Аграрний 2016-й: фрукти й овочі йдуть в Європу


Підсумки 2016 року для виробників овочів, фруктів та ягід. 

У сезоні-2016 українське плодоовочівництво вступило в нову фазу розвитку і активізувало свій експортний потенціал. Зрозумівши нарешті, що повернення до Росії, як основного ринку збуту продукції, як і допомоги від держави чекати марно, виробники українських овочів та фруктів у минулому році почали у буквальному сенсі пробивати собі «місце під сонцем» на зовнішніх ринках. У тому, яким насправді був сезон для українських плантаторів, розбирався Agravery.com

Овочевий кошик

 

У  минулому сезоні Україна, як і у попередні роки, повністю забезпечила себе овочами - близько 9 млн тонн овочів при споживанні у 6,7 млн тонн, або 160,2 кг на одну особу. Тоді як у 2015 овочів було одержано 9,2 млн. тонн.

Для виробників овочів “борщового набору” 2016 рік можна назвати провальним. Попри прогнози виробники площі не зменшували: загалом під овочами в межах 439 тис. га, із них під капустою – 70,7 тис. га, буряками – 39,1 тис. га, морквою – 42,8 тис. га, цибулею – 55,9 тис. га.  Але не змогли отримати навіть прибутки минулого року: внутрішні ціни стали найнижчими за останні п’ять років – вартість  основних «борщових»  на станом на кінець грудня не перевищувала 5 грн/кг.

Читайте також: Аграрний 2016-й: цукровий прорив десятиліття

Якщо ж говорити про виробників сезонних овочів, то заробити змогли ті, хто вчасно переорієнтувався на експорт сортових високої якості. “Значно збільшилися поставки в Європу тепличних овочів. Уперше було налагоджено експорт в ЄС кабачків, баклажанів, перцю”, – підтверджує тенденції експерт плодоовочевого ринку Східної Європи Тетяна Гетьман. «Багато господарств цьогоріч перешли на вирощування гладкого огірка, який придатний для експорту. Пробують вирощувати  більш дрібні та рівномірні томати – згідно стандартів ЄС», – підтверджує експерт плодоовочевого ринку  Оксана Руженкова.

Минулого року відразу декілька господарств в Україні розпочали промислове вирощування та продаж через мережеві супермаркети редису і навіть зробили пробну поставку цієї продукції до Прибалтики. Активізувалося виробництво часнику. Якщо раніше на українських прилавках можна було зустріти переважно китайський, то зараз ситуація потроху змінюється. Ціна у  майже 100 грн/кг стимулює виробників до нарощення площ.  Відразу декілька підприємств заявили про себе як про потужних виробників і уже у наступному році можуть спробувати експортувати. 

Другий рік поспіль українські виробники продовжують завойовувати ринок ЄС чищеною цибулею. Так, за даними «Інфо-Шувар», за перші 9 місяців 2016 року на зовнішній ринок з України було відвантажено 850 тон цієї продукції. Це майже в 2,5 рази більше, ніж минулого року. Весь обсяг було спрямовано на ринок ЄС - у Польщу та Великобританію. Як засвідчує генеральний директор компанії «Грін Тім» Денис Сазонов, компанія вже другий рік поспіль експортує чищену цибулю в ЕС. Цьогоріч вони в кілька разів збільшили обсяги виробництва і продовжуватимуть нарощувати площі у сезоні-2017.

Читайте також: Аграрний 2016-й: з чим закінчила рік молочна галузь та чого чекає зараз

Згідно даних «Інфо-Шувар», майже всі компанії, які отримали досвід експорту минулого року, планують цього року збільшити обсяги постачання в ЄС. На думку трейдерів, найбільший експортний потенціал в 2017 році матимуть тепличні овочі - огірки, томати та перець. Непогані перспективи у ранньої капусти, баклажанів кабачків. Деякі компанії планують розпочати відвантаження часнику, батату та спаржі.  

 

Плодові  перспективи

Окремо слід сказати про успіхи українських садівників у поточному році. Незважаючи на відсутність державних програм із підтримки садівництва вони почали  потроху відновлювати галузь і  навіть закладати нові сади. У Міністерстві аграрної політики і продовольства говорять, що за результатами поточного року загальний збір фруктів, ягід і горіхів по всіх категоріях господарств країни склав, як і в минулому році, близько 2,2 млн тон, причому левова частка від цього обсягу традиційно представлена ​​яблуками (1,2 млн тон). У грошовому вираженні це понад 17,5 млрд гривень. У той же час, обсяг поставок яблук, груш та айви на зовнішні ринки вже склав 328 тис. тон, порахували в ДФС.

Офіційно основний ринок збуту ― Росія, «під замком», але, за словами Тетяни Гетьман, вони продовжують потрапляти туди реекспортом через Білорусь. Згідно із даними митної статистики, у цю країну було відправлено 55% українських фруктів, також до списку найбільших покупців потрапили Грузія (9,3%) та Лівія (8%).

Читайте також: Перемога VS зрада: найкращі та найгірші рішення влади для агросектору

За даними «Укрсадпрому», Україна експортувала продукції на суму понад 90 млн доларів, при цьому імпорт склав 55 млн доларів. «Левову частку експортних доходів Україна отримала в результаті поставок волоських горіхів - 48 млн доларів, і перероблених фруктів (сирих, варених або заморожених з додаванням цукру) - 39 млн доларів», – говорить голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка. За його словами, ведуться перемовини щодо відправки українських фруктів у Малайзію, В’єтнам, Китай та Індію, Мексику.

Основними перепонами у розвитку садівництва опитані Agravery.com експерти називають собівартість закладання саду. Так, в один гектар саду треба інвестувати як мінімум 200 тис. грн, а стандартно – 500 тис. грн.

Ще одним обмежувальним фактором щодо нарощення  виробництва, за словами  Крошки, є недостатня кількість потужностей для зберігання. «В Україні виробляється 2 млн т фруктів, проте функціонують близько 300 фруктосховищ. Зберігальні потужності становлять лише 250 тис. т, при цьому тільки 70 тис. забезпечені технологією регульованого газового середовища», – сказав  голова «Укрсадпрому». Директор фермерського господарства «Зоря Інгулу» Сергій Кравцов розповідає, що будувати фруктосховища заважає відсутність кредитів під нормальні відсотки: «Ми готові розширювати потужності, маємо для цього все необхідне. Кредити під 20-23% просто вбивають у нас це бажання».

 

Ягідні варіанти

Безпрограшним варіантом для агробізнесу продовжують залишатись  ягідники. За офіційними даними, виробництво ягід в Україні щорічно збільшується на 4%. Сьогодні це потужна індустрія, яка розвивається по всій території держави. Окупність вкладень у ягідництві досить висока,  а  внутрішній та зовнішній ринок залишаються ненасиченими.  «Цьогоріч встановлено рекорд із купівлі саджанців ягідних культур, а протягом року господарствами  закуплено аж 10 збиральних комбайнів», - говорить Руженкова.

За словами Дмитра Крошки, ягідництво приваблює різні категорій виробників – від початківців, до фермерів із досвідом. Масштаб діяльності також варіюється від дрібних господарствна декілька гектарів, до великих полів у потужних агрокомпаній. У Вінницькій, Львівський та Тернопільській областях завдяки сприянню місцевої та обласних рад, і допомозі інвесторів останнім часом запрацювало відразу декілька  ягідних кооперативів, що дозволяє тамтешнім мешканцям  не лише зберегти села від вимирання, й непогано заробити.

Що стосується ягідного асортименту, то, за даними «АПК-Інформ», лідерські позиції в Україні продовжує утримувати полуниця (суниця садова). Щорічний обсяг споживання цієї ягоди становить 60-70 тис. т, а виробництво зростає на 2-5% на рік.  За обсягами виробництва держава посідає сьоме місце в Європі, вирощуючи 6% від всього світового врожаю. «Якщо останні чотири роки ми відзначали незначне падіння зацікавленості у виробників до полуниці, то зараз ми спостерігаємо активне оновлення і закладання полуничних ягідників. Взагалі, у цьому році ми спостерігали дефіцит якісної суниці садової, у наступному році ця тенденція продовжиться», - розповів управляючий партнер ТОВ «ФруТек»  Олег Босий.

