Повз КАСу: аграріїв обмежать у сірковмісних добривах

Уряд ухвалив чергове рішення про «захист національних інтересів» від агрохімії з Росії. Через це аграрії України можуть недоотримати добрив для посівної кампанії 2018 року.

журналіст Agravery.com

30 січня  Аграрний Союз України, Всеукраїнська аграрна рада, Українська аграрна конфедерація, Український клуб аграрного бізнесу та Союз хіміків України спільно надіслали листа прем’єр-міністру Володимиру Гройсману з проханням скасувати заборону на поставку з Росії добрива сульфат амонію. Така заборона була прийнята 20 грудня 2017 року, правками до постанови Кабміну №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» від 30 грудня 2015 року. Нагадаємо, тоді Росія заборонила ввіз української агропродукції. У відповідь наш уряд заборонив поставки російських запчастин до залізничної техніки, харчових продуктів, цигарок, гербіцидів,  спирту і горілки. А перед Новим 2018 роком у тому переліку опинився і російський сульфат амонію.

Це перша заборона уряду на поставки з Росії конкретного виду добрива. Але не перше обмеження щодо російських постачальників міндобрив в Україну. 19 травні 2017 року було відновлено дію антидемпінгових мит для продукції ТОВ «Куйбишевазот» на рівні 4% вартості товару, «Єврохім» - 19%, інших постачальників – 32%.

У вересні 2017 року МЕРТ з ініціативи Генпрокуратури заборонила діяльність структурних підрозділів компанії «Єврохім», через несанкціоновані поставки міндобрив на окуповані Росією території України. Поставки йшли поза митним контролем через закриті урядом України пункти пропуску на російсько-українському кордоні. Мита за такі поставки сплачувались не в держбюджет України, а в скарбницю маріонеткових «ДНР» і «ЛНР».

Читайте також: Q&A: по кому вдарять нові санкції Мінекономрозвитку проти російських постачальників міндобрив?

Із Росії з дорожнечею

Сульфат амонію є одним з видів азотних добрив та є сировиною для виробництва складних азотних сірковмісних добрив.

Митна статистика ДФС фіксує лише загальний обсяг поставок азотних добрив в Україну у 336 млн дол у 2017 році. Частка Росії склала 51,7%, Білорусі – 14,1%, Узбекистану – 11,2%, інших країн – 28%. Загальний тоннаж імпорту сульфату амонію минулоріч був 330 тис. тон, каже директор компанії «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук. Ринкова ціна однієї тон такого товару коливається   від 95 до 130 доларів за тону. Ввозили такий товар у двох формах, кристалічній або розсипній та гранульованій, каже директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF Сергій Рубан. Основними постачальниками сульфату амонію в Україну у 2017 році були російський «Куйбишевазот» та білоруський «Гродноазот». Ці підприємства продавали це добриво саме у гранульованому виді, котрий на 1000 грн/тона дорожчий за кристалічний. В Україні цей товар купували для переробки та виробництва комплексних міндобрив, зокрема КАСу, на заводі «Укртехнофос».

У тексті листа аграріїв до прем’єра Гройсмана йдеться, що у 2017 році українські агрохімічні підприємства виробили 130 тис. тонн азотних сірковмісних добрив. У 2018 році українські агрохіміки запланувати продати агросектору 220–240 тис тонн азотно-сіркового добрива гранульованого (АСДГ). Для виробництва таких добрив потрібен саме сульфат амонію.

Аграрії нарікають, що не зможуть покрити частку Росії у 51,6% імпорту сульфату амонію в Україну за рахунок Білорусі. За словами Рубана, білоруси почали переробляти свою сировину на заводі «БелАгроФерт» у місті Гродно. Тому українські аграрії навряд чи зможуть купляти більше сульфату амонію у своїх білоруських колег. «За розрахунками, вже цієї весни українські аграрії ризикують зіштовхнутися з критичним зростанням дефіциту сірковмісних добрив, потреба в яких оцінюється в 360–400 тис. тонн щорічно», - йдеться у листі аграріїв до Гройсмана. А основний переробник сульфату амонію в Україні «Укртехнофос» за 10 місяців наступного року недоплатить 38,9 млн грн податків до держбюджету через падіння обсягів виробництва.

За словами Гордійчука, азотні сірковмісні добрива можна використовувати для всіх типів грунтів України. Тому від заборони на російський сульфат амонію постраждають аграрії всіх областей України, які не матимуть достатньо добрив для весняної кампанії 2018 року.

За даними Мінагрополітики, що є у розпорядженні Agravery.com, потреба аграріїв у міндобривах на весняно-польову компанію 2018 року складає 995,4 тис. тон поживних речовин, з яких 699,2 тис тон – азотні добрива всіх видів. Найбільше такого ресурсу хочуть отримати аграрії Вінничини – 78,5 тис тон, Миколаївщини – 72,6 тис тон та Сумщини – 60,6 тис тон. На 1 грудня 2017 року аграрії встигли купити 745 тис. тон всіх видів добрив. Реальна потреба аграріїв зокрема у азотних добривах є набагато вищою, оскільки статистика Мінагрополітики не враховує потреби дрібних агровиробників, вважає Гордійчук.

Читайте також: Світ олії та зерна: слабка валюта та погана погода - як США коригували світові ринки

Втрачені полімери

Теоретично, Україна може сама виробляти потрібний для українських аграріїв обсяг сульфату амонію на переробку. Таке добриво є відходом виробництва інших хімікатів, наприклад капролактаму, потрібного для виробництва полімерів. Окрім агрохімії, сульфат амонію з відходів капролактаму можна використовувати для медичних цілей та виробництва харчових консервантів. Єдина в Україні установка з виробництва капролактаму є на ПАТ «Черкасиазот». Але, каже Рубан, така речовина українського виробництва через свою дорожнечу не користується попитом у світі. Тому зараз виробництво сульфату амонія неможливе на «Черкасиазот».

Виробляти таке міндобриво можна також на державному ПАТ «Сумихімпром», котре є крупним виробником сірчаної кислоти, додає експерт. Але обладнання заводу недостатньо потужне, щоб покрити потреби у сировині українських агрохіміків. Гордійчук додає, що підприємство регулярно витрачає значні суми на нове обладнання, замість пошкодженого сірчаною кислотою.  За даними Фонду держмайна, «Сумихімпром» планують продати у 2018 році, за 248,9 млн грн.

За словами Рубана, сульфат амонію також можна продукувати на коксохімічних підприємствах. Але в Україні нема обладнання для такого виробництва, нарікає експерт. 

Тому, за словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, аграрії добиватимуться відміни заборони поставок сульфату амонію з Росії. Бо в поточних умовах такий крок уряду обернеться ще більшою монополізацію ринку добрив України для групи компаній Ostchem. Якщо уряд справді хоче «захисту національного виробника», то найкращим рішенням було б заборонити ввіз з Росії лише дорожчого гранульованого сульфату амонію, вважає Рубан. Ввіз кристалічного або розсипного виду такого добрива варто зберегти, для переробки на українських агрохімічних підприємствах.

Українські аграрії та агрохіміки не зможуть швидко знайти інші джерела поставок сульфату амонія, каже Гордійчук. Польща є крупним виробником такого добрива, але його поставки «зарезервовані» для інших країн, нарікає експерт. Возити сульфат можна також з країн Азії.  Але треба певний час, щоб налагодити логістичний ланцюжок, додає Рубан.

Але такий ланцюжок потрібно налагоджувати, наголошує директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF. Росіяни продають свій сульфат амонію за цінами та правилами, які встановлює ринок. Тому невиключено, що одного дня російські агрохіміки самі перестануть продавати таке добриво в Україну, посилаючись на його «нестачу». Тим більш, що Китай також є крупним виробником сульфату амонію. Звідти купити такий продукт наші агрохіміки зможуть так само дешево,  як і з Росії, наголошує Рубан.

Читайте також: Дивна вісімка: нетрадиційні культури завойовують собі місце на полях


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама