Максим Мартинюк про аграрне рейдерство, держпідтримку та зняття мораторію на продаж землі

Розподіл дотацій на 2019 рік максимально погодять із аграрними асоціаціями, ліміти на експорт пшениці та ввіз гречки та жита не змінюватимуть. Щоб уникнути рейдерських атак на аграріїв, за рік впорядкують документи на фермерські наділи.

журналіст Agravery.com

У вівторок, 18 вересня, перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк провів брифінг для журналістів. Заявленим темами заходу були збір врожаю 2018 року та осінньо-польова кампанія, а також результативність торгів за оренду державної ріллі та програм державної підтримки агросектору. Зокрема, за даними Мінагрополітики, цьогоріч намолотять 63 млн тонн зерна, що на 2 мільйони більше від врожаю 2017 року. При цьому обсяги  продовольчої та фуражної пшениці співвідноситимуться на рівні 60:40. Валовий збір соняшнику виросте до 15 млн тонн, кукурудзи – до 30 млн тонн, з яких 22 млн тонн піде на експорт. Для осінніх польових робіт аграрії повністю забезпечені насінням та паливом, мінеральними добривами – на 73%.

Читайте також: Експерт-аналіз посівної: якою буде осінь для аграріїв?

Вцілому, із 6 мільярдів гривень, запланованих на агродотації, за 9 місяців 2018 року використано дещо більше 600 млн грн. «За різними програмами різна ступінь освоєння, але можу сказати, що всі програми затребувані, і стимулюють економічне зростання у всіх точках економіки», - переконаний урядовець. На його думку, найбільшу кількість заявок на агродотації Мінагрополітики отримає у 4 кварталі цього року. Водночас, доходи від оренди державної ріллі за 9 місяців 2018 року збільшилась до 131 млн грн, порівняно із 118 млн грн у 2017 році, ставка оренди ріллі виросла від 14 до 18% від нормативно-грошової оцінки землі.

Але учасників заходу цікавили не лише підсумки збору врожаю, земельних торгів та цьогорічних програм агродотацій. Цього тижня Кабмін до подав до парламенту проект держбюджету на 2019 рік. За текстом документу, сума агродотацій виросте до 6,9 млрд грн, але як саме розподілять ці кошти ВР – достеменно невідомо. За попередні два тижні трапилось одразу декілька резонансних рейдерських атак на агропідприємства, конфлікт за фермерське господарство «Строгого О.Ф.» на Харківщині закінчився стріляниною. Очільник уряду Володимир Гройсман та заступник міністра аграрної політики із підтримки фермерства Віктор Шеремета у своїх виступах неоднократно наголосили про «неминучість запуску ринку землі в Україні, хай навіть за консервативною моделлю». Профільні ЗМІ повідомляють про значні обсяги імпорту гречки російського виробництва та житнього борошна білоруського помолу. А за умовами Меморандуму про порозуміння між Мінагрополітики та зернотрейдерами, за два тижні ліміти на експорт 8 млн тонн продовольчої пшениці та 8 млн тонн фуражної пшениці можуть бути змінені.

Чи зміняться допуски на вивіз пшениці та імпорт жита та гречки в Україну, а також формат розподілу агродотацій, чи підтримає керівництво Мінагрополітики урядові плани із запуску ринку ріллі, і як зупинити вал рейдерських атак? Agravery.com публікує відповіді очільника Мінагрополітики Максима Мартинюка на озвучені питання.

Про збір врожаю та осінню польову кампанію

Погодні умови для посівної досить сприйнятливі, умови входження у посівну достатньо хороші, хоча цей рік показав, що робити прогнози – адреналіногенеруюча справа.

Нарощення складських запасів міндобрив у трейдерів ще триває, тому ми очікуємо що з добривами не буде проблем. Єдиний ризикований сегмент – це комплексні добрива, поставку яких із РФ обмежили через санкції, але трейдери шукають альтернативні джерела поставки.

Читайте також: Сума злочину, або чому продовжуються рейдерські атаки на аграріїв?

Про рейдерство

Ми зараз починаємо велику програму по оформленню фермерами їхніх земельних ділянок. Більша частина випадків рейдерства пов’язана із тим, що у 90-х роках фермери отримали земельні ділянки у власність, але не оформили право власності належним чином. Думаю, за рік часу спільно із АФЗУ та ДГК ми це питання закриємо.

Про експорт зерна та контроль якості української агропродукції

Цьогоріч  ми вперше експортуватимемо кукурудзу до ЄС у значних масштабах: якість нашого зерна задовільна, а європейські країни недобрали власний врожай через посуху.

Як відомо, що ми підписали із меморандум із трейдерами, про ліміт у зовнішніх поставках у 8 мільйонів продовольчої та 8 мільйонів фуражної пшениці. Наш потенціал в екпорті –  понад 10 мільйонів тонн, але ми експортуватимемо рівно стільки, аби забезпечити внутрішні потреби,

Цьогоріч маємо строкатість показників якості зерна, зокрема через  різні допуски господарств у  дотриманні агротехніки та культури виробництва. Деякі господарства дотримувались всі технологій, тому зібрали пшеницю першого класу якості, а деякі господарства збирали взагалі 5-6 класу, наші дані із елеваторів

Окрім того, якість наших лабораторій не дозволяє оцінювати адекватно якість зерна, такими темпами буде краще відправити зразок зерна оператором DHL  до США, як це уже відбувається із аналізом проб грунту.

Ми буквально вчора проводили зустріч із зернотрейдерами, від них не надходило жодних заявок на збільшення експортних лімітів по пшениці. Ми також не будемо переглядати обсяги експорту пшениці – у дискусії по експортних лімітах ми виходили із прогнозу USDA в 25 млн тонн врожаю в Україні, фактичний збір маємо на рівні 24 млн тонн. Ми зосередимось на контролі за виконанням Меморандуму – попит на українську пшеницю дещо перевищує наші експортні можливості. Вже  40% запланованого зерна вивезено на експорт. А в лютому чи в березні ми побачимо останній в цьому маркетинговому сезоні судно із пшеницею.

Торгівельні війни США та Китаю поки що ніяк не стосуються України – наприклад, наша країна не поставляла крупні партії сої до Китаю. Але ми тільки проводимо збір врожаю, тому тут все залежатиме від того, як про поставки домовляться трейдери.

Читайте також: Колійний дар, або чому аграрії бажають приватних залізничних компаній

Про ввіз до України жита та гречки

Жито через особливість вирощування стало нішевою культурою, і ми дійсно імпортуємо житнє борошно житнє із Білорусі. Але це не впливає критично на вартість житнього хліба. Тим більш, ми щороку експортуємо 37 тисяч тонн жита. Ми спостерігаємо падіння посівних площ гречки вцілому по агросектору, але маємо нарощення посівів гречки в органічному сегменті.

Ми справді фіксуємо факт значного імпорту гречаної крупи із Росії, переробленої в Казахстані. Зараз в Алтайському краї відбувається екстенсивне землеробство розширенням угід, тому там затрати на виробництво гречки набагато нижчі, аніж в Україні.  Алтайську гречку вивозять із Росії на переробку в комбінаті в Казахстані, і вже звідти везуть до України.

Ми вивчали цю ситуацію, і за сукупністю вигод вирішили, що вводити ембарго на подібний продукт – недоцільно через можливе зростання ціни на продукти

Про формат розподілу агродотацій

Цьогоріч ми цілком випадково виявили, що І півріччя – «мертвий сезон» в плані заявок на держпідтримку, бо у цьому періоді аграрії поповнюють свої оборотні ресурси на польові роботи. Інвестиції в розвиток та потреба в дотаціях виникають переважно після продажу зібраного врожаю, тому ми очікуємо вал заявок за програмами якраз на 4 квартал цього року.

Сума держпідтримки у проекті бюджету на 2019 рік формувалась із 1% від валового агровиробництва. Суми в проекті бюджету є попередніми, розпис коригуватиметься після консультацій із аграрними асоціаціями: ми намагатимемось врахувати їхню думку, а суми підтримки адаптувати  до потреб галузі. Програма квазіакумуляції була скоріше програмою проїдання, програмою звичайної компенсації сплачених податків, від якої вигравали лише крупні агровиробники. Тому Мінагрополітики не підтримуватиме відновлення дотацій за сплаченим ПДВ. Висновки про ефективність роботи програм держпідтримки робити рано, справжній ефект буде відчутно лише на третьому році дії програм.

Наші консультації із агровиробниками показали, що головна перепона для їхньої участі в програмах держпідтримки – це невпорядкованість документів на право власності на земельні ділянки та господарські будівлі. Із своєї сторони, ми спростили для них процедуру участі: наприклад, аби отримати фінансування, достатньо мати сертифікат готовності об’єкту, навіть без дозволу на будівництво. Сертифікати готовності об’єктів видає ДАБІ, із інспекторами якої ми провели окрему консультаційну роботу: останні роки в Україні аграрні об’єкти майже не будувались, тому інспектори установи просто не розуміють, як засвідчувати готовність тваринницьких ферм.

Читайте також: Зростали б разом, або що заважає розвитку агрокластерів в Україні

Про позицію Мінагрополітики щодо зняття «земельного мораторію»

Віктор Шеремета озвучує думку, яка співпадає із офіційною позицією Мінагрополітики. Звісно, видимих зрушень у дискусії навколо ринку землі поки що не видно, але слід зазначити: ще чотири роки тому за слова про зняття «земельного мораторію» могли, образно кажучи, просто прив’язати до стовба і підпалити. Зараз же сторони дискусії ведуть цивілізовану дискусію: наприклад, пояснюють свою точку зору, чому потрібно відтермінувати ринковий обіг ріллі.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама