Директор "Агроекології": У Європі небувалий інтерес до органічного нуту

Органічне виробництво цілком може бути прибутковим видом бізнесу, якщо мати до цього правильні бізнесові підходи, стверджує  генеральний директор ПП "Агроекологія" Гліб Лук'яненко.

 

Ваше одне із перших в Україні, де почали займатись органікою. До вас регулярно приїздять і українські високопосадовці, і іноземні делегації. Розкажіть, а яку реальну допомогу від держави господарство отримувало чи отримує?

- Жодних грошей за органічне виробництво ми за ці роки ми не отримували. Лише останнім часом почались певні зрушення. Як ви знаєте, згідно із програмою Мінагропроду, можна буде отримувати компенсацію за сертифікацію органічного виробництва (рослинництво, тваринництво та переробка), – це приблизно  $3-4 тис за одну позицію. Якщо для нашого підприємства це не настільки критичні гроші, то для початкуючих виробників – реальна підтримка. Також нещодавно прийняли законопроект, що земля, яка довгий час була під перелогами, буде передаватись через аукціони під ведення органічного землеробства. Ми уже визначили для себе декілька подібних територій – сумарно до 500  га, і як тільки буде аукціон, ми залюбки візьмемо у ньому участь.

Читайте також: Питання на мільярд: що очікувати агросектору від нового меморандуму МВФ?

 

З якими результатами завершили минулий рік?  Куди здійснювати продажі продукції?

- Ми працюємо у "плюс". Валовий намолот зерна у минулому році був приблизно 10 тисяч тонн. На внутрішньому ринку продавали лише гречку та соняшник. Зокрема, нашими покупцями по цим позиціям стали Сквирський КХП (ТМ "Сквирянка") та ТОВ "УкрОлія", які запускатимуть лінійку органічної продукції. Ми також видавали орендну плату за землю органічним зерном, решта пішла на фураж для сертифікованої худоби. Ще частину – експортували до країн ЄС.

 

Куди саме експортували та про який обсяг йдеться? 

- Основний обсяг відправляємо до Швейцарії – це 90%, решту – до Німеччини. Найчастіше експортуємо пшеницю – 4-5 тисяч тонн щороку. Взагалі, у Європі зараз дуже велика зацікавленість у бобових культурах та продукції без глютену. Якщо ви готові йти на ці умови, то багато європейських компаній можуть навіть привезти вам посівний матеріал та підписати форвардний контракт, у якому буде вказано ціну за певні якісні показники кінцевого продукту.

 

 

Тобто органічна пшениця уже не настільки приваблива на зовнішніх ринках, всі переходять на продаж нішевих культур?

- Цього року "бум" попиту на пшеницю, на що вплинула ситуція з урожайністю в Європі. Особливо на зерно із гарними пекарськими показниками. Якщо говорити про попит, то він фактично стабільний на всі органічні польові культури (окрім спельти, що повязане з перевиробництвом данної культури). Цього року на виставці "Біофах" у Німеччині я спостерігав небувалий інтерес до органічного нуту – його запитував кожен другий потенційний покупець. Заробіток на органічній пшениці більший за нішеві культури, тому що при збиранні, приміром, органічного льону потрібно його очистити, доробити, тож ціна фактично зрівнюється. Ми постійно експериментуємо із різними технологіями посіву – міжрядним, суцільним способами аби зрозуміти, який із них буде максимально вигідним. Сподіваюсь, уже незабаром ми зможемо продемонструвати всім охочим на Дні поля, який ми проведемо у "Агроекології".

Читайте також: Директор з продажів "Нова пошта": Під час побудови мережі зважали на рівень розвитку аграрного сектору в регіоні

 

Які проекти заплановані у "Агроекології" на цей сезон?

- Один із великих проектів, які ми хочемо запустити, – це власна переробка молока. Оскільки молоко є основним продуктом у структурі реалізації компанії, то хочеться надати додаткову вартість і тим самим збільшити прибутковість. Хоча рішення було прийнято досить давно, лише цього року ми вирішили уже не відкладати, а робити перші кроки. Почнемо із обсягів у одну-дві тони на добу, вироблятимемо йогурти, на зразок грецького, та моцарелу. Зараз обираємо постачальників обладання, і  чекаємо на візит італійського технолога, який вчитиме нас робити дійсно класні сири. Робитимемо ставку на органічну продукцію, але оскільки не все наше поголів’я сертифіковане (лише 300 корів), то обсяги виробництва нарощуватимемо поступово. На даному етапі, особисто для мене, це стратегічний проект, хай і не настільки великий, але це нове випробування для нашої компанії.

 

Будете торгувати через всеукраїнські торговельні мережі? Коли продукти з`являться у продажу?

- Так, уже розробляємо новий бренд, у нас уже є декілька робочих ідей –  продукція буде у гарній, якісній упаковці. Про строки появи на полицях важко сказати точно, але перші партії готового продукту хочемо отримати через 9-10 місяців.

 

Що стосується польового "асортименту", які кульутри висіватимете цьогоріч? Чи плануєте збільшення або зменшення площ?  

- Загалом маємо 6000 га, з яких 1300 відведено під пшеницю. Також маємо кукурудзу, гречку, соняшник. У цьому році ми вирішили більш активно попрацювати із нішевими культурами. Це дозволить і розширити лінійку наших власних круп і, за необхідності, формувати експортні партії. Приміром, спеціально під замовлення наших німецьких партнерів будемо цього сезону вирощувати жовтий льон. Розширюватимемо площі під нутом та сочевицею, гірчицею, загалом, під нішеві культури буде відведено близько 400 га. Від ріпаку ми вирішили взагалі відмовитись, хоча є пропозиції по  співпраці, але ця культура виснажує ґрунт, а от бобові навпаки –  дуже гарний попередник, насичують землі азотом, та й у сівозміні вони у нас гарно "вписуються".

 

Знаю, що ви реалізуєте проект із розведення бичків абердин-ангуської породи. Як він просувається?

- На сьогодні у нас 600 голів абердинів. Оскільки ми є племінним заводчиком, то самі потихеньку розводимо цю породу та щороку нарощуємо  поголів`я. Скажу, що зараз попит на стейкове м’ясо просто скажений – значно більше, аніж пропозиція його на ринку.  Його готові купувати за велику ціну, незалежно від того, чи має воно органічний сертифікат. Ми продаємо нашу продукцію у мережу магазинів-ресторанів Мясторія та магазини  GoodWine.  Для останнього ми працюємо спільно із ПАТ "Козятинський М’ясокомбінат", бо вкладатись у власний забійний цех немає сенсу – надто дорого.   

 

Сьогодні на багатьох рівнях мусується тема кооперації. Чи вона актуальна і для виробників органіки? Чи пробувала ваша компанія кооперуватися?

- Як на мне, кооперація дуже важлива для дрібних фермерських господарств, зокрема і у органічному сегменті – це єдиний шанс для них, аби максимізувати прибутки. Ми, як досить потужний гравець, поки що масштабно кооперуватись не плануємо, але реалізуємо низку партнерських проектів. Приміром, маємо домовленості із одним із переробних підприємств, і у випадку великих експортних контрактів вони зможуть нам допомагати переробляти гречану крупу. Крім того, впроваджуємо партнерські програми із бджолярами – у нас є невелика своя пасіка (30 бджолосімей) та до 2500 бджолосімей наших партнерів, і, у випадку зацікавленості, частину продукції  українські бджолярі можуть продавати іноземцям спільно із нами.

Читайте також: В «солодких» очікуваннях посівної: прогнози щодо розвитку цукрової галузі

 

Не можу не запитати про ціну на органічні крупи виробництва "Агроекології". Наскільки підвищилась ціна на них  цього року?

- Раніше, коли ми працювали по бакалійному сегменту лише на внутрішньому ринку, то органічні крупи у нас по ціні майже не відрізнялись від звичайних – ми це реалізовували скоріше як соціальний проект.  Зараз, коли змінились ставки оподаткування, ціна оренди землі, то нам довелось привести ціни до ринкового рівня з урахуванням реальних цін на сировину. В об’ємах продажу крупи за минулий рік дещо впали. Проте у нас є люди, які купують нашу продукцію постійно, довіряють лише їй. 

 

Тим не менше, незважаючи на всі ваші успіхи та проекти, довіра у споживача до органічної продукції все ще не сформована – деякі люди просто не знають, що це таке. Як бути у цій ситуації?

- Низька обізнаність населення це проблема. Саме тому ми збудували на території "Агроекології" навчальний центр, до нас уже незабаром завітають переймати досвід фермери з Молдови та буде проводити свої семінари "Інститут органічного землеробства". Крім навчання та екскурсій, ми цього року плануємо зробити програму для міських діток – це буде тижневий табір, у якому вони будуть вчитися поводженню із тваринами та рослинами, можливо, удосконалюватимуть англійську мову. Ми свідомі того, що у такій великій державі не можна розіслати по "Укрпошті" листівки із поясненнями, що ж таке органіка і для чого вона потрібна. Тож формуватимемо культуру споживання органічної продукції власними зусиллями – починатимемо із  малечі.

Читайте також: Нічийні гектари: кому належить земля в Україні?

Ірина Глотова

фото: прес-служба «Агроекології», zerno-ua.comfarmers.goodwine.ua


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама