Facebook для аграрія: кому потрібне просування в соцмережах?

Як фермеру просувати свій бренд через соціальні мережі? Agravery.com розбирались, кому варто наймати SMM-щика, аби не прогоріти й реалізувати зібраний урожай чи вироблену продукцію.

Українські аграрії крокують в ногу з часом й активно використовують власний сайт та акаунт на Facebook для примноження клієнтів. Однак чи всім підходить такий спосіб «розкрутки»? 

Виручалка для стартапів

Про сторінку на фейсбуці, в першу чергу, слід задуматись дрібним фермерам. Всі, хто працюють на кінцевого споживача, повинні активно взаємодіяти зі своїми клієнтами. В той же час, недостатньо просто публікувати гарні фотографії й інформацію про початок сезону, ціни, доставку продукції тощо. Щоб пост спрацював, необхідно розумітись на тонкощах подачі інформації в інтернеті.  Власники невеликих господарств поділились секретами успіху своїх публічних сторінок.

Засновниця бренду крафтових ковбас Local Foodie Ася Кучина надає перевагу особистим повідомленням, які викликають у споживачів довіру. 

- Ми не продаємо активно через свою сторінку. Переважно пишемо загальний контент, щоб повідомляти учасників групи про наші новинки та показувати процес виробництва. Тестували рекламу з мінімальним бюджетом (2 пости по $5), але вона виявилась неефективною: всього декілька лайків та одне замовлення. Краще спрацьовують новини, опубліковані на особистій сторінці власника. Так як за кожним брендом (особливо якщо ми говоримо про дрібне фермерське господарство та крафтове виробництво) стоять конкретні люди – їх повинні знати, щоб з ними можна було зв’язатися й поговорити. Основні новини зі сторінки проекту я поширюю у своєму акаунті з коментарями. Або ж роблю окремий пост на особистій сторінці. Наприклад, у нас є новий сорт ковбаси, який ми тестуємо. Після чого я звітую, що ми готували-пробували-дегустували і ось таке вийшло. Я не прагну продавати, не пишу про ціни і не прошу купити. Але саме після таких дуже особистих повідомлень мені пишуть мої знайомі і просять привезти їм ковбасу. Сторінці півроку, з фейсбуку отримуємо близько 30% замовлень. Проте це не група сама по собі дала, а статті про нас в новинах і покупці, які знайшли нас через фейсбук.


Господар «Доооброї ферми» Тарас Ложенко переконаний, що користувачів потрібно регулярно дивувати:

- Розумію, що для соціальних мереж головне – цікавий контент. От його й намагаємось робити. Маючи живих козенят, це не складно. Найчастіше публікуємо цікаві речі про діяльність ферми. Це не прості новини, а щось таке, що може здивувати глядача. Наприклад, відео спільної дегустації сирів з Сирним королівством, народження маленьких козенят або робота з досвідченими сироварами з різних країн. Усе самі пишемо, бо це маленька ферма і грошей на просування не маємо. З продажами більше допомагає сайт, адже коли нас шукають, то знаходять саме через нього.


Власник ягідної ферми «Озеряна» Ярослав Мовчун переконаний, що ефективне просування бренду у соціальних медіа обов’язково потребує спеціальних знань та допомоги фахівця.

- Більшість фермерів вважають, "якщо я щось виростив – я вже молодець і це 98% успіху". Це не так. Хороший урожай – всього 30% справи. Та навіть для розкрутки у соцмережах вже замало просто опублікувати гарне фото. Треба розуміти, для кого це фото, хто його зможе побачити, хто встигне лайкнути, поки пост не піде «униз», та хто з потрібних людей зможе поширити його. Для цього необхідно мати в штаті або поза ним SMM-спеціаліста. Загальна формула успішного посту така: хороше фото/гіфка/відео (до 8с.) + короткий текст + мотивація до дії + три актуальних хештеги. Як спеціаліст можу сказати, що лонгріди давно відійшли у минуле. Ви також маєте «вести» потенційного клієнта до сезону продажів, щоб із його початком він не знав, куди подітись від радощів. У нашої сторінки всього 2 тис. користувачів, але 30% з них вже зробили покупку. І це без використання рекламного кабінету. Я раджу не гнатись одразу за прибутками. Наш перший урожай (а це всього лиш 100 кг ягід) ми роздарували по 0,5 кг кожному, хто зробить репост. За 3 дні акції сторінку вподобали 500 чоловік. Фейсбук приніс мені 95% клієнтів, всі продажі я здійснюю саме через цю соціальну мережу.

Читайте також: Соціальне поле: чому фермери гуртуються у групи по інтересах у соціальних мережах

Ярослав Мовчун впевнений, що цифрові  технології розривають ринок.  І той, хто ще 3 роки тому «був на коні», сьогодні пасе задніх. Справді, конкуренція між аграрними стартапами вийшла за межі ґрунтового поля й перейшла в інформаційне.


Власник медового бренду Be Honey Роман Бака для комунікації з потенційними споживачами використовує сторінку фірмового медведика.

- Спільноту в 2 тис. осіб збирали різними способами. Перш за все, це друзі та знайомі всіх, хто хоч якось працює в нашій команді. Ми проводили акції й розігрували призи за лайк і репост серед  тих, хто підписаний на сторінку. Конкурс – дієвий спосіб збільшити аудиторію (понад  500 чоловік), але в реальних клієнтів переходить дуже малий відсоток. Також ми проводили оф-лайн рекламу: брали участь у ярмарках, про нас знімали сюжети декілька телеканалів, ми давали інтерв’ю на радіо та інтернет-ресурсам. Ще одним з методів збільшення кількості користувачів є акаунт нашого ведмедика, який додає до друзів потенційних клієнтів і запрошує вподобати сторінку. 99% людей з фейсбуку переходять на наш сайт і там роблять замовлення. Тексти для сайту писав сам, намагався працювати з SЕО оптимізацією, але зробив це в силу своїх навичок. На даний момент плануємо запустити дуже таргетовану (вузько направлену – прим.ред) рекламу. Facebook та сайт конкретно збільшують офлайн продажі, тому що люди можуть дізнатись про продукт, виробника та історію компанії. А коли немає такого каналу комунікації – продукт просто стоїть на поличці.

Читайте також: Директор ТОВ «Цефей-Груп»: Європейці не можуть самостійно задовольнити потребу в органічній продукції

Щоб сторінка інтернет-магазину була більш популярна і відвідувана, знадобитися чимало часу і зусиль, але на допомогу фермеру завжди може прийти SEO-фахівець, людина, яка доводить свої навички в просуванні і поліпшення SEO для веб-сайтів в різних областях.

Великі в стороні

З меншим запалом ведуть сторінки у соціальних мережах власники переробних підприємств. Стала база постачальників сировини та дистриб’юторів виключає потребу в активній рекламі. За словами заступника директора ТМ «Куликівка» Анатолія Дідура для дрібних виробників соціальні мережі є одним із способів продажу власної продукції, тоді як для великих – механізм збільшення впізнаваності бренду. Тобто для продажу він допомагає опосередковано. Сайт для реклами теж не використовуємо, говорить Анатолій. Він потрібен для ознайомлення партнерів та покупців з асортиментом продукції і для отримання фідбеків. Також на сайті публікується інформація для акціонерів (це обов’язково для ПАТ і ПрАТ).

Для великих агрохолдингів сайт та сторінка у соц. мережі є складовими іміджу компанії. Переважно такі підприємства не використовують ані SEO-оптимізацію текстів ані контекстну рекламу. Хто нас шукає – знайде сам, запевняє PR-директор AgroGeneration Ірина Наконечна. За її словами на сайті завжди є інформація для інвесторів: прес-релізи та фінансові звіти. Є також замітки, присвячені отриманим нагородам та соціальній активності. AgroGeneration має англомовну та франкомовну версії сайту. Зокрема, там є згадки про компанію в іноземних джерелах, що актуально для закордонних інвесторів. Що стосується фейсбуку, то він, можна сказати, заміняє мобільну версію сайту, говорить Ірина. Сторінка більш детально описує життя компанії. «Наприклад,у фейсбуці про збір урожаю ми робимо 3 пости (початок, сам процес та завершення), а от на сайті публікуємо загальну інформацію з коментарями, експертною оцінкою тощо. Також на сторінці ми звітуємо про події місцевих господарств, невеликі свята, поширюємо внутрішню інформацію для співробітників, анонси подій для журналістів» На думку PR-директора AgroGeneration очевидною перевагою фейсбуку є його оперативність та простота у подачі інформації. Він допомагає нам зарекомендувати про себе як про надійного партнера для інвесторів та орендарів, додає Ірина.

Керівник прес-служби «Агропродсервісу» Олег Удич пояснює, чому велика компанія не потребує реклами для широкого загалу: "Справа в тому, що серйозні гравці аграрного ринку працюють на оптового споживача. Це дуже вузька аудиторія. Тому про свою продукцію чи послуги вони розповідають у спеціалізованих аграрних журналах, презентують себе на тематичних виставках. А от те, що стосується іміджу та соціальних проектів підприємства, відображають сайт, згадки у ЗМІ та сторінка в соц. мережі. Остання зробила «Агропродсервіс» більш відкритим для людей. Ми навмисне уникаємо офіціозу у "Фейсбуці". Окрім новин додаємо жарти, ситуативні фото з тематичними кумедними підписами тощо». Завдяки сторінці у "Фейсбуці" до компанії пишуть потенційні партнери з-за кордону, до них звертались різного роду постачальники, деякі люди подавали заявку на роботу".

Читайте також: Керівник цукрового напрямку «Астарти»: Інвестиції в енергоефективність окуповуються за 3-5 років

Одностайні у своїх відповідях були виробники зернових культур. Господарка ТОВ «Велетень» Надія Вайло говорить, що сторінка на фейсбуці є, але вона не активна. Їхню продукцію закуповують постійні трейдери та розташовані поблизу борошномельні підприємства з 2000 року. Власник ГД «Україна» Олег Фурдела так само запевнив, що не має проблем з клієнтами. Адже все, що потрібно фермерам – виходити в поле і працювати.

Анастасія Карпенко


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама