Дорогу зупинить вівторок, або як аграріям вирішити проблему «олійних правок»

У четвер, 15 березня, українські аграрії провели попереджувальні акції протесту із перекриттям доріг одразу у 9 регіонах України, зокрема у Черкаській, Хмельницькій,  Рівненській областях, Херсонській, Кіровоградській, Одеській та Миколаївській областях. Причина таких протестів – правки до Податкового кодексу, за якими скасовується нарахування та сплата експортного ПДВ для сої із 1 вересня 2018 року, для ріпаку з 1 січня 2020 року. Через дію таких норм аграрії щороку зазнаватимуть збитків до 10-16 млрд грн, говорять аграрії.

Того ж дня представники аграрних асоціацій та народні депутати – члени аграрного комітету ВР, провели прес-конференцію, на якій детальніше пояснили причини сьогоднішньої акції, та розповіли про подальші плани аграріїв.

Читайте також: Розливають олію: аграрії відстоюють право на загальні умови з ПДВ

Доживемо до вівторка

Збиткові для аграріїв «олійні правки» до Податкового кодексу ВР ухвалила ще 7 грудня минулого року. Буквально до кінця 2017  року команда нардепів аграрного комітету розробила законопроект №7304-2. За цим законопроектом, компенсація експортного ПДВ для сої і ріпаку мала зберігатись. «Цей документ парламент міг ухвалити ще 4 тижні назад. Але №7304-2 і цього тижня не потрапив у порядок денний роботи ВР. Тому у аграріїв і не було іншого вибору, аніж блокувати автошляхи у 9 регіонах України», -  каже заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

Голова аграрного союзу Геннадій Новіков додав – якщо законопроект №7304-2 не внесуть до порядку денного ВР на погоджувальній раді у понеділок 19 березня, 20 березня аграрії почнуть безстрокове блокування доріг по всій Україні. «Проблема із «олійними правками» стимулювала в людей до самоорганізації. Вони самі запропонували формат «блокування доріг у регіонах», - пояснює Новіков. «Людей неможливо вивести по команді, вони зараз самі виходять на акції протесту»,- наголошує Соколов.

Окрім того, як сказав Новіков, аграрії обговорюють можливість бойкоту прихильників «олійних правок». Зокрема, фермери не продаватимуть сою на переробку до заводів компаній «Кернел» та Risoil, які підтримали скасування експортного ПДВ на сою і ріпак.

Читайте також: Забагато олії: чи знайде Україна покупців на більший обсяг переробленої сої та ріпаку

Кабмін не рахує олійні податки

Перед тим, як вносити законопроект у сесійну залу, його має розглянути профільний комітет. У випадку із законопроектом №7304-2 – податковий комітет. Якщо документу нема у порядку денному роботи ВР, його не може розглядати навіть профільний комітет, не те що парламент в цілому, пояснює очільник аграрного комітету ВР Олександр Бакуменко. «Я – людина мирна, і страйки та блокування сприймаю як крайню міру. Але зараз не вдається інакше донести до парламенту точку зору аграріїв», - нарікає нардеп. Новіков додав – за останні декілька тижнів уже 15 обласних рад звернулись до парламенту з проханням розглянути законопроект 7304-2. «Але ВР фактично «відмахнулась» від звернень облрад. У нас фактично система влади розхитана, бо неможливо так ігнорувати в Києві думку місцевої влади», - наголосив очільник АСУ.

Думку аграріїв та здоровий глузд ігнорує не лише ВР, але й Кабмін, розвідає заступник голови ВАР. За його словами, Мінфін виступає за «олійні правки», щоб уникнути якихось уявних «збитків для бюджету». «Але ж бюджет на 2018 рік верстався без жодних норм по скасуванню ПДВ для олійних культур. Які гроші боїться втратити Мінфін?», - коментує Соколов. За його словами,  Мінекономрозвитку також виступає «за» «олійні правки», бо вони начебто не суперечать нормам СОТ. «Але СОТ забороняє будь-які обмежуючі дії щодо експорту товарів. Вийняток – якщо в країні є повний дефіцит якогось товару. У нас нема жодного дефіциту сої», - наголосив Соколов. Окрім того, Кабмін ігнорує не лише норми СОТ, але й волю глави держави – три тижні назад президент Петро Порошенко написав листа урядовим структурам, в якому закликав відновити компенсацію експортного ПДВ на ріпак і сою, наголосив заступник голови ВАР.

Якщо ж уряд і далі не погоджуватиметься на відновлення компенсації експортного ПДВ, то лише отримає більші збитки для бюджету прогнозує Соколов. За його словами, в Україні уже склався «подвійний ринок» олійних культур в Україні. Частину соняшнику продають легально, із сплатою всіх податків та нарахуванням експортного ПДВ,  частину – нелегально, без сплати усіх податків за готівку у доларах.  «Так і виходить, що у нас звідкись щороку десантується 5 млн тон насіння соняшнику, бо ми експортуємо більше олії, аніж збираємо врожаю олійних», - наголосив заступник голови ВАР. За його припущеннями, якщо експортне ПДВ для сої і ріпаку таки скасують, продаж цих культур повністю піде на «тіньовий ринок». Держбюджет не доотримає значну суму податків. Але аграрії муситимуть піти «в тінь», щоб компенсувати майбутні збитки.

Читайте також: Битва за ПДВ, або чому аграрії змінили свої протестні плани?

Збитки у пустелі

За попередніми підрахунками, скасування експортного ПДВ на сою і ріпак коштуватиме аграріям 6,2 млрд грн. щороку. Рентабельність вирощування ріпаку знизиться на 17%, прогнозує Соколов. Тому аграріям цьогоріч доведеться знизити площі посівів під соєю мінімум на 30%, додав голова АСУ Новіков.

Аграрії матимуть набагато вищий рівень збитків, вважає співголова міжфракційного депутатського об`єднання “Аграрна рада» Іван Мірошніченко. На його думку, зниження ціни на внутрішньому ринку на сою і ріпак автоматично «посадить» і ціну на насіння соняшнику, як і на переробку, так і на експорт. В результаті агровиробники виростять менше сої, а переробникам доведеться скоротити обсяги виробництва. «В Україні наявні одночасно декілька ризиків, про які бізнес на Заході знає лише в теорії. Але підприємства із Європейської бізнес-асоціації виступають проти скасування експортного ПДВ на ріпак та сою. Закони економіки працюють саме як закони, а не так, як комусь хочеться у парламенті», - наголосив нардеп. «Компанія «Астарта-Київ» - №1 у реальній переробці сої в Україні. Але вони також проти скасування експортного ПДВ на олійні культури», - додав Соколов.

Більш того – скасування експортного ПДВ для сої і ріпаку може «покласти на лопатки» агровиробництво у деяких областях, говорять аграрії. Співголова співголова міжфракційного депутатського об`єднання “Аграрна рада» Сергій Хлань розповідає – за останні декілька років аграрії Херсонщини змогли відновити зрошувальні системи в регіоні, та налагодити вирощування сої на зрошуваних землях. «Соя – прибуткова монокультура, яку можна сіяти декілька років підряд без шкоди для родючості грунтів», - коментує Хлань. Але останні два роки постійно підвищується рента за користування водою на зрошення для аграріїв. Якщо і ціна на сою також «просяде», аграріям Херсонщини фактично не буде що вирощувати, бідкається нардеп. За його словами, вирощувати соняшник в регіоні взагалі невигідно через погодні умови, пшеницю – через низьку рентабельність. «Власне, тому навіть за часів режиму Януковича не йшли на скасування експортного  ПДВ для олійних культур, бо розуміли їх значення для агросектору в цілому», - наголошує заступник голови ВАР.   

Читайте також: Наполовину легальні: як вивести з тіні українських аграріїв?