Владислав Талах: Поки не зупинять "антикорупціонерів", інвестиції в $150 млн буде призупинено

Чи зробить вигіднішою перевалку олії днопоглиблення в «Южному», чи зможуть власники терміналів економити завдяки на 20% нижчим портовим зборам, і чи часто «антикорупційні організації» атакують іноземних інвесторів, Agravery.com говорив з директором по взаємодії з органами влади «Дельта Вілмар» Владиславом Талахом.

журналіст Agravery.com

У вівторок, 30 січня, було чергове засідання суду за позовом компанії «Дельта Вілмар» про захист ділової репутації до Благодійної організації «Фонд «Міжнародні антикорупційні суди» (далі МАКС). За клопотанням однієї з сторін розгляд справи було перенесено на 8 лютого.

Нагадаємо, 19 січня цього року голова директорів «Дельта Вілмар»Дхруба Чаран Панда заявив, що через дії згаданої установи компанії довелось призупинити свій інвестиційний проект у порту «Южний» на 150 млн доларів. «Дельта Вілмар» вже має у «Южному» два маслопереробні заводи та власний термінал на 100 тисяч тон одночасної зберігання олії.

Наскільки масштабний проект опинився під загрозою зриву, чи сприяють органи влади вирішенню проблем інвесторів, і які особливості має перевалка олійних через порти, Agravery.com говорив з директором по взаємодії з органами влади «Дельта Вілмар» Владиславом Талахом.

Нещодавно голова директорів вашої компанії Дхруба Чаран Панда заявив, що «Дельта Вілмар» мусить призупинити проект на 150 млн доларів з будівництва нового маслоекстракційного заводу в порту «Южний», через неправомірні дії організації «Міжнародні антикорупційні суди». А на якій стадії готовності доводиться призупиняти цей проект?

- Проект, насправді, на початковій стадії. Ми 10 жовтня минулого року підписали меморандум з Одеською обласною адміністрацією про намір інвестувати. займались оформленням земельної та іншої проектної документації. Але на даний момент, завдяки незаконним діям МАКСа, рада директорів прийняла рішення про призупинення інвестиції до вирішення питання в правовій площині.

Тобто вам сінгапурське керівництво поставило умову, що інвестпроект продовжується лише після того, як ви вирішите проблему з «антикорупціонерами»?

- Гроші люблять тишу. Якщо якась сумнівна благодійна організація МАКС, своїми неправдивими звинуваченнями позивається до нашої материнської структури в Сінгапур, атакує зверненнями фондову біржу, та Комісію по цінним паперам в США, подається в суд Індонезії, пише скарги в контролюючі органи країн, куди ми експортуємо, і таким чином  намагається нас скомпроментувати,  то це є ризиком для інвестування.

А які взагалі вимоги висували представники «Міжнародних антикорупційних судів»? Вони вимагали від вас грошей, чи якихось заяв?

- Не було ніяких вимог. Перше звернення від них – вони пропонували нам допомогу, як чесному інвестору, у боротьбі з неправомірними діями ДФС під час перевірки ДФС восени 2016 року. Тоді були «маскі-шоу» з блокуванням роботи нашого заводу в «Южному», на цілий день перекрили в’їзди-виїзди, ми не могли приймати сировину, та відвантажувати готову продукцію. На бланку листа був лише мобільний, абонентська скринька замість адреси і електронна пошта mail.ru. Ніколи не чули про таку організацію, тому і не відреагували на цей лист.

Ну, спочатку був лист про допомогу з ДФС…

- Так, був цей лист. Ми не відреагували. Через півтора місяця пішли листи одразу на Прем’єр-міністра, Президенту України та інші органи центральної виконавчої влади, в яких викладалася неправдива інформація, що наша компанія є злісними контрабандистами, що ми не платимо податки, забруднюємо Чорне море та труїмо весь Одеський регіон. Також вимагали припинити відшкодування експортного ПДВ нашій компанії.

А ви особисто чи ваше керівництво в Сінгапурі намагалось вступити в переговори з «антикорупціонерами»?

- Зустріч не могла відбутись. Як Ви вважаєте, чи є сенс зустрічатись або вести перемови з особами, які цілеспрямовано намагаються дискредитувати діяльність компанії неіснуючими звинуваченнями?

По-вашому, хто може стояти за цими всіма атаками?

- В нас було дуже багато версій, але поки жодна з них не отримала розвитку. Найперша версія – вони самі по собі. Але це дуже малоймовірно. Хтось за ними все таки стоїть. Ми дуже формальні відповіді отримували на наші запити від Мін’юсту, прокуратури, поліції та СБУ. Є версія, що за цим можуть стояти наші конкуренти.

Мають бути законодавчі бар’єри для діяльності таких організацій. В Сінгапурі ні за яких обставин не зареєстрували приватну організацію з назвою «суд».

Читайте також: Начальник відділу земресурсів Північного регіону "Сварог Вест Груп": Треба добре знати орендодавців та розуміти їх потреби

«Антикорупціонери» вам імкримінують, що у вас різниця у 150 млн дол між вартістю вивезеного з Південної Азії товару та довезеного в Україну.

- Важко коментувати надумані фантазії. Можу сказати одне, що пані Руслана Броніна дуже далека від розуміння питань міжнародної торгівлі. Очевидно, по експортним цінам в Індонезії та Україні вони просто взяли відкриті дані. По можливим обсягам поставок – «злили» люди з митних структур. При цьому не дали інформації по офіційним котируванням, експортному миту, вартості фрахту судна та сертифікату організації RSPO, яка видає сертифікат, що партія пальмової олії вироблена згідно всіх екологічних норм. Сезонні коливання вартості товару та логістики морем чи сухопутним шляхом також не враховують.

Чи були у вас вже подібні випадки під час роботи у Дельта Вілмар, чи це вперше?

- Це перший випадок, коли йшла така масована атака. До цього були поодинокі запити від фізичних осіб, яких ми не могли ідентифікувати. Цілком можливо, що це були вигадані прізвища. Були скарги до прокуратури. Були запити від громадських організацій на екологічну інспекцію.

На початку грудня під час засідання Кабміну Гройсман обіцяв розібратись із ситуацією з цими «Міжнародними антикорупційними судами». Чи це дало для вашої компанії хоч якісь зрушення?

- Це засідання уряду і стало тою відправною точкою, після якої на нас і почали звертати увагу. Досі були формальні відписки. У нас після того прийняли заяву до поліції, і відкрили кримінальну справу за статтею 353 «Привладнення владних повноважень». Також ми отримали листа від Мін’юсту, яким нас поінформували, що вони надіслали листа МАКСУ з вимогою привести свої установчі документи у відповідність до законодавства про благодійну діяльність.

Разом з тим ми вдячні Одеській ОДА та посольству України в Сінгапурі за оперативне реагування та інформування іноземних органів про шахрайські дії МАКСа.

Вони писали листи і обласній владі?

- Так, вони теж писали листи на Одеську ОДА.

150 мільйонів доларів – солідна сума. Який комплекс має з’явитись в результаті таких інвестицій? Яка буде потужність цього комплексу?

- Наші наміри – побудувати завод з переробки сої потужністю 2 тисячі тон на добу, побудувати термінал і причали для перевалки насипних та наливних вантажів.

Читайте також: Дивна вісімка: нетрадиційні культури завойовують собі місце на полях

Зараз багато говорять про «олійні правки», в результаті яких сою та ріпак вивели з компенсації експортного ПДВ. Фермери говорять, що внаслідок таких дій стануть менше сіяти сою. Чи не трапиться так, що для вашого нового заводу може не вистачити сої на переробку?

- У нас інший погляд на це питання. Наприклад, у 1990-х роках Україна експортувала майже весь врожай соняшника, а введення експортного мита стало стимулом для нарощування внутрішньої переробки та збільшення обсягів вирощування соняшника з 2 до 15 мільйонів тон на рік.

Як ви думаєте, за який проміжок часу ви зможете таки добудувати свій запланований завод в «Южному», після залагодження всіх питань?

- Після правового вирішення даної ситуації, отримання всіх документів ми побудуємо доволі швидко. Досвід будівництва маємо. Перший завод свій ми побудували за півтора року. У квітні 2005 року заклали перший камінь, у листопаді 2006 року пішли перші тони переробленого масла. Завод по переробці соняшника – 7 листопада 2012 року заклали перший камінь, у 2014 році у березні ми вже працювали на майже повну потужність.

Представники портових терміналів говорять, що виникають певні складнощі із доступом до колій в тому ж «Южному» для перевалки вантажів. Чи для вас актуальна ця проблема? Якщо так, то як будете вирішувати?

- Так, питання є. Ми вже маємо колію, яка веде до першого заводу. Необхідно буде  внутрішню інфраструктуру добудувати для другого заводу. Про приватну локомотивну тягу – питання цікаве, внутрішньо вже обговорювали, але не берусь коментувати, чи будемо за це братись.

30 січня Мінінфраструктури оголосило про завершення першого етапу робіт з днопоглиблення в порту «Южний». Зернотрейдери говорять, що дпопоглиблення їм на руку, бо дає приймати більш тоннажні судна для перевалки зерна. Чи виграють «олійники», зокрема ваша компанія, від днопоглиблення в «Южному»?

- Для нас важливим було відновлення паспортних глибин. Що надає можливість здійснювати перевозити вантаж обсягом до 50 тисяч тон.

А з якою швидкістю ви можете перевалювати олію через свій термінал?

- На сьогодні наші технологічні потужності дозволяють перевалювати до 450 тон на годину.

12 січня уряд знизив на 20% портові збори в портах України. Чи виграють від цього приватні термінали, зокрема ваш?

- Це крок на зустріч бізнесу та підвищення конкурентноспроможності українських портів. Для нас це економія до 40 центів на тонні.

Читайте також: Увага! Конкурс: зніми свою техніку KUHN та отримай iPhone

Скільки ваша компанія минулоріч перевалила продукції  через свій термінал в порту «Южний»?

- За останній рік через наш термінал було перевалено близько 700 тисяч тон олії. З 2014 року щорічно ми демонструємо приріст нарівні більше 10%.

Чи була для вас актуальною проблема, на яку доволі часто скаржаться зерновики - нестача вагонів для підвозу продукції до терміналу?

- Це дійсно проблема актуальна для зерновиків. Для «масловиків» є дещо інша проблема: недостатньо сертифікованих українських цистерн для здійснення експорту.

А ви яким шляхом переважно відправляєте продукцію на експорт?

- Більшість експорту у нас йде морем. Але є і відправки автотранспортом та залізницею.

Зернотрейдери скаржаться, що в них доволі часто трапляються відміни чи зриви графіка фрахту суден через погодні умови. Чи бувають у вашої компанії такі проблеми?

- Звісно, фактор погоди ніхто не скасовував. Буває, що нам доводиться скасовувати фрахт судна, якщо воно затримується в дорозі, а термінал вже переповнений. Тоді ми фрахтуємо вільні танкери, які доволі швидко можуть доплисти до нашого терміналу. Але це вже екстремальні випадки.

Зараз агросектор та логістичні підприємства скаржаться на нестачу кадрів. Чи є для вас ця проблема актуальна?

- Так, дійсно проблема існує. Вона пов’язана з нестачею підготовлених фахівців, виїздом на заробітки до європейських країн. Разом з тим, вживаєм заходи для створення комфортних умов праці, пропонуємо достойний соціальний пакет. У нас рівень зарплати один з найвищих у Одеському регіоні – в середньому 18 тисяч гривень у 2017 році. В компанії працевлаштовано близько 700 осіб. Ми позбавляємся від непрофільних видів занять пов’язаних з ремонтом, утриманням території, тощо, передаєм їх в аутсорсинг.

фото: ЕВА



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама