Міфи про захист: найпоширеніші міфи та помилки в роботі з протруйниками

Проект «Міфи про захист» присвячений стереотипам і найпоширенішим помилкам, які аграрії допускають в роботі із засобами захисту рослин та мікродобривами.

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Досить часто при роботі з аграріями зустрічаються випадки втрати врожаю через помилки у використанні протруйників, або повної відмови від них. Існує декілька найпоширеніших міфів та помилок, які допускають сільгоспвиробники і я пропоную вам розглянути декілька з них.

Існує така група фермерів, які вірять у те, що протруйник зможе захистити посіви до самих жнив. Ні, не зможе. Яким би дорогим і сучасним він не був, фізично протруйник не зможе цього зробити. Згадайте, яка кількість протруйника наноситься на насінину? Це декілька мілілітрів, які огортають насінину і утворюють навколо неї захисний шар, залежно від обраного препарату. І коли рослина починає рости, ці декілька мілілітрів поширюються по молодому паростку, захищаючи його, але чим більше виростає рослина, тим важче цим крихтам контролювати хвороби. Та і не варто забувати про період напіврозпаду, який невпинно знижує кількість діючої речовини в рослині. Існує навіть певна ієрархія таких людей. На нижчому рівні знаходяться ті, хто вірить, що протруйник здатен захистити ярову культуру до червня. На середньому рівні знаходяться сільгоспвиробники, що абсолютно впевнені у захисній дії протруйника протягом усієї зими та весни.  На верхніх щаблях цієї групи фермерів знаходяться ті, хто вірить у ефективність захисту протруєних озимих культур ледь не до жнив. І, що найбільше мене дивує у таких людях, так це свята віра у те, що якщо їх рослини були уражені хворобами, то винен у цьому саме протруйник. І це не дивлячись на те, що на дворі кінець травня, за місяць випало більше 100 міліметрів опадів, а жодної фунгіцидної обробки так і не було проведено. Вони будуть казати, що ви продали їм підробку, і взагалі ви аферист, а усі факти і заклики мислити логічно на них не впливають. Їх віра сильніша за логіку. Скоріш за все коріння такої віри лежить у тих роках, коли було досить мало опадів і необхідності у фунгіцидній обробці не було. Але ж не кожен рік таким буває.

Іще однією групою фермерів є так звані «бетономішальщики». Це люди, які для протруювання насіння користуються не професійними протруйниками, а звичайними будівельними бетономішалками. Засипають у неї насіння, заливають воду і протруйник і вмикають до настання готовності. Такий метод дає певний ефект, але він буде значно меншим в порівнянні із професійними машинами. Насіння оброблене таким способом буде протруєне нерівномірно. Частина насінин може бути протруєна надмірно, частина нормально, якийсь відсоток лише частково, тоді як деякі насінини можуть взагалі залишитись необробленими. І люди, що користуються таким методом протруювання, досить часто дивуються, чому це протруйник не спрацював і половину посіву пощкодив дротяник чи коренева гниль скосила. Мабуть препарат був так собі. Також є група фермерів, яких можна охарактеризувати як «пульверизаторщики». Це переважно невеликі фермерські господарства, які для протруювання насіння використовують клейонку, власне насіння і пульверизатор, заправлений розчином протруйника. Модифікації пульверизаторів бувають різними, від ранцевого обприскувача до пульверизатора, який використовується для зволоження квітів. І ефективність такого протруювання ще менша, ніж у бетономішалки. Тому, варто користуватись професійними машинами для протруювання, тим же самим ПС-10 чи більш сучасними агрегатами. А ще краще купляти вже протруєне на заводі насіння. Але у разі відсутності коштів чи необхідної техніки протруювання такими методами краще, ніж нічого.

Читайте також: Дощові хвороби: як надлишок вологи вплинув на сади та ягідники

Також досить поширена практика використання дешевих однокомпонентних протруйників, які хоч і забезпечують захист, але не можуть дати надійного контролю, який буде у багатокомпонентних препаратів. Такі препарати досить непогано справляються на полях із невисоким інфекційним фоном та невеликим рівнем зараження шкідниками, але не впораються з навантаженням у випадку високого ступеня зараження поля. У такому випадку краще не заощаджувати та взяти хоч і більш дорогий, але і високоефективний препарат, який здатний контролювати більшу кількість збудників хвороб та грунтових і ранньопіслясходових шкідників.

Усі ці групи аграріїв, не дивлячись на усі свої недоліки, при протруюванні принаймні користуються цими засобами захисту, на відміну від тих, хто повністю відмовляється від будь-якої обробки насіння, мотивуючи це відсутністю необхідності чи економією коштів. Таке ставлення до протруювання насіння не лише невигідне, а і шкідливе, адже аграрії, відмовившись від протруєння, ризикують втратити весь врожай та окрім того вимушені будуть пересівати поле заново. А це втрата коштів та часу. Краще вже придбати недорогий однокомпонентний препарат та протруїти насіння у бетономішалці, ніж взагалі залишити свої посіви беззахисними.

Також більшість сільськогосподарських виробників відносяться до групи «правильних» аграріїв, які розуміють, що протруєне насіння все одно з часом потребує захисту. Вони проводять обприскування фунгіцидами не лише по мірі необхідності, а і у якості профілактики. Купують вже протруєне насіння або користуються спеціальними машинами для протруювання. Використовують якісні та багатокомпонентні препарати, які одночасно контролюють хвороби і шкідники. І, я сподіваюсь, що ви відноситесь саме до таких сільгоспвиробників, або прагнете ними стати.

Читайте також: Підмоклі жнива: як зливи розмили сподівання зібрати якісне зерно

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com, на сторінці Facebook, у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на  [email protected]



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама