Аграрний 2016-й: підсумки року для виробників зернових та олійних

Обсяги виробництва, ціни, експорт, виклики ― вітчизняні виробники зернових та олійних підводять підсумки року.

Аграрний сезон-2016 став черговим випробуванням для аграріїв.  Черговий  прогнозований рекорд по врожайності  на рівні 64 млн тонн  та низькі  світові ціни на зерно сформували не найкращу ситуацію на внутрішньому ринку.  Три найпоширеніші скарги від сільгоспвиробників ― низькі ціни на зернові культури, нове обчислення ПДВ та проблеми із логістикою.

Зернові культури: біда від погоди та урожаю

Вирощування польових культур продовжує залишатись основним  джерелом прибутку для аграріїв. А найбільшу виручку у аграрному секторі держави продовжують формувати зернові та олійні культури.  За  інформацією Держстату за десять місяців Україна експортувала сільгосппродукції майже на 12 млрд дол., що склало 40,7% всього експорту. Найбільша частка ― зерновi культури (4,8 млрд дол.), жири та олії тваринного або рослинного походження (3,1 млрд дол.).

Втім, цього року Україна знову побила рекорд  по  врожайності, ― зібрала близько 64,3  млн тонн зернових. Аграрії говорять, що результати могли бути і кращими, проте у низці  регіонів цьому завадила погода. Так,  власник ТОВ «Кищенці» з Черкащини Корнеліс Хусінга  розповідає, що господарство втратило суттєву кількість урожаю через посуху. «У нашій зоні від 20 червня до середини жовтня було лише 25 мм дощів. Тому  ми мали проблеми як із зерновими, так і з кукурудзою», ― бідкається він. 

Погода дещо  скоригувала плани аграріїв й на осінню посівну компанію – майже всі виробники назвали її досить короткочасною ―  спочатку у вересні  вони боялись сіяти через посуху, потім  у деяких регіонах зокрема на Одещині випали понаднормові упади, і люди не могли вийти в поле. Керівник компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський  підтверджує складнощі у роботі: «Сіяти цієї осені було складно ― вересень надто сухий, а у жовтні почалися сильні дощі, тож близько 20% земель компанії, які  хотіли обробити, залишились чекати весни».

Читайте також: Посівна нашвидкуруч: як аграрії сіяли восени 2016

Олійні культури: більше  і краще

Україна продовжує  утримувати лідерські позиції з  виробництва та продажу олії на зовнішні ринки, тож росте й виробництво олії ― у вересні−жовтні 2016/2017МР вітчизняними підприємствами вироблено 955 тис. тонн олій рослинних, що на 25% більше, ніж у відповідному періоді минулого сезону.

Відповідно ростуть й площі під олійними. Керівник аналітичного відділу консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник засвідчує, що зацікавленість трейдерів у соняшнику  та ріпаку не вщухає: «Вже за результатами осінньої посівної компанії можна зробити висновок, що на полях весною побачимо більше озимого ріпаку та жита ― на нього є попит як в середині держави, так і у експортерів».

Про суттєве збільшення земель під соняшник і зменшення під кукурудзу у бліц-інтерв'ю Agravery.com розповів й Тіберіу Діма, керівник агробізнесу компанії BASF в Україні, Республіці Молдова та країнах Кавказу.

Більше уваги звертатимуть й на бобові. Агроном східного кластеру компанії АgroGeneraration Захар Шелухін констатує, що у моменти, коли ціна на кукурудзу постійно знаходиться під питанням, а стабільно цікавою для ринку залишається лише озима пшениця та соняшник, настав час шукати альтернативи. «Ми майже повністю відмовились від кукурудзи, натомість збільшили площі під бобовими ― за останній час до 25%  від усіх площ. При чому, знайти покупців на нут та горох виявилось набагато простіше, аніж на решту культур. У 2015 році бобовими культурами по агрохолдингу було засіяно 17 тис. га землі, площі під нутом щороку коливаються від 1200 до 2000 га», ― сказав він.  

Читайте також: Нут для агрохолдингу: чотири найбільші проблеми вирощування бобових культур

Деякі аграрії, зокрема на Житомирщині та Черкащині, пробують себе як виробники органічних зернових та круп, адже така продукція дає як мінімум 20% додаткової вартості продукту, на неї стабільно високий попит на європейських та світових ринках.

За прогнозами директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрія Лупенка  у 2016 року суттєво зросла рентабельність  виробництва рису (134,8%) та гречки (111,6). Рентабельність кукурудзи на зерно дещо знизиться порівняно з минулорічним показником (50,3%) і становитиме 45,1%. Тренд до зростання має рентабельність виробництва пшениці ― до 42,8% проти 36,4% минулого року, та жита ― до 42,4% при 21,9% у 2015 році. Не пасе задніх і рентабельність вівса, яка 2016 року очікується на рівні 34,7%, тобто в 1,6 разу більше, ніж результат минулого року (21,5%), який, у свою чергу, більш ніж удвічі перевищив показники 2014 року (10,7%). А от просо навпаки цікавіть аграріїв найменше, його рентабельність впала більш ніж у п’ять разів порівняно з показниками 2015 року (58,4%)  і становитиме 11,8%.

Логістично-насіннєва пастка

Ще одна проблема поточного року, яку не можна оминути своєю увагою  ― це логістика продукції. Ефект «горлечка пляшки», чи «логістичний колапс», як називають його  виробники, уже встиг наробити лиха і завдати прямих збитків аграріям ― у деяких регіонах зерно так і залишається на полях, адже вивезти його через брак наявного рухомого складу у Укрзалізниці не вийшло ― експерти уже оцінили втрати у більш ніж 2 млрд грн. Лише цьогоріч із обігу було виведено близько тисячі вагонів-зерновозів, що неминуче відбилося  на якості  і тривалості перевезень. У агрохолдингу «Астарта» засвідчують, що через логістичні проблеми не змогли вивезти  урожай з 2 тис. га полів.

Читайте також: Зерно у пастці: чому для врожаю-2016 не вистачає транспорту

На цьому не найсприятливішому фоні «Укрзалізниця» готується додатково підвищити тарифи на вантажні перевезення на 25%, що призведе наступного року до додаткових витрат для аграріїв на перевезення зерна на рівні 1,5 млрд грн.

Ще більших  фінансових та репутаційних втрат можуть зазнати уже незабаром виробники насіння ― адже проблема із його сертифікацією і досі не вирішена. Фактично, лідквідувавши Держсільгоспінспекцію (процес ліквідації органу буде завершено наприкінці грудня), Мінагрополітики не створило нового уповноваженого органу, на який будуть покладені  обов’язки із сертифікації. Це означає, що і виробники і сама посівна кампанія 2017 року може опинитися на  межі зриву.  «З огляду на специфіку  сільського господарства, всі роботи, зокрема, і роботу по сертифікації насіння, можна проводити тільки у чітко визначені і стислі строки. Період з грудня по лютий є найбільш активним у сертифікації насіння, тож чим більше затягується «невирішеність» питань сертифікації, тим більше для виробників насіння ризик зведення результатів їх роботи нанівець», ― говорить виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко.

Читайте також: Сертифікація поза законом: чому ліквідація Держсільгоспінспекції спровокує дефіцит якісного насіння


Ірина Глотова


Реклама

Реклама
Реклама
Реклама
Реклама