Реклама

Аграрні ініціативи Трампа: американські фермери втрачають дотації і що з того світу?

Коментарі

0

Видатки на держпідтримку АПК в США планують скоротити на $230 млрд протягом 10 років. Ослаблення головного конкурента може дати українським аграріям наступного року додаткові, але не суттєві прибутки.

журналіст Agravery.com

На фоні новин про можливий імпічмент 45-го президента США Дональда Трампа та його зустріч з президентом України Петром Порошенком майже непоміченою пройшла важлива для наших аграріїв новина. Один з основних конкурентів на світовому ринку - АПК США - не отримає протягом 10 років $230 млрд, оскільки в державному бюджеті США на 2018 рік передбачає скорочення витрат на аграрний сектор країни.

Зокрема, державні субсидії на страхування врожаю для аграріїв протягом 10 років скоротять на $29 млрд. Витрати по програмам підтримки для малих фермерів – на $3 млрд. Фінансування програм з охорони довкілля скоротять на $6 млрд. Витрати на програму дотацій населенню на купівлю продуктів (SNAP), яка є формою непрямої підтримки аграріїв, хочуть скоротити на $191 млрд. "Бюджет, запропонований президентом, є образою людей, які представляють важливі послуги, дослідження і забезпечують безпеку американським фермерським сім'ям, жителям сільських територій і споживачам", - цитують ЗМІ слова президента Національної спілки фермерів США Роджера Джонсона.

Натомість, у Білому домі відповідають, що лише хочуть підвищити ефективність роботи програм із соціального захисту населення. В установі хочуть орієнтуватись на результативність програм, а не на кількість осіб, яку вони охоплюють. Cкорочення податкового навантаження має компенсувати скорочення видатків на соціальні програми. Такі слова директора з менеджменту та бюджету Білого Дому Міка Малвані передає у своїй публікації американське видання Associated Press. Хоча, як йдеться у публікації видання, такі пропозиції не сприймають навіть сенатори-республіканці від «базових» для перемоги Трампа штатів Флоріда, Огайо та Південна Кароліна.

Теоретично, для американської економіки АПК не відіграє суттєвої ролі, оскільки його частка у загальній структурі ВВП є станом на 2016 рік лише 0,9%. Але американський агросектор є значним гравцем на глобальному аграрному ринку. Наприклад, за даними компанії «Украгроконсалт», у 2015/16 МР в США було вирощено 460 мільйонів тон пшениці при загальносвітовому виробництві у 796 мільйонів тон. Тому "аграрні" ініціативи Дональда Трампа потребують не меншої уваги, аніж зовнішньополітичні ініціативи.

Зустріч Петра Порошенко із Президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом. фото: president.gov.ua

Читайте також: Непрофільні корови: навіщо HarvEast та «Даноша» тримають молочну худобу

Дотація дотації різниця

Три мільярдів доларів на підтримку малим фермерам сильно відрізняються від дотацій українським аграріям. Перша відмінність: якщо в Україні дотації нараховуються для ведення операційної діяльності, то в США – для започаткування власної справи. За інформацією сайту американського Мінсільгоспу (USDA), в країні діє одразу декілька таких програм.Наприклад, з 2014 року діє програма дотацій для ветеранів збройних сил США, аби ті починали власну фермерську справу. Подібна програма в США також діє і для заснування сімейних ферм. Як і для першого, так і для другого випадку немає чітко обмеженої суми коштів, яка може виділятись для одного учасника.

Окремий вид дотацій –  фінансова допомога фермерам-новачкам, що ведуть господарську діяльність менше 10 років як і у сфері тваринництва, так і у сфері рослинництва. Така допомога має використовуватись для придбання сільськогосподарської техніки, або ж запровадження новітніх агротехнологій. Також дотації виділяються на заснування ферми, що займатиметься органічним сільськогосподарським виробництвом.

Друга відмінність: фінансування таких програм відбувається за рахунок регіональних бюджетів, а не державного бюджету США. Тому поки нема чіткого розподілу, на які саме програми підтримки фермерів буде скорочено видатки у бюджеті на 2018 рік.

Інша справа – програма фінансової допомоги фермерам для страхування врожаїв. За даними американського видання Agriculture.com, річний обсяг видатків на такі заходи становить близько 20 мільярдів доларів. Так уряд на себе брав 62% необхідних затрат за такою статтею видатків. Видання деталізує: Білий Дім хоче відмовляти у покритті видатків на страховку фермерським господарствам, що мають дохід вище $500 тисяч на рік. Обсяг підтримки на страхування врожаю для одного господарства планують обмежити сумою у $40 тисяч на одне господарство.

Читайте також: Фіскальні різночитання: податкові перепони для кооперації

Що таке SNАP?

Програма SNАP, з однієї сторони, є програмою адресних субсидій на купівлю продуктів харчування для малозабезпечених американців. З іншої сторони, вона є і формою непрямої підтримки американських аграріїв, оскільки допомагала утримати від падіння попит на продукти харчування, а значить і доходи агровиробників.

За даними міністерства сільського господарства США, у березні 2017 року дія програми SNАP охоплювала 20,7 мільйонів сімей або ж 42 мільйони американських громадян. Найбільша кількість отримувачів такої допомоги припадало на штати Каліфорнія (1,9 млн сімей), Флоріда та Нью-Йорк (по 1,6 млн сімей), Техас (1,5 млн сімей) та Пенсильванія (0,9 млн сімей).

Затрати у 2016 році на цю програму становили $66 млрд. Середнє нарахування на одну особу по США становило $336 на місяць. 25% учасників програми продовольчих субсидій -  пенсіонери. 49% сімей учасників-програми SNАP мають дітей віком до 17 років. Сайт установи також деталізує, що програма продовольчих субсидій в США з деякими перервами працює аж з 1939 року. Але загальнонаціонального масштабу вона набула у 2009 році з ініціативи тодішнього президента Барака Обами. Той хотів пом’якшити наслідки економічної кризи зокрема і через продовольчі субсидії для тих громадян, що втратили роботу. Затрати на програму SNАP у 2009 році становила $20 млрд. З кожним роком затрати на продовольчі субсидії росли і у 2014 році вони досягли позначки $76 млрд.

За рахунок державної допомоги малозабезпечений американець міг купити весь перелік продуктів харчування - молочні продукти, м’ясо птиці та риби, фрукти та овочі, крупи та хлібобулочні вироби. Теоретично, за інформацією USDA, така програма убезпечує більше третини бідних американців або ж 10 мільйонів чоловік від недоїдання. Але з іншої сторони, як пише Associated Press, доволі часто фіксувались випадки, коли державні продовольчі субсидії витрачались на що завгодно, але тільки не на купівлю продуктів.

Зрештою, у 2018 році Білий Дім планує наростити військові витрати одразу на $56 млрд. Аби забезпечити такі видатки, уряду доведеться дещо зекономити на програмах соціального захисту.

Тому, як передає видання слова Міка Малвані, влада США хоче дещо змінити підходи у питанні соціального забезпечення населення, аби допомогу отримували ті, що справді її потребують. Окрім загального скорочення видатків на $19 мільярдів у рік на програму продовольчих субсидій, бюджетна резолюція 2018 року передбачатиме й інші норми. Планується, що отримати право на участь у такій програмі зможе лише особа, що має не більше 1750 доларів доходу на місяць та не має власного автомобіля. На участь у такій програмі не можуть претендувати студенти. Також - глави сімей, котрі самі звільнились з роботи, щоб отримувати соціальну допомогу від держави.

Читайте також: Вісім порад при укладанні договорів транспортного експедирування

Україна виграє?

Леонід Козаченко, народний депутат та голова Української аграрної конфедерації, пояснює, що провідна роль агросектору США у світі у тому числі залежить і від суттєвих обсягів державної підтримки. Якщо скоротити обсяги фінансової підтримки, то собівартість виробництва продукції американських аграріїв суттєво виросте. А значить - і її ринкова вартість також. Через це американський АПК може знизити свою присутність на світовому аграрному ринку. А українські аграрії, навпаки, зможуть збільшити свою присутність на світових ринках.

Але американський АПК і так більше орієнтований на внутрішній ринок США, заперечує голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. Якщо ринкова вартість продукції американських аграріїв зросте, то це відчують хіба що самі жителі США, котрі є основними споживачами такої продукції. Але, як додає експерт, США постачає достатньо великі для впливу на світову кон’юктуру обсяги аграрної продукції. Минулого року американські аграрії експортували 1,1 млн тон яловичини. 2016/17 маркетингового року США експортувало 56,5 млн тон кукурудзи, 28,2 млн тон пшениці. 

Економіст припускає, що зміна системи державної підтримки настільки великого гравця на світовому ринку зерна, як американський АПК, і може спричинити короткостроковий скачок цін на зерно. Але не раніше наступного маркетингового року. Звісно, якщо бюджетні ініціативи Трампа щодо аграріїв будуть підтримані. Якщо це трапиться, українські аграрії та зернотрейдери можуть отримати додаткові прибутки наступного року навіть при збереженні наявних обсягів поставок зерна. Експерт також говорить, у разі ухвалення згаданих ініціатив Трампа частка агрохолдингів в американському АПК, зокрема у виробництві зернових,  може збільшитись. Оскільки агрохолдинги працюють ефективніше від малих та середніх фермерів у виробництві зерна, то його собівартість у середньостроковій перспективі може залишитись на нинішньому рівні. 

Провідний аналітик компанії «Інфо-Агро» Максим Фастєєв додає, що урізання державних дотацій для американських виробників молока може не мати взагалі наслідків. За його словами, в рамках програми Obama Сare у навчальних закладах США заборонили годувати дітей молоком з вмістом лактози, яка містить в собі цукор. На такий крок уряд пішов у рамках боротьби з ожирінням підлітків. Через це внутрішнє споживання молока в США дещо «просіло». Дональд Трамп має на меті скасувати дію Obama Сare. Такий крок дасть ріст споживання молока на американському внутрішньому ринку. За даними експерта, у квітні 2017 року американці експортували 9 тисяч тон сиру, або 20% від загального виробництва такого продукту, та близько тисячі тон масла або 5% від загального виробництва. Але при цьому у тому ж місяці США імпортувало близько тисячі тон сиру та 200 тон масла. «Ринок молочних продуктів США постійно балансує між внутрішнім виробництвом і споживанням та обсягами експорту та імпорту таких продуктів, оскільки ці всі показники завжди коливаються», - пояснює експерт. На його думку, не варто очікувати значного впливу змін в системі підтримки американських фермерів на  цінову ситуацію світового молочного ринку. Тому, як вважає експерт, українські виробники молока зможуть виграти на можливих скачках світових цін. Але довгострокової вигоди українським молочникам "аграрні" ініціативи Трампа не принесуть.

Читайте також: Світ олії та зерна: як скасування обмежень на поставки російської пшениці вплинули на ринок



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама