Як зробити вільну карантинну ділянку для подальшого експорту картоплі?

Створення у господарствах так званих "вільних" від карантинних організмів ділянок  є добровільною справою. Це майже цілком, як фінансово, так і організаційно лягає на плечі виробника, який хоче експортувати вироблену ним продукцію. Втім, якщо знати як це правильно здійснювати, то процедура виглядає не настільки складною.

Agravery.com уже неодноразово висвітлював питання перешкод при експорті насіннєвої та товарної картоплі до ЄС та країн так званого Євразійського економічного Союзу. Через введення нових карантинних правил влітку ЄЕС цього року, частина виробників нарікали, що не змогли експортувати продукцію. Причому найбільше непорозумінь та запитань викликає процедура встановлення виробничої ділянки, вільної від карантинних організмів. Як це правильно робити, які документи потрібні, та які аспекти слід обов’язково враховувати, якщо ви хочете стати експортером картоплі, розповідає заступник головного фітосанітарного інспектора України Вадим Чайковський.

Вирощувати не означає експортувати

Те, що Україна є четвертим за обсягами виробником картоплі у світі, вже ні для кого не новина – за минулий рік у країні було зібрано 22,2 млн тонн. При цьому експортували лише 17,7 тис тонн, хоча можемо в рази більше. Україна є членом низки організацій, які регулюють питання у галузі карантину рослин, членство у них дає право як імпортувати, так і експортувати картоплю. Кожна країна світу має право захищати свою територію від занесення карантинних організмів, тобто тих які можуть надати шкоди цій країні.

Вимоги різних країн світу щодо експорту можна побачити як  на сайті Держпродспоживслужби, так і на сайті Міжнародної конвенції захисту рослин. Не всі країни  вчасно нотифікують або повідомляють про зміну "правил гри" у фітосанітарії, тому це ускладнює роботу і експорт. Також є відповідний перелік норм та директив ЄС у сфері карантину, який знаходиться у стадії імплементації, що стосується раку картоплі, кільцевої та бурої гнилей, нематод тощо. Всі ці директиви говорять, що для  повноцінного експорту ми повинні встановити вільні карантинні ділянки та провадити певні види державного контролю, так само, як це відбувається у всіх інших країнах, які хочуть експортувати картоплю.

 

Тільки у випадку, якщо ми приймемо їх правила, проводитимемо контроль і будемо дотримуватись норм, Європа та інші країни можуть дозволити нам бути повноцінним експортером. Складність полягає у тому, що у кожної країни є свої карантинні організми і гармонізувати законодавство і дотримати  цих вимог буває досить складно.

Читайте також: Вивезуть усе? Як "Укрзалізниця" вирішила приборкати зростаючий експорт зерна

Що стосується країн Євразійського  Союзу (ЄЕК), то дійсно, з першого липня  минулого року набрало  чинності рішення № 157, 158, 159, що стосується переліку карантинних організмів, та правил здійснення фітосанітарного контролю та цій території.

 

Одне із цих рішень не було нотифіковане через Світову організацію торгівлі, тож прийшло до Держпродспоживслужби запізно – коли сезон-2017 був уже у розпалі. Тож служба не змогла в повному обсязі здійснити нові процедури, хоча інформація і була донесена для виробників через територіальні органи Держпродспоживслужби.  Ми зіткнулися із тим, що на місцях не всі виробники картоплі добре розуміють  процедуру створення цих ділянок, а також наслідки, якщо  ці заходи не будуть  здійснені.

Правила для вільної ділянки

Вільна ділянка, або вільна зона регламентується низкою міжнародних стандартів з фітосанітарних заходів №4 та №10, і угодою щодо застосування фітосанітарних заходів СОТ, також рішенням ЄЕК №157. Останній документ є нетарифними бар’єром, який ускладнює експорт картоплі на цю територію. Всього, згідно рішенням Ради ЄЕК, від 30.11.2016 р. №157 у ЄЕК існує 19 організмів, до яких пред’являються спеціальні карантинні фітосанітарні вимоги, зокрема до насіннєвої картоплі.

 

Також таблиці вище вказано, які види діагностики мають застосовуватись під час вирощування насіннєвої картоплі. Виробник має складати план дій щодо того, від яких саме карантинних організмів  він має встановити вільну ділянку. Організми із написом "Україна А1" означає, що Україна гіпотетично вільна від цих мікроорганізмів, але разом із тим, обстеження має проводитись і на ці карантинні мікроорганізми, аби бути у цьому переконаним. Організми із поміткою  "Україна А2" –  ці організми на території України присутні.

Читайте також: Комерційний директор "Оліяр": Немає різниці між вимогами українських та закордонних мереж

Що стосується продовольчої охолодженої картоплі, то згідно цих вимог, існує вісім карантинних організмів. При чому їх не має бути як при вирощуванні, так і при транспортуванні картоплі (права таблиця).

 

Українське законодавство у сфері карантину рослин регулює питання місць виробництва або виробничих ділянок. Це прописано у ст. 31 Закону України «Про карантин рослин». Ці вільні карантинні зони можуть створюватись тільки виключно на вимогу виробника. Якщо власник підприємства хоче, то він робить, якщо ні – вимога не є обов’язковою. Згідно ст. №27 особа, що здійснює господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання має бути зареєстрованою. Реєстрація потрібна, якщо ви плануєте здійснювати експорт продукції. Із порядком реєстрації осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання можна ознайомитись у наказі Міністерства  аграрної політики України від 21.11.2006  № 690.

 

Разом із тим мушу зазначити, що в Україні уже існує близько 7000 га вільних карантинних ділянок –  під рисом, зерном та  садами, проте під картоплею жодної ділянки створено поки що не було.

Етапи створення ділянки

Процедуру встановлення статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільної від регульованих шкідливих організмів,можна умовно поділити на 5 етапів.  

Читайте також: Міфи про захист. Чому може не «спрацювати» найякісніший ЗЗР?

Перший етап . виробнику потрібно скласти лист завчасного повідомлення про бажання встановлення вільної ділянки. У листі потрібно вказати назву господарства, локацію, кількість місць виробництва, площу бажаної карантинної ділянки, назву культури, і назву карантинного організму, від якого планується зробити вільну ділянку. Цей попередній лист треба переслати до територіальних органів Держпродспоживслужби.

 

Другий етап – оформлення офіційної заяви виробника до начальника Головного управління Держподспоживслужби. У додатковій інформації до заяви потрібно вказувати назву шкідливих організмів, від яких планується встановити місце виробництва або виробничу ділянку. У випадку відсутності реєстрації виробника, можна паралельно звернутися до Головного управління Держподспоживслужби, аби вас зареєстрували, ця процедура проходитиме паралельно.

 

Третій етап. Хочу звернути увагу, що обстеження відповідної території в межах зони (ареалу) є платною послугою. Вона входить до переліку платних послуг, які надаються головними управліннями Держпродспоживслужби. Ціна фітосанітарної експертизи при встановленні чи підтриманні статусу вільної ділянки становить 1543 або 1277 грн (залежно від того, насіннєва картопля чи товарна) за 1 га обстеження.

 

Обстеження проводяться державним фітосанітарним інспектором у десятиденний строк після подачі офіційної заяви, інспектор проводить обстеження поля, відбирає зразки та направляє на експертизу. Під час вегетації інспектор три рази може проводити інспектування визначеної ділянки поля. Після проведення експертизи визначається фітосанітарний стан місця виробництва – є певний організм чи немає. Якщо немає, то йому присвоюється статус вільної ділянки.

Четвертий етап – за результатами перевірки, протягом 5 робочих днів Держпродспоживслужба видає наказ про встановлення, позбавлення або поновлення статусу вільної ділянки. У разі виявлення серйозних порушень або помилок у документах, компанія може отримати повідомлення про неможливість встановлення офіційного статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів ы оскаржити рышення у суді.

У період вегетації культурних рослин обстеження проводиться кожні півроку – на місці виробництва або виробничій ділянці, на яких офіційно встановлено та підтримується статус вільних від регульованих шкідливих організмів. Якщо вільна ділянка встановлена і вона підтримується, то карантинний сертифікат для переміщення видається без аналізу.  

Читайте також: Держава платить: як Кабмін розподілятиме дотації - оцінка експертів

П’ятий етап – підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів. Виробник повинен відокремити межі місця виробництва або виробничої ділянки табличними знаками. Проводити обстежувати місця виробництва та виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, як візуально, так і за допомогою феромонних пасток, проводити (не рідше одного разу на рік) фітосанітарні заходи щодо знезараження складів. Це означає, бути відповідальним і заносити до спеціального журналу інформацію про фітосанітарний стан посівів, рослин або продукції, яка вивозяться та ввозяться з місця виробництва або виробничих ділянок, вільних від регульованих шкідливих організмів.

 

Ну і останній важливий момент. Чому вільні ділянки важливі і діяльність бути регульованою та простежуваною?  Річ у тому, що у випадку виявлення у експортованому вантажі заборонених організмів країна призначення може нотифікувати і повністю заборонити на невизначений строк імпорт продукції з країни-порушника, що призведе до значних втрат інших експортерів.


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама