Зерно на контролі, або для чого інспекторам перевіряти елеватори?

Відсутність перевірок елеваторів тягне за собою проблеми з логістикою та репутацією України на світовому ринку. Чи вистачить фахівців, щоб слідкувати за зерном ще «з поля»?

журналіст Agravery.com

У 2018 році Держпродспоживслужба планує провести попереджувальні перевірки 120 елеваторів по всій Україні, або ж більше 15% від загальної кількості зерносховищ. Про це свідчить «План заходів державного контролю», опублікований на сайті установи. Інспектори служби перевірятимуть, як зерносховища дотримуються фітосанітарних норм при зберіганні зерна. За словами голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, настільки масштабна перевірка елеваторів буде першою за останні декілька років.

З  2014 року в Україні діяв мораторій на планові перевірки. Тому елеватори не можна було перевіряти навіть раз у два роки, як це дозволяє законодавство. Урядовий мораторій допускав позапланові перевірки за скаргою споживача-фізичної особи. Але клієнти елеваторів – агровиробники-юридичні особи. Вони не могли  поскаржитись до контролюючих органів, навіть якщо власник елеватору порушив правила зберігання зерна.

Превентивні перевірки елеваторів потрібні, каже Лапа. За останні три роки країни-імпортери видали майже 300 нотифікацій на незадовільну якість зерна з України. Більшість таких нотифікацій надійшло з Індії. Уряд цієї країни бажає, щоб українське зерно обробляли забороненим у всьому світі бромметилом. Але в інших випадках претензії покупців на якість агропродукції цілком обґрунтовані, каже урядовець. Тим більш, що з 1 січня 2019 року Україна має перейти на HACCP – систему контролю якості продукції. Така система передбачає постійний моніторинг безпечності та якості агропродукції, зокрема під час виробництва та зберігання.

Опитані Agravery.com експерти кажуть, що вважають позитивним кроком перевірки елеваторів інспекторами Держпродспоживслужби. Тим більш, що за останні декілька років в Україні накопичилось декілька суттєвих проблем із безпечністю зерна.

Читайте також: Агротехнології-2017: чим дивували світ українські розробники

Дерегульована контрольованість

До 2014 року перевіряти елеватори не було особливої потреби. При кожному зерносховищу повинна була бути своя фітосанітарна лабораторія. Там зерно перевіяли на якість і безпечність. А без карантинного сертифікату продукція не могла покинути елеватор, розповідає засновник проекту Zernovoz.in.ua Олександр Мащенко. Але у 2014 році уряд провів дерегуляцію зокрема і контролю якості зерна. Зокрема, елеваторам дозволили працювати і без власної фітосанітарної лабораторії. Наявність грибків та інших шкідливих організмів у зерні дозволили контролювати лише у порту, перед завантаженням на борт. Теоретично, це мало полегшити життя зернотрейдерам. Карантинний сертифікат портова лабораторія мала видавати буквально за 24 години, замість декількох днів, як у лабораторіях при елеваторах. Фактично, «портовики» у пік експортного сезону не встигають перевірити партію зерна та видати сертифікат за 24 години. Через це зокрема трейдери мусять затримувати свої вагони- зерновози у порту на декілька днів, і так наражатись на штрафи від «Укрзалізниці». Зокрема, у липні минулого року лише у порту «Одеса» через затримки у фітосанітарному контролі щоденно застрягало до 400 вагонів, при пропускній здатності порту у 700 вагонів щодоби.

При цьому, додає експерт, лабораторії все рівно «пропускали» зерно, заражене шкідливими організмами. Тому українські зернотрейдери і стали отримувати регулярні нотифікації на якість свого товару.

Більш того, за словами президента Фумігаційної асоціації України (ФАУ) Тамари Підберезняк, дерегуляція контролю якості зерна поламала систему його хімічної обробки від шкідників. Раніше, каже експерт, аграрії мали якісно провести фумігацію зерна, ще на елеваторі, аби отримати задовільні показники якості продукції за карантинним сертифікатом. Після 2014 року якість зерна стали перевіряти лише у порту. Тому хімічну обробку агропродукції від шкідників стали проводити нашвидкуруч, по дорозі в порт, що заборонено законодавством. «Наприклад, фосфін стали класти прямо у вантажівки при вивозі з поля, або у вагони по дорозі у порт. Але ж це робити заборонено», - пояснює Підберезняк. При цьому, додає експерт, навіть елеваторники перестали дотримуватися технології знезараження зерна. «Таблетки фосфіну у зерно потрібно класти у певній концентрації і при обов’язковій вентиляції. Але цього не роблять», - нарікає Підберезняк. Через це, у першу чергу, страждає здоров`я самих працівників елеваторів – щороку фіксують мінімум 10 випадків отруєння хімікатів на зерносховищах, говорить президент ФАУ.

Читайте також: Своя ніша: рекордний експорт та великі перспективи нерозвинутого виробництва слив

І один у полі перевіряльник

Описане вище жодним чином не стосується чесних аграріїв, вважає очільник Держпродспоживслужби. Репутація для таких підприємців – найкращий контролер якості. Але через недобросовісних трейдерів страждає репутація всієї України як одного із найбільших постачальників агропродукції. Тому, коментує Лапа, чесні аграрії самі зацікавлені у перевірках бізнесу, щоб прибрати «нечистих на руку ділків».

Зі своєї сторони, за словами очільника Держпродспоживслужби, структура хоче мати довіру бізнесу. Тому перевірки елеваторів почнуться у квітні цього року, коли в дію вступить закон «Про контроль у сфері безпечності харчових продуктів». За цим законом, інспекторам служби дозволяють позапланові перевірки аграрних об’єктів. Але при цьому дії інспекторів фіксуватимуть на відео, аби уникнути корупційного чинника.

Але, як свідчать слова гравців ринку, головною проблемою при перевірках елеваторів буде саме нестача кваліфікованих кадрів, а не можлива корумпованість інспекторів Держпродспоживслужби. Зокрема, як уточнюють в самій установі, за останні три роки перевіряти аграрні об’єкти на відповідність системі HACCP навчили лише 57 працівників служби. Набуті знання вони мають передати іншим колегам, що також займе певний час.

Як саме мають відбуватись перевірки елеваторів на безпечність зберігання зерна, елеваторники також не знають. Тому, як кажуть в Українській зерновій асоціації, організація планує провести серію семінарів для власників та працівників зерносховищ. При цьому, за словами Підберезняк, нікуди не зникає проблема «правильної» фумігації зерна, після якої, як мінімум, не страждатиме здоров`я працівників елеваторів. Поки що, як каже очільниця ФАУ, лише її асоціація навчає фахівців із фумігації зерна. Таке навчання за ціною доступне  для всіх учасників ринку.

Читайте також: Афро-бурська війна: як земельний конфлікт в ПАР вплине на український експорт



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на support@agravery.com .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама