Реклама

Зустрілись якось фермери... Німець

Коментарі

0

Чим живе, які проблеми має фермер, який володіє господарством в 150 гектарів в Німеччині, розповів Маркус Хольткоттер, з містечка Хохенхолте (Hohenholte), що розташоване у Північній Рейн-Вестфалії. 

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Українських фермерів влада любить звинувачувати в тому, що вони живуть набагато краще, ніж звикли уявляти, та навіть не розуміють, які проблеми мають їх колеги в інших країнах. Але чи є це правдою? Agravery.com вирішив започаткувати проект про життя та реалії роботи звичайних фермерів різних країн та порівняти їх між собою, як в анекдотах, де зустрілись, наприклад, англієць, німець та українець. 

Зустрілися якось фермери та німець каже.... 


фото: facebook Holtkoetter Agrar

Про розмір

Для регіону Мюнстерланд це вважається підприємством середнього розміру. Але для Германії в цілому це велике господарство.

Про врожай

Останні два роки господарство не мало достатньої кількості опадів, але завдяки гарним ґрунтам врожайність не опустилась до критичного рівня. Для прикладу, у нормальний рік врожай складає 9 тонн ячменю, 9,5-10 тонн пшениці і 15 тонн кукурудзи з гектару. Такі високі результати досягаються завдяки внесенню 240 кілограмів азоту на гектар. А фосфор надходить в ґрунт разом із гноєм, об’єми внесення якого становлять 160-170 кг/га. До речі, в Німеччині усі аграрії вносять гній.

Про кількість обробок і заборону використання пестицидів і контрафакт

У Німеччині використовують інтенсивну систему захисту. Для прикладу, озиму пшеницю я один-два рази обробляю гербіцидами, два-три рази роблю обробку проти хвороб і, зазвичай, провожу два інсектицидних обприскування.

А от заборона використання неонікотиноїдів створила велику проблему при вирощуванні ріпаку та цукрових буряків. Для усіх інших культур це не так критично. Також наступним кроком може стати заборона великої кількості фунгіцидів у 2020 році. І це також стане проблемою. У господарстві доволі специфічна погода і там потребують різноманітних фунгіцидів. Якщо їх кількість зменшиться, то це призведе до швидкого розвитку стійкості збудників хвороб до тих препаратів, що залишаться.

А от із контрафактом проблем не маю, оскільки німецькі аграрії купують пестициди виключно у спеціалізованих магазинах, де не можуть продавати підробки через постійний контроль. Ми навіть мусимо мати дозволи на купівлю - просто так сторонній особі пестициди не продадуть. 

фото: facebook Holtkoetter Agrar

фото: ceresaward.de

Читайте також: Заскочити в останній вагон: що буде, якщо з наступного року фермери не отримуватимуть дотацій?

 

Про найбільшу проблему

Найбільшим викликом для господарства є влада, політика та недержавні організації, які кажуть, що вони хочуть органічне землеробство без використання пестицидів і без застосуванням сучасної техніки. Вони прагнуть зупинити зміни клімату. Але це неправильна стратегія, навпаки – потрібно використовувати сучасну техніку та досягнення насінництва. І найбільша проблема – це пояснити усім цю необхідність. Влада одного року каже одне, а в наступному році вимагає зовсім іншого, тому я не можу спланувати свою роботу.

Про податки

Рівень податків для німецьких сільгоспвиробників залежить від рівню доходу. Якщо врожай низький, відповідно і дохід та податки – невеликі, а от у разі високого врожаю сума податків збільшується. Усе залежить від того, яку суму грошей я заробив. Це може бути невелика сума, у разі, якщо я отримав поганий врожай і саме така ситуація повторюється вже третій рік. Але, як тільки я отримую гарний врожай, і в мене з’являться фінанси, влада одразу каже: «Давай нам половину». Тому кожного року ми сплачуємо різні податки.

фото: ceresaward.de

Читайте також: Писані кров’ю правила. Чому АПК – третя за рівнем смертності галузь виробництва?

Про кадрові проблеми

В сільському господарстві Німеччини із кадрами проблем немає. Щороку дедалі більше молоді вибирає саме аграрний сектор. Це гарно навчені спеціалісти, оскільки в Німеччині чудові навчальні програми, після яких молоді спеціалісти приходять вже підготовленими до господарства. А для того, аби отримати вищу аграрну освіту – необхідно спочатку попрацювати в галузі. Спочатку практика, а потім освіта і ніяк інакше. І я вважаю це дуже вірним підходом.

Про техніку

Господарство має три трактори різної потужності - 140 к.с., 190 к.с. і найпотужніший – 210 к.с, власних комбайнів немає, тому ми їх орендуємо. А от оновлювати парк кожного року господарство не має потреби. В середньому ми купуємо техніку раз на 8-9 років. Це той час, за який трактор потребує заміни у разі його інтенсивного використання. Якщо ж техніка використовується не так часто, то це раз на 12-13 років.

фото: facebook Holtkoetter Agrar

Ця розмова відбувалась під час поїздки до Німеччини на конференцію "Future of Farming Dialogue 2019", організвану компанією Bayer.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама