Страх старості, або як реформувати пенсійну систему без шкоди для агробізнесу?

Законотворці та іноземні бізнесмени пропонують ввести новий податок для нарахування пенсії. Експерти пропонують дозволити громадянам самотужки турбуватись про свою старість.

журналіст Agravery.com

На початку вересня в Україну прибуде місія Міжнародного валютного фонду. Ця подія може обернутись новим податком для аграріїв.

Європейська Бізнес Асоціація закликала МВФ підтримати законопроект №6677 про реформування пенсійної системи. Головна новація документу – зарплати українців обкладатимуть додатковим страховим внеском, що окремо йтиме до накопичувальних недержавних пенсійних фондів. При цьому, українці й далі платитимуть єдиний соціальний внесок – 22% від зарплати до Пенсійного фонду України (ПФУ).

У перший рік реформи страховий платіж складатиме 2% від зарплати, за наступні п’ять років – 7%. Так, відрахування на пенсії зростуть з 24% до 29% від зарплати. При цьому, українців не звільнять від обов’язку сплачувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 16% від платні. Накопичені на пенсію кошти можна буде використати достроково, для лікування від важкої хвороби чи оплати освіти дітей. Також гроші на пенсійному рахунку можна буде передавати у спадок.

Відрахування страхових платежів контролюватиме державний ПФ, адміністраторів пенсійних фондів – Нацкомфінпослуг, надійність зберігання пенсійних заощаджень – Національний банк України, витрату накопичених на пенсії коштів – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Автори законопроекту №6677 та представники ЄБА вважають, що така ініціатива дасть громадянам справедливе пенсійне забезпечення, державі – стійку і збалансовану багаторівневу пенсійну систему. За їх підрахунками, додатковий страховий платіж у 7% від зарплати у 8 тис грн збільшить пенсію від 2 тис. до 2,8 тис. грн, платіж у 7% від зарплати 12 тис грн – від 3 тис. грн до 4,3 тис. грн.

Але на практиці держава лише погіршить ситуацію із виплатою пенсій та посилить податковий тиск на бізнес. Від цього виграють лише державні контролери пенсійного страхування, що зможуть незаконно збагачуватись, вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. Нагадаємо, що за останні два роки держава суттєво збільшила податки для агросектору. У 2017 році для аграріїв скасували спецрежим сплати ПДВ, і так сума відрахованого податку виросла з 1,3 млрд. грн до 21 млрд грн.

З 1 січня цього року парламент позбавив дрібних агровиробників права не сплачувати ЄСВ за своїх працівників. Після цього фермери стали сплачувати учетверо більше податків, у перерахунку на гектар ріллі в обробітку.

Читайте також: Урівняли в податках, або фермерів відправлять заробляти собі пенсію

До того ж, держава зобов’язала бізнес, зокрема аграрний, сплачувати повну суму ЄСВ, незалежно від рівня платні робітника. Таке рішення лише посилило «тінізацію» виплати зарплат, каже податковий консультант Олександра Томашевська. Її слова підтвержують дані Держстату. У березні 2018 року із 2,6 млн робітників аграрного сектору офіційно повний робочий день працювало лише 400 тисяч працівників. 10% з цього числа отримувало мінімальну платню у 3723 грн, 40% – з 3,7 тис. грн до 5 тис. грн, 50% – з 5 тис. грн до 15 тис. грн.

Податки женуть на працю

За словами виконавчого директора ЄБА Анни Дерев’янко, асоціація просить допомоги МВФ лише, щоб знизити дефіцит коштів в українській пенсійній системі, а також збільшити базу для нарахування ЄСВ. Експерти ЄБА підрахували, що нині Україна має 12 мільйонів пенсіонерів та дефіцит пенсійного фонду у 200 млрд грн. При цьому через 30 років на 10 працюючих громадян припадатиме 15 пенсіонерів. Якщо ж користуватись одночасно державним Пенсійним фондом та недержавними накопичувальними фондами, коефіцієнт заміщення пенсією втраченого заробітку наступні 30 років знизиться із сьогоднішніх 32% до 18%.

Втім, держава останні декілька років і так постійно нарощує оподаткування зарплат робітників, пояснюючи турботою про соціальний захист. Такі кроки уряду лише женуть агробізнес в «тінь» та позбавляють виплат Пенсійний фонд та держбюджет, бідкається Соколов. Його слова підтверджують зведені дані ДФС, що є у розпорядженні Agravery.com. Із 2013 до 2017 рік аграрії збільшили відрахування ПДФО у держбюджет від 3,2 млрд грн до 16 млрд грн.

При цьому лише за 2015-2016 роки затрати на оплату праці робітників виросли від 12,4 млрд. грн до 15,6 млрд. грн. А число працівників скоротилось від 3,3 млн чол до 2,6 млн чол, доповнює Держстат.

Платня робітникам стабільно займала третю за величиною частку у 5,4% у загальній структурі витрат на виробництво агропродукції. Інші 70% займали витрати на купівлю ресурсів для агровиробництва, 16% - оплата оренди земельних паїв.

Читайте також: Експорт агросили, або як агробізнесу втримувати кадри

Стратегія молодої старості

Опитані Agravery.com експерти висловили свої пропозиції, як реформувати пенсійну систему в Україні без шкоди для бізнесу, зокрема аграрного. На думку Олександри Томашевської, у першу чергу, уряд має розробити та показати бізнесу стратегію, як розпоряджатимуться пенсійними відрахуваннями. Консультант наголошує: підприємців не задовольняє факт, що нині відрахування ЄСВ використовують лише для поточних виплат державного Пенсійного фонду. Тому бізнес все ширше переходить на виплату зарплат «у конверті».

Експерт Реанімаційного пакету реформ В’ячеслав Черкашин переконаний, що у накопичувальні пенсійні фонди краще відраховувати не окремий податок, а частину нині належного ЄСВ. Хоча кращим рішенням буде взагалі знижувати оподаткування зарплат. За приклад учасник РПР наводить Польщу, яка минулого тижня скоротила нарахування на місячну платню, меншу за еквівалент 38 тисяч гривень. Очікується, що таке рішення зекономить 5,3 млрд польських злотих для 173 місцевих мікропідприємців, та виведе з «тіні» від 100 тисяч до 200 тисяч найманих робітників. До цього часу оподаткування зарплат у Польщі сягало 55%, через що кожен рік із системи соціального захисту випадало 60 тисяч чоловік.

Михайло Соколов пропонує, аби держава жодним чином не регулювала приватні пенсійні накопичення, зокрема розмір відрахувань, вид активів та установу для зберігання заощаджень. «Це збільшить ефективність інвестування пенсійних відрахувань та позбавить держави необхідності утримувати за свій кошт чисельних пенсіонерів», – переконаний заступник голови ВАР.

Читайте також: «Мінус Роттердам», або як працюватиме ринок електроенергії для аграріїв?

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com, на сторінці Facebook, у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на  [email protected].



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама