Урівняли в податках, або фермерів відправлять заробляти собі пенсію

Пенсійна реформа змінила не тільки правила нарахування пенсій, але й систему оподаткування фермерських господарств.

журналіст Agravery.com

З 1 січня 2018 року фермери будуть платити за себе та своїх працівників єдиний соціальний внесок в держбюджет. Так йдеться в законі №2148, який запустив пенсійну реформу в Україні. Така новація стосується і фермерів у статусі «приватна особа-підприємець» і в статусі юридичної особи «фермерське господарство». З Нового року мінімальна зарплата в Україні виросте від 3200 гривень до 3723 гривень. Тому фермери щомісяця платитимуть мінімум 819 гривень ЄСВ на місяць за одного свого працівника.

Читайте також: Проти війни: кооперація як шлях облаштування прифронтових територій

Кого це стосується? Заступник міністра аграрної політики Віктор Шеремета називає «фермерськими» господарства, які мають близько 100 гектарів ріллі, які обробляють члени сім’ї фермера та наймані працівники. Заступник голови Української аграрної асоціації Мар’ян Заблоцький додає, що в Україні доволі часто як «фермерські господарства» реєструють «класичні» агропідприємства із декількома тисячами гектарами ріллі в обробітку. А заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов доповнює, що існує також прошарок напівлегальних фермерів. Офіційно такі аграрії вирощують продукцію лише «для власного споживання» на власному паї. На практиці такі господарства обробляють мінімум декілька десятків гектарів ріллі, вирощене перепродають за готівку трейдерам, податків з прибутку не сплачують.

Всі такі господарства зараз сплачують лише єдиний податок 4 групи, в середньому по 300 гривень на гектар, каже заступник голови Земельного союзу України Андрій Мартин. Експерт деталізує, що обсяг такого податку вираховується як 0,95% вартості нормативно-грошової оцінки ріллі окремо для кожного регіону. Сплата такого податку розбита по кварталам – по 30 гривень у І і ІІ кварталі, 150 гривень у ІІІ кварталі, 90 гривень у IV кварталі. На думку старшого економіста проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Київської школи економіки Олега Нів’євського, сплата ЄСВ «додасть» фермерам близько 100 гривень річного податкового навантаження на гектар.

Повернений податок

Голова аграрного комітету ВР Олександр Бакуменко говорить, що ВР переводом фермерів на сплату ЄСВ відшукала, де знайти гроші на пенсії таким аграріям. Раніше держава сама бралась забезпечувати пенсії фермерам. Нагадаємо, що у 2010 році єдиний сільськогосподарський податок розбили на ЄСВ та податок 4 групи, розповідає координатор Аналітичного центру Аграрного Союзу України Лариса Старикова. Сплату податку 4 групи залишили аграріям, сплату ЄСВ замість них переклали на держбюджет. Але, як нарікає експерт, така норма на практиці не діяла. А після зниження у 2016 році ставки ЄСВ із 34% до 22% сплата такого податку до держказни «просіла» рівно наполовину. Тому фермери залишились фактично без гарантованої державної пенсії, коментує Старикова.

Читайте також: Шляхи зерна: аграрна логістика в схемах

Тим більш, як каже податковий консультант Олександра Томашевська, зараз ФОПи майже по всім галузям економіки і так мають відраховувати ЄСВ із платні своїх працівників. Тому, за її словами, фермерів просто урівняли у податкових зобов’язаннях з іншими підприємцями в Україні.

Інша справа, побоюється Старикова, що фіскалам  навряд чи вдасться збирати ЄСВ з напівлегальних фермерів, як це є у випадку з податком на прибуток. «Цілком ймовірно», що і легальні агровиробники захочуть занижувати  обсяг ЄСВ до сплати. «Наприклад, коштами по зібраному податку на доходи розпоряджаються місцеві адміністрації, але вони чомусь «не помічають» нелегальних агровиробників на своїй території. Самостійно податківці можуть зібрати лише податок на землю», - коментує фахівець.  

ЄСВ-легалізація

Бакуменко вважає, що фермерів до сумлінної сплати ЄСВ простимулює право на ширшу участь у програмах держпідтримки. Фактично, як каже нардеп, фермерів на сплату ЄСВ і перевели в обмін за право участі в програмах держпідтримки. Нагадаємо,  у бюджеті на 2018 рік окремо на підтримку фермерів заплановано 1 мільярд гривень. Окрім того, на дотації хочуть виділити 2 мільярди гривень, на компенсацію ставок по кредитам аграріїв – 66 млн грн.

Читайте також: Іван Єрко: Скасування земельного мораторію призведе до притоку інвестицій в агросектор

Нів’євський вважає, що навряд чи перспектива широкої держпідтримки спрацює як стимул для фермерів переходити на сплату ЄСВ. Експерт пояснює: щоб отримувати дотації, за нинішніми «правилами гри» фермери мають стати платниками ПДВ. А щоб нарешті отримувати кредити від державних та приватних банків та компенсацію ставок від держави, фермери мають перейти на загальну систему оподаткування. «Перед тим, як давати кредит, у першу чергу банки дивляться на площу ріллі в обробітку, потім – на заявлений прибуток. Фермери «сидять» на спрощеній системі оподаткування, тому не показують реальних прибутків ані ДФС, ані банкам. Через це банкіри вважають, що гарантовано повернути кредит зможе агровиробник, який легально обробляє не менше 400 гектарів ріллі», - коментує експерт.

Втім, на думку Нів’євського, урядовцям для фермерів варто робити наголос саме на питанні пенсій. Експерт наголошує, що такі аграрії будуть справніше платити податок, якщо знатимуть, що такі кошти забезпечать їхню старість, і не будуть витрачені чиновниками.

Читайте також: Міфи про їжу: українські прилавки окуповує імпортна свинина

 


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама