Сума злочину, або чому продовжуються рейдерські атаки на аграріїв?

Якщо ви маєте орендований офіс та диплом про вищу освіту, Мін’юст дозволить вам бути реєстратором, що безкарно працюватиме на аграрних рейдерів. Під загрозою – фермери із областей-рекордсменів по збору зерна.

журналіст Agravery.com

Два тижні назад, 19 серпня цього року, президент Петро Порошенко підписав «антирейдерський» законопроект №8121 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству». Ця подія одночасно із роботою аграрних антирейдерських штабів при обласних державних адміністраціях мала би упередити нові випадки атак на українські сільгосппідприємства.
 
Але в суботу 9 вересня стало відомо про нову атаку на аграрне підприємство: жертвою стало фермерське господарство «Строгого О.Ф.» на Харківщині. Того дня близько 30 невідомих молодиків спортивної статури заїхали на територію елеватора, що належить господарству, заблокували виїзд із підприємства та почали вантажити соняшник із елеватора на вантажівки, розповів керівник ФГ Денис Строгий. Наразі на території елеватора перебуває близько 150 озброєних автоматами бійців у балаклавах та бронежилетах.
 

Аграрій запевняє, що не міг передбачити рейдерську атаку, хоча напередодні колеги-фермери передавали інформацію, що невідомі від імені ФГ «Строгого О.Ф.» замовили комбайни для збору свого врожаю. За день до цього право власності на господарство «Строгого О.Ф.» перереєстрували на підставну особу Олену Маруняк, що проживає у тимчасово окупованій росіянами Горлівці, додала голова «Бізнес Варти» Ольга Матвіїва.
 
Законні власники господарства одразу повідомили поліцію про рейдерську атаку. За законом, поліцейські мали би за 24 години внести заяву до Єдиного реєстру досудових розслідувань та повідомити постраждалим аграріям номер провадження за їх справою. Але станом на ранок вівторка 11 вересня поліцейські не озвучили ані номер провадження, ані прізвище слідчого, наголошує голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун. Водночас, по обіді того ж 11 вересня рейдери перейшли до силових дій та почали стрільбу по селянам навколо елеватора ФГ «Строгого О.Ф.», додав заступник голови ВАР Денис Марчук. В результаті було поранено мирних жителів, жінок та правоохоронців. Крім того, також було поранено власника господарства Олександра Строгого.

Прес-конференція, яка відбулась в Києві 11 вересня. з приводу захопленням корпоративних прав на фермерське господарство «Строгого О.Ф.». Фото: ВАР

Пізніше Антирейдерський штаб на Харківщині визнав, що ситуація на ФГ «Строгого О.Ф.» має ознаки рейдерського захоплення. Усі документи по даній справі будуть передані до правоохоронних органів та прокуратури, а розгляд даної справи взятий на контроль. У Всеукраїнській Аграрній Раді наголошують, що ведуть активну боротьбу за збереження прав законних власників ФГ «Строгого О.Ф.» та вимагають від президента, прем’єр-міністра, Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ втрутитись у дану ситуацію та вжити заходів для зупинення кровопролиття, оперативного повернення корпоративних прав законним власникам ФГ «Строгого О.Ф.».
 
Того ж вівторка 11 вересня стало відомо про нову атаку рейдерів на агропідприємство: невідомі скосили 13 гектарів посівів соняшнику на полях фермерського господарства «Іванов», що на Дніпропетровщині, розповів Agravery.com власник постраждалого господарства Віктор Іванов.

Читайте також: Михайло Апостол: Близько дев’яти мільйонів га землі на «тіньовому ринку» готується до продажу, або вже продано

Страждають без ради
 
Включно із вище описаними двома випадками, за 2018 рік в Україні трапилась 41 рейдерська атака на аграрне підприємство. Нині поліція розслідує 39 таких злочинів, 22 із яких відбулись на Дніпропетровщині. Для порівняння: за січень-жовтень 2017 року відбулось 75 рейдерських атак на аграрні підприємства, 21 із яких відбулись у Вінницькій області.
 
Як правило, жертвами злочинців стають середні аграрні підприємства, що є бюджетоутворюючими для своїх сіл та мають від одного до десяти тисяч гектарів ріллі, втім їхні власники не мають політичного представництва у місцевих радах. Ці господарства достатньо прибуткові, аби щедро фінансувати соціальні проекти у своїх громадах, водночас – мають доволі просту для злочинців структуру власності. «Рейдери змогли добратись до всіх рахунків господарства Строгого та вкрасти саме агропідприємство буквально за сім хвилин. У агрохолдингів набагато складніша структура, тому крупні агропідприємства не рейдерять», - наголошує Андрій Дикун.
 
Поліція зробила все можливе, аби мінімізувати загрозу від «аграрних» рейдерів, про що свідчить падіння удвічі кількості атак на агропідприємства, запевняє радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол. «Але у мене поки нема пояснення, чому цьогоріч злочинці найактивніші саме у Дніпропетровській області», - говорить службовець. Активність «аграрних» рейдерів може бути пов’язана із темпами збору врожаю, свідчать дані Держстату: на 1 серпня 2018 року аграрії Дніпропетровщини зібрали третій серед областей України врожай зерна у 2,07 млн тонн,  аграрії Харківщини – п’ятий за розміром врожай у 1,8 млн тонн зерна. Водночас, аграрії Вінницької області до 1 серпня зібрали лише 1,1 млн тонн врожаю зерна.
Читайте також: Міжусобні війни: детально про рейдерство та захист від нього​
 

Підставна реєстрація 

Опитані Agravery.com експерти мають свої пояснення, чому в Україні продовжуються рейдерські атаки на агропідприємства. По-перше, не вирішена проблема корупції в структурах поліції, каже член комітету ВР з питань правової політики та правосуддя Руслан Сидорович. «Без вказівки від вищого керівництва навряд би поліція допускала рейдерські захоплення аграрних підприємств», - вважає нардеп.
 
З його думкою також погоджується Андрій Дикун. За його словами, декілька тижнів назад на Харківщині була спроба захоплення іншого агрогосподарства на Харківщині. Але у тому випадку поліція одразу арештувала спірні поля та не допустила силових зіткнень. «Тут же поліція лише обмежується відмовками, хоча сам перереєстрації захопленого господарства на жительку «ДНР» заслуговує на реакцію навіть Служби безпеки України», - наголошує очільник ВАР. «Наш Новомосковський район цьогоріч страждає від сплеску крадіжок зерна у аграріїв, хоча поліція лише просто приїжджає фіксувати факти злочину», - доповнює фермер із Дніпропетровщини Павло Волок.
 
По-друге, хоч парламент збільшив покарання за незаконну реєстрацію майна, Мін’юст досі не посилив вимоги для акредитації реєстраторів. В Україні реєструвати зміни у праві власності можуть нотаріуси, працівники територіальних структур Мін’юсту та акредитовані працівники комунальних підприємств. У випадку фермера Строгого адвокати відслідкували лише, що зміни у реєстри вносив працівник одного із комунальних підприємств, при цьому в системі не видно жодного документу, на основі якого ферму переписали на підставну особу. «За законом, для передачі прав на фермерське господарство, знадобилась би згода моєї дружини, але я і сам був не в курсі таких дій», - запевняє Строгий. Посилити вимоги до реєстраторів для акредитації зможе лише міністерство юстиції, наголошує Сидорович. Тому аграрії проситимуть віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва, аби той добився від міністра юстиції Павла Петренка суворішого контролю за роботою реєстраторів комунальних підприємств, наголошує Андрій Дикун.

Читайте також: Кращі реєстри та більше повноважень: Мінюстр, Генпрокуратура та МінАПК про боротьбу з аграрним рейдерством



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама