Усе під контролем: «Миронівська птахофабрика» розкриває таємниці біобезпеки

«Миронівська птахофабрика», що знаходиться на Черкащині, — одна з найбільших в Україні та Європі. Її потужність виробництва — близько 800 тонн м'яса птиці на добу. Тут не лише дбають про комфорт птиці, а й дотримуються усіх вимог біобезпеки та європейських стандартів роботи.

журналіст Agravery.com

Цього літа Україною прокотилась низка «курячих» скандалів. На початку червня затримали власника «Гаврилівських курчат» за підозрою у створенні пташиного могильника у Київській області. А на Вінниччині селяни скаржилися на те, що, мовляв, компанія МХП забруднює довкілля і діяльність її птахофабрики загрожує здоров'ю людей. Аби переконатися  у безпечності  курятини, відсутності загроз, а також поспілкуватись із фахівцями та екологами холдингу, журналісти Agravery.com відправились у прес-тур до одного з підприємств Групи МХП ПрАТ «Миронівська птахофабрика», що розташована у Канівському районі Черкаської області.

Екологічний контроль

«Миронівська птахофабрика» є однією з найбільших в Україні та Європі. Це підприємство замкнутого циклу від вирощування добового молодняка до виробництва м'яса курчат-бройлерів. На птахофабриці виробляють продукцію як для реалізації на внутрішньому ринку України, так і для експорту. 

Читайте також: Водний баланс: як агрокомпанії допомагають боротися із зневодненням

Реагуючи на вимоги часу, на підприємстві дотримуються всіх вимог щодо екологічності та безпечності виробництва птиці.

«Наша птахофабрика є об'єктом державного нагляду, який здійснюється Державною екологічною інспекцією та обласною філією Держпродспоживслужби. Існує також внутрішній контроль з боку штатних екологів та внутрішньої лабораторії, яка перевіряє стан води на очисних спорудах», – розповідає головний еколог МХП Олександр Семенець. За його словами, контроль за функціонуванням та біобезпекою на підприємстві здійснюється як планово, так і позапланово. Планові перевірки проводяться декілька разів на рік, а позапланові – за потреби. Втім, він запевняє, що проблем на підприємстві немає, все працює у шатному режимі.

Олександр Семенець, головний еколог МХП (ліворуч). 

Водний та повітряний баланс

Особлива увага на «Миронівській птахофабриці» приділяється очищенню використаної води. Цей процес відбувається в кілька етапів: механічне очищення, знежирення, біологічне очищення і знезараження ультрафіолетом, що здійснюється під ретельним контролем фахівців. Уся вода, яка використовується переробним комплексом, накопичується у третьому цеху утилізації. Перед цим вона проходить очищення від органічних решток (до 20 мм) спеціальними решітками. Далі насосами закачується в барабанні решета (розміри просічок 2,5 мм), де видаляється решта забруднень і залишається суспендійована рідина, яка потрапляє у флотаційний вузол, оснащений спеціальним шкребковим механізмом. Далі за допомогою коагулянтів  відділяється жир. Після цього стоки потрапляють до аеротенків — бетонних споруд розміром по 12 тис. куб. м кожна. Вони обладнані спеціальною повітряно-розподільною системою — по дну прокладені повітропроводи, де нагнітається повітря. Тут здійснюється біологічне очищення спеціальними бактеріями. Далі насос перекачує воду на вузол розподілення. Перед скиданням очищених стоків до річки Росава їх якість обов`язково перевіряють на відповідність санітарним та фізико-хімічним нормам у штатній сертифікованій лабораторії.

«Лабораторія контролює стоки на всіх етапах технологічного процесу очищення. Тому до водойми зливається чиста вода, яка відповідає всім гранично допустимим показникам», — наголосила начальник відділу якості води виробничо-технічної лабораторії птахофабрики Любов Буравльова. Контроль якості стічних вод здійснюють кожні дві години, а  очищені стоки на очисних спорудах перевіряють кожні 7 днів, хоча за стандартами достатньо  це робити  раз на 10 днів.

Любов Буравльова, начальник відділу якості води виробничо-технічної лабораторії птахофабрики.

Олександр Семенець розповідає, що  водокористування цілком унормоване. Підприємство має дозвіл на спеціальне водокористування та водовідведення, де прописані вимоги також щодо обсягів скидів води. Птахофабрика не перевищує ліміт водозабору і не порушує водний баланс краю.

Читайте також: Мала земля або чому працівники обирають не український агросектор?

«У нас встановлена норма випуску стічних вод, яку ми не перевищуємо, — 5500 куб. м на добу, а також розроблені та затверджені нормативи гранично допустимих концентрацій речовин, що містяться в стічних водах, які скидаються у водний об’єкт. 

Крім лабораторії підприємства та Державної екологічної інспекції в Черкаській області до нас також періодично приїздять фахівці  Держспоживслужби Канівського району.

Що стосується якості очистки стічних вод, то за окремими показниками вода в нас навіть чистіша, ніж в річці», — зазначила начальник очисних споруд «Миронівської птахофабрики» Світлана Новіцька.  Вона запевняє, що об`єкт працює уже 10 років без жодних нарікань. Певні  негаразди були на початку, коли діяльність комплексу ще налаштовували, але зараз проблем немає. Та навіть якби аварійна ситуація і сталась, на роботу підприємства це не вплинуло б. У комплексні очисних споруд є спеціальні накопичувальні аварійні ємності, які вкриті спеціальною плівкою, що не дає змоги контактувати забрудненій воді із ґрунтом. У вихідній день, коли забійний цех не працює, ця забруднена вода за допомогою реверсного трубопроводу повертається на повторне очищення.

Світлана Новіцька, начальник очисних споруд «Миронівської птахофабрики».

Окрім якості стоків, на птахофабриці дбають і про чисте повітря. Ще у 2007-му на комплексі з переробки курчат-бройлерів було встановлено біофільтр. Ця система — єдина в Україні і замовлялась спеціально для потреб підприємства.

«Основне завдання біофільтру — це очищення газоповітряної суміші, яка збирається з усього обладнання цеху. Від органічних забруднюючих речовин, як-от аміак, одоранти, тверді речовини, вдається очистити їх на 91-97%», — зауважив заступник головного інженера з енергоефективності Євген Микитюк. 

Євген Микитюк, заступник головного інженера з енергоефективності. 

Енергоощадні рішення

У межах екологічної політики на птахофабриці впроваджують новітні технології задля зменшення використання електроенергії, що виробляється із невідновлювальних джерел за рахунок такої, що виробляється із відновлювальних. Зокрема, на одному із санпропускників  виробничої дільниці "Миронівської птахофабрики" минулого року було  встановлено сонячну панель потужністю 9 кВт.  Завдяки їй здійснюється нагрів води та енергопостачання для  потреб працівників. Поки що це лише пілотний проект, який, як запевняють на підприємстві, буде поширено на всі виробничі дільниці. 

«Протягом року ці системи дали добрий результат. Звичайно, плануємо всі дахи обладнати сонячними батареями і забезпечити енергонезалежність підприємству. Загалом, запланований період окупності таких панелей в умовах птахофабрики – близько 5 років», – розповідає заступник директора з інженерно-технічного обслуговування «Миронівської птахофабрики» Денис Смирнов.

Денис Смирнов, заступник директора з інженерно-технічного обслуговування «Миронівської птахофабрики».

Соціальні моменти

За словами директора ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Ольги Форостяної, підприємство не тільки відповідально ставиться до довкілля і якості своєї продукції, а й дбає про працівників та місцевих мешканців. Торік до місцевих та районного бюджетів Канівського району Черкащини було перераховано понад 70 млн грн.

Як наголосила Ольга Форостяна, з 2016 року МХП не лише безпосередньо підтримує тих людей, які цього особливо потребують, а й укладає соціальні угоди з населеними пунктами, де розміщено об’єкти виробництва.

Читайте також: Арбітр GAFTА: Швидше за все, ми побачимо сезон технічних дефолтів агрокомпаній

«Фінансування залежить від кількості та типів об’єктів. Торік максимальна сума соцугоди «Миронівської птахофабрики» з громадами становила 800 тисяч гривень, а мінімальна – 50 тисяч гривень. Загалом було виплачено 4,2 мільйона гривень», – розповіла директор підприємства.

Ольга Форостяна, директор ПрАТ «Миронівська птахофабрика».

Серед ключових проектів, реалізацію яких профінансувало підприємство, було будівництво адміністративного корпусу на стадіоні у селі Степанці, на що птахофабрика виділила 300 тис. грн. Ще одним масштабним проектом був ремонт Будинку культури у селі Ліпляве та відкриття соціального магазину в Каневі для незахищених категорій населення, зокрема пенсіонерів. Тут люди мають змогу придбати продукцію птахофабрики за зниженою ціною. Крамницю відвідують понад 5 тисяч місцевих мешканців. Цьогоріч почав діяти також мобільний соціальний магазин у тих населених пунктах Канівського району, де розташовані виробничі об’єкти птахофабрики.

«Сьогодні недостатньо просто виробляти якісну продукцію, аби бути конкурентним на ринку. Довіру споживачів викликає відповідальне ставлення до природи, наявних ресурсів, до птиці і, звичайно ж, до людей. Тому в цій справі немає першочергового і менш важливого. Тільки дотримання високих стандартів за всіма цими категоріями забезпечить успіх підприємству», – зазначають на «Миронівській птахофабриці».

фото: прес-служба  МХП

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com, на сторінці Facebook, у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на  support@agravery.com.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на support@agravery.com .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама