Реклама

Своя ніша: скільки можна заробити на аквакультурі і вирощуванні африканського сома

Підприємець Любомир Гайдамака в Україні власноруч розробляє обладнання для рибних господарств, має власне і переконує, що вирощуючи африканського сома уже за два роки можна окупити $70-80 тис інвестицій у рибну ферму і почати непогано заробляти. Тим більше, що  і попит, і порожніх ніш у рибній галузі вистачає.

журналіст Agravery.com

Займатись аквакультурою Любомир Гайдамака почав  далеко не відразу. За освітою вчитель англійської мови, закінчив Київський національний лінгвістичний університет. Вже з першого курсу почав працювати мерчендайзером, потім перейшов в ІТ. «Я – це яскравий приклад того, що якщо сильно захотіти, то можна всього досягти. Лише за 40 днів вивчив мову програмування PHP, потім одним із перших в Україні розробив програмний комплекс з пошуку та реєстрації вільних доменних імен –  register.ua і мав відношення до реєстратора iname.ua (один з найперших доменних реєстраторів в Україні). Цьому бізнесу присвятив п’ять років, а уже у 2004 році перестав займатися ІТ. Поки був виклик, мені було цікаво, був своєрідний драйв. Але потім я побачив, що воно вже не чіпляє, хочеться щось нове робити, шукати нові можливості.  І тоді я продав свою частку компанії», – коментує Любомир.

Читайте також: Дизайн ринку землі очима аграріїв: кому, як і скільки

Понад півроку він шукав чим займатись далі, паралельно купив земельну ділянку у селі Віта Поштова під Києвом, навіть, згадавши своє дитяче захоплення акваріумістикою, вирішив зробити невеликий ставок. «Я виріс у селі в Івано-Франківській області, після школи ходив на річку. Там були струмки, де я піддивлявся за тим, як взаємодіють різні види тварин і рослин в природньому середовищі. Потім мама подарувала мені 20-літровий круглий акваріум, і я виписував журнал «Юний натураліст», – згадує Гайдамака.  Він знову чимало часу присвячував своєму хобі, читав форуми та перекладав іноземні статті. На одному із них він побачив японських риб коі (помаранчевий короп).

«В Україні про коропів коі у 2004 році ніхто взагалі не знав. І я вирішив, що хочу мати таку рибу. Збирав про неї інформацію по крихтам. Зробив сайт і написав, що таке коі, які породи є, як робити ставок, як утримувати риб, основні параметри води тощо. Клієнти самі почали звертатись до мене із пропозиціями зробити для них ставок. Так із хобі з’явився мій бізнес – аквацентр «КоіПарк», – розповідає підприємець. За приватними замовленнями посипались пропозиції  працювати і від дрібних рибгоспів.

Обладнання «Made in Ukraine»

Але на цьому Гайдамака не зупинився. Оскільки іноземне обладнання для ставків та аквакультури було дуже дорогим, то у 2011 році він спробував оптимізувати витрати і розробляти його в Україні,  для цього створив компанію Vismar Aqua. Сам робив креслення, замовляв деталі та корпуси і разом із двома помічниками збирав барабанні фільтри, спочатку копіюючи їх із німецьких та голландських приладів, а потім удосконалюючи їх і роблячи більш ефективними, аніж оригінал. На те, аби налагодити виробництво фільтрів у нього пішло більше $20 тис власних інвестицій. Потім почали виробляти біофільтри, зрошувальні фільтри, конус для оксигінації тощо. Звичайно, не всі моделі були якісними і частина просто пішла на смітник, проте із часом йому вдалось відпрацювати технології.  Покупці оцінили обладнання, адже коштувало воно на 40% менше за закордонні аналоги.

«Голландська лінія для вирощування сома буде коштувати із установкою близько 1,1 млн євро, а наша компанія робить це за $500-600 тисяч», – підраховує бізнесмен. За 14 років роботи йому з командою вдалось зробити більше 100 проектів  розміром  від 10  до 2000 куб. метрів, і встановити більше 100 фільтрів, які працюють на підприємствах по всій Україні, і ще більше 10 рибних ферм побудовано з нуля.

Читайте також: Дешевше яблук: як на Закарпатті вирощують морозостійкі ківі

Сьогодні бізнес Гайдамаки вийшов на міжнародний рівень – він не тільки робить проекти в Україні, а й консультує та поставляє обладнання у ЄС.  «Ми експортуємо його до Польщі, Литви та Бельгії.  Приміром, зараз робимо велику креветкову ферму у Литві», – говорить Любомир.

 

Про ціну бізнесу

Розповідає, що цікавість до цього виду бізнесу хоча і повільно, проте зростає. Запевняє, що найбільше заважає підприємцям  те, що вони мало знають про аквакультуру. «В основному аквакультурно у нас вирощують осетрових і це вважається дорогим, іноді навіть елітним бізнесом, адже для того аби отримати чорну ікру потрібно утримувати рибу протягом 8 років. Але є і менш затратні варіанти для старту аквакультурного підприємства, приміром, африканський сом», – засвідчує фахівець.

Ця риба проста у вирощуванні, бюджетна, досягає товарної ваги (близько 1 кг)  менше, ніж за півроку, що дозволяє на відносно невеликій площі  вирощувати велику кількість риби, він легко піддається переробці. Найпростіша  виробнича лінія для вирощування цього виду риби потужністю 50 тонн на рік, що включає проект, обладнання, монтаж та навчання  персоналу може обійтись власнику від $50 тис, плюс до того, потрібні комунікації, приміщення, що складає іще $25-30 тис. Ці кошти реально «відбити» назад за 2-2,5 роки роботи, ділиться підрахунками Гайдамака. 

Але можна зробити іще простіше і дешевше. «У мене знайомі фермери, вклали 5-6 тисяч євро в установку, цю рибу вирощують у невеликих масштабах і реалізують на місцевому ринку. Затрати окупились за 6-7 місяців активної роботи», – розповідає засновник компанії «Vismar Aqua». 

Рекомендує обирати під ферму рівну ділянку землі із уже наявними комунікаціями (електроживлення не менше 50 кіловат), тепле приміщення, яке дозволить економити кошти у холодний період часу, обов’язкова власна свердловина для води, місце для переробки та утилізації відходів. Для обслуговування підприємства потужністю виробництва 300 тонн сома потрібно лише декілька людей. Мальків можна брати у інкубаторіях (в Україні є декілька таких підприємств), а якщо обсяги виробництва більші за 300-500 тонн, то є сенс робити власний інкубаторій.

Він і сам вирішив не лише займатись обладнанням, а й побудувати у Київській області свою рибну ферму продуктивністю 150 тис. тонн риби на рік – наразі зроблено фундамент і почались капітальні роботи. Саме ж підприємство вийде на повну потужність до кінця 2019 року.

Перспектива –  у креветках

Проте не сомами єдиними. В Україні можна легко аквакультурно вирощувати тиляпію, лосося, жовтохвостого тунця і безліч іншої риби. «Більше чотирьох років я вивчав  можливості  нашого ринку і дійшов висновку, що у наших широтах цілком реально вирощувати креветок ваннамей або тихоокеанських білоногих. І не потрібно «придумувати велосипед», а просто взяти за основу роботу південнокорейських креветкових ферм. Модель працює за принципом аквамімікрії, тобто імітації природніх умов для вирощування молодих креветок, а потім і дорослих особин», – розповідає підприємець.

Так, у басейнах для вирощування молоді створюються спеціальні умови, котрі ведуть до бурхливого розвитку фіто- та зоопланктону, а особливо рачків роду Copepoda. Вони є цінним кормом, криветка дуже швидко росте та адаптується до нових умов проживання.

Читайте також: Засновник ФГ «Батьків сад»: Найбільш хибний шлях – створити фундуковий сад нашвидкоруч

За словами Гайдамаки, в Україні потрібно будувати першу базову ферму для вирощування креветок, котра буде вертикально-інтегрованим господарством та забезпечуватиме себе та ринок всіма необхідними компонентами: мальок, корми, готова продукція. Таке господарство має  розміщуватись недалеко  від джерела морської води. Адже транспортування її здорожчує кінцеву продукцію. Він підрахував, що вартість такого господарства для інвестора може обійтися приблизно 7 мільйонів євро.

«При собівартості вирощеної креветки в районі 6 євро за кг та продажу оптом не менше, ніж за 20 євро, ми зможемо отримати близько 1,4 мільйона євро на рік, а супутні послуги, зокрема продаж мальків та корму, дадуть іще 2,5 мільйона євро на рік. Поки що бажаючих зробити таке підприємство і стати першопрохідцями напрямку немає, але я переконаний, що незабаром таке підприємство запрацює», – вірить Любомир.

фото: facebook Vismar Aqua, приватний архів  Любомира Гайдамаки 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама