Алла Стоянова: Щоб вигідно продати зерно, аналізую ринки і самостійно складаю прогноз цін

Про боротьбу з рейдером, сучасний підхід до бізнесу та брак молодих фахівців в аграрній сфері власниця фермерського господарства «Стоянов А.А.» Алла Стоянова розповідає в інтерв’ю Agravery.com.

журналіст Agravery.com

Україна - один з найбільших виробників зерна, олійних та технічних культур. У нас виробляється багато молока, м’яса, овочів та фруктів. Але в обличчя знають як правило або власників великих компаній, або керівників невеликих екзотичних стартапів. Але основні обсяги виробляють не вони, а сотні середніх агрокомпаній, великих та невеликих фермерів. Разом з Всеукраїнською Аграрною Радою Agravery.com починає проект “Обличчя аграрної України”, де ми будемо розповідати про тих людей, які кожного дня забезпечують нас та весь світ продуктами.

Алла Стоянова продовжує батьківську справу й з 2011-го року очолює господарство «Стоянов А.А» в с. Кирнички Одеської області. Економіст за освітою, вона швидко реагує на виклики часу і вправно керує підприємством із земельним банком понад 4000 га. Чотири роки жінка протистоїть небезпечному рейдеру.

- На Другому антирейдерському форумі було згадано ваше господарство. Розкажіть, будь ласка, як давно ви потерпаєте від атак на своє підприємство?

- У 2014 році мій батько тяжко захворів. Ми виїхали на лікування закордон. Цим скористався рейдер, який відібрав близько 200 га орендованої землі в селі Нова Покровка. У нас були укладені договори оренди на цю землю і в той час ми якраз оформлювали на неї технічну документацію. Поки ми з батьком були на лікуванні, поплічниця рейдера забрала із Одеського центру ДЗК технічну документацію на орендовані ділянки в селі Нова Покровка. Пайовиків переконали укласти поверх наших нові договори оренди з рейдером. Оскільки ці паї тепер уже мали готову «технічку» і кадастрові номери, то новоукладені угоди про оренду можна було зареєструвати. Тоді як наші договори, підписані на кілька років раніше, не були зареєстровані через відсутність на той час оформленої «технічки». Відповідно той, хто зареєстрував свої договори, «узаконив» своє право користуватись землею. Нас залякували, доходило до стрілянини в полі, побиття, хуліганства, нам псували техніку. Але я рішуче захищатиму господарство, яке по крупицях створювала наша сім’я. На сьогодні війна з рейдером перемістилась з полів у правову площину. Відкрито близько 50-ти судових процесів. Нам вдалось довести самозахоплення підприємства і заборонити рейдеру працювати на деяких ділянках. Тим не менш, він працює і скоює вже інше правопорушення, а саме – невиконання судового рішення.

Читайте також: Підмоклі жнива: як зливи розмили сподівання зібрати якісне зерно

- На вашу думку, сьогодні держоргани допомагають аграріям у боротьбі з рейдерами чи ні?

- Складно відповісти. З одного боку, в області проводяться зустрічі, де присутні представники прокуратури, поліції, служби безпеки. Обговорюються проблеми, викладається доказова база. Але далі обговорення справа не рухається. Щоб посилити захист свого господарства від рейдера, я вирішила скористатись послугами охоронної компанії «Гайдамаки».

- Чим займається ваше господарство?

- Ми орендуємо всього понад чотири тисячі га землі у трьох селах:  Кирнички і Нова Покровка в Ізмаїльському та Острівне в Арцизькому районі. Основні культури, які ми вирощуємо, це пшениця, ячмінь, рапс, соняшник, кукурудза і горох. Також ми орендували Кирничанський ставок №1 з площею дзеркала 9 га. Більшість риби у ньому це коропи і товстолобики. В якості корму використовуємо насіннєві відходи 1-го і 2-го сорту. Моя сім’я – затятий любитель риболовлі. Щонеділі ми дозволяємо всьому регіону безкоштовно рибалити на нашому ставку. Однак є обмеження: не більше трьох снастей та 10 кг вилову риби в одні руки. Також для себе ми тримаємо свиней та овець. Із шерсті самі виготовляємо ковдри. А рибою, свининою і бараниною годуємо протягом року наших робітників.

- Як ви підтримуєте своїх співробітників?

