Реклама

Директор ГС «Укргрибпром»: Рентабельність виробництва грибів становить від 15 до 40%

Українські ферми вирощують приблизно  50 тисяч тонн  грибів на рік,  переважна більшість з яких – це печериці. Для порівняння: у сусідній Польща завдяки грантам від ЄС культивують більше 370 тис. тонн грибів щороку. Чому дотації для грибників залишаються не більше ніж мрією, та наскільки рентабельним є цей бізнес в Україні – у інтерв’ю Agravery.com розповів виконавчий директор ГС «Укргрибпром» В’ячеслав Ішутін.

журналіст Agravery.com

Про галузь грибівництва в Україні, на мій погляд, говорять замало, і навіть знайти обсяги офіційні обсяги виробництва проблематично. Розкажіть, чим живе на сьогодні ця сфера?

- Ви праві, офіційна статистична інформація щодо  виробництва грибів в Україні мало відповідає реальній картині в галузі. Усю інформацію нам доводиться збирати по частинах, від самих виробників. Все ускладнюється тим, що у галузі працює чимало дрібних  гравців, які не зареєстровані, працюють сезонно і надавати інформацію про себе не хочуть. Тим не менше, виходячи із тих даних, які у нас є, загальний обсяг виробництва грибів ми оцінюємо приблизно у 55-56 тисяч тонн на рік. При цьому близько 91% припадає на шампіньйони і 9% на гливи, шиїтаке, опеньки зимові та інші, так звані екзотичні для України види грибів. Але ця кількість недостатня, приміром, у деяких країнах ЄС кожен житель споживає у 2-3 рази грибів більше, аніж в Україні. 

 В’ячеслав Ішутін., виконавчий директор ГС «Укргрибпром».фото: приватний архів В’ячеслава Ішутіна.

Зрозуміло, що це відбувається і через часткову зміну дієти людства – стає більше вегетаріанців, вартість м’яса зростає. Чи не так?
- Так. Гриби – традиційний для України продукт. У зв’язку із екологічними питаннями збирання грибів у лісах зменшується, натомість, споживання грибів, вирощених промисловим способом, поступово зростає. Дивно, проте українці досить мало знають про природу грибів, про їх важливість для здоров’я. Переконливо доведено високу біологічну цінність грибів, як харчового продукту, що містить унікальний комплекс поживних і лікарських речовин. Їстівні гриби, які вирощують на рослинних рештках (глива, печериця та ін.), містять більше 35% протеїну (білка), майже всі незамінні для харчування людини амінокислоти, ненасичені жирні кислоти, вітаміни, найважливіші макро- і мікроелементи. Якщо пояснювати людям, наскільки важливим є споживання грибів, то споживання можна збільшити в рази.  А поки що у нас дуже сильно виражена сезонність – споживання сильно просідає влітку, і зростає під час новорічних свят та постів.

Пам’ятаю, раніше, у 90-тих роках інтерес до вирощування грибів у пересічних громадян був більшим – майже всі, хто мав великі підвали у будинках за містом пробували вирощувати їх у себе. Чому зараз ситуація змінилась?

- Дійсно, у 90-тих роках українці масово цікавились таким «домашнім грибівництвом», бо прагнули урізноманітнити достатньо бідний раціон. Пізніше, коли з’явилось масове промислове виробництво грибів, потреба у цьому відпала. Була і ще одна причина – через попит у Інтернеті з’явилось чимало об’яв від шахраїв, які обіцяли захмарні врожаї білих та інших грибів. Ті, хто потрапляв «на гачок» шарлатанів і нічого не отримував, переставали цікавитись темою. Звичайно, можна спробувати вирощувати для себе, але для того, аби це було економічно доцільно потрібне спеціальне обладнання, фаховий супровід, тощо.

Хочу пояснити, що виробництво грибів не таке просте, як може здатись на перший погляд. На прикладі шампіньйонів поясню що це бізнес на стику відразу декількох напрямків діяльності, які дуже залежать один від одної.  Ці види виробництв вже існують як окремі види бізнесу Перше – це виробництво в спеціально обладнаних лабораторіях міцелію грибів, фактично чистої культури грибних клітин, посівного матеріалу, який потім використовують виробники компосту. Вони поєднують міцелій із соломою, кінським перегноєм або курячим послідом, гіпсом і водою. Окремим напрямом є виробництво спеціального грунту, який є покривним  матеріалом для виробництва грибів. Для цього найчастіше використовують торф (90%) з додаванням піску і крейди (по 5%). Виробники грибів використовують готовий компост, покривний грунт і при дотриманні певної технології – температури і вологи та при дотриманні технології через місяць починають рости перші шампіньйони.  

Про рентабельність, заробітки на фермі та помилки новачків

фото: biz.nv.ua

Якою є середня урожайність українських грибних ферм?

- Середня урожайність печериць на промислових грибних фермах – 22-25 кг з одного квадратного метра (тобто співвідношення ваги вироблених грибів та необхідного для цього виробництва компосту дорівнює близька 0,25), площі для виробництва потрібні відносно невеликі, немає сезонності – гриби ростуть круглий рік.

Наскільки взагалі рентабельно вирощувати гриби  за сучасних умов?

- Дуже важке питання. Адже, як я казав, існує сезонність споживання грибів, тож середня рентабельність розподіляється на весь рік. Врахуйте витрати енергії у зимовий період, вартість міцелію, логістику готової продукції, інші витрати. Але згідно із цифрами, які мені озвучували різні виробники, рентабельність виробництва грибів в Україні становить від 15 до 40%.

Чи є додаткові ресурси для заробітку на грибній фермі?

- У багатьох країнах світу  на фермах на основі грибів виробляють соуси, ліки, харчові добавки, косметику, креми, маски тощо. В Україні теж є компанія, яка розпочала виробляти лікувальні добавки на основі грибів.  Для України ця ніша – взагалі «золоте дно», бо гриб наділений чудовими профілактичними якостями для багатьох хвороб, а деякі види лікують навіть онкологію.

Які помилки роблять початкуючі бізнесмени, які хочуть заробляти на грибах?

- На мій погляд, основна помилка – починати з великих масштабів виробництва. Правильніше почати із більш дрібного бізнесу, а потім масштабуватись.  Потрібно вивчити усі недоліки, поступово рухатись до великих обсягів. Але головне, як і скрізь, перші кроки треба робити з фахівцями, за плечима яких є успішний досвід організації та ведення подібної діяльності.

Приміром, якщо я хочу  побудувати свою грибну  ферму, то до якого обсягу інвестицій я маю бути готова?

- Залежить від обсягу, регіону виробництва,  наявності комунікацій на ділянці і від того, чи будете ви будувати закритий цикл виробництва чи купуватимете складові, наприклад компост, на стороні і займатиметесь лише виробництвом грибів. Але у середньому, враховуючи усі витрати, потрібно бути готовим вкласти  від 3 до 10 млн євро.

Читайте також: BigBlueberry: історія бренду, який в перший рік продажу потрапив на полиці Lidl

Знаючи цей бізнес зсередини, ви особисто інвестували б кошти у свою грибну ферму, чи ні?

- Безумовно. Є інвестиції дуже ризикові, із середнім рівнем ризику і мінімально ризикові. Гриби – це середньоризиковий бізнес в Україні. Існує залежність між рівнем ризику і прибутковістю: чим вище рівень прибутковості, тим вище пов'язаний з нею ризик. Але ризиками можливо і потрібно управляти. Якщо ви вмієте правильно розставляти пріоритети, залучаєте фаховий персонал, у вас все вийде. Щоправда, я б на місці інвестора не клав  «яйця у одну корзину». Завжди потрібно вміло керувати грошима, і реально оцінювати ситуацію на ринку.

Про лідерів виробництва, збут та держпідтримку

Якісне пакупання грибів у компанії "Українські печериці". фото: umdis.org

Назвіть ТОП-3 промислових виробників грибів в Україні?

- На ринку України працює близько 300 виробників печериць і 100 – виробників гливи та шиітаке.  Проте можна виокремити лише 15-20 компаній, які виробляють від 1,5 до 5 тис тонн тонн грибів на рік, 10-15 виробників – близько тисячі тонн грибів рік, а решта приблизно 55% ринку – це виробники, які виробляють менше тисячі тонн грибів на рік.  Не буду робити рекламу виробникам грибів, що не є членами нашої асоціації, серед членів асоціації можу назвати таких виробників як "Грико", "Органік Машрумс", "Українські печериці", "Фортекс". Головні регіони вирощування грибів в Україні – це Київська, Черкаська, Одеська, Харківська, Донецька, Дніпропетровська та Львівська області. Багато компаній було на сході України та у Криму, у окупованих регіонах, тож значна частина їх вимушено закрилась.

А новачки долучаються до галузі чи інтересу у них немає?

- Більшість ефективних виробників мають 10-15-річний досвід роботи, і стабільно працюють. Є виробники, які розширюють свій бізнес з виробництва грибів. Так липні 2018 року розпочало свою діяльність нове виробництво з вирощування шампіньйонів у Білоцерківському районі Київської області. За твердженням керівництва виробництво побудовано й оснащено з урахуванням усіх сучасних тенденцій. Застосовані новітні технології вирощування, збору грибів і менеджменту підприємства. Ферма перебуває в в управлінні ТОВ "Органік Машрумс" і ТОВ "Еко-Машрумс", які вже не перший рік працюють на ринку з багатьма торговими мережами України. Є іще декілька інвестиційних проектів, які будуть реалізовані незабаром. Вони орієнтовані якраз на виробництво в Україні екзотичних грибів.

Розкажіть про структуру збуту грибів – більше через ринки, чи все ж через супермаркети?

- Якщо говорити про збут у середині країни, то 30% припадає на супермаркети, а решта через ринки та базари.

Як ви оцінюєте обсяги експорту та імпорту грибів у державі?

- Найбільш показовим став 2017 рік. Тоді експорт печериць виріс в 13 (!) разів порівняно з 2016 роком, досягнувши 528 т, або 1% внутрішнього об'єму виробництва. На третину зріс обсяг експорту міцелію компостного - він досяг рекордного показника 18 тис. т, або 9% усього виробленого за рік компосту в Україні. Основні країни, в які експортують компост сьогодні: Росія, Молдова і Білорусь. У той же час, практично відсутній імпорт свіжих грибів, а також імпорт покрівельної суміші і компосту. Імпорт консервованих печериць знаходиться в межах 500-1 000 тон.

Компост. фото: umdis.org

Наскільки конкурентною є ціна грибів в Україні, якщо порівнювати, приміром, із Європою?

- Якщо у 2016 році середня ціна на печериці була 24 грн, а ціна компосту 2000 грн за тону, у поточному році 30-34 грн/кг, а компост – 2700-2800 грн/т залежно від якості. Але якщо ціна у гривні підвищилась, то у доларах суттєво зменшилася.
Європейці дуже цінують смакові якості, і добре розуміють корисні властивості грибів, а тому схильні витрачати більше коштів на їх придбання, ніж українці. Тому ціни на деякі гриби можуть суттєво перевищувати ціни в Україні. Споживачі, які не обізнані про корисні властивості грибів, а таких в Україні більшість, вважають за краще витрачати свої обмежені на харчування кошти, на придбання овочів, які вигідно відрізняються за ціною. Просування ж грибів як необхідного продукту харчування практично відсутнє.

Із шампіньйонами все зрозуміло. А як щодо виробництва екзотики – приміром шиїтаке, тощо. Чому цей сектор розвивається повільно?

- Скажу банальну фразу - "попит визначає пропозицію". Суб’єктивно можу сказати, що майже немає потрібної популяризації екзотичних грибів серед населення та самих виробників грибів. Є багато гарних фахівців з виробництва гливи, з’являються фахівці і з виробництва інших екзотичних грибів. Упевнений, що зростання обсягу виробництва таких грибів в Україні - питання часу.

Ви згадали про міцелій, компост і спеціальний торф для потреб грибного бізнесу. Це імпортний товар, чи його виробляють в Україні?

- Міцелій для виробництва печериць до України, здебільшого, імпортують, є лише одна компанія-виробник - "Агаріс Міко Україна". Це складний процес, який потребує  високоточного обладнання і дуже дорогий –  взагалі існує лише буквально декілька виробники міцелію, які продають його по всьому світу. А от компост в Україні виробляють близько 15 компаній, є чотири найбільші – на які припадає 95% виробництва – тобто близька 220 тис. тон на рік. Загальна вартість ринку компосту в Україні ми оцінюємо у 12 млн євро. В даний час на ринку покрівельної суміші є достатньо пропозицій продукції. На ринку покрівельної суміші працює близько 10 виробників, 25-30% ринку належить двом з них. У той же час, наявні проблеми з доступом до торфовищ (складність отримання ліцензій на видобуток торфу і документів на відведення землі), створюють загрози стабільному виробництву продукції. Загальний обсяг реалізації на ринку покрівельної суміші оцінюється в еквіваленті 2,3 млн. €.

А яка роль асоціації у галузі? Приміром, якусь підтримку на державному рівні пробували залучати?

- Мушу сказати, що це вже четверта спроба заснувати профільну асоціацію – до того всі закінчувалися припиненням діяльності асоціацій, через різні причини. Я очолюю організацію уже три роки, а минула асоціація розвалилась, бо її ініціатори залишились на території ДНР і вирішили продовжувати свою діяльність в рамках так званої ДНР. Мої спроби налагодити діалог із ними, отримати інформацію про колишню діяльність чи документи  не були результативними, тож роботу почали спочатку. Зібрали виробників, почали роботу.

Відверто, не всі хотіли працювати, робити членські внески, але знайшлися виробники, які бачили перспективу в об’єднанні. Перш за все, ми провели аналіз та оцінку ринку спробували зрозуміти нагальні потреби виробників, і окреслили план дій на наступні роки. Чесно, маючи великий управлінський досвід у минулому у інших галузях, я не був  дуже здивованим, як певні підприємці ведуть грибний бізнес – вони грубо кажучи навіть не могли звести дебет з кредитом на своєму виробництві, не кажучи вже про перспективні напрацювання, побудову стратегій розвитку власного бізнесу і розвитку грибівництва як галузі. І наша асоціація спробувала допомогла поліпшити умови ведення грибного бізнесу.

Читайте також: "Сонячна земля": як подружжя з Чернігівщини на зеленій гречці та трав’яних чаях заробляє

Ми почали співпрацювати із всіма організаціями, що на наш погляд можуть впливати на поліпшення умов діяльності виробників грибів. Приймали участь в роботі  низки робочих груп  при Мінагропроді, Мінекономрозвитку, різних проектів, які мали вплив розвиток грибівництва. Втім, під час спілкування із фахівцями Мінагрополітики та Мінекономрозвитку нам ясно дали зрозуміти, що системної підтримки чи дотацій на розвиток нам чекати марно, проте й заважати нам не будуть.  Мені шкода, що дотації часто отримують не ті, хто цього насправді потребує, а ті, у кого вистачає фінансів та штату юристів, аби відстоювати інтереси, а от дрібні та середні залишаютьсятак би мовити у розбитого корита.

фото: приватний архів В’ячеслава Ішутіна.

Як ви бачите підтримку на рівні держави? Якою вона має бути?

- Керуючись досвідом інших країн, зокрема, США та Австралії ми хотіли аби виробник з кожного кілограму проданого гриба в країні приміром, одну гривню залишав на розвиток галузі. Таким чином можна було б вирішити нагальні проблеми галузі, забезпечити науковий супровід, займатись освітою у цій царині, забезпечити просування експорту, маркетинг продукції, тощо. Втім, як я вже казав, поки що підтримки ми не знайшли – реалізувати впровадження такої ініціативи на законодавчому рівні дуже складно, а виробники платити не хочуть, бо обов’язково знайдуться ті, хто працюватиме у легальному полі, і ті, хто піде «у тінь».

Можна було б покласти ці витрати на виробників компосту (без нього неможливо виростити гриби) і тоді це також би вирішило проблему, але поки що ці ініціативи далекі від реалізації. Дуже сумно, бо наприклад в США, де суспільство опікується здоров’ям громадян,   діє державна підтримка для виробників грибів, і  там замість звичних гамбургерів та чізбургерів, школярів привчають до споживання, в тому числі і грибів і продуктів з грибів, та іншої рослинної їжі.

Знаю, що раніше мікологією серйозно займались декілька українських наукових установ. А зараз ця робота на якому етапі?

- Як і уся наука в Україні, мікологія у занепаді – науковці деяких установ виходять на роботу декілька разів на тиждень на 2-3 години. Усе тримається на їхньому ентузіазмі, а обладнання ще добре пам’ятає радянську епоху.  Розробки наукових основ промислового культивуванням їстівних грибів були розпочаті в Інституті ботаніки імені М.Г.Холодного НАН України в 1976 році. Зараз в Інституті ботаніки тривають дослідження, пов'язані з вивченням живильним і лікарської цінності різних видів грибів, підтримується колекція культур шапинкових грибів, яка є однією з найбільших в світі. Недостатнє фінансування науки, зокрема, мікології, призводить до зменшення чисельності співробітників, зайнятих цією проблемою, відсутності сучасних аналітичних приладів і реактивів.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама