Аграрії та держава: як вижити разом - Agri Invest Forum-2017 (оновлюється онлайн)

14:56 Держава і агробізнес: реалії сьогодення

Ольга Богданова, голова податкового комітету Громадської ради при МЕРТ.

- Перевірки аграрного сектора - гарний інструмент тиснути на бізнес, робити неповернення ПДВ звичним явищем. Крім того, зараз йде полювання на земельний банк. Ще щастить тому, що податківці не вміють перевіряти ПДВ за минулий рік, бо агато що змінилось. Але думаю, що наступні квартали перевірок буде багато - аграріїв будуть роздягати, бо є що взяти. 

Тетяна Острікова, народний депутат, член комітету з податкової та митної політики

- Нагадаю, що на вимогу МВФ з першого січня 2017 року спецрежим скасували. Натомість комітет разом з урядом намагалися знайти альтернативу. Ми назвали це бюджетними дотаціями. Основною відмінністю було те, що гроші платяться в бюджет, а потім повертаються. Але навіть в березні підзаконні акти не були прийняті та дотації не платили. 

Я написала відповідний запит у ДФС, і вони дали наступну відповідь. За даними їх інформаційної системи, у лютому для отримання бюджетної дотації було подано 2177 декларацій. При цьому 1938 агровиробників було включено у реєстр отримувачів дотацій, близько 200 – було відмовлено у реєстрації. До тимчасового реєстру для власне нарахування було включено 638 агровиробників, яким було нараховано 78,9 млн грн. Але, якщо взяти простий підрахунок: 4 мільярди гривень поділити на 12 місяців, виходить приблизно 300 мільйонів гривень на кожен місяць. Але чому було нараховано лише 78 млн грн?Важливо зрозуміти: чи агровиробники не змогли чи не захотіли скористатись правом на отримання дотацій? Мені цікаво, чому так відбувається, чому так звужують цю базу подання. І мибудемо це виясняти. 

Михайло Соколов, заступник голови ВАР: 

- Уряд занадто довго розробляв нормативні акти, за яким мали відбуватись нарахування дотації. Ті акти затвердили взагалі заднім числом. Але більш того – уряд або просто допустив, або спеціально зробив наступну помилку. Згідно з законодавством, дотація мала нараховуватись відповідно ПДВ за «пільговими» видами діяльності, на які власне і нараховується дотація. А уряд нараховує бази дотації, множачи суму сплаченого ПДВ по «пільговим» видам продукції на долю «пільгової» продукції у частці реалізації загального обсягу продукції того чи того підприємства. Таким чином, база для нарахування дотації фактично знижується майже до нуля. У нас нема «чистих» тваринницьких підприємств. Ми провели опитування підприємств-членів ВАР, і ось що ми побачили. Згідно із законодавством, нашим підприємствам у лютому мали б нарахувати 29 мільйонів гривень дотації, однак по факту нарахували 2,7 млн грн. У березні мали нарахувати 27,1 млн грн, але нарахували 9,1 млн грн. Так, і наша асоціація, і деякі народні депутати уже подали свої листи до Уряду з проханням виправити цю ситуацію.
 

14:21 Майбутні інновації у сільському господарстві та агробізнесі

Йоссі Інгбер, керівник команди лідерів комерційного проекту в інженерному та проектах відділу Нетафім LTD

- На майбутню структуру сільськогосподарського сектору у всьому світі впливатимуть наступні тенденції. Зокрема, це консолідація фермерського землеволодіння, та відтік робочої сили із сільської місцевості. Також це перехід на методи «точного землеробства», а також подальше вдосконалення засобів захисту рослин та міндобрив. При цьому все рівно стоятиме проблема інвестицій у зниження витрат у агросекторі. Ці всі тенденції будуть актуальні і для України. Автоматизація, консолідація та професіоналізація – за цим майбутнє для агросектору і вашої країни також.

Директор «НЕТАФІМ УКРАЇНА»: Аграрії більше цікавляться зрошенням нетрадиційних культур

13:00 Фінансова панель

Олена Волошина, IFC

- За останні 6 років ІФС інвестувало 200 мільйонів доларів в агросектор, і ми будемо продовжувати такі інвестицій Але таке фінансування доступне поки що не всім, а лише крупним компаніям. Їм доступні і інші джерела фінансування, зокрема зовнішні ринки Сьогодні українські крупні банки також з інтересом дивляться на крупних агровиробників, і готові надавати кредитування агрокомпаніям, що працюють на експорт. Але поки що йдеться лише про «короткий» строк фінансування. 

Якщо говорити про ринок землі, то ми поки не маємо своєї думки відносно фінансування. Коли ринок запрацює та стане відомо, що саме відбуватиметься в галузі, ми будемо приймати рішення. 

Василь Говгера, ЄБРР

- Доступ до фінансування - це синергія декількох факторів. Це є щось, що має вплив на весь бізнес, це стабільність курсу, це макроекономічна стабільність країни. Це певні підприємницькі фактори, оскільки на макроекономіку окремі аграрії не впливають. Важливо впроваджувати ефективний облік, системи управління, створення більш ефективних джерел доданої вартості, забезпечення якісної застави - це все забезпечує доступ до фінансування. 

Паралельно з фінансуванням невеликих аграріїв ЄБРР працює і з невеликими підприємцями, ми надаємо грантову та дорадчу підтримку маленькому бізнесу. Часто нас не хочуть слухати - говорять, що треба тільки гроші. Але підприємство получить кредит тільки тоді, коли має якісне управління. Тому дорадчою допомогою не варто нехтувати. 

Олександр Буюклі, голова Першого українського сільськогогосподарського кооперативу

- Що важливо в кооперації? Забезпечити сервіс та домопогу всередині своїх членів. При тому, що немає керівника, всі рівні. Ми змогли минулого року реалізувати 80 тис. тонн зерна, який ми консолідували на кооперативі, та заробити 8 млн грн. Ми консолідували по 200-300 тонн, продавали єдині партії трейдерам та отримали додатково по 100 грн на тонні зерна. 

Загальний земельний банк наших господарств - 100 тис га, розміщених у10 регіонах України, окрім Донбасу. Ми зараз шукаємо кошти для будівництва як і лінійного, так і портового елеватора, що має суттєво зекономити нам кошти на перевалці та зберіганні зерна.

Для нас дуже важливо продовжувати співпрацю з ЄБРР, який зараз надає технічну підтримку своїм фахівцями, але від якого ми б хотіли отримати і також фінансування

На спільних продажах своєї продукції ми економимо лише 2%. Але на колективних закупівлях засобів рослин ми можемо зекономити і 15%. Ми уже ведемо переговори з компанією "Сінгента" щодо оптових закупівель 

12:48

Голосування:

Чи має ваше підприємство на купівлю ріллі:

Так – 20%

Ні – 74,6%

Чи планували ви брати кредит в банку на купівлю землі:

52% - так

41,6% – ні

Максимальний розмір землі, що може належати одній особі чи підприємству:

50- 200 га – 23,2%

200 – 1000 - 36,3%

1000-5000 - 23,29%

Без обмежень – 10%

Право на купівлю повинні мати:

Всі – 3%

Тільки держава – 11%

Тільки фізособи – 9,8%

Тільки українські громадяни та юридичні особи, зареєстровані на українських громадян - 69,7%

Андрій Гордійчук, «Сварог Вест Груп»

- Важко ігнорувати той факт, що більша частина нашого народу продажу землі в Україні. Якщо хто і хоче продати свій пай, то не тому, щоб запустити свій бізнес, а щоб задовольнити свої життєві потреби. Тому уряду не варто «закривати дірки» в економіці України виключно запуском ринку землі. Варто подумати і про покращення системи соціального захисту в державі. Зрештою, наші прибалтійські колеги нам чітко вказали: без захисту прав фермерів успішного розвитку держави не буде.
 

12:05 

Свій досвід представляють представники нових країн ЄС. 

Казіс Старкявічюс, заступник голови Комітету з сільських справ Сейму Литовської Республіки.

- Коли ми вводили податки для селян, то сказали їм так: ви маєте показати, що ви господарі держави, а не держава ваш господарь. Я зустрічався з фермерами та викликав на ці зустрічі голів ветеринарних та інших служб й питав: "Хто ваші роботодавці?". Вони відповідали: "Держава". Я говорив, що ні - це ось ці фермери. 

Інтерв'ю з Казісом Старкявічюсом читайте скоро на Agravery.com

Евелін Юргенсон, економіст із сільського господарства в Естонському університеті природничих наук:

- Я повинна підкреслити те, що ми зробили величезну роботу щодо впровадження земельної реформи в Естонії. Велика частина з цього добре зроблена. У нас також є багато позитивних прикладів. Ми реформували майже 98% території, створили кадастр землі і охоронну книгу, яка дає гарантію власникам; земельний ринок функціонує добре; наші сільгоспвиробники успішні і прогресивні і т.д. Я думаю, що варто також поділитися хорошими прикладами, проте, негативні приклади або помилки легше уявити і визначити. І не виключено, що це дає можливість їх уникнути.

Створити ринок: як Естонія створювала ринок землі після розпаду СРСР

11:55

Лілія Тімакіна, адвокат, начальник юридичного управління ТОВ фірма "Астарта-Київ"

- Я хотіла б почати свій виступ з того, щоб розвіяти поширений міф «агрохолдинги – це зло». Агрохолдинги – такі ж самі агровиробники, як і середні агропідприємства. Тим більш, що «середняків» в Україні більше, ніж агрохолдингів. Лише 18% агровиробників в Україні має земельний банк у 100 тис га і більше, а от земельний банк у 1000 – 10 000 га - більше 50% агровиробників. У 2015 року агрохолдинги виробили агропродукції на 113,9 мільярдів гривень, фермери – 18,9 мільярдів гривень. Агрохолдинги дають агропродукції на 7,2 тис грн продукції на один гектар землі, фермери – 4,3 тис грн продукції на гектар. Це не є погано, але це означає, що ми не зможем відмовитись від існування агрохолдингів в Україні. Як і середніх агровиробників, так і агрохолдинги турбує проблема сталого землекористування в Україні. Ми готові працювати за будь-яких умов роботи земельних відносин в Україні. Але агровиробників-юридичних осіб не можна позбавляти права купівлі землі в Україні. Право власності на землю гарантує стаття 14 Конституції України. Стаття 9 закону України «Про оренду землі» говорить, що орендар має переважне право викупу земельної ділянки, на якій працює. Стаття 130 Земельного кодексу говорить, що землю в Україні можуть купувати як і громадяни, що мають агрономічну освіту, так і юридичну особу, що мають агровиробництво за профільний вид діяльності. На мою думку, юридичним особам хочуть заборонити купувати землю з побоювання,що українську ріллю скуплять іноземці. Але насправді хто б не був бенефіціаром агрокомпанії, реальним власником землі в Україні буде товариство, зареєстроване в Україні, і яке працює за українським законодавством. На нашу думку, справедлива земельна реформа має виглядати наступним чином. Приватизація землі має бути прозорою та справедливо. Право переважного викупу землі має отримати агропідприємство, що обробляє землю. Обмеження на концентрацію земель для фізосіб варто встановити на рівні 500 га в одні руки. Держава має мінімально втручатись в роботу ринку землі. Якщо дозволити купівлю землю лише фізособам, то рілля опиниться в руках людей, які не займаються агровиробництвом, але захочуть заробити на земельній ренті. Це неминуче приведе до різкого росту орендної плати, а разом з тим – і вартості виробництва агропродукції.
 

11:28 Дискусія продовжується

Іван Мирошніченко, народний депутат: "Уявіть собі, українці, які працюють на землі, бояться ринку. Тобто той, хто паше землю, не ризикує відкрити ринок. І має на це підстави. Тому поки що є такі страхи, не можна просто так відкрити ринок, треба спочатку пояснити що та як буде". 

Олексій Мушак, народний депутат:

- Хочу виголосити декілька тез. Теза перша – дуже часто кажуть, що Україна не готова до запуску цивілізованого ринку землі. А що, до «тіньового» ринку землі ми готові? Єдина проблема лише у тому, що той ринок тіньовий, несправедливий і корупційний. Саме тому я переконаний, що ринок землі в Україні потрібно запускати якомога швидше. Друга теза – в центр реформи потрібно поставити право 7 мільйонів власників землі розпоряджатись своєю власністю. Теза третя – настав час капіталізувати нашу державу. Земельна реформа – єдиний варіант капіталізувати нашу економіку. Наступна можливість запустити ринок буде лише після 2020-21 року, після президентських та парламентських виборів. І що краще – п'ять років жити з 2% економічного росту на рік, чи 5 років з 5% економічного росту на рік?

Давати право купівлі землі виключно фізособам – небезпечно, оскільки землю зможуть купити лише «фізособи» - корупціонери, які мають на руках достатньо готівки, але реально не працюють на землі. Тому учасниками ринку землі мають бути як і фізичні, так і юридичні особи, а ринок землі має запускатись одразу з 1 січня 2018 року. Продаж ріллі має відбуватись виключно через земельні аукціони за вартістю не нижчою від нормативно-грошової оцінки землі. Попередні оцінки показують, що ціна продажу землі взагалі стартувати від 1500 – 2000 доларів за гектар. Банки обіцяють: якщо земля стане ліквідною, тоді аграрії зможуть отримати доступні кредити. На руках в українських банкірів «вільних» 60 мільярдів гривень, які незрозуміло куди дівати зараз. Обмеження на концентрацію землі в одних руках потрібно встановити на рівні 1% на рівні держави, 9% - області, району – 40%. На останок. В окупованому росіянами Криму, якби нам цього не хотілось, фактично панує російське право, яке дозволяє продавати землю ,і там фактично працює ринок землі. То чому українці на окупованих територіях мають більше прав розпоряджатись своєю власністю, аніж в самій Україні?".

Микола Стрижак, голова Асоціації фермерів України: "Якщо ми не маємо плану дію, якщо ми не бачимо, що хочемо побудувати, то тоді не варто говорити про якісь абстрактні інструменти розвитку. Поки не буде затверджено чіткого плану розвитку АПК в Україні, не варто говорити про параметри земельної реформи в Україні".

11:05

"Ринок землі має бути запущений якомога швидше, ми не змінюємо цю позицію. Але він має бути нормальним, задовільняти всіх гравців ринку, в першу чергу виробників сільгосппродукції", - свою позицію на конференції озвучив постійний представник МВФ  Україні Жером Ваше. 

"Україна зараз у складній ситуації, коли люди можуть користатись землею, але не можуть нею володіти. Важливо зазначити, що ми бачимо цей стан речей як втрачену можливість для розвитку українського АПК. Ми бачимо великий потенціал у збільшення інвестицій у агропромисловий комлпекс України. Які наші очікування від запуску ринку землі в Україні? Важливо, аби він був достатньо глибоким, аби була можливість встановлювати належного рівня ціни на землю, аби всі мали можливість розпоряджатись та користуватись землею на свій розсуд. Це не означає, що не потрібно ніяких застережних заходів при запуску ринку землі. Ми наполягаємо на прозорості ринку землі, ми наполягаємо на тому, щоб всі земельні транзакції були публічними. Переваги від запуску ринку землі проявляться лише у середньостроковій перспективі, і важливо зрозуміти, як ті переваги проявляться. Все залежатиме від того, з яких саме позицій буде запущено в Україні земельну реформу. Українські державні органи взяли зобов’язання запустити ринок землі в Україні у 2018 році. Ми підтримуємо такі зобов’язання. Але ми наголошуємо: важливо, аби розвивався ринок банківського фінансування в Україні. Важливо, аби ринок поширювався не лише на приватну, але й державну ріллю. В ідеалі державні підприємства мають запропонувати ринку достатній обсяг своєї землі. Але акцент при цьому повинен бути у першу чергу на ринку приватної землі", - заявив він.

10:48 

"Ринок землі не може запускатися моментально - перехідний період має бути п'ять років і фактично ринок має запуститися в 2024 році. Має бути повний реєстр кадастру та реєстр майнових прав, запущена програма пільгового кредитування для малих фермерів, які на відміну від великих гравців не мають такої змоги. Крім того, має бути процедура за якою вирішуватимуться спірні питання, що стосуються меж ділянок. Люди ж не винні, що їх ділянки накладаються одна на одну. 

І хто такі ті фізичні особи, які мають купувати землю спочатку? Звідки у простої родити мільйон доларів? Треба, щоб одразу мали до ринку доступ й сільгоспвиробники", - заступник голови ВАР Михайло Соколов. 

"Як можна продавати те, до чого ми не готові? Ділянки заступають в ставки, в лісосмуги, немає чіткого закону щодо продажу землі. Крім того, де гроші? У бізнеса зараз немає грошей купити землю", - голова ВАР Андрій Дикун. 

Олександр Бакуменко, заступник голови комітету ВР з питань аграрної політики та земельних питань: "На першому етапі запуску ринку землі продавцем землі може бути як і держава, так і громадяни. На другому етапі до участі у ринку землі можна допускати і юридичні особи. За аналогією європейського досвіду, першочергове право викупу землі потрібно надати орендарям цієї землі, спадкоємцям, територіальним громадам. Така норма діє у Франції, Німеччині та Італії. Закон про обіг ріллі має чітко визначати перелік земель, які можна буде продавати. Він має обмежувати обсяг землі, яку можна зосередити в одних руках, а також встановлювати мінімальну ціну продажу. Регулятором земельного ринку в Україні має виступати виключно держава. Вона має контролювати ціноутворення, та наглядати за цільовим використанням проданої ріллі. Громадянам потрібно надати право викупу землі у держави з рострочкою виплати всієї суми у 15-20 років, без нарахування відсотків. Але разом з запуском обігу землі в Україні потрібно належну увагу приділити і питанню держпідтримки аграріїв, розвитку пільгового кредитування для аграріїв та розвитку сільськогосподарської кооперації".
 

10: 25 Конференцію відкрив заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради Михайло Соколов. 

"Очікування від ринку землі сторонників ринку: зростання агровиробництва, зростання доходів власників паїв, консолідація земель і скорочення невиробничих витрат, зростання кредитування аграріїв, які отримають землю для застави. Залучення іноземних інвестицій під купівлю землі. 

Треба сказати, що очікування щодо оренди та ціни наврядчи здійсниться - навіть якщо дивитися на нові країни ЄС, то ціна землі там не надто велика, не порівняти із Старою Європою. Якщо ж говорити про заставу у банках, то за три квартала 2015 року була отримана в іпотеку одна ділянка - банки не кредитують під землю, сам НБУ оцінює це як проблемний залог. Земля має найнижчий коєфіціент ліквідності. 

На основі висновків Євростату, ми розуміємо, що очікувати росту виробництва в агросекторі не через запуск ринку землі, а через нарощення рівня держпідтримки аграріїв, обсяг якої в Україні зараз падає.

10:15 Конференція розпочалась із голосування щодо ринку землі. Учасники, що зареєстровані як власники підприємств, отримали спеціальні пульти - всього 425 представників підприємств із земельним банком у два мільйона га. 

Проти ринку проголосували 72,9%. Якщо "за", то 48,3% проголосували за поступовий запуск. 

10:00 Нагальні питання аграрного бізнесу разом з учасниками Agri Invest Forum обговорять представники влади, провідні експерти агроринку, учасники від українських та міжнародних фінансових інституцій, що починається у виставковому центрі «АККО Інтернешнл».

Захід організований Всеукраїнською Аграрною Радою спільно з Ukrainian Agri Investment Council за підтримки Європейського банку реконструкції і розвитку. Серед спікерів представники міністерства, ЄБРР, МВФ, IFC та ЄІБ, представники середнього та великого агробізнес.

Agri Invest Forum діятиме паралельно з конференцією "Бакалія-2017", де будуть озвучені знавцями й аналітиками ринку останні тенденції українського та світового ринку бакалійних товарів, просування та логістики. "Бакалія 2017" збере провідних виробників борошна, круп, макаронних виробів, олії та цукру.

В рамках форуму пройде найбільша дискусія стосовно механізмів запуску ринку землі, тіньового ринку та захисту прав на землю та дискусія стосовно взаємодії держави та агробізнесу. Учасники обговорять питання ефективності дотації, податкової реформи і збереження 4-тої групи для платників податків.

Аграрії шукають шляхи виходу з кризи: Agri Invest Forum 2016 (оновлюється онлайн)