Читайте також: Олександр Григорович: Про інфраструктурні проекти китайці говорять як майбутні власники ДПЗКУ

Він підкреслив, що ажіотаж навколо вирощування малини також триватиме. Під вирощування культури в Україні загалом задіяно 6 тис. га угідь, з яких у 2016 р. фермери зібрали 69 тис. т ягоди. Фермери наразі зосереджуються не на літніх, а на ремонтантних сортах, які ідуть на заморозку. Цього року Україна уже встановила рекорд з експорту замороженої малини. У  період з січня по листопад 2016 року країна експортувала більше 6,5 тис. тонн цього продукту. «Досягти таких результатів нам вдалось, завдяки  збільшенню виробництва  та стабільному попиту на українські ягоди в Європі. Але для збільшення експорту українським компаніям довелося знизити ціни. Цього року урожай малини в країнах ЄС був кращим, тож продавати ягоду дорожче, ніж по 1,7-1,8 EUR/кг, було дуже важко», – коментує ситуацію Тетяна Гетьман. Майже всю українську заморожену малину у 2016 році викупили Польща, Німеччина та Чехія. 

Аутсайдером року гравці ринку одноголосно називають чорну смородину. Ще декілька років тому вона за прибутковістю не поступалась полуниці та малині і коштувала 25 грн за кілограм, то наразі попит на неї «просів» через перевиробництво.

Розвиток ягідного ринку напряму залежить від експортного попиту. За останні п’ять років закупівлі ягід з України збільшились в чотири рази. Серед найбільш затребуваних полуниця, чорниця, лохина і журавлина. Якщо раніше майже увесь обсяг ягід (зокрема і заморожених), йшов напряму до  Росії та Криму, то сьогодні виробники вимушені шукати нових клієнтів. І слід сказати, що вони успішно справляються із цим завданням. Пріоритетними ринками збуту ягід для українського виробника є Європа, країни Близького Сходу і Китай.

Завдяки проєвропейській орієнтації у поточному році плантатори більше почали звертати увагу  на таку нішеву культуру, як жимолость «У ЄС жимолость користується великою популярністю, закупівельна ціна на неї у Польщі стартує від 4-5 євро. Розуміючи це, наші бізнесмени  почали  робити ставку на неї – уже є декілька підприємств, які відвели під жимолость 5-10 га площ», – розповідає Олег Босий.

Наважаючи на усі зусилля, виробники плодово-ягідної продукції використовують лише 15-20% свого потенціалу. Як стверджує Дмитро Крошка, при ефективному управлінні, державній підтримці та чітко визначеному й діючому законодавстві садівництво та ягідництво може приносити більше прибутку, ніж вирощування овочевих чи зернових культур.

Ірина Глотова

фото: Pixabay



Публікації

Історія

Робота від «Агроджоб»

Ветеринарний лікар або технолог

Молочно товарна ферма у Черкаській  області Христинівського району с. Шельпахівка запрошує на роботу лікаря ветеринарної медицини або …

скотарство
Черкаська обл.

Ветеринарний лікар на МТФ

Господарство АВМ , що знаходиться в Львівській області , Радехівського  району село Павлів потребує спеціаліста.Вимоги до …

скотарство
Львівська обл.

Ветеринар, технолог

Господарство АВМ, що знаходиться у Вінницькій області, Мурованокуриловецький району потребує спеціаліста.Вимоги: Освіта вища за …

скотарство
Черкаська обл.

Керуючий молочно-товарною фермою

Господарство АВМ, що знаходиться в Тернопільська області, Частківського району потребує спеціаліста.Вимоги до кандидата: 1.Організація …

скотарство
Тернопільська обл.