- На підприємстві 50 осіб забезпечені роботою протягом всього року. Серед працівників можна зустріти три покоління однієї родини. Також ми беремо до себе на практику дітей наших пайовиків. Традиційно раз на рік я везу автобусом трудовий колектив на море. Ми допомагаємо робітникам і власникам паїв грошима за рахунок майбутнього врожаю. Тобто позичену суму людина повертатиме внаслідок недоотримання, наприклад, 50% зерна на пай протягом кількох років. Однак ми можемо підтримати бідну сім’ю, не вимагаючи повернення коштів. Землевласники отримують 800-1000 кг пшениці, 800-1000 кг ячменю, 100-300 кг кукурудзи, 100 кг соняшника та 50-100 кг гороху на пай. Частину зерна вони можуть віддати нам і ми переробимо його на борошно та олію. Пайовики за це нічого не платять.

- Як допомагаєте селам, на території яких працюєте?

- За кошти підприємства ми організовуємо спортивні та культурні свята. Допомагаємо творчим колективам поїхати на виступ. У 2017-му відправили хлопця та дівчину на міжнародний конкурс до Болгарії, де вони перемогли. Фінансуємо ремонти у школах, садочках. Торік я за власний кошт відремонтувала частину доріг та проклала асфальт в Кирничках. Ми намагаємось вчасно відреагувати на складну ситуацію і виправити її. Цього року ми за допомогою своїх плугів та водовозок загасили чотири пожежі. Коли нас спіткала АЧС, ми відрядили своїх робітників обладнати за допомогою дощок, тирси та спеціального препарату дизбар’єр, щоб запобігти поширенню вірусу.

- Ви створили осередок «Молодих фермерів України» в Ізмаїлі. Як саме ви підтримуєте молодь?

- Коли ми придбали комп’ютеризовану техніку, не було кому з нею працювати. Тому я вирішила виростити для свого підприємства майбутніх фахівців. Починаємо з малого: цього літа я відправила двадцятеро старшокласників до лідерського табору в Немирів, який організувала Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР). Мені симпатизує проект Аграрного ліцею в Умані. Маю наміри створити такий же в Ізмаїлі. Також на своєму підприємстві я організувала курси комп’ютерної грамотності, бухгалтерські курси і курси механізатора. Проект «Молоді фермери України» («МФУ») вже рік працює в Ізмаїлі. Раз у квартал збираємо юнаків та дівчат. Під час цих зустрічей ми доводимо, що аграрний сектор – єдина перспективна галузь в нашій країні. І сьогодні вона потребує професійних фермерів, механізаторів, трактористів, агрономів, менеджерів і програмістів. Щодня приймальня «МФУ» дає поради старшокласникам вибрати фах в аграрному секторі, допомагає підліткам пройти практику на господарстві, надає різноманітні консультації. Близько 50-ти хлопців та дівчат є учасниками організації «Молоді фермери України».

Читайте також: Фантоми підтримки, або чому аграріям не потрібні дотації на зерновози

- Що було необхідно для успіху на самому початку ведення бізнесу, і чи змінилась ситуація зараз?

- Щоб досягти успіху десять років тому, потрібні були фахові агротехнологічні знання, вміння керувати підприємством і розуміння специфіки напрямку. Сьогодні до цього всього додається юридичний захист господарства. На жаль, ті інструменти, які є на законодавчому рівні, не працюють. Для того, щоб вигідно продавати свою продукцію, я регулярно відслідковую ціни на неї. На базі моніторингів вручну складаю графіки, виводжу динаміку. Також пильную за цінами на нафту. Якщо вони ростуть, то рапс і соя подорожчають. Мені відомо, коли трейдери більше всього купують, а коли – продають. Завдяки подібному аналізу ми вирішили не продавати озимі ячмінь і пшеницю одразу після збирання, оскільки висока ціна очікується в серпні. Зараз вона на 1,5-2 тисячі гривень більше, ніж у червні. На світовому ринку ячмінь також виріс в ціні з 170$ в червні до 209$ в серпні за тонну зерна.

- Де реалізовуєте свою продукцію?

- На внутрішньому ринку продаємо в основному соняшник, рапс і горох. Останній приймають тільки комбікормові заводи. З горохом взагалі унікальна ситуація. Після того, як Індія ввела мито у розмірі 50% на імпорт гороху, ціна нього впала з 9000 грн. до 5500 грн. з НДС за тонну зерна. Відповідно ми скоротили площі посіву гороху з 700-900 га до 200-300 га. Це невигідно з економічної точки зору. Але ми не можемо повністю відмовитись від цієї культури, оскільки вона є чудовим попередником для пшениці.

Ячмінь, пшеницю та кукурудзу переважно експортуємо. Перших клієнтів за кордоном нам підказали наші трейдери, потім ми навчились самостійно шукати покупців. Географія експорту охоплює Європу, Африку, США, Індію та Китай. На сьогодні існують банківські інструменти, які дозволяють нам укладати контракт та водночас убезпечити себе від втрат. Наприклад, контрагент не отримає зерно до тих пір, поки на наш рахунок не прийде оплата. Гарантом виступає банк. Потрібно враховувати, що на зовнішній ринок можна виходити з партіями від 1000 т. Наші площі якраз дозволяють нам це зробити. Саме зараз тривають наші переговори з Єгиптом на поставку їм пшениці.

- Які технології забезпечують вам найліпшу врожайність?

- Протягом останніх двох років ми оновили технічний парк. Сучасні посівні комплекси дозволяють нам займатись точним землеробством. За рахунок чого зерна падають на потрібну глибину з дотриманням правильної відстані між  ними. До впровадження цього методу ми отримували 2,5 т/га гороху, зараз – 5 т/га. По пшениці показники «до» і «після» становлять 4,5 і 8,5 т/га відповідно, по кукурудзі – 4-5 і 8 т/га. Такій урожайності сприяє якісний обробіток країв поля. Вбудований у посівний комплекс комп’ютер слідкує за тим, щоб зерно не потрапляло двічі в одну лунку. Те саме відбувається з добривами. Це можливо за рахунок автоматичного відключення сошників. Раніше на тих ділянках, куди зерно і добрива потрапляли двічі, не було врожайності через загущеність та «згорання» рослини внаслідок перебільшення добрив. До того ж ми здійснили детальний аналіз ґрунту кожного поля і встановили, які поживні речовини і на якій саме ділянці необхідні для кожної культури.

- Які особливості ведення аграрного бізнесу в Одеській області?

- До 2015-го року наш регіон вважався найбільш ризиковою зоною для ведення аграрного бізнесу. У нас випадало дуже мало дощів, неможливо було вирощувати вологолюбний горох та кукурудзу. Тому ми в основному працювали із ячменем, пшеницею та соняшником. Однак клімат змінився і  протягом останніх двох років у нас пройшли чудові опади. Ми отримали такі врожаї, на які годі було раніше сподіватись. У зв’язку з цим, зокрема, підвищився інтерес рейдерів до земель. Однак з озимими нам цього року не пощастило. Через пізній посів, весну з її нічними заморозками і градом ми отримали низьку врожайність по цих культурах. А от літні дощі дуже добре вплинуть на ярові: вони почались саме тоді, коли соняшник наповнював кошик насінням, а кукурудза викинула волоть і формувала качан. Сподіваюсь, що прибуток від продажу ярових культур перекриє ті збитки, яких ми зазнали через недоотримання озимини.

- Як ви вважаєте, чи ефективна сьогодні державна підтримка аграріїв?

- Скасування спецрежиму оподаткування аграріїв ускладнило роботу. Ми маємо сплачувати в державу 20% ПДВ, фіксований сільгоспподаток на землю та податок з доходів від орендної плати пайовикам, якщо ми сплачуємо її у вигляді зерна. Наше господарство брало участь в акції, яка стосувалась повернення відшкодування ПДВ по олійним культурам. Навіть по іншим культурам отримати відшкодування експортного ПДВ не так уже й просто. Більшість фермерів працюють по валютним контрактам, однак не подають заявок на повернення ПДВ через страх перевірок. Цього року ми будемо «наражати» себе на перевірки (але ми не боїмось їх), щоб отримати відшкодування експортного ПДВ. У програмах компенсації вартості техніки ми участі не брали. Зокрема, вітчизняна техніка не дозволяє отримати той рівень обробітку, який забезпечує імпортна. Було таке, що купили українську жатку, але з іноземними ножами. Отже, її вартість не підлягає відшкодуванню. Теоретично можна було окремо виписати жатку і ножі, але це тонкощі, на яких ми не знались.

фото: прес-служба фермерського господарства «Стоянов А.А.»

Читайте також: Q&A: аспекти збору та використання роялті у країнах ЄС

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com, на сторінці Facebook, у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на  support@agravery.com.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на support@agravery.com .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама