Стратегія для експорту: недоліки державного плану просування продукції АПК

Що заважає наростити обсяги експорту української агропродукції, і чи допоможе Експортна стратегія МЕРТ вирішити це завдання?

Минулого тижня  Міністерство економічного розвитку та торгівлі України розповіло, як хоче збільшити обсяг експорту товарів з України - презентувало Експортну стратегію.

Основні завдання стратегії - стимулювання торгівлі товарами з доданою вартістю та диверсифікація напрямків експорту з України. АПК називається одним із семи найперспективніших. Як зазначають автори документу, він «має величезну ресурсну базу, людський капітал та налагоджене виробництво і досвід роботи».  Також автори документу нагадали, що у 2016 році експорт продукції АПК становив 42% від загального обсягу експорту товарів з України. При цьому акцент ставитиметься на малих та середніх виробниках продукції.

Читайте також: Спільна оранка: як селяни вирішують проблему нестачі сільгосптехніки

Нарощувати обсяги експорту українських товарів, зокрема продукції АПК, в Мінекономрозвитку збираються в рамках ЗВТ із ЄС, Канадою, СНД, а також в рамках ЗВТ із Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), Чорногорією та Македонією. В міністерстві додають, за оцінками Світового банку, Україна могла б на шість мільярдів доларів більше постачати своїх товарів у 75 країн світу, зокрема США, Німеччину, Великобританію, Францію, Японію та Канаду.

Відповідати за реалізацію стратегії має Мінекономрозвитку, Мінфін та Мінінфраструктури. Також - Мінінформполітики, яке інформаційно просуватиме українські товари та послуги.

Експортна стратегія Мінекономрозвитку ще не погоджена Кабінетом міністрів України, а тому не вступила в силу. Заступник міністра економічного розвитку Наталія Микольська неоднократно наголошувала, що «Мінекономрозвитку очікує пропозицій та зауважень до Експортної стратегії від експертів та бізнес-асоціацій».

Де гроші, МЕРТ?

Говорячи про напрямки та ідеї, МЕРТ не зупиняється на фінансовому питанні. В Експортній стратегії навіть нічого нема про діяльність Експортно-кредитної агенції, яка мало б забезпечувати доступ виробників до кредитних ресурсів.  Зрештою, досі навіть не прийнято законодавство, яке б регулювало діяльність такої установи. Окрім цього, ЕКА не має свого бюджету.

Читайте також: ТОП-30 виробників свинини

Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього, каже, що кредитування або ж фінансування експортної діяльності є одним з принципових моментів для нарощення обсягів поставок українських товарів та послуг закордон. Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики, додає, що «фінансове питання» є критичним для малих та середніх агровиробників. За її словами, «одна із великих аграрних фірм» щороку витрачає близько 70-80 тисяч доларів на просування своєї продукції на зовнішні ринки - гроші недоступні для МСБ.

«Тому у цьому контексті важливішою є політична та фінансова підтримка агрокооперативів в Україні, а також розвиток агропромислових кластерів, які об’єднуватимуть малих та середніх виробників», - каже заступник міністра.

Відоме та невідоме

Не варто зосереджуватися лише на ЄС, Китаї та Індії, говорить Леонід Козаченко, голова Української аграрної конфедерації. «Країни Африки, що входять до складу так званої Британської Співдружності, також висловлюють свій інтерес до поставок зерна та олії з України», - каже Козаченко.

Не варто й надміру акцентуватись на поставках саме продукції АПК з доданою вартістю, додає Трофімцева. «Нам нікуди не подітися від того, що Україна буде великим постачальником зерна та олії на світові ринки», - каже заступник міністра. Зрештою, на її думку, насправді варто акцентувати свої зусилля на тому, щоб розвиток агросектору в Україні означав також розвиток ІТ-технологій та розвиток «зеленого туризму». «Хай навіть не повсюдно, але агросектор України уже використовує ІТ-технології, «смарт-технології», тому важливо, аби ці обидві галузі працювали на власний розвиток», - каже Трофімцева.

Читайте також: Пожива на аутсорс: чому Аграрний фонд буде вирішувати проблему з добривами

Інформаційний супровід аграрного експорту, за словами урядовця, насправді потрібен. Але не його кінцевим споживачам, а українським агровиробникам, які не наважуються виходити на зовнішні ринки через брак інформації. «Справді, діяльність нашого Центру консультування експорту при Мінагрополітики показує, що нашим агровиробникам не вистачає інформації щодо особливостей виходу на зовнішні ринки, наприклад ЄС», - коментує Трофімцева.

Зрештою, як додають фахівці,  наростити обсяги експорту української агропродукції заважає не скільки відсутність стратегії експорту, як відсутність відповідної нормативної бази. Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа наголошує – уже майже 3 роки Верховна Рада не ухвалить законопроект щодо адаптації системи контролю за якістю агропродукції до стандартів ЄС. «Євросоюз за цей час уже встиг тричі змінити директиву, на основі якої розроблявся цей законопроект, а Верховна Рада його досі не проголосувала», - наголошує Лапа.

Іван Киричевський


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама