Гіркі жнива: п’ять причин, чому агросектор наздоганяє вугільну галузь за рівнем травматизму

Аграрний сектор є одним з найбільш небезпечних секторів економіки України, говорить офіційна статистика. Тільки за 2016 рік, свідчить Державна служба праці України, на аграрних підприємствах травмувалось 595 осіб, з яких 74 загинуло. Більше тільки у вугільній промисловості - 684 особи, та у сфері торгівлі – 734 особи.

І війна стосунку до цієї статистики не має. Віктор Ткачук, голова відділу нагляду в АПК Державної служби праці, наголошує – у статистиці травматизму в агросекторі за 2016 рік відсутня графа «постраждалі від бойових дій на Сході України». У 2012 році, до Майдану та АТО, в АПК травмувався 701 працівник.

Які ж основні причини? Agravery.com зібрав ТОП5 причин, через які вираз “аграрне АТО” здається невдалим жартом.  

Читайте також: Хайнц Пьотінгер: Ми готові виробляти техніку в Україні

ТОП 1: ігнорування правил безпеки

«Один працівник у одному з господарств поліз щось лагодити в жатці комбайну, а інший працівник не подивився і увімкнув жатку. В результаті працівник залишився без пальців», - розповідає Олександр Буюклі, директор «Агрофірма Долінка». Ігнорування правил техніки безпеки є головною причиною травматизму в агросекторі. Сергій Нестеров, заступник директора Фонду соціального страхування від нещасних випадків, говорить -  нехтування інструкцій з техніки безпеки спричинило минулого року 195 випадків травматизму, з яких 23 – смертельних.

Аграрії впевнені - як правило, робітники порушують правила техніки безпеки не через злий умисел, а через власну неуважність. Крім того, невеличкі господарства не завжди мають достатньо коштів на заходи з безпеки праці, зокрема на захисне спорядження, тому фінансують такі видатки в останню чергу.

У великих компаніях цю проблему намагаються вирішити. Аби мінімізувати такі ризики, наприклад в компанії «Прометей», а також в агрохолдингу KSG Agro мінімізували кількість виробничих процесів, які вимагають ручної праці робітників. «Ми навіть завантаження автомобілів автоматизували», - каже Сергій Мазін, генеральний директор KSG Agro. Непогано діє, каже він, й постійні й і планомірні інструктажі та навчання з техніки безпеки. «З однієї сторони, це може здаватись чисто формальним радянським заходом, але з іншої сторони – так ми робітникові даємо зрозуміти, що з моменту підпису в журналі інструктажу він виключно сам відповідає за власне життя», - каже менеджер. Також, як каже Мазін, штрафування або публічна догана за порушення правил безпеки, або ж навпаки публічна подяка за їх сумлінне дотримання є важливим фактором, завдяки якому ризик травматизму під час робочого процесу зведений до нуля.

ТОП 2: інтенсивне навантаження

Віктор Ткачук говорить, що через так звані «психофізіологічні причини» у 2016 році трапилось 105 випадків травмування, зокрема 30 випадків – через необережні дії інших працівників. Це суттєва втома та пиятика (див. ТОП3).

У відділі безпеки праці агрохолдингу «Мрія» наголошують, що часто спричиняє високий рівень травматизму в агросекторі  - інтенсивність навантажень в сезон польових робіт. «У такий час роботи йдуть майже цілодобово, водночас не всім і  не завжди вдається набрати достатню кількість сезонних працівників у господарства. Зрештою, самі робітники зацікавлені відпрацювати побільше, аби й платня більшою була. Про відпочинок при цьому не думають, тому і трапляється що або працівники один одного травмують по необережності, або ж працівник травмується через необережність з механізмами», - коментують в установі.

Ігор Присяжнюк, голова Української голштинської асоціації, каже – робітники в агросекторі мають буквально два-три місяці інтенсивних навантажень на рік, тому вони і не надто піклуються про власний відпочинок після важкого робочого дня. «Практичний приклад – для роботи на полях, які розташовані в одному районі, доводиться довозити комбайнерів, трактористів з іншого району, бо так розташовані підрозділи господарства. 12 годин робочого дня + 2 години дороги туди і назад. Але ж літо, то механізатори щось і у себе по господарству поспішають зробити. В результаті до нового робочого дня вони приходять хронічно втомленими, починають робити помилки, в результаті цього або самі механізатори, або інші працівники травмуються», - коментує Присяжнюк.

Читайте також: “Чайка” в пошуках: історія державної ферми, яка заробляє на застарілому обладнанні

ТОП 3: пиятика

«Часто буває, особливо при зборі врожаю, що працівник відпрацює аж 12 годин, піде з робочого місця тверезим, десь поряд з господарством вип’є, і завалиться собі в кукурудзу. А хто ж там його може побачити з якого-небудь трактора, особливо в темноті? Отак доволі часто і трапляються смертельні випадки в агросекторі», - розповідає Присяжнюк.  Олександр Буюклі каже, особливо в сезон складно знайти непитущого працівника на селі. А сам роботодавець не може прослідкувати за кожним з робітників, аби той не вживав на робочому місці. «Маю приклад одного механізатора в одному господарстві – на роботу приходить тверезий і адекватний, і наче без пляшки, але посеред робочого дня він примудряється з’явитись п’яним, і відправити його додому не можна, бо він сам не хоче, та й іншого механізатора нема», - коментує Буюклі.

ТОП 4: некваліфікованість працівників

Окремої статистики по нещасним випадкам через цю причину немає, адже офіційною причиною зазвичай є щось з ТОП1-3.  

Більшість компаній скаржиться на кваліфікацію працівників, особливо коли йдеться про роботу, що не потребує особливого рівня допуску та не вимагає документального підтвердження фаху. Це польові робочі, працівники тваринницьких комплексів, що не працюють безпосередньо з худобою. Як писав Agravery.com, молодь не бачить сенсу повертатися в села. А серед старих працівників багато хто не має навичок роботи з новітньої технікою.

Крім того, невеликі аграрні господарства, як правило, мають невеликий штат постійних працівників. А згідно чинного законодавства, утворювати окремий підрозділ по техніці безпеки потрібно лише тоді, коли на підприємстві постійно працює від 50 працівників і більше. Таким чином, за технікою безпеки на більшості агропідприємств слідкувати нема кому. А, говорить Олександр Буюклі, навіть якщо на господарстві є окремий відділ з охорони праці, то така структура чисто фізично не може услідкувати за усіма працівниками.

Втім, як каже той же Буюклі, нині навіть середні агропідприємства широко закуповують новітню агротехніку західного виробництва, яка вимагає високого рівня кваліфікації та уважності працівників. А коштує надто багато, щоб власник ризикував садити за новітній трактор некваліфікованого комбайнера. Тому аграрій очікує, що в найближчий час кількість випадків травмування через порушення правил роботи з агротехнікою, як і ігнорування правил техніки безпеки суттєво скоротиться.

Читайте також: Боти для аграріїв: як замінити відділ закупівель програмою

ТОП 5: невиконання ПДР

Немаловажливою причиною травматизму в АПК, за інформацією Сергія Нестерова, також є порушення правил пересування сільськогосподарської техніки. Така причина дала 48 випадків травматизму у 2016 році, з яких 11 – смертельних. «Якщо така техніка виходить за встановлені габарити, то позаду має їхати окремий автомобіль з мигалкою. Але так як таку техніку переміщають обхідними дорогами, і на невеликі відстані, то як правило такі правила ігноруються. Ні, ПДР дозволяють рух в такому форматі без «супроводу», але через і трапляється близько половини усіх ДТП в агросекторі», - каже Присяжнюк.