Реклама

Агроенергетика, або як аграріям заробити додаткові кошти на відходах

Коментарі

0

Як аграріям заробити на вирощуванні міскантусу, енергетичної верби чи тополі, або просто збираючи солому з власних полів? Ви навіть не знаєте що таке міскантус? Тоді читайте скоріше!

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Аграрії весь час стверджують, що їм не вистачає коштів. Але навіть не задумуються над тим, що їх можна заробляти майже не докладаючи додаткових зусиль. І цим додатковим заробітком може стати енергетика, яка потребує палива для котлів, що працюють на біомасі. Про те, як аграріям заробити на енергетиці, розповідали під час ознайомчої поїздки по біоенергетичним проектам, яка була організована в рамках програми розвитку ООН/ГЕФ "Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій в муніципальному секторі в Україні".


Агрофірма "Базис"

Де розташована: Уманський р-н, село Городецьке

Керівник господарства: Володимир Осадчий

Вирощує усі основні культури

Що виробляє: виробляє брикети з соломи

Володимир Осадчий. фото: agro-business.com.ua

Загальна площа господарства більше 3800 гектарів, з них до 1000 гектарів зернових колосових культур. Для того, аби не палити стерню, господарство виробляє з неї паливні брикети. П’ять років тому до господарства звернулась компанія "Авер-Тех", яка використовує солому для опалення. Ця компанія самостійно заготовляє сировину на полях господарства і розраховується з ним частиною зібраної соломи. За умовами договору господарство отримує кожен п’ятий зібраний тюк. Така співпраця влаштовує обидві компанії, оскільки господарство без жодних витрат отримує тюковану солому, яку може використовувати для опалення чи продавати, а компанія "Авер-Тех" отримує, майже безкоштовно, паливо для своїх котлів. Таку солому господарство реалізує господарствам, що займаються вирощуванням грибів по 1100 гривень за тонну.

З одного гектару, в середньому, агрофірма може зібрати три-чотири тонни соломи, а при гарному врожаї цей показник доходить до п’яти тонн. Тобто, лише одне господарство "Базис" може заготовити від трьох до п’яти тисяч тонн. Окрім зернових тут збирають також солому гороху, а в гарний рік ще й солому від сої. А от досвід збирання стерні кукурудзи виявися негативним, оскільки вона містить занадто багато вологи і в результаті її досушування виявляється невигідним. Взагалі, процес збирання соломи дуже схожий на збирання зернових: вранці не збирають, ввечері техніка також зупиняється бо висока вологість, а якщо дощ пройшов, то взагалі доводиться чекати поки солома висохне. Інакше доведеться цю солому досушувати, а це коштує грошей.

Читайте також: Протидія маркетингу і поширенню незаконних пестицидів. Як це працює?

А нещодавно агрофірма "Базис" побудувала власний цех по виробництву брикетів з соломи. Подальша переробка соломи на брикети збільшує її вартість до 2300-2500 гривень за тонну. До того ж, ці брикети господарство використовує для опалення власних приміщень, тим самим суттєво зменшуючи витрати у зимній період. Загальні інвестиції у будівництво лінії склали $110 тисяч. Лінія працює вже другий рік і за розрахунками керівника господарства через два роки вона себе окупить. Загальна потужність складає 1500 тонн брикетів на рік, проте цю потужність у подальшому можна збільшити за допомогою встановлення додаткового обладнання. На думку Володимира Осадчого, в подальшому попит на брикети з соломи буде тільки рости через зменшення неконтрольованих вирубок лісу та лісопосадок.

Заготівля соломи в агрофірмі "Базис"


Компанія «Авер-Тех»

Де розташоване: м. Умань

Керівник компанії: Дмитро Муравський

Що виробляє: котли на біопаливі та пелети з біомаси

Дмитро Муравський. фото: facebook Дмитра Муравського

Досить часто аграрії не знають що їм робити із пожнивними решками, тому вони їх просто спалюють. Цього ні в якому разі не можна робити, адже разом із соломою на полі спалюється верхній шар ґрунту. Ще десять років тому по одеській трасі неможливо літом було проїхати, усі поля горіли, а зараз вже цього не роблять, бо солома тепер в ціні. Значно краще солому здати на переробку та зробити з неї паливо для котлів. Таку солому залюбки забере підприємство "Авер-Тех", або подібні до неї компанії.

"Авер-Тех" з 2004 року розробляє і виготовляє котли, які працюють на біопаливі, а також самостійно заготовляє для них сировину. Наразі працює із 5-6 видами гранульованої біомаси – це горох, соя, гречка. Загалом із усім, що залишається на полі. Дмитро Муравський стверджує, що найважче було відпрацювати процес збирання соломи. Господарства-постачальники не могли забезпечити надійні поставки сировини. Тому придбали власні прес-підбирачі та трактори. Тепер компанія самостійно збираємо солому на полях господарств, не покладаючись на можливості постачальників. Також виробляє подрібнювачі соломи, адже якщо солома правильно зібрана і подрібнена її не потрібно досушувати.

фото: uman-rada.gov.ua

Читайте також: Дмитро Скорняков: Ми купили землю саме у Центральній Україні, щоб диверсифікувати ризики

Договори підписуються заздалегідь та обираються відповідні поля, з яких буде збиратись солома, адже не кожне поле підходить. Дуже важливо, аби не було зеленої маси бур’янів, які значно підвищують вологість і можуть призвести до самозаймання соломи. Бувають випадки, коли сільгоспвиробники дають збирати солому безкоштовно, аби не палити стерню, але найчастіше компанія віддає господарству частину тюкованої соломи у якості оплати. Іноді за сировину доводиться платити живими грошима, але у кожному випадку ціна буде різною, усе залежить від якості соломи, її щільності, навіть нахилу поля, а також від подальшої логістики.

Гранули, вироблені компанією "Авер-Тех" купують по усій території України, а найвіддаленіша точка, до якої поставлялись пелети – це Данія. Для компанії це було дуже вигідно, оскільки експорт приносив чистими 95 євро за тонну, а в Данії ці гранули продавались вже по 165 євро за тонну. Також ці пелети купують на корм та у якості підстилки для верблюдів і коней.

фото: uman-rada.gov.ua


Інститут біоенергетичних культур та цукрових буряків

Де розташований: дослідні ділянки знаходяться у с. Ксаверівка, Київської області

Науковий керівник: Ярослав Фучило, головний науковий співробітник

Що досліджує: біоенергетичні культури - міскантус, вербу та тополю

Цікавою для бізнесу культурою, дослідженням якої займаються в інституті, є міскантус. Вона не особливо вибаглива до родючості ґрунту, тому її можна вирощувати на бідних грунтах, де традиційні культури не можуть принести гарної врожайності. Це багаторічна рослина, яка, не дивлячись на те, що має насіння, розмножується виключно частинами кореневищ - ризомами. Вона дещо схожа на кукурудзу чи очерет. Міскантус не потрібно саджатити кожен рік, достатньо зробити це один раз і збирати врожай 20 років. Садять його із міжряддям 60 сантиметрів, на гектар потрібно від 12 до 15 тисяч ризом. Вартість однієї ризоми в інституті складає 2 гривні за штуку. Перші 2-3 роки врожайність дещо менша, а вже з четвертого він починає виходити на свою повну продуктивність. Врожайність міскантусу може сягати 20 тонн сухої маси з гектару. Цю культуру збирають кожної весни, коли вже можна зайти в поле. В інституті це роблять за допомогою косарки "Рось". Після збирання стебла міскантусу використовують у якості палива.

Недоліком міскантусу є низька морозостійкість та слабка стійкість до посухи. Він любить помірний клімат із нормальним рівнем зволоження. Хоча на півдні буде почувати себе краще ніж на півночі. Ще одним недоліком є те, що наразі цю культуру потрібно висаджувати вручну, але науковці працюють над питанням механізації цього процесу. Також, перший рік цю культуру потрібно захищати від бур’янів, у наступні роки цього вже робити не потрібно. Окрім того, міскантус пошкоджується шкідниками, наприклад дротяником.

Вирощувати міскантус рентабельно на площі від 50 гектарів. Наразі в Україні загальна площа під цією культурою сягає 1000 гектарів, але здебільшого ці площі знаходяться в різних наукових установах.

Міскантус. фото: bio.gov.ua


Плантація енергетичної тополі ООО "Біопроект"

Де розташована: під м. Бердичів

Власник: Жерар де Ля Салль

Що вирощує: біоенергетичну тополю

Жерар де Ля Салль. фото: agroexpert.ua

Жерар - француз за походженням, який приїхав в Україну 15 років тому продавати сільгосптехніку для Strip-Till. Закласти плантацію тополі його спонукав інший француз, який шукав собі партнера по бізнесу. Бізнес починався вісім років тому і планувалось реалізувати щепу в Польщі, де знаходиться найбільша в Європі ТЕЦ на біопаливі. Але через законодавчі зміни реалізувати товар на території західного сусіда не вийшло, тож довелось шукати покупців в Україні.

Площа плантації під Бердичівом складає 45 гектарів. Уся земля орендована, вартість оренди гектару - 600 гривень на рік. Тут вирощуються три сорти тополі європейської селекції. Загальні інвестиції склали 2 тисячі євро на гектар. Проте, вони могли бути меншими, якби Жерар купляв саджанці не закордоном по 10 центів, а в Україні за 4 центи. За прогнозами власника плантації окупність цих інвестицій складе 9-12 років.

Читайте також: Лінія захисту: як убезпечити рослини на початку весни

Перший рік, для того, аби окупити частину витрат, тополю зрізали і продавали на саджанці. Після цього плантацію не чіпали три роки, аби дерева виросли і сформували врожай. Збирання врожаю відбувається кожні три роки. Під час першого зрізу було зібрано 37 тонн деревини з гектару. Але знайти покупців було важко, адже споживачі знаходили інші, більш дешеві шляхи добування деревини для опалення. Зараз бізнесмен розраховує, що продажі будуть кращіми, адже споживання біопалива постійно зростає. У цьому році Жерар розраховує отримати 45 тонн деревини з гектару, який потім буде продано за 840-910 гривень за тонну. 

Переваги вирощуванні тополі у тому, що її один раз посадив і протягом 20 років вона дає врожай кожні три роки. Перші три-чотири цикли дещо більш врожайні, а потім іде спад. Особливого догляду плантація тополі не потребує, лише перший рік потрібно подбати про захист від бур’янів. За три роки тополя виростає висотою до 8 метрів.

Серед недоліків - велика вартість техніки для зрізання дерев. Тому у квітні власник плантації буде орендувати спеціальні комбайни і збирати врожай. На жаль, купити самостійно техніку для зрізання дерев під цю площу неможливо, оскільки це не рентабельно, тому Жерар вимушений орендувати її у господарства, яке має більше 800 гектарів під енергетичними деревами. Ще одним недоліком є те, що деревина збирається із вологістю 50-55% і її потрібно досушувати, оскільки наразі в Україні дуже мало котлів, які можуть працювати на паливі із такою вологістю. Проте, наразі в Бердичіві планують побудувати ТЕЦ, яка буде здатна працювати на такій щепі. Тож перспективи у цієї плантації цілком оптимістичні.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама
Реклама