"Своя ніша": про ринок та перспективи промислової сушки овочів та фруктів

Згідно із даними митної статистики, на сьогодні  Україна щорічно імпортує сушених овочів на 10 мільйонів доларів, що становить приблизно 3 тисяч тонн продукції. Внутрішній ринок наповнений максимум на 30%, а господарі не поспішають сушити продукцію.

журналіст Agravery.com

Ще у квітні цього року компанія Nestlé заявила про готовність працювати із місцевими постачальниками сушених овочів  в Україні, адже близько 76% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку, активно співпрацює з місцевими постачальниками. За словами директора Nestlé в Україні і Молдові Ансгара Борнеманна, компанія хотіла закуповувати сушену овочеву продукцію для виробництва спецій або холодних соусів. Втім, підприємці не поспішають ставати в чергу до міжнародного гіганта — незважаючи на щорічне перевиробництво овочів борщового набору і низьку ринкову ціну на продукцію у 3-4 грн/кг, фермери не готові інвестувати у  сушильний бізнес кошти і отримувати продукцію із доданою вартістю. Що ще є стоп-факторами для сегменту та коли в Україні з’являться потужні заводи із сушіння овочів та фруктів Agravery.com розпитав експертів та гравців галузі.


Олександр Бережний, молодший спеціаліст з питань сільського господарства  «Nestle»

- Із 2007 року Nestle запровадила в Україні програму «Господар». Завдяки їй було налагоджено експорт українських сільгоспвиробників іншим представництвам глобальної мережі компанії. 2016-го в Україні також стартувала програма оцінки сталого розвитку фермерських господарств RISE (Response-Inducing Sustainability Evaluation), і зараз ми активно працюємо по цим двох напрямках із аграріями.

Після того, як  було заблоковано поставки овочевої групи до Росії, із постачальниками продукції в середині країни почались проблеми – господарі не хочуть займатись виробництвом овочів. А що стосується сушіння, то цього українські виробники або не вміють або якість нам не підходить.  Слід сказати, що вимоги до якості сушеної продукції у компанії дуже суворі – щодо наявності ГМО, однорідності партій, строків поставок, обсягу та циклічності поставок. Потрібно себе зарекомендувати як серйозний постачальник, водночас, подібна співпраця із міжнародними компаніями відкриває для вас доступ на інші  міжнародні ринки.

На жаль, українські фермери поки що не достатньо готові витримувати високі стандарти міжнародних компаній. Наш стартовий опитувальник постачальника – це 60 сторінок тексту,  і уже навіть це відлякує  виробників, вони не готові до проходження аудиту у компанії. Тому на сьогодні по сушеним овочам з нами працює лише один український постачальник, із 5-7 наявних у нас заявок на співпрацю. Додам, що ми диверсифікуємо поставки, у нас завжди є альтернативні  продавці за кордоном, приміром, на випадок не урожаю продукту у певній країні. Сушені овочі, які ми активно імпортуємо, – це цибуля та часник, його вирощують в Україні, проте локально ніхто досі  не переробляє, тому це та ніша, яку можна легко зайняти бізнесу. Не можна сказати, що  із  сушеними овочами проблема лише в Україні, країни ЄС також вимушені імпортувати цю продукцію із Китаю, В’єтнаму  та Індії.

Читайте також: Медові баталії: що принесе вітчизняному виробнику європейська директива


Вадим Арістов, експерт із агробізнесу

- Сушка овочевої продукції – дуже перспективна річ, тому що вона вирішує одну із важливих  проблем овочевого сегменту, - зберігання продукції. Свіжий ринок працює, Україна достатньо забезпечена овочами,  у нас є непогані зберігальні потужності, приміром у компанії «Грін Тім» на сьогодні є одне із найбільших сховищ овочів у Східній Європі. Проте зберігати овочі свіжими, як правило, можна не більше півроку, далі потрібно переробляти. На сьогодні є принаймні декілька компаній в Україні які заявили про свої плани щодо спорудження заводів з сушіння овочевої продукції – це «Росток-С», «Вітео» і ще один проект за участі компанії «Грін Тім». Сподіваюсь, уже у найближчій перспективі одна із цих компаній зможе запустити сушильні потужності. Основна проблема навіть не збудувати потужності, а забезпечити їх сировиною. 

На мій погляд, сушка повинна бути одним із етапів вертикальної інтеграції, це має сенс, коли у вас є можливість і вирощувати і зберігати овочі.  Якщо у підприємства немає своїх полів, то проблеми із забезпеченням сировиною почнуться уже в грудні-січні. Найбільш популярні технології сушіння – це конвенційне повітряне, сушка із одночасним охолодженням, і інфрачервоне. Основними покупцями сушеної продукції будуть всі виробники продуктів, приміром, такі світові гіганти як Mondelēz, Nestle, а також  представники українського та іноземного ритейлу. В структурі споживання найбільша питома вага сушениих пряно-ароматичних трав, сушеної цибулі та сушеного часнику, овочів так званого ‘’борщового набору’’ і болгарського перцю.


Надія Сарган, відділ макретингу  ТОВ «Вест Фуд Инвест»

- Наша компанія спеціалізується на сушінні сільськогосподарської продукції із 2006 року. Сушену продукцію у нас купують для приготування дитячого харчування,  різноманітних спецій, харчові придприємства та для ритейлу. Сушемо капусту, моркву, буряки, картоплю та іншу продукцію під замовлення клієнтів. Працюємо не лише з українським ринком, робимо  поставки  до Польщі та Німеччини.  Зараз ми виробляємо 22 тони готового продукту на місяць.

Основна проблема на сьогодні із постачальниками, адже не всі сорти овочів та фруктів можуть підійти для сушіння, у кожного сорту різний відсоток виходу води.  Що стосується роботи із Nestlé, то ми звичайно дали свої пропозиції, але окрім сертифікатів та технології, аби стати постачальником потрібно витримати певний рівень ціни, а вона  не настільки висока, аби покрити виробничі витрати підприємства. Китайці демпінгують ціни, бо використовують прискорювачі росту рослин, а обсяги виробництва більше, тому ціна нижча за українського постачальника на 20-50%.  Натомість, на сьогодні намітилась тенденція: у ЄС поступово відмовляються від китайської сушеною сировини,  бо хочуть більш якісну і ароматну, тому для нас це відкриває великі перспективи експорту.

Читайте також: Тримає позиції: факти про український ринок сої


Олена Большакова, генеральний директор ТМ  «Серджіо»

- Я не згодна із тим, що сушені овочі та фрукти не мають перспектив в Україні. У 2010 році ми разом чоловіком і заснували компанію, яка стала виробляти сушені продукти TM SERGIO. Вибрали цей сегмент через його універсальність, ніша виробництва сушених снеків з ягід та фруктів взагалі була не заповнена. Дослідивши фактично всі наявні технології сушіння, ми зупинили свій вибір на технології, що використовує інфрачервоне випромінювання. Ця технологія дозволяє здійснювати процес сушіння при невисокій температурі (40-60°С), що зумовлює практично повне збереження вітамінів, біологічно активних речовин, природного кольору, смаку та аромату висушуваних продуктів. Порівняно з конвекційним сушінням, фрукти, ягоди та овочі, що піддані інфрачервоної сушці, після свого відновлення мають смакові якості, максимально наближені до своїх свіжих аналогів.

Протягом року продукти можуть зберігатися без спеціальної тари (при низькій вологості навколишнього середовища), при цьому втрати вітамінів становитимуть не більше 5-15 %. У герметичній тарі продукт може зберігатися до двох років. Працюємо із надійними україснькими постачальниками фруктів та ягід, своїх площ не маємо. Виробляємо батончики  «ФрукФетта»,  використовуючи змішану технологію, що поєднує в собі конвекційне та інфрачервоне сушіння. Найбільш популярним продуктом стали яблучні чіпси без будь-яких хімічних домішок і цукру. Це дозволяє вживати їх як дітям, так і діабетикам. У цьому році новим напрямком діяльності компанії стало виробництво цукатів з овочів та фруктів за старовинними рецептами.


Анна Морозова, співзасновниця компанії UkrUP

- Підприємство «УкрАп» є кооперацією виробників часнику України. Товариство співпрацює з компанією Nestlé протягом останнього року для досягнення єдиної мети - забезпечення необхідної кількості якісного часникового порошку та гранули для Nestlé. Для досягнення даної мети «УкрАп» організовує співпрацю із фермерськими господарствами щодо вирощування часнику за єдиною схемою для більшого контролю якості та кількості. Ця співпраця виникла з потреби переробки часнику, який не має «товарного вигляду» і не може бути проданий на полиці магазинів.

Читайте також: Проти війни: кооперація як шлях облаштування прифронтових територій


Ігор Волошинюк, генеральний директора ПАТ «Індуктор»

- Наша компанія є головним розробником обладнання для сушіння продуктів і добре знаємо реальну ситуацію на українському та інших ринках. Насправді Nestle в Україні працювати зараз ні з ким, виробників сушених овочів в нашій країні немає і не передбачається.

Взагалі ми не бачимо сенсу для українських фермерів бігати за Nestle і намагатися вписатися в їх захмарні вимоги до продукції, в той час коли найбільші українські виробники, наприклад, кетчупів, закуповують виключно китайську сушену цибулю просто через абсолютну відсутність вітчизняної пропозиції. Ми виробляємо сушарки стаціонарного типу продуктивністю до 200 кг/год або барабанні сушарки до 1 т/год, для попередньо подрібненої сировини. У планах - сушарки конвеєрного типу, де сировина подається по конвеєрній стрічці на верхній рівень.

Коли ми зайнялися розробкою і виробництвом свого обладнання на інфрачервоних випромінювачах, ми відразу зрозуміли, що знаходимося в повністю вільній ніші, і наше обладнання придатне для сушіння дуже багатьох продуктів: фруктів, овочів, зернових, і навіть дуже багатьох органічних відходів  Зазначу, що для виробництва 1 кг сушеної цибулі потрібно близько 10 кг сирої. У минулому році оптова ціна свіжої цибулі була 2,5 грн/кг. Загалом рентабельність сушіння виходить не менше 100%. Але все одно торгуємо китайською сушеною цибулею.

Сьогодні ми і самі впритул підійшли до двох продуктів, які будемо робити - в'ялене м'ясо і біодобавку з топінамбура. Проте найбільш перспетивним є виробництво сушених ягід. В Україні сушена малина пропонується по 600 грн/кг, а суниця – 800. У США кілограм сушеної малини коштує $40-50, вона позиціонується як superfood, оскільки не містить цукру та інших консервантів. Тому сушіння ягоди є більш ніж гідною альтернативою заморожуванню та продажу на свіжий ринок.

Читайте також: "Своя ніша": чи потрібна ринку цукрова кукурудза


Василь Вега, керівник кооперативу «Файна поляна» 

- Сушіння – це перспективний напрямок у доробці сировини, а також виготовлення готового продукту, наприклад різних снеків, чіпсів. Перевага способу у тому, що не потрібно фермеру реалізовувати продукцію в короткий період часу, поки вона не втратила кондиційних якостей, є багато часу для реалізації, так як термін придатності значно розширюється. Не менш доцільним подібний проект може бути для кооперативів, і в Україні уже є принаймні декілька успішних проектів на Західній Україні. Але окрім обладнання та потужностей по зберіганню потрібні, по-перше,  базові знання технологій сушіння, а по-друге, постійний ринок збуту подібної продукції. Якщо буде попит, то і кількість людей, що зацікавлені у цьому бізнесі, зростатиме. 

У середньому, витрати для запуску виробництва можуть сягати від 1 мільйона гривень, це для маленького об'єму сировини і до десятків мільйонів гривень для серйозного сушильного заводу.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на support@agravery.com .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама