потребують упорядкування та доопрацювання. «Із часом  спрощену процедуру  атестації можна буде унормувати і для великих виробників вина. Це буде можливо, якщо нові правила забезпечать захист від можливої фальсифікації продукції», – говорить він.

Читайте також: Морозів не вистачило: що шкодитиме рослинам після теплої зими

На ознайомлення та сприйняття документу у виноробів іще є час. По-перше, закон ще має підписати Президент України – на це потрібно, максимум, місяць. По-друге, за словами Голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, до закону ще має бути техніко-юридичне опрацювання. Це означає, що чиновники, які будуть відповідальні за реєстрацію малих виноробів, мають отримати детальні інструкції щодо закону.  На це передбачено ще близько двох місяців. Зараз, спільно із Мінагропродом, депутати розробляють відповідні підзаконні акти, аби декларації запрацювали. Тож теоретично винороби іще можуть встигнути пройти реєстрацію до початку виноробного сезону 2018, і спробувати новації.

Законопроект, у якості старту

Самі виробники вина до ініціатив з боку держави здебільшого ставляться насторожено.Прийняття законопроекту відразу здійняло хвилю обговорень у соціальних мережах – одні називали ініціативу проривом, а інші – говорили, що ніяких позитивних змін для галузі не відбудеться.

Голова спілки приватних виноградарів та виноробів Закарпаття Олександр Ковач відмовився коментувати Agravery.com зміни законодавства, посилаючись на те, що законопроект іще не набув чинності. Натомість на своїй сторінці у соціальний мережі детально розповів про те,  що чекає на виробників терруару. За його словами, за найсприятливіших умов, перше легальне вино з'явиться офіційно в продажу не раніше 1 січня 2019 року, бо згідно закону про вино, його продаж дозволено з наступного за урожаєм року. Крім того, оскільки дозволяється тільки натуральні сортові або купажні вина з власного винограду без додавання спирту, то ніяких вермутів або кагорів виноградарі не вироблятимуть. «Але для реєстрації дрібного виробника потрібні всього три документи: копія засновницьких документів, документ про оплату ліцензії (780 грн), декларація матеріально-технічного стану. І це замість 140 документів, які потрібні були раніше. Це справжня революція», – пише Ковач.

Читайте також: Лайфхаки з вибору зерносушарок

Винороб зі Львівщини, Орест Дейнека, також назвав законопроект великим кроком до легалізації та виведення з тіні цілої індустрії. «Прийняття даного рішення дасть можливість офіційно працювати сотням малих виноробів на Одещині, Херсонщині, Закарпатті та інших областях, придатних для виноградарства, це понад 1000 робочих місць. Це надходження в бюджет і можливість офіційно працювати людям, які живуть в цьому», – коментує виробник.

З  колегою не повністю згоден винороб Василь Ландел із Мукачева. Він хоча і називає  законопроект «першим кроком виноробної галузі із Дикого Заходу до цивілізованої Європи», проте скептично ставиться до намагання держави «дружити» із дрібними виноробами. Він не вирощує самостійно виноград, але уже 25 років поспіль закуповує його у стабільних постачальників, до того ж, не має професійної освіти у цій царині. «Навіть, якби я і хотів легалізувати виробництво, то згідно із нормами, прописаними у новому законопроекті, не зміг би.  Мені потрібно буде обходити закон, а навіщо його приймати, щоб потім шукати нелегальні шляхи?», – риторично запитує виробник.

Однак, ініціативи з боку держави можуть умовити фермерів, принаймні, не вирубувати лозу і поступово повертатись до виноробства. За словами одеського фермера Олександра Куртєва, сьогодні як винороби, так і виробники винограду потребують уваги та пільг зі сторони держави. Минулого року несправедливі ціни на виноград для постачальників винзаводів Одещини абсолютно не стимулювали займатися виноградництвом. «Закупівельна ціна винограду була всього 6,5 грн, при собівартості у 5,8 грн. Реальна ціна винограду має бути вдвічі вищою – пальне та робоча сила дорожчає, а за ЗЗР взагалі платимо у доларах, обрізка одного виноградного куща коштує 1 грн. Якщо законопроект буде реалізований, то люди будуть думати чи здавати виноград, чи виробляти із нього вино самостійно», – говорить Олександр. 

Читайте також: Профіт від ІТ, або чому агрохолдинги змушені ставати розробниками програмних продуктів

Директор  запорізького ФГ «Ольвія»  Анатолій Тиховод,  маючи 10 га під виноградниками, до цього року задумувався аби припинити діяльність, проте, почувши про новий закон, вирішив зачекати, навіть хоче на наступний рік трохи збільшувати площі, бо без паперової тяганини є гарний стимул  робити бізнес. Великі виробники не проти змін у законодавстві – на підприємстві «Шабо» та АФ «Коблево» відповіли, щo поки знайомляться із законопроектом, проте збільшення конкуренції так з боку терруарників не бояться, навпаки – виступають за розвиток виноробної культури у країні.

Вина більше не буде

Опитані Agravery.com експерти сходяться на думці, що стрімкого збільшення обсягів виробництва  теруарних вин у країні чекати не варто.  Як говорить Ковач, людям, які десятками років працювали нелегально і не сплачували жодних податків, буде реально важко працювати офіційно. Практично всі вони мають інше основне місце роботи, а виноробство для них лише хобі і додаткове джерело доходів. «Для багатьох постане питання: «Чи потрібна йому легалізація?» Сьогодні тільки в Закарпатті таких нелегалів біля сотні, скільки з них легалізується? Потрібно буде повністю змінити звичне життя, легальне виноробство – бізнес, а не хобі, і займатись ним лише у вільний час уже не вийде», – говорить виробник вина. 

Читайте також: Спроба номер два: що аграріям чекати від оновленої системи блокування накладних?

Пономарьов також не бачить підстав для появи дрібних виробників вина, навіть через декілька років. «Україні, навіть з точки зору іміджу країни-виробника унікального вина, це було б вигідно. Але виноробство – це великі інвестиції – понад півмільйона гривень лише на закладку гектару винограднику, не враховуючи поточних витрат. Нам потрібні виробники-ентузіасти, які захоплені цим процесом і хочуть віддати цьому процесу життя. Реально може з’явитися у найближчій перспективі максимум десяток, може декілька десятків виробників –  не більше», – прогнозує експерт.

Скоріше за все, легалізуватимуть виробництва ті підприємці, які уже готувались до отримання ліцензії, і мали із цим певні проблеми. Для них це шанс швидко створити власний бренд і працювати. Проте для більшості дрібних виробників спрощення процедури великої ролі не грає – адже проблема навіть не у тому, аби отримати дозвільні документи, а реально «зайти» у торговельні мережі і продавати продукцію на поличках. А це уже десятки тисяч гривень, яких дрібні виробники не мають. Таким чином терруарні вина можуть залишитись локальним продуктом, який широка аудиторія споживачів не побачить.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на support@agravery.com .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама