Хлібне буття: про що свідчить зерновий меморандум Мінагрополітики?
Коментарі
Домовленості урядовців і аграріїв стабілізують ціни на хліб та збільшать валютну виручку від агроекспорту. Україна знову стане взірцем, як регулювати вивіз харчів без прямого втручання влади, йдеться у тексті зернового Меморандуму.
У п’ятницю 10 липня Мінагрополітики та аграрії підписали Меморандум про взаєморозуміння на 2018/19 маркетинговий рік. Документ передбачає, що експорт продовольчої та фуражної пшениці врожаю 2018 року обмежиться показниками у 8 мільйонів тонн. Обидва показники можуть коригуватись, залежно від остаточних даних по збору врожаю та поточних потреб тваринництва. При цьому Мінагрополітики зберігає прогноз збору зерна в Україні на рівні 60 млн тонн. Врожай пшениці очікується на рівні 24 млн тонн, з яких 13 млн тонн – продовольча. На внутрішній ринок піде 4,5 млн тонн продовольчої пшениці.
Подібний документ аграрії підписують уже восьмий рік підряд. Але цьогорічний Меморандум має дві особливості. Перша – такий документ вперше підписали хлібопекарські асоціації, «Укрхлібпром» та «Всеукраїнська асоціація пекарів». Друга - Мінагрополітики та учасники ринку домовились про прийнятні показники експорту ще до закінчення збору врожаю, аби аграрії мали чіткі орієнтири при формуванні експортних партій, деталізують в аграрному міністерстві.
Деякі учасники аграрного проговорювали можливість адміністративних обмежень на вивіз зерна цьогорічного врожаю. Але уряд вирішив обмежитись ринковими методами регулювання, наголосив перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк. Чи допоможе Меморандум про взаєморозуміння забезпечити зернові потреби внутрішнього ринку, і збереже Україні статус топ-постачальника продовольства, Agravery.com з’ясовував в учасників події-підписантів згаданого Меморандуму.
Читайте також: Міфи про їжу: чи можуть кавуни бути нітратними?
Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики і продовольства
Меморандум свідчить, що міністерство та учасники ринку здатні знайти компроміс, і що Україна є надійним і стабільним партнером на світовому ринку зерна.
Для нас головне було знайти баланс між внутрішнім споживанням та експортом зерна. Ми домовились – якщо в нас з’явиться додаткова інформація про стан врожаю, ми переглянемо обсяги експорту зерна в рамках Меморандуму. Ми уже маємо повну інформацію про врожаю пшениці, але очікуємо додаткову інформацію по стану кукурудзи.
Ми маємо повну єдність поглядів щодо потреб внутрішнього ринку, тому лишаємо 5 мільйонів тонн пшениці для потреб самої України. Уряд застосовує всі можливі ринкові методи, аби не допустити росту вартості продовольства. І аж ніяк не планує вдаватись до експортних заборон або інших «ручних методів».
Микола Горбачьов, голова Української зернової асоціації
Завдяки цьому меморандуму наші західні партнери можуть спокійно розраховувати, що ми зберігатимемо стабільність і далі забезпечуватимемо хлібом не тільки Україну, але й весь світ. Я неоднократно заявляв, що ми удвічі можемо збільшити виробництво зерна, тому в Україні дуже велике майбутнє.
Я впевнений, що попри падіння обсягів експорту зерна, валютна виручка від агроекспорту буде набагато вища, аніж минулорічна. Цьому сприятиме загальносвітовий ріст цін.
Читайте також: «Мінус Роттердам», або як працюватиме ринок електроенергії для аграріїв?
Володимир Череда, президент Всеукраїнської асоціації пекарів України
У нас були внутрішні переживання, яка частина зерна цього врожаю залишиться на внутрішньому ринку. Але цифри Меморандуму запевнили нас, що для внутрішнього ринку буде достатньо зерна. Тому, сподіваюсь, наступного року ми зберемось у цьому ж товаристві підписати новий Меморандум. Дякую всім за підтримку і розуміння внутрішнього ринку.
Ми неоднократно переживали гострі ситуацію на внутрішньому ринку, але я підтведжую, що «Україна буде з хлібом».
Олександр Васильченко, генеральний директор асоціації «Укрхлібпром»
Від імені хлібопекарів я хочу подякувати міністерству за баланс, який воно хоче знайти між інтересами зернотрейдерів та внутрішнього ринку.
Ми сподіваємось, що Меморандум допоможе забезпечити внутрішнє виробництво хліба достатньою кількістю якісного зерна. Це допоможе стримати можливий ріст цін на продовольство. Із жалем спостерігаємо, що через невизначеність на ринку за минулий тиждень ціна на зерно та борошно виросла на 10%.
Леонід Козаченко, член аграрного комітету ВР
Підписання цього Меморандуму - подія не лише національного масштабу. Вчорашня звістка про остаточні цифри зернового експорту знизила ціну зерна на світових біржах на 2,5 доларів на тонні. Світ просто дізнався, що Україна цьогоріч продасть на 3 мільйона зерна більше, аніж спочатку хотів дозволити уряд.
Володимир Клименко, заступник генерального директора компанії «Нібулон» із питань взаємодії із органами влади
Ми – єдина країна у світі, що регулює світ агроекспорт виключно «м’якими методами». Нас в приклад ставлять на всіх світових форумах, що організовує ФАО або ЄБРР. На відміну від нас, багато країн світу штучно регулюють експорт свого зерна через механізм квот, експортних мит чи ліцензування, надто якщо йдеться про можливу нестачу продовольства.
Читайте також: Анатолій Зелениця: Хотів вирощувати горіхи на пенсії, але це перетворилося на прибутковий бізнес
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com, на сторінці Facebook, у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected].
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)