«Мінус Роттердам», або як працюватиме ринок електроенергії для аграріїв?

З наступного року агросектор зможе купувати електрику не тільки в обленерго, але й приватних трейдерів. Для цього держрегулятор має визначити ціну підключення до електромереж, трейдери – розробити програми для відкритого продажу енергоресурсів.

журналіст Agravery.com

З 1 січня 2019 року аграрії зможуть самостійно обирати, в який період і за яку ціну купувати електрику, і хто її продаватиме, оскільки з 1 січня 2019 року в Україні стартує ринок електроенергії. Тому вже з липня цього року підприємці можуть уже шукати для себе постачальника, і це може бути не тільки обленерго, розповідає експерт реформи енергетичного сектору Реанімаційного пакету реформ Юлія Усенко. За її словами, подібні новації передбачені вимогами Третього енергетичного пакету Європейського Союзу, які Україна має виконувати в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС.  

Поки що бізнес може купувати електроенергію лише в обленерго напряму, виключно за визначеними державою тарифами. Залежно від постачальника, електрика І класу для промисловості коштує 156-182 копійки за кіловат-годину, електроенергія ІІ класу - 175-236 копійок за кіловат-годину. При цьому бізнес фактично субсидує населення, для якого кіловат електроенергії коштує 90 копійок, коментує експерт DiXi Group Андрій Перевєртаєв. Дані Міненерговугілля доповнюють – у 2017 році агробізнес спожив 3,65 млрд кіловат-годин електроенергії, що більше на 3,6% від показника 2016 році. Вцілому минулоріч Україна спожила 118,7 млрд кіловат-годин електроенергії, з яких населенню поставили. 35,04 млрд кіловат-годин електроенергії.

У Офісі ефективного регулювання (BRDO) наголошують, що на вартість електроенергії для бізнесу впливає монополізованість ринку виробництва електрики. На компанію Рината Ахметова ДТЕК припадає більше чверті всієї енергогенерації в країні. Іншу частку між собою розподіляють держкомпанії «Енергоатом», «Центренерго» та «Укргідроенерго».

Читайте також: Недитяче питання: хто і як вирощує сировину для харчування малюків?

Законодавці провели достатню роботу, аби змусити енергомонополістів продавати свій ресурс за ринковою ціною. Для переходу до повноцінного ринку електрики не вистачає зусиль Національної комісії з питань енергетики та комунальних послуг, а також бізнесу, говорять опитані Agravery.com експерти.

Державна рука ринку

Юлія Усенко деталізує, що минулоріч ВР ухвалила закон «Про ринок електричної енергії», а в червні цього року НКРЕКП ухвалила постанову «Про правила роботи роздрібного ринку електроенергії». За нормами цих документів, з 1 січня 2019 року бізнес зможе купувати для себе не тільки фактично вироблену електрику, але й замовляти поставки ресурсу «за добу наперед». Постачальниками електрики стануть не тільки електростанції, але й трейдери, яким дозволять імпортувати електроресурс. Обленерго зможуть електрику не тільки виробляти, але й напряму постачати своїм клієнтам. Аграрії-власники біогазових електростанцій, та домогосподарства-власники сонячних панелей та вітрогенераторів потужністю до 30 кіловатт нарешті зможуть постачати вироблену електрику виключно для своїх потреб, без обов’язкового продажу ресурсу в об’єднану енергосистему України.

«Закон скасовує ручне регулювання та створює умови для встановлення ринкових цін на виробництво електроенергії. Це означає, що адміністративний контроль за виробниками електроенергії послаблюється, а ціни формуються за ринковими механізмами, передбаченими законом, без втручання регулятора», - підсумовує експерт РПР.

Втім, як свідчить текст закону «Про ринок електроенергії», держава не відмовляється від контролю за ринком електроенергії. Наприклад, на випадок банкрутства компанії-продавця енергоресурсів Кабмін може призначити із числа державних компаній постачальника «останньої надії», «вручну» або на відкритому конкурсі. Продаж електрики в режимі «останньої надії» за визначеними НКРЕКП цінами може тривати не довше півроку.

Читайте також: Фантоми підтримки, або чому аграріям не потрібні дотації на зерновози

Держава і надалі визначатиме вартість передачі та розподілу електроенергії, приєднання до електромережі. Також -формуватиме «зелений тариф» на електрику, яку виробляють електростанції на альтернативних видах паливах. Монопольним покупцем «зеленої електрики» стане ДП «Енергоринок», яке  втратить монополію на розподіл електроенергії кінцевим споживачам, та виконуватиме роль оператора системи передачі електроресурсів. Держава також зберегла за собою право повністю регулювати роботу енергоринку за умов надзвичайного стану в країні та «особливого періоду в енергетичному комплексі». До подібних заходів уряд України вдавався у період 2014-2017 років, після початку війни з Росією. Державне втручання лише посилить рівень конкуренції на ринку, також -  допоможе уникнути значних коливань цін на електрику, вважає член комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу Лев Підлесецький. Але нардеп упустив, що НКРЕКП досі не виконало один із приписів законотворців, в рамках підготовки до старту ринку електрики.

Віялове підключення

Закон «Про ринок енергетики визначив», що до 1 березня 2018 року регулятор мав розробити методику формування плати за приєднання до енергомережі та постанову про ставки плати за підключення до електрики. Ці документи мали б визначити, що вартість приєднання до енергомережі залежить лише від обсягу споживання електрики клієнтом, а також відстанню до електроустановок. Але такі документи НКРЕКП не ухвалило і в червні цього року, бідкаються в BRDO.

Формально, обленерго і далі можуть формувати ціну у на підключення до електрики залежно від індексу споживчих цін, потужності своїх трансформаторів та електроустановок, в середньому – 6,1 тисяч гривень за кіловат потужності, нехай і всупереч статті 21 про ринок електрики. Втім, таку формулу енергопостачальники зможуть застосовувати лише для господарств населення, або дрібних промислових об’єктів, що споживають до 50 кіловат електроенергії в рамках «стандартного» приєднання. За якими ставками оплачувати «нестандартне» приєднання у 50-160 кіловат потужності,  які мають аграрні господарства або малопотужності біогазові установки, регулятор досі не визначив. Так аграріїв у підключенні до електрики поставили поза законом. Хоча законотворець окремо прописав норму, що «енергопостачальник не має права відмовити споживачеві у приєднанні до енергомережі».

«Простота та швидкість приєднання до електричних мереж безпосередньо впливають на стан конкурентоспроможності економіки. Україна посідає 128 місце за показником «Підключення до мереж» у рейтигу “Doing Business”. Таким чином, бездіяльність НКРЕКП в частині зволікання з впроваженням статті 21 Закону не тільки гальмує розвиток бізнесу, але й негативно впливає на конкурентоспроможність України в цілому», -  підсумовують в BRDO.

Онлайн електрика

Свої недопрацювання є і у підприємців-учасників майбутнього ринку електроенергії в Україні. Зокрема, досі незрозуміла, за якою формулою розраховуватиметься вартість електрики для бізнесу, бідкається член колегії Державного агентства енергоефективності Марія Яковлєва. Функціонер міркує - нині електроенергія з атомної електростанції коштує 0,6 грн за кіловат-години, електроенергія із теплоелектростанції – 1,9 грн за кіловат-години. За логікою купівлі у ДП Енергоринок середньозважена ціна електроенергії була 1,1 грн за кіловат-години, за логікою ринкової закупівлі – не менше 1,9 грн за кіловат-години, що бізнес може сприйняти за нову версії схеми «Роттердам+», -  коментує Яковлєва. Інші експерти також не мають однозначної думки, як формуватиметься ринкова вартість електрики в Україні. «Нема однозначної відповіді на питання монополії на виробництво електроенергії. Доречно сказати, що закон вирішує його через визначення справедливої ціни на електроенергію як товар. У результаті чого виробники просто змушені оптимізувати свої витрати на виробництво електроенергії, щоб бути економічно успішними. Отже, “Роттердам+” має вмерти як клас», - коментує Андрій Перевертаєв.

Читайте також: Про запас: як змінюється ринок деталей для сільгосптехніки

Невирішеною є також проблема технічного забезпечення ринку електроенергії, каже Юлія Усенко. Зокрема, енергомережі технічно не готові імпортувати електрику з ЄС. Постачальники ще не розробили програмного забезпечення для продажу електрики «на добу наперед», хоча законодавство вимагає продавати енергоресурс виключно через відкриті онлайн аукціони.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com, на сторінці Facebook, у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на  [email protected]



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама