Правки у кошторис: чому аграрії хочуть змінити розподіл дотацій в наступному році

Аграрії наполягають, що їх пропозиції до бюджету-2019 року підвищать рентабельність тваринництва та садівництва в Україні. Також - допоможуть «детінізувати» ріллю та пом’якшити збитки для АПК від високих залізничних тарифів.

журналіст Agravery.com

У четвер, 18 жовтня, ВР прийняла у першому читанні проект держбюджету на 2019 рік. Більшість із двох тисяч правок депутатів до тексту документу було відхилено. Втім, програми держпідтримки АПК на наступний рік таки отримали деякі зміни: зокрема, видатки на компенсацію відсоткових ставок за кредитами для аграріїв було збільшено від 127 млн грн до 727 млн грн. Видатки на компенсацію затрат при купівлі вітчизняної агротехніки зменшать удвічі до близько 700 млн грн. При цьому передбачені на розвиток тваринництва гроші дозволили також витрачати на дотування об’єктів із переробки, виробництва та зберігання агропродукції.

Нагадаємо, проект державного кошторису на наступний рік Кабмін презентував 14 вересня. Сумарно на підтримку АПК уряд передбачив 6,9 млрд грн. Зокрема, на підтримку тваринництва заклали 4 млрд грн, на програму компенсації частки вартості при купівлі української агротехніки – 1,38 млрд грн, на розвиток фермерства – 800 млн грн. На закладення та розвиток нових садів в Україні запланували витратити 400 млн грн, на здешевлення кредитів аграріям – 127 млн грн, на підтримку агровиробників через форвардні закупівлі ПАТ «Аграрний фонд» - 95 млн грн.

На протиепізоотичні заходи Держспродспоживслужба витратить 679 млн грн, на лабораторні аналізи під час державного нагляду – 83 млн грн. проведення земельної реформи у наступному році обійдеться державній казні у 243 млн грн. При цьому ріст ВВП очікується на рівні 3%, інфляція – на рівні 7,4%. Друге читання проекту держбюджету має завершитися до 20 листопада. Вцілому державний кошторис має бути ухвалений до 1 грудня цього року.

Читайте також: В зоні ризику: як захистити сільськогосподарську техніку від пошкоджень та покрити збитки на ремонт?

Не зійшлись характером

Запропонованим у проекті дербюджету після першого читання форматом держпідтримки аграрії залишились незадоволені. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов нарікає, що бюджетний комітет ВР не врахував переважну більшість поправок, запропонованих профільними аграрними асоціаціями. Зокрема, парламент не встановив обмеження на покриття ставок за кредитами у 10 мільйонів гривень для одного агровиробника. Також ВР відмовилась поширити виплати за «фермерським мільярдом» на господарства одноосібників та агровиробників із земельним банком до 500 га. Окрім цього, аграрії не змогли добитись відновлення прямих дотацій на рівні 2 млрд грн на рік за системою «квазіакумуляції ПДВ», із виплатами агропідприємствам пропорційно отриманій виручці.

На власних правках до урядових проектів з програм держпідтримки аграрії наполягали з наступних причин. Як деталізує заступник голови ВАР, із запланованих 6,3 млрд грн на агродотації до 20 серпня було витрачено лише 777 млн грн, до 12 жовтня – 1,1 млрд грн. «При постійній нестачі коштів наша держава не може закріплювати в держбюджеті гроші на ті програми, що фактично не виконуються», - вважає Мірошніченко.

У січні-липні 2018 року за програмою компенсації затрат на купівлю нової української агротехніки було витрачено лише 221 млн грн із запланованих 945 млн грн. Головна причина недобору коштів за цією програмою – критерії локалізації для агротехніки, виробленої в Україні, виписані настільки нечітко, що навіть Харківський тракторний завод не може забезпечити 40% українських комплектуючих у власних виробах, коментує голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков. На думку Соколова, покращити таку програму держпідтримки можна було б включенням систем для меліорації та вагонів-зерновозів у перелік техніки, затрати на купівлю якої збирається покривати уряд. При цьому рівень локалізації можна знизити до 20%.

За програмою «фермерського мільярда» у поточному році було витрачено лише 12 млн грн. Головна проблема – учасниками цієї програми могли бути лише ті фермери, що мають земельний наділ до 100 га. У переважної більшості таких господарств виявились проблеми із легалізацією майна, через що вони не змогли отримати дотацію від держави, додав член аграрного комітету ВР та голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. 

За І півріччя 2018 року аграрії отримали 260 млн грн дотацій на утримання ВРХ із запланованих півтора мільярда гривень. Участь в такій програмі була доволі складною для аграріїв: з подачею документів довелось допомагати консультантам профільних аграрних асоціацій, зокрема ВАР та Асоціації виробників молока, наголосив Соколов.

Читайте також: АГРОНОМІКА. Як правильно захищати та підживлювати горох

Субсидія на місце в рейтингу

Згадані вище експерти аграрного ринку говорять, що наполягати за зміні формату держпідтримки АПК в бюджеті-2019 потрібно не лише з формальних показників виконання програм, але і з макроекономічних міркувань. Зокрема, говорить Соколов, саме пряме нарахування дотацій за системою «квазіакумуляції ПДВ», з виплатами пропорційно отриманої підприємством виручці, допоможе підвищити рентабельність секторів тваринництва та садівництва в Україні. «Це ж саме завдання собі поставив і уряд, в рамках системи держпідтримки», - наголосив заступник голови ВАР. Нагадаємо, що у 2017 році, за даними Держстату, рентабельність молочного скотарства сягала 26%, вирощування м’яса свиней – 3,5%, м’яса ВРХ – 3,4%.

У свою чергу, відновлення прямих субсидій агровиробникам допомогло б детінізувати 40% «тіньової» ріллі, переконаний Мірошніченко. Також – компенсувати ріст тарифів на залізничні перевезення зерна на 60% протягом 2018 року, додає Козаченко. «Через ці плани затрати українських аграріїв на логістику досягнуть 30% від собівартості виробництва, у той час як для їх конкурентів із США рівень таких затрат сягає лише 9%, ЄС – 14%», - коментує очільник УАК.

Поки що, бідкається Соколов, плани ВР та Кабміну з держпідтримки АПК у 2019 році виглядають як намір «просто освоїти кошти, без будь-якого економічного ефекту». На його думку, такої політики українська влада дотримувалась і попередні роки. Наслідки цього показали дослідження Організації економічного розвитку та співробітництва (ОЕСР). «Дані установи свідчать, що державне регулювання у 2017 році відбирало у аграріїв України,  до 7% від вартості виробленої агропродукції, натомість аграріям ЄС додавало 18% до вартості вироблених продуктів», - сказав заступник голови ВАР.

Читайте також: Керівник глобального напряму цифрових технологій Syngenta: Вся індустрія фермерства – це динозаври



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама