Реклама

Тетяна Адаменко: Аграріям вже немає сенсу продовжувати посівну

Про особливості осінньої посівної кампанії,  яким регіонам загрожує опустелювання та чому Київщина вже не Полісся,  Agravery.com розповіла начальник відділу агрометеорології українського Гідрометцентру Тетяна Адаменко.

Тетяно Іванівно, розкажіть про особливості поточної осінньої посівної кампанії. Чого слід чекати аграріям?

- Кожна посівна кампанія має свої особливості. Якщо взяти останні 10 років, то терміни посівів озимих культур стають більш пізні. Аграрії затягують посів, що пов’язано передусім, з погодними умовами. У минулому році була сильна літньо-осіння посуха. Всі чекали доки підуть дощі, і аж тоді почали сіяти. Подекуди посівна затягнулась аж до грудня.

Цього року літньо-осіння посуха була також досить жорсткою, в окремих областях дощів не було по 2,5-3 місяці, але  припинилась вона, як це не дивно, спочатку на півдні, а не на півночі чи заході країни. Тенденція останніх років – посухи, що поширюються у зону достатнього та нестійкого зволоження – Північний Лісостеп та Полісся, на такі області як Київська, Житомирська, Тернопільська, Черкаська,  Вінницька.  Дощі на початку осені пройшли просто шикарні,  подекуди (приміром, у Одеській області) вони були надмірними. У середині вересня  почали сіяти південні регіони та східні регіони, за ними, на початку жовтня, підтягнулись і решта  областей. Тож особливістю поточної посівної я можу назвати її короткочасність.

 

Як розвиваються озимі?

- Ситуацію із озиминою зараз я б не назвала трагічною. Згідно останніх даних Мінагропроду, озима пшениця посіяна на 90% запланованих площ.  Решту  10% аграріям навряд чи доцільно досівати, можливо, з огляду на вже передзимовий період,  треба віддати перевагу розширенню площ під традиційними ярими культурами – кукурудзою та соняшником.

Читайте також: Метеофактор: як заморозки вплинуть на темпи посівної та польових робіт

В областях з великими посівними площами озимих - Вінницька, Черкаська, Житомирська, Кіровоградська та Київська - ситуація дещо тривожна: на багатьох площах рослини озимини тільки почали утворювати сходи або знаходяться у мінімальній фазі розвитку (проростання зерна). Для того, аби озимі розвивались, потрібне тепло, якого наразі не вистачає – надто низькі нічні та невисокі денні температури повітря.  

Листопад розпочнеться погодою типовою для пізньої осені. Циклони та їх атмосферні фронти забезпечать всю територію невеликими дощами з мокрим снігом, переважатиме низький температурний фон. Однак вже у другій п’ятиденці листопада є велика ймовірність повернення тепла,  так званий винос тепла. Навіть 4-6 днів дуже теплої погоди (а це, за прогнозом до 10-15º, на півдні та заході – ще вище)  будуть надзвичайно корисні для посівів. З’являється великий шанс покращення фазового розвитку рослин – отримання дружніх сходів, на частині посівів досягнення оптимальної для перезимівлі фази розвитку – кущіння. За температурними умовами є якийсь сенс зараз сіяти озимий ячмінь тільки у південних областях країни, оскільки він має коротший осінній  період вегетації, однак це вже і для цього регіону великий ризик з огляду на низьку морозостійкість цієї озимої культури.

Повторення минулорічних метеорологічних умов із дуже теплим листопадом та груднем малоймовірне, проте цілком вірогідно у листопаді аграрії ще зможуть ненадовго вийти у поле. Згідно місячного прогнозу, ми не очікуємо високої температурної  аномалії, вона буде характерною для листопада – із суттєвим зниженням температури у нічний період (до морозів різної інтенсивності). Цієї температури недостатньо для повноцінної вегетації, проте, якщо плюсова температура переважатиме, озимина на полях ще зможе розвиватися.

 

У якій областей зараз найбільші проблеми із розвитком рослин на полях?

- Найменше,порівняно із планом, посіяно на Черкащині та Вінниччині – озимої пшениці  на 15-20% менше.

 

За деякими прогнозами, українців чекатиме морозна, волога зима із великою кількістю заморозків. Чи відповідає ця інформація дійсності?

- Я також  чула про це. Такі прогнози я називаю віщуваннями народних майстрів – вони не мають під собою одного вірогідного джерела чи фізичної основи. Передбачення мають право на життя, але сліпо довіряти їм не варто. Ми, у Гідрометцетрі, випускаємо прогноз на зимовий період, де прогнозується середньомісячна зимова температура. У грудні вона очікується вищою за норму, тобто в діапазоні +1..-20С.  Проте слід розуміти, що у місяці 30 днів і можуть бути як дуже високі температури, так і низькі, що, в результаті, і дасть вище зазначені середньомісячні показники. Усі прогнози робляться в усіх країнах світу за одними і тими ж самими технологіями, і найбільш точні дані можна отримати  не більше як на 5 днів.

Читайте також: Миші атакують: чому аграрії потерпають від гризунів та як цьому зарадити

Про надто холодну зиму я б також не говорила. Останніми роками зими стали значно теплішими. У 2008 році ми фіксували найнижчу температуру на рівні -170С, холодна зима 2012 року була насправді цілком у межах кліматичної норми. Навіть, якщо буде -300С, це не є антомалією для клімату України, - цілком нормальна, зимова температура. Уже цього року у нас восени було зафіксована  на Луганщині температура -110С. Зазначу, що перезимівля польових культур залежить від поєднання температури, фази розвитку рослин, наявності та висоти   снігового покриву.

 

Із нормальним сніговим покривом в Україні останніми роками є проблеми – зимові опади  все частіше випадають  у вигляді дощу. Чи не шкодить це розвитку озимих?

- Це не погано у плані накопичення вологи. Якщо ґрунт талий, то дощі засвоюються ґрунтом, поповнюють запаси вологи. Звичайно, якщо не буде  снігу, то за морозів нижче мінус 15 виникає загроза вимерзання рослин. Безпечні умови за низьких температур (сильних морозів) забезпечує висота снігу більше 5 см.

 

Чи спостерігали ви за тим, який з регіонів потерпає у плані погоди найбільше?

- Найменше підпадають під погодні ризики західні області України - там м’яка зима та достатнє зволоження, ймовірність посушливих явищ тут мінімальна. Найбільш ризикованими у плані погоди є південні області – через дефіцит опадів та екстремально високі температури. Посухи різного ступеню охоплення території ми спостерігаємо щороку. Але завдяки глобальному потеплінню останніми роками ми відмічаємо  поширення цих явищ і у зони достатнього зволоження – центральні області, Північний  Лісостеп та Полісся. Останніми роками навіть Київщина дуже сильно потерпає від посух, чого раніше ми не фіксували.

 

Нещодавно ви заявляли про те, що через глобальне потепління певна частина земель в Україні можуть стати у подальшому непридатними для ведення агробізнесу. Про яку кількість земель йдеться?

- У перспективі така загроза існує. Глобальне потепління веде за собою нестримне поширення посухи, у світі існує 20 різних моделей глобальної зміни клімату і всі вони показують поступове підвищення температури на планеті. Процес опустелювання стосується не тільки погодно-кліматичних умов, а й інших чинників.  Це  відбувається не тільки через дефіцит опадів у багатьох регіонах за кліматичними умовами, а ще й за рахунок підвищення літніх температур. В першу чергу, проблема опустелювання може торкнутися  Півдня  України.

 

Чи є крапельне зрошення настільки ефективним у даній ситуації? Які іще технології можуть коригувати наявність вологи у ґрунті?

- Завдяки крапельному зрошенню можна коригувати ситуацію на полях та досягати запланованих результатів урожайності, навіть за екстремальних температур. Ефективними є і сучасні способи обробітку ґрунту, No-Till, Mini-Till, Strip Till, тощо. Вони дозволяють не перегортати значні плаcти грунту, тим самим зберігаючи вологу та природні кондиції поля. Також потрібно вводити на поля посухостійкі сорти та гібриди, що  тягне за собою розвиток вітчизняної селекції. Адже сорти іноземного виробництва не завжди адаптовані до наших умов.

 

На які культури аграрії зможуть в подальшому зробити ставку, а які культури навпаки відійдуть у минуле?

- Говорити лише про природні та метеорологічні причини зміни вподобань аграріїв недоцільно. Перш за все, аграрії рахують рентабельність культур. За  температурними показниками у  нас в Україні з’явилась така зона, у якій можна без проблем вирощувати бавовник, субтропічні культури, теплозабезпечення дозволяє вирощувати більше рису (але постає питання водозабезпечення).

На скільки буде підвищуватись середня температура в країні у наступні роки?

- У певні роки температура може підвищитись на градус, у інші – на десяті долі градуса.  Підвищення температур відбувається у всіх регіонах країни, поступово змінюючи кліматичні зони. Найбільше це помітно по літнім та зимовим місяцям. За останні 15 років  середня зимова та літня температура збільшилась на 1,5-2,50С, температура весною та восени в останні роки змінилася значно менше, однак з'явилася тенденції до підвищення температури повітря і в ці сезони.

 

Хоча посівна кампанія зсунулась майже на місяць, на якості урожаю це аж ніяк не відбивається. Чи триватиме подібна тенденція і надалі?  Наскільки це доцільно з точки зору розвитку рослин?

- Раніше у нас було чітке агрометеорологічне розмежування, такі вислови як “зона вирощування соняшнику” чи “кукурудзяний пояс” були нормою. Сьогодні подібні розмежування поступово відходять у минуле – і кукурудзу, і соняшник сіють по всій території держави. Того тепла, що накопичується  за літо, цілком достатньо для формування гарного урожаю. При плануванні посівів варто поцікавитись в обласному Гідрометцентрі або на найближчій метеостанції, яка кількість тепла накопичувалась в середньому на даній території за 10 років. Знаючи вимоги до сорту, можна обрати той чи інший гібрид чи сорт насіння.

Читайте також: На півночі України фермери призупинили посівну через сніг

Маючи справу з фактичними погодними умовами, можу сказати, що за останні 10 років Житомирська, Черкаська, Полтавська, Вінницька області,  які знаходяться у зоні Лісостепу, по співвідношенню тепла і вологи поступово переходять у зону Степу. Так можна сказати і про Київщину, яку вже не можна віднести до зони Полісся, скоріше це північний Степ. Тож зона Степу поширюється на північ і навіть на захід. Говорять, що зона  Степу збільшилась на 100 км, хоча насправді виміряти це неможливо.

Ірина Глотова

фото: politica-ua.com



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама
Реклама