“Зелена енергетика” для аграріїв, або як може допомогти досвід ЄС?

Аграрії можуть зробити свій вклад у збільшення енергонезалежності України. Але чи буде при цьому корисним європейський досвід регулювання "зеленої енергетики"?

журналіст Agravery.com

Протягом наступних трьох років в Україні стануть виробляти "зеленої електроенергії" на 25% більше – до 10,9 тис мВт на рік. Зокрема, електрики з біогазу стануть виробляти утричі більше, або до 950 мВт на рік. При цьому "альтернативна енергетика" збільшить свою вагу удвічі, або ж 11,1% від всієї потреби України в електриці. До 2035 року такий показник збільшиться до 25%. Про такі плани говорить уряд у своїй "Стратегії з розвитку альтернативної енергетики до 2035 року", прийнятій у вересні.

В Міненергетики впевнені – якщо вдасться досягнути таких показників, Україна "стане на крок ближчою" до власної енергетичної незалежності. Але експерти кажуть, що спочатку треба виправити мінімум дві вади згаданої вище "Стратегії", аби вона стала реальністю.

Перша вада – згадані вище показники є скоріше побажаннями уряду, оскільки не підкріплені реальними грошима. "Навряд чи вдасться вийти на показник у 950 мВт біогазової електрогенерації, бо інвестори через ризики не поспішають вкладати гроші у такий бізнес", - каже керівник проектів "Астарта- Київ" Олексій Криволапов.

Друга вада такої "Стратегії" - вона "не стикується" з потребами енергетичного балансу нашої країни, каже директор НЕК "Укренерго" Всеволод Ковальчук. Експерт говорить, що у 2022 році Україні потрібні будуть додаткові потужності у 1200 мВт електроенергії, чого не враховує згадана "Стратегія". Ковальчук сумнівається, що таку потребу вдасться закрити "традиційними" електростанціями. "У тому ж 2022 році нам доведеться обмежити до тисячі мВТ балансову потужність наших АЕС. Теплові електростанції не зможуть наростити свої потужності, бо мають обмеження на викиди вуглецю. Тому роль альтернативної енергетики у енергетичному балансі треба прописати детальніше", - наголошує Ковальчук.

Втім, як вважає експерт з електроенергії Секретаріату Енергетичного Співтовариства ЄС Катерина Каралі, досвід Євросоюзу у сфері "зеленої енергетики" допоможе виправити описані вище вади. А значить – і підштовхнути розвиток альтернативної електрогенерації в Україні. Тим більш, як наголошує Каралі, Угода про Асоціацію з ЄС означає перехід на європейські норми і в галузі проектів "зеленої електроенергетики".

Читайте також: Біогазові країни: як у світі отримують енергетичну незалежність

Зеленої маси недостатньо для зеленої енергетики

Повернути "Стратегію енергоефективності" на цей світ можуть аграрії, яких варто залучити до проектів "зеленої енергетики". Основний резон – аграрії мають достатньо сировини, яку можна переробити на електрику. А якщо знайдеться сировина на переробку, то там і енергетичні потужності "підтягнуться"  Тому у цьому випадку достатньо буде просто хорошого прикладу, вважає президент компанії Energy Watch Group Ханс-Джозеф Фелл. Експерт вважає, що проекти із зеленої енергетики допоможуть українським аграріям вирішити одразу два завдання. Перше – забезпечити електрикою агрогосподарства та навколишні села. Друге – підняти добробут громад, на благо яких працюють такі агрогосподарства.

При цьому можна оперувати як і біогазом, так і іншими видами електроенергії. Наприклад, як розповідає Фелл, на Півдні Італії фермери доволі часто ставлять сонячні батареї так, щоб затінити свої посіви кукурудзи. Так аграрії і виробляють електрику для потреб своїх господарств та селищ, а також економлять на поливі своїх полів. "Ви також можете досягнути успіху, якщо будете створювати такі комбіновані фермерські господарства", - каже Фелл. Українські експерти цілком погоджуються з такою думкою свого німецького колеги. Олексій Криволапов каже, що сільська місцевість найкраще підходить розвивати біогазову електрогенерацію. Хоча б тому, щоб не витрачатись на доставку біомаси до міст, а одразу "на місці" переробляти її на електрику. Більш того, біогаз – це єдиний вид "альтернативної енергетики", що працює без перебоїв. Робота таких установок залежить виключно від наявності паливної сировини. Тому прогнозованість поставок електроенергії від біогазу тримається в Україні на рівні 95%. У той час як сонячна чи вітрова енергетика надійною вважається лише на 55%.

фото: farming.org.ua

Директор консалтингової компанії MSG Дмитро Підтуркін вважає сонячні електростанції в принципі "універсальним видом" електроустановок. Експерт пояснює, що середня потужність однієї сонячної панелі – 2-5 кВт. Установки такої потужності достатньо компактні, аби поставити і на даху багатоповерхового будинку, і на малопридатних для оранки землях. При цьому ставити сонячні батареї можна як і в південних, так і в північних областях. Експерт наголошує, що панелі сонячних електростанцій можуть уловлювати сонячне проміння і крізь хмари.  Для сонячних електростанцій якраз шкідливі тропічні температури, бо за таких умов обладнання швидше виходить з ладу. "Сонячний зимовий день може бути більш продуктивніший у плані генерації електрики, аніж сонячний літній день. Номінальна потужність батареї вираховується на 25 градусів тепла, а охолодження збільшує дельту перетворення електрики", - запевняє Підтуркін.

"Клімат у нас не набагато гірший, аніж в Німеччині. Але німцям це не заважає виробляти масу сонячної електроенергії. Ми за рівнем придатності для розвитку сонячної енергетики знаходимось на одному рівні з тою ж Німеччиною чи США. Це непогана позиція", - стверджує експерт.

Втім, як говорить Криволапов, основна проблема, яка стримує розвиток "аграрної" "зеленої енергетики" - агровиробники хочуть займатись енергетичними проектами, але не мають для цього достатньо грошей. Експерт деталізує: для запуску будь-якої "зеленої" енергоустановки потрібно не менше тисячі доларів на один кіловат потужності енергоустановки. Знайти такі гроші є проблемою не тільки про малих і середніх агровиробників, але й про найбільші агрохолдинги України. Наприклад, як каже експерт, біогазову установку МХП у Дніпропетровській області будували за застарілою технологію. Для роботи такої установки потрібна суміш із курячого посліду та зеленої маси сорго. І для біореактора для установки у 22 мВт МХП не вдається забезпечити потрібну кількість сорго, розповідає експерт.

"Зрештою, "зелений тариф" як спосіб підтримки "зеленої енергетики" недарма закладався саме у євро. Бо майже все обладнання для таких проектів доводиться імпортувати", - коментує Криволапов.

Читайте також: Електрика з біогазу: чи є в Україні обладнання для таких генерацій?

Зелений тариф: змінити не можна скасувати

За І півріччя 2017 року альтернативна електроенергетика зайняла 1,4% у загальній структурі енергогенерації в Україні. Оплата "зеленого тарифу" при цьому зайняла 8% від всіх сплачених за цей час тарифних платежів. При цьому 86% нарахувань за "зеленим тарифом" отримала сонячна електроенергетика, яка в структурі альтернативної енергетики займає лише 54%. В.о. голови комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Добмровський вважає, що подібні "перекоси" є достатньою підставою скасувати "зелений тариф" як форму підтримку альтернативної енергетики.

ФЕС «Балки»  у Вінницькій області,. фото: ecotechnica.com.ua

"Зараз середня ціна "зеленого" кіловата електроенергії в Україні становить 14-15 євроцентів. Водночас у європейських країнах, як Італія чи Данія, такий показник упав до 4-7 євроцентів. Такого рівня оплати енергії цілком достатньо, аби покрити затрати інвесторів на обладання для "зеленої генерації". Тому ми можемо відмовитись від "зеленого тарифу" як способу підтримки проектів альтернативної енергогенерації в Україні, - коментує Домбровський. Щоправда, за словами нардепа, поки що подібні пропозиції не мають законодавчого забезпечення.

До скасування "зеленого тарифу" вже приготувались в НКРЕКП. Більш того – установа вже підготувала проекти розпоряджень, які переводять закупку "зеленої електрики" із системи "зелених тарифів" на систему прямого постачання за договором. "Але проблема у тому, що "Урядовий кур’єр" вперто не публікує такі документи", - нарікає очільник НКРЕКП Дмитро Вовк. Втім, такі пропозиції прямо суперечать європейській практиці підтримки "зеленої енергетики", попереджають експерти. Тому, Катерина Каралі каже, що країни ЄС справді поступово відмовляються від системи "зелених тарифів". Але річ у тому, що європейці мають в запасі ще декілька способів підтримки альтернативної енергетики. Наприклад, пріоритетний доступ до центральної енергомережі для "зелених електроустановок". Також – пільгові системи оподаткування та прямі субсидії для виробників "зеленої енергетики". "Такі форми підтримки працюють у тій самій Італії та Данії, а також Німеччині. Тому альтернативна енергетика в цих країнах вже забезпечує третину потреб в електриці", - каже Каралі.  

Ханс-Джозеф Фелл каже, що Німеччина і справді уже не дотує через "зелені тарифи" закупку виробництва для "зеленої енергетики". Тому що зараз "зелений тариф" працює на закупку батарей-накопичувачів, а також смарт-розподільчих систем. Експерт пояснює, батареї-накопичувачі потрібні, аби зберігати електроенергію від вітрових чи сонячних установок, які і у всьому світі працюють доволі нестабільно. Теоретично,  збережену таким чином електроенергію можна постачати напряму жителям того села, де стоїть "зелена" енергоустановка. Але для такого постачання  і потрібні смарт-розподільчі системи. "Зрештою, ми вже відійшли від філософії підтримки виключно виду енергетики. Натомість, ми почали підтримувати безпосередньо добробут громад, які займаються генерацією "зеленої" електрики. Україні також треба орієнтуватись на добробут громад, а  не виключно на рентабельність "зеленої генерації", - запевняє Фелл.

Сонячна електростанція в Австралії. фото: ecotechnica.com.ua

Читайте також: НКРЕ не дає добро: як підвищення вартості підключення до електромереж вдарить по АПК?


